Постанова № 63511791, 13.12.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2016 р. Справа №805/1565/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 11:20

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кошкош О.О., при секретарі судового засідання Аржанові А.С., розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про часткове скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

08 червня 2016 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про часткове скасування вимоги від 07 квітня 2016 року № Ю-1 про сплату боргу (недоїмки) на суму 139286,40 грн. В обґрунтування зазначив, що 19 травня 2016 року позивач отримав поштою вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07 квітня 2016 року № Ю-1, в якій зазначено, що станом на 31.03.2016 року заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску становить 987584,87 грн. за звітні періоди з вересня 2014 року по лютий 2016 року включно, штраф - 19638,68 грн., пеня - 54298,94 грн. Позивач вважає спірну вимогу незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки на підставі п.9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 позивач вважає себе звільненим від виконання своїх обов'язків, визначених ч.2 ст.6 Закону № 2464 на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Крім того, сума штрафу у розмірі 11119,00 грн. та пеня у розмірі 28166,45 грн. сплачені в порядку виконання рішення №0006161700 від 01.10.2014 року у виконавчому провадженні ВП №49568273, також постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2015 року №805/918/15-а скасовано рішення №0000041700 від 14.01.2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску частково на суму 0,05 грн.

З урахуванням наданого уточнення позивач просить скасувати вимогу в частині 139286,40 грн., яка складається з недоїмки по єдиному внеску за наступні календарні періоди: у сумі 100000,00 грн., в т.ч. частково за грудень 2015 року - 49927,70 грн., січень 2016 року - 26064,24 грн., лютий 2016 року - 24008,06 грн., штрафу у розмірі - 11119,95 грн., пені у розмірі 28166,45 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, через відділ діловодства суду надав клопотання про розгляд справи без його участі, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу суду надіслав письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначив, що згідно зі ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків, платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Відповідно до п.9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у редакції, що діяла до 01.01.2016, платники єдиного внеску, визначені статтею 4 цього Закону, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою звільнення є заява платника єдиного внеску. Проте, позивач здійснює діяльність у м. Бердянськ. З вказаних підстав представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «Азовський машинобудівний завод» (код ЄДРПОУ 32954671, 87400, Донецька обл., Мангушський район, селище міського типу Мангуш, вулиця Мурзи, будинок 16, квартира 6) зареєстроване як юридична особа 24.12.2004 року, перебуває на обліку в Мангуській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Відповідач - Мангуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, зокрема, забезпечує реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску.

Відповідно до ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Згідно з пунктом 2 частини першої Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (надалі - Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI (в редакції, чинної станом на час виникнення спірних правовідносин) платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Судом встановлено, що 28 листопада 2014 року позивач звернувся до Мангуської ОДПІ із заявою №436-61 про звільнення ПАТ «Азовський машинобудівний завод» від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (зокрема, від обов'язку своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок) на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

У відповідь на заяву позивача Мангуською ОДПІ направлено лист від 08.12.2014 року за №8069/10/05-40-17, яким відмовлено у задоволенні заяви позивача, у зв'язку із тим, що не затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

30 квітня 2015 року позивач повторно звернувся до Мангуської ОДПІ із заявою №6-м про звільнення ПАТ «Азовський машинобудівний завод» від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (зокрема, від обов'язку своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок) на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

13 травня 2015 року листом №2864/08/05-40-013 відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача, вказавши на те, що підприємством не надано сертифікат Торгово-промислової палати на підтвердження обставин форс-мажору, також зазначив, що підприємство має майно в м.Бердянську Запорізької області.

09 липня 2015 року ПАТ «Азовський машинобудівний завод» звернулось до Донецької торгово-промислової палати із заявою № 156 про отримання сертифікату ТПП на підтвердження обставини непереборної сили (форс-мажору), що сталися на території проведення антитерористичної операції, для звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску та для не застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за невиконання обов'язків платника єдиного внеску.

