Ухвала суду № 63505304, 14.12.2016, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

14.12.2016 Єдиний унікальний номер 205/2636/16-ц

.

УХВАЛА

14 грудня 2016 рокум. Дніпросправа № 205/2636/16-ц 2-п/205/92/16

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Нижного А.В., за участю секретаря судового засідання Піменової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.06.2016р. у цивільній справі №205/2636/16-ц (2/205/1718/16) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.06.2016р. позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном задоволено. Зобовязано ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_2 укористуванні та розпорядженні домоволодінням № 316, розташованим по вул. Братів Трофімових у м.Дніпропетровську, шляхом допуску ОСОБА_2 до нього та надання ОСОБА_2 екземпляру ключів від вхідних дверей та воріт зазначеного домоволодіння. Вселено ОСОБА_2 у домоволодіння № 316, розташоване по вул.Братів Трофімових у м.Дніпропетровську.

До Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд вказаного заочного рішення.

ОСОБА_1 у судовому засіданні заяву підтримала, пославшись на те, що фактично не отримувала судові повістки, оскільки рідко буває удома, а також на те, що вона уже не є власником відповідного домоволодіння.

Позивач у судове засідання не зявилась, хоча належним чином повідомлялась про дату, час та місце судового засідання.

Заслухавши пояснення відповідача, перевіривши викладені у заяві обставини, вивчивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної заяви з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З вищевказаних положень вбачається, що необхідними умовами скасування заочного рішення суду є: по-перше, доведення відповідачем поважності причин неявки у судові засідання та неповідомлення ним про причини такої неявки, по-друге, істотне значення для правильного вирішення справи доказів, на які посилається відповідач.

Судом встановлено, що судові повістки надсилались відповідачу за адресою його реєстрації, а тому відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України такі повістки вважаються врученими йому належним чином.

При зверненні з заявою про перегляд заочного рішення відповідач посилається на те, що вона з 11.01.2016р. не є співвласником спірного домоволодіння, оскільки подарувала свою частку доньці ОСОБА_3, що підтверджується договором дарування від 11.01.2016р. (а.с. 45).

Водночас, оскільки ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечувала факт свого постійного проживання у вказаному домоволодінні, а також наявність у позивача права власності на частину домоволодіння, суд доходить висновку, що надані відповідачем докази не мають істотного значення для вирішення справи, оскільки не спростовують твердження позивача про вчинення відповідачем перешкод у користуванні домоволодінням шляхом не допуску її до будинку. При цьому заява про перегляд заочного рішення взагалі не містить заперечень проти вищевказаних обставин, які стали підставою для задоволення позову.

Суд також зазначає, що заявлений відповідачем у судовому засіданні намір вирішити спір мирним шляхом не є підставою для скасування заочного рішення, оскільки укладення мирової угоди між сторонами можливе і на стадії виконавчого провадження.

З огляду на те, що відповідачем не надано доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, а також враховуючи, що відповідач належним чином повідомлявся про час і місце судових засідань, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви та скасування вказаного заочного рішення.

Згідно з ч.4 ст.231 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст. 231-232 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.06.2016р. у цивільній справі №205/2636/16-ц (2/205/1718/16) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном.

Розяснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги у десятиденний строк із дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_4