Постанова № 63503679, 14.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/1246/16

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусика А.Г.,

суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представника апелянта - Ходаковської Олени Юріївни, представника відповідача - Терлецької Інни Ігорівни та представника "Фірма "Полімед" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю - Мусієнко Андрія Юрійовича,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Одеської міської ради на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року по справі за адміністративним позовом Одеської міської ради до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області в особі Державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області Рубан Майї Олександрівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - "Фірма "Полімед" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, Департамент охорони здоров'я Одеської міської ради та ОСОБА_6, про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2016 року Одеська міська рада звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області в особі Державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області Рубан Майї Олександрівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - "Фірма "Полімед" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, Департамент охорони здоров'я Одеської міської ради та ОСОБА_6, про скасування рішення державного реєстратора Одеського міського управління юстиції від 07 вересня 2013 року за індексним номером - 5669965 (з відкриттям розділу) про державну реєстрацію за фірмою "Полімед" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю права власності на нежитлове приміщення №102, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року позовні вимоги було залишено без задоволення.

Не погоджуючись з постановою суду, Одеська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням державного реєстратора Одеського міського управління юстиції від 07 вересня 2013 року за індексним номером - 5669965 (з відкриттям розділу) було зареєстровано право власності на об'єкт у вигляді нежитлового приміщення №102 за адресою АДРЕСА_1, за "Фірмою "Полімед" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ).

Вважаючи винесення вказаного рішення державним реєстратором та здійснення реєстрації права власності наведеного об'єкту за ТОВ такими, що порушують законні права та інтереси територіальної громади м.Одеси, Одеська міська рада звернулась з даним позовом.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що 07 вересня 2013 року реєстрація права власності на об'єкт у вигляді нежитлового приміщення №102 за адресою вул. Левітана, 62, м. Одеса, за ТОВ здійснювалась вперше. Суд не погодився з доводами позивача про те, що документом, яким підтверджувалось виникнення права власності у ТОВ на час проведення реєстрації права власності на вказане нежитлове приміщення від 07 вересня 2013 року, є саме заочне рішення Приморського районного суду міста Одеси від 14 вересня 2012 року по справі №1522/21131/12, на яке посилається позивач.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, проте, вважає, що мотивування судом першої інстанції такої позиції не відповідає обставинам справи з огляду на таке.

Так, 23 грудня 2004 року Управління охорони здоров'я Одеської міської ради, правонаступником якого є Департамент охорони здоров'я Одеської міської ради, та ТОВ уклали договір, предметом якого згідно п.1.1 є організація аптеки для забезпечення медичного обслуговування населення, у тому числі пільгової категорії громадян, лікарськими засобами і виробами медичного призначення шляхом будівництва ТОВ одноповерхової прибудови до будівлі комунальної установи "Міська Поліклініка №20" (далі Установа), за адресою: АДРЕСА_1, з передачею її, після завершення будівництва, в міську комунальною власність на баланс КУ "Міська Поліклініка №20".

15 жовтня 2005 року Виконавчий комітет Одеської міської ради та ТОВ уклали договір на право забудови, який був затверджений рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради «Про надання дозволу ТОВ на будівництво прибудови до першого поверху будівлі Установи" для розміщення аптеки за адресою: АДРЕСА_1" №664 від 15 жовтня 2005 року.

27 червня 2007 року на виконання умов наведеного договору між ТОВ та Установою підписано акт приймання-передачі вищезазначеної прибудови, за яким ТОВ передало, а Установа прийняла на баланс збудоване ТОВ приміщення прибудови до першого поверху Установи, загальною площею 61,0 кв.м, розташоване з адресою: АДРЕСА_1.

Пізніше, п.1 рішення Виконкому від 18 січня 2011 року № 6 «Про реєстрацію об'єктів комунальної власності м.Одеси» затверджено перелік об'єктів нерухомого майна, що підлягають реєстрації за територіальною громадою м.Одеси, до якого віднесено також будівлю Установи, загальною площею 7527,3 кв.м, розташовану за вищенаведеною адресою, до якої увійшло і спірне нежитлове приміщення першого поверху. Факт входження спірного нежитлового приміщення підтверджується технічним паспортом від 20 травня 2010 року, з якого вбачається, що спірне приміщення прибудованої аптеки увійшло до загального складу відповідної лікарні.

