Постанова № 63511894, 16.12.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2016 р. Справа №805/4323/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 13:45

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., при секретарі Аржанові А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДПРОМ» про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

10 листопада 2016 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДПРОМ» про стягнення заборгованості у розмірі 75634,77 грн., мотивуючи вимоги тим, у відповідача існує заборгованість з орендної плати з юридичних осіб, яка виникла внаслідок несплати узгодженого податкового зобов’язання з податку, зазначеного у податковій декларації та в податковому повідомленні-рішенні. На момент звернення до суду податкове зобов’язання відповідачем не сплачено, у зв’язку з чим просить стягнути вказану заборгованість з розрахункових рахунків відповідача.

Представник позивача до судового засідання не з’явився, через відділ документообігу суду надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

З урахуванням ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд визнав за можливе розглянути справу без участі представників сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕДПРОМ» (код за ЄДРПОУ 05808474, 87515, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Металургів, будинок 57) зареєстровано в якості юридичної особи.

20 лютого 2014 року ТОВ «МЕДПРОМ» до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області подана податкова декларація з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, відповідно до якої відповідач щомісячно зобов’язаний сплачувати нараховану орендну плату за землі державної або комунальної власності, а саме з січня по листопад 2014 року – по 3828,29 грн., у грудні – 3828,34 грн.

19 лютого 2016 року ТОВ «МЕДПРОМ» до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області подана податкова декларація з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, відповідно до якої відповідач щомісячно зобов’язаний сплачувати нараховану орендну плату за землі державної або комунальної власності, а саме з січня по листопад 2015 року – по 4781,54 грн., у грудні – 4781,56 грн.

З розрахунку вбачається, що заборгованість утворилась в результаті несплати орендної плати з юридичних осіб по терміну сплати 30.09.2014 року, 30.10.2014 року, 30.11.2014 року, 30.12.2014 року, 30.01.2015 року, 30.02.2015 року, 30.03.2015 року, 30.04.2015 року, 30.05.2015 року, 30.06.2015 року, 30.07.2015 року, 30.08.2015 року, 30.09.2015 року, 30.10.2015 року, 30.11.2015 року, 30.12.2015 року, 30.01.2016 року у розмірі 75392,89 грн., та нарахованої пені за несвоєчасну сплату у розмірі 41,88 грн., штрафних санкцій – 200 грн.

Водночас, земельні ділянки належать підприємству на праві користування згідно договорів оренди, що укладені з Урзуфською міською радою, місце знаходження земельних ділянок – с.Урзуф.

Згідно п.288.2 – 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Відповідно до п.286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Як передбачено п. 287.3 ст. 287 цього Кодексу, податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до п.п. 266.3.1 п.266.3 ст. 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно пп. 266.7.5 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації" (п.п.266.10.1 п.266.10. ст..266 Податкового кодексу України).

Однак, статтею 6 Закону України від 02.09.2014 року №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин, у подальшому - Закон №1669) передбачено звільнення суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності під час проведення антитерористичної операції.

Стаття 1 Закону № 1669 передбачає, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та визнано такими, що втратили чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція” та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 “Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053”. Також, цим розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м.Маріуполь.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволені заявлених позивачем вимог щодо стягнення орендної плати з юридичних осіб за серпень 2014 – січень 2016 року.

Щодо стягнення пені та штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Згідно п.п.129.1.1 п. 129.1 ст.129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

З картки особового рахунку вбачається, що на підставі п.п.129.1.1 п. 129.1 ст.129 Податкового кодексу України, в результаті часткового погашення заборгованості, нарахована пеня у сумі 41,88 грн. (за період з 01.10.2014 року)

Водночас, згідно зі ст. 10 Закону № 1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Разом з цим, в матеріалах справи не міститься, а відповідачем не надано сертифікату Торгово-промислової палати України.

За таких обставин, відповідач, в силу приписів Закону №1669 не звільнений від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань.

Також, слід зазначити, що 30 червня 2015 року на підставі акту перевірки №957/151/05-81-15-04-11-1/05808474 від 19.05.2015 року за порушення вимог ст.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення №0003701503, яким зобов’язано сплатити штрафні санкції у розмірі 200,00 грн., яке отримано відповідачем

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення а ні в судовому, а ні в адміністративному порядку не оскаржене.

Отже, податкове зобов’язання у розмірі 200,00 грн. є узгодженим.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 Кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов’язання.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, у випадку, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання у встановлені строки, контролюючий орган направляє такому платнику податків податкові вимоги.

Позивачем, на адресу відповідача, направлена податкова вимога №2266-25 від 20.11.2015 року.

Таким чином, заходи, прийняті контролюючим органом щодо стягнення податкового боргу (пені), не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли.

Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 41,88 грн. та штрафних санкцій у розмірі 200,00 грн.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями Податкового кодексу України, Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДПРОМ» про стягнення податкового боргу – задовольнити частково.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДПРОМ» (код за ЄДРПОУ 05808474, 87515, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Металургів, будинок 57) заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 241 (двісті сорок одна) грн. 88 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 16 грудня 2016 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови. Повний текст постанови складено 19 грудня 2016 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які беруть участь у справі, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кошкош О.О.