Ухвала суду № 63508291, 13.10.2016, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/433/2016

Справа № 428/4741/16-к

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2016 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Макаренко І.Г.,

при секретарі Комм Я.О.,

за участю прокурора Мохорта О.Л.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька заяву прокурора про розяснення судового рішення у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, та ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Сєвєродонецького міського суду Луганської області знаходиться зазначене вище кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурор подав заяву про розяснення судом ухвали від 06 вересня 2016 року щодо вирішення питання речового доказу, а саме транспортного засобу легкового автомобілю НОМЕР_1, разом з оригіналом свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та ключів від нього, які передано не відповідальне зберігання його власнику ОСОБА_5. В обґрунтування поданої заяви прокурор посилається на те, що суд в порушення вимог КПК вирішив питання щодо забезпечення кримінального провадження в стадії судового розгляду, хоча такі питання мав розглядати лише у підготовчому провадженні. Крім того, питання про речові докази вирішив за клопотанням особи, яка не є власником речового доказу та передав особі, яка не є учасником провадження. Також прокурор вважає, що суд вирішив питання речового доказу за наявності чинних рішень слідчого та суду щодо арешту майна та передачу його на зберігання. Прокурор також посилається на те, що судом невірно визначено місце перебування речових доказів, які належить повернути володільці, а отже на думку прокурора, наведені обставини не дають можливості виконати ухвалу суду від 06 вересня 2016 року, а тому ухвала суду підлягає розясненню.

Вислухавши прокурора, інших учасників провадження, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено у судовому засіданні, ухвалою суду від 06.09.2016 року вирішено питання про передачу речових доказів, а саме транспортного засобу легкового автомобілю НОМЕР_1, разом з оригіналом свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та ключів від нього, який належить на праві власності ОСОБА_5, останній для подальшого зберігання, та які перебувають на зберіганні у військовій прокуратурі сил АТО у Луганській області,

Згідно ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно ст. 350 КПК України клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.

З наданих суду матеріалів видно, що будь-які відомості, що речові докази, питання щодо яких було вирішено судом, містять сліди кримінального правопорушення, яке інкриміновано обвинуваченим, відсутні. Крім того, вирішення питання передачі речових доказів на зберігання іншій особі, ніж та яка його зберігає, не є скасуванням засобів з забезпечення кримінального провадження, а лише питанням його зберігання, а доля речових доказів судом вирішується лише при постановці рішення у провадженні по суті. Отже, питання, яке вирішено судом щодо місця зберігання речових доказів, може вирішуватись на будь якій стадії розгляду кримінального провадження, які за своєю суттю не скасовують прийняті процесуальні рішення в ході досудового розслідування, якими не є визначення слідчим місця зберігання речових доказів.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_1, як вбачається з матеріалів провадження, хоча і не є власником транспортного засобу, але є особою, яка на відповідній правовій підставі ним керувала під час подій, що йому інкримінуються, та у звязку з чим ці речі було визнано речовими доказами, а тому він крім того як учасник провадження має право заявляти клопотання зокрема щодо передачі речових доказів на зберігання його власникові, який фактично позбавлений можливості водіння своїм майном та є по відношенню цих речей третьою особою відповідно до положено КПК України. Також суд враховує, що майно, про яке йдеться в ухвалі суду, накладено арешт не з метою подальшого вирішення питання про конфіскацію, оскільки воно не належить обвинуваченим.

Також суд зазначає, що ключі та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу є невідємними частинами транспортного засобу та не можуть використовуватись один від одного, а отже при вирішенні питання про передачу на відповідальне зберігання транспортного засобу, має також вирішуватись питання і речей, які є супутними та використовуються для обслуговування речі (транспортного засобу).

Отже дані обставини свідчать про безпідставність поданого прокурором клопотання, однак як вбачається з даного клопотання, особою, відповідальною за зберігання транспортного засобу легкового автомобілю НОМЕР_1, визначено Краматорську філію ДП МВС «Донбас-Інформ-ресурси», а в ухвалі, про розяснення якого прокурором ставиться питання, військову прокуратуру сил АТО у Луганській області, так як на час розгляду клопотання у суду були відсутні матеріали провадження та відповідна поставна слідчого про передачу речових доказів речей на зберігання, та суд виходив з того, що досудове розслідування здійснювалось саме військова прокуратура сил антитерористичної операції, якою і вирішувалась доля речових доказів.

Разом з тим, судом вірно зазначено місце зберігання ключів та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, як військова прокуратура сил АТО у Луганській області, однак без зазначення їх розташування у камері речових доказів.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, суд доходить висновку про необхідність розяснення ухвали Сєвєродонецьккого міського суду Луганської області від 06 вересня 2016 року, а заява прокурора про розяснення судового рішення у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, та ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України, частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 315, 350, 380 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву прокурора про розяснення судового рішення у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, та ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України, задовольнити частково.

Розяснити, що місцем зберігання речових доказів, питання про передачу на зберігання ОСОБА_5 яких вирішено ухвалою Сєвєродонецьккого міського суду Луганської області від 06 вересня 2016 року у провадженні № 428/4741/16-к, а саме: транспортного засобу легкового автомобілю НОМЕР_1, є Крамоторська філія ДП МВС «Донбас-Інформ-ресурси»; ключів та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу легкового автомобілю НОМЕР_1, є камера речових доказів військової прокуратури сил антитерористичної операції.

В іншій частині заява задоволенню не підлягає.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Г. Макаренко