15 липня 2015 року Донецька торгово-промислова палата надала відповідь №1012/12.12-03 ПАТ «Азовський машинобудівний завод» та роз'яснила, що Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким звільнив осіб від виконання своїх обов'язків визначених ч.2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. При цьому, звільнив від відповідальності штрафних та фінансових санкцій за невиконання обов'язків платника єдиного внеску на зазначений період.

07 квітня 2016 року Мангуською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № 1, за якою вимагається від ПАТ «Азовський машинобудівний завод» сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску станом на 31.03.2016 року суму в розмірі 1061522,49 грн., у т.ч. недоїмка - 987584,87 грн., штраф - 19638,68 грн., пеня - 54298,94 грн. (а.с.15)

Відповідно до розрахунку недоїмка в розмірі 987584,87 грн. складається з сум нарахування єдиного соціального внеску за період: вересень 2014 року у сумі 21991,54 грн., жовтень 2014 року - 5144,445 грн., листопад 2014 року - 51330,42грн., грудень 2014 року - 48176,41 грн., січень 2015 року - 68267,18грн., лютий 2015 року - 65718,64 грн., березень 2015 року - 72703,76 грн., квітень 2015 року - 70730,31грн., травень 2015 року - 66338,03грн., червень 2015 року - 65570,60 грн., липень 2015 року - 62263,69 грн., серпень 2015 року - 59638,34 грн., вересень 2015 року - 61697,45 грн., жовтень 2015 року - 58740,18грн., листопад 2015 року - 57617,65 грн., грудень 2015 року - 55278,93 грн., січень 2016 року - 26064,24 грн., лютий 2016 року - 24008,06 грн. (а.с.19)

При цьому, рішенням №0006161700 від 01.10.2014 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску нарахований штраф у розмірі 11119,00 (10%) та пеня у розмірі 28166,45 грн. (0,1% від суми недоїмки). (а.с.27)

Рішенням №0000041700 від 14.01.2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску нарахований штраф у розмірі 8518,78 (10%) та пеня у розмірі 26132,49 грн. (0,1% від суми недоїмки). (а.с.28)

Щодо формування вимоги в частині штрафу та пені суд зазначає наступне.

29 травня 2015 року постановою Донецького окружного адміністративного суду №805/918/15-а, яка набрала законної сили 26.06.2015 року, скасовано рішення Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області №0000041700 від 14 січня 2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені частково на суму штрафу у розмірі 0,05 грн. Постанова набрала законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1 від 07 квітня 2016 року в частині штрафу у розмірі 0,05 грн. підлягає скасуванню, оскільки ця сума скасована у судовому порядку постановою Донецького окружного адміністративного суду №805/918/15-а від 29 травня 2016 року.

Щодо посилання позивача на той факт, що суми, визначені в іншому рішенні відповідача (від 1 жовтня 2014 року № 0006161700), позивачем погашено та станом на час прийняття відповідачем спірної вимоги товариство не має зобов'язань з їх сплати, суд зазначає наступне.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року № 808/8137/14 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/45545270), залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2015 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/52318852) відмовлено у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Азовський машинобудівний завод" до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування рішення відповідача від 1 жовтня 2014 року № 0006161700.

Постановою відділу державної виконавчої служби Першотравневого районного управління юстиції від 8 грудня 2015 року № 49568273 відкрито виконавче провадження № 49568273 з примусового виконання рішення відповідача від 1 жовтня 2014 року № 0006161700 (а.с. 34).

Листом від 10 травня 2016 року № 802/3 відділом державної виконавчої служби Першотравневого районного управління юстиції повідомлено позивача, що за вказаним виконавчим провадженням перераховано відповідачу суму у розмірі 21423,75 грн. платіжним дорученням від 4 січня 2016 року (а.с. 37).