На виконання зазначеного рішення Виконкому ОМР 30 березня 2011 року на підставі свідоцтва про право власності на спірне нежитлове приміщення від 10 березня 2011 року проведено за територіальною громадою м.Одеси державну реєстрацію права власності на нього, в тому числі на приміщення спірної аптеки загальною площею 61,0 кв.м..

Не погоджуючись із наведеною державною реєстрацією, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, будучи засновниками ТОВ, у вересні 2012 року вернулись до Приморського районного суду м.Одеси з позовною заявою про часткове скасування вказаного свідоцтва про право власності та визнання права власності на спірний об'єкт нерухомого майна за ТОВ.

Заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 14 вересня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задоволено у повному обсязі та визнано частково недійсним свідоцтво про право власності від 10 березня 2011 року на нежитлову будівлю міської поліклініки №20, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, у частині права власності на спірне нежитлове приміщення прибудови та визнано за ТОВ право власності на нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 61,0 кв.м, розташованого за вищезазначеною адресою.

ОМР в позові зазначено та з матеріалів справи, зокрема, з відомостей з реєстру права власності (т.1 а.с.24) вбачається, що на підставі заочного рішення Приморського районного суду м.Одеси від 14 вересня 2012 року, ухваленого у справі № 1522/21131/12 за позовною заявою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на спірний об'єкт нерухомого майна, а саме - одноповерхову прибудову до будівлі комунальної установи "Міська Поліклініка №20", за адресою: АДРЕСА_1, право власності зареєстровано за ТОВ.

Пізніше спірним рішенням державного реєстратора Одеського міського управління юстиції від 07 вересня 2013 року за індексним номером - 5669965 (з відкриттям розділу) було зареєстровано право власності на об'єкт у вигляді нежитлового приміщення №102 за адресою АДРЕСА_1, за ТОВ.

З аналізу матеріалів, зокрема, реєстраційної справи (т.1 а.с.174-215) колегія суддів дійшла висновку, що 07 вересня 2013 року відповідачем за ТОВ було зареєстровано право власності на той самий об'єкт нерухомості у вигляді нежитлового приміщення, що і у вересні 2012 року, проте, зі зміною даних про адресу об'єкта, яку зазначено: АДРЕСА_1, нежитлове приміщення, 102.

Пізніше, ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 09 вересня 2013 року задоволено заяву заступника прокурора Приморського району м.Одеси про перегляд заочного рішення по справі та скасовано заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 14 вересня 2012 року та призначено судову справу до розгляду в загальному порядку.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 06 березня 2014 року, ухваленим за результатами розгляду вказаної цивільної справи у загальному порядку, позовні вимоги ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повторно задоволено у повному обсязі.

Проте, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОМР 06 березня 2015 року звернулась до апеляційного суду Одеської області з апеляційною скаргою на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 березня 2015 року. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 08 жовтня 2015 року апеляційну скаргу ОМР задоволено, скасовано рішення Приморського районного суду м.Одеси від 06 березня 2014 року та відмовлено позивачам у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

З аналізу наведеного вбачається, що рішенням апеляційного суду Одеської області лише в жовтні 2015 року було скасовано рішення Приморського районного суду м.Одеси, на підставі якого державним реєстратором було зареєстровано право власності за ТОВ на прибудовану аптеку до будівлі комунальної установи "Міська Поліклініка №20" за адесою: АДРЕСА_1, а пізніше змінено на адресу: АДРЕСА_1, нежитлове приміщення, 102.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що 07 вересня 2013 року відповідачем було правомірно здійснено (з частковою зміною адреси з додаванням «нежитлове приміщення, 102») реєстрацію права власності за ТОВ на прибудовану аптеку до будівлі комунальної установи "Міська Поліклініка №20" за адресою: АДРЕСА_1. Право власності на вказаний об'єкт нерухомості по суті та за формою станом на час реєстрації відповідачем 07 вересня 2013 року передано іншим суб