Постанова № 63511915, 14.12.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 р. Справа № 805/4709/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Красноармійської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування вимоги № Ф-1317/23 від 11.11.2016 року по сплаті боргу на суму 24014,04 грн.,

В С Т А Н О В И В:

05.12.2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Красноармійської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування вимоги № Ф-1317/23 від 11.11.2016 року по сплаті боргу на суму 24014,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є приватним підприємцем, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця № 0010438 від 14.09.1999 року, обрала спрощену систему оподаткування, перебуває на обліку в пенсійному фонді, як платник страхових внесків і одночасно одержує пенсію за віком.

У листопаді 2016 року відповідачем ОСОБА_1 направлено вимогу № Ф-1317-23 про сплату боргу (недоїмки) вих. № 21359/10/05-16-17 від 11.11.2016 року, яку вона отримала у поштовому відділенні 17.11.2016 року у розмірі 24014,04 грн. З отриманої вимоги вбачається, що вказана сума є заборгованістю зі сплати єдиного внеску станом на 31.10.2016 року.

Вважає, що вимога № Ф-1317/23 від 11.11.2016 року є такою, що прийнята із порушенням чинного законодавства, просила визнати дії Красноармійської Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області щодо нарахування ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протиправними. Скасувати вимогу № Ф-1317-23 від 11.11.2016 року по сплаті боргу на суму 24014,04 грн.

Позивач до судового засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, через канцелярію суду надала клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, заперечень чи будь яких клопотань до суду не надано.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Згідно до статті 9 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримуюсь пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 14.09.1999 р. за № 04052933Ф0010438, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця. Позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного внеску. Відповідно до розпорядження, позивачу призначено пенсію по втраті годувальника.

Відповідач - Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Донецькій області відповідно до п. 191-1.8 Податкового кодексу України, забезпечує достовірність та повноту обліку платників податків та платників єдиного внеску, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року (далі Закон № 1058), Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 р. (далі Закон № 1788) та іншими нормативно-правовими актами.

11 листопада 2016 року Красноармійською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1317-23 про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску станом на 31.10.2016 року у розмірі 24014,04 грн.

Згідно із статтею 1 Закону № 1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. За цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років. Право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.

Статтею 1 Закону № 1058 визначене поняття «пенсія» - як, щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 2 Закону № 1058 за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.

У відповідності до ст. 10 зазначеного Закону, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно зі ст. 36 цього Закону в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади.

Згідно з частиною 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, як передбачено частиною 12 статті 9 Закону № 2464.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 1 Закону № 1058 визначене поняття «пенсія» - як, щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1058 за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно зі ст. 26 цього Закону в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Отже, пенсіонерами за віком є особи, які досягли встановленого законом загального пенсійного віку та отримують пенсію.

При цьому закон не містить обмежень в залежності від виду отриманої пенсіонером пенсії (за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника чи за вислугу років).

Так позивач є фізичною особою-підприємцем яка отримує пенсію за втратою годувальника, однак остання досягла віку (64), з якого призначається пенсія за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, положення ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо звільнення, зокрема пенсіонерів за віком від сплати за себе єдиного внеску поширюються на позивача.

До того ж, відповідно до положень ч. 4 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Добровільна сплата єдиного внеску врегульована ст. 10 Закону України № 2464.

Відповідно до вимог ст.ст. 4, 10 Закону України № 2464, обов'язковою умовою добровільної участі особи у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування є належним чином укладений договір в порядку ст. 10 Закону України № 2464.

Як вбачається з матеріалів справи, жодних договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування між сторонами укладено не було.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

У відповідності до ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене, суд вважає, що вимога Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1317-23 від 11 листопада 2016 року є протиправною та підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Красноармійської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування вимоги № Ф-1317/23 від 11.11.2016 року по сплаті боргу на суму 24014,04 грн. - задовольнити частково.

Визнати дії Красноармійської Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області щодо нарахування ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протиправними.

Скасувати вимогу № Ф-1317-23 від 11.11.2016 року по сплаті боргу на суму 24014,04 грн.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Тарасенко І.М.