Як вказують сторони та як вбачається з картки особового рахунку позивача, 19, 26 лютого та 2 березня 2016 року позивачем здійснено сплату у загальній сумі 162524,65 грн., до якої включено, також, суму зі сплати штрафу та пені, які застосовані рішенням відповідача від 1 жовтня 2014 року № 0006161700.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Разом із цим відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону № 2464-VІ за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Станом на час, що передував здійсненню позивачем сплати 19, 26 лютого та 2 березня 2016 року у загальній сумі 162524,65 грн., недоїмка з ЄСВ складала 1118441,08 грн. (станом на 31 січня 2016 року).

Таким чином, суми, сплачені позивачем в рахунок штрафу та пені, які застосовані рішенням відповідача від 1 жовтня 2014 року № 0006161700, а також стягнуті з позивача відділом державної виконавчої служби Першотравневого районного управління юстиції суми коштів, правомірно зараховані відповідачем в рахунок погашення боргу попередніх періодів, а суми, визначені в рішенні відповідача від 1 жовтня 2014 року № 0006161700 вважаються такими, що не погашені.

Вказані вище обставини встановлені в постанові Донецького окружного адміністративного суду №805/1432/16 від 09.08.2016 року, яка набрала законної сили.

Відповідно у задоволенні позовних вимог позивача в частині визнання спірної вимоги неправомірною в частині включення до неї заборгованості зі штрафу та пені, застосованих рішенням відповідача від 1 жовтня 2014 року № 0006161700, - необхідно відмовити.

Щодо формування вимоги в частині заборгованості, нарахованої за грудень 2015 року у сумі 49927,70 грн., січень 2016 року - 26064,24 грн., лютий 2016 року - 24008,06 грн. суд зазначає наступне.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності складання контролюючим органом вимоги щодо сплати суми недоїмки зі сплати єдиного внеску та у з'ясуванні чи звільнений позивач від обов'язку зі сплати єдиного внеску на підставі положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VІ від 08.07.2010 року (далі - Закон № 2464-VI) та Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 року.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI).

Відповідно до ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII (далі - Закон № 1669-VIІ), який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Наведеним Законом внесено зміни до Закону № 2464-VI та доповнено його розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення пунктом 9-3, який передбачає, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону №2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VIІ, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та визнано такими, що втратили чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053.

Юридичним місцезнаходженням позивача є смт.Мангуш, яке входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Разом з тим, фактично підприємство здійснює господарську діяльність у м. Бердянськ Запорізької області по вул. Гагаріна, 7 (адрес потужностей).

На підтвердження цього відповідачем надано акт перевірки №495/22-32954671 від 21.08.2014 року, в якому зазначена адреса орендованого приміщення, виробничого цеха та механоскладального цеха в м.Бердянськ, акт підписаний директором та головним бухгалтером, заперечень з цього приводу не надано; заяви-звернення до контролюючого органу та Бердянської міжрайонної прокуратури співробітників ПАТ «Азовський машинобудівний завод» щодо невиплати заробітної плати, з яких вбачається, що виробничі потужності (фактичне місце роботи працівника) знаходяться в м.Бердянську.

Отже, позивач здійснює діяльність в м.Бердянську, тобто на території яка не входить до населених пунктів на якій здійснювалася антитерористична операція.

Разом з цим, суд зазначає, що Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" регулюються відносини щодо забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, саме Законом № 1669-VIІ розділ VIII Закону № 2464-VI доповнено пунктом 9-3, який, в свою чергу, передбачає, звільнення платників єдиного внеску, від виконання своїх обов'язків, в тому числі від сплати єдиного внеску.

Отже, суд приходить до висновку, що до позивача не застосовуються положення щодо звільнення від сплати єдиного внеску, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, з огляду на те, що він здійснює діяльність на території, яка не входить до населених пунктів на якій здійснювалася антитерористична операція.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року № 805/891/16-а.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 99, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про часткове скасування вимоги - задовольнити частково.

Скасувати вимогу Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області №Ю-1 від 07 квітня 2016 року в частині зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Азовський машинобудівельний завод" сплатити штраф у сумі 0,05 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 13 грудня 2016 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови. Повний текст постанови складено 16 грудня 2016 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кошкош О.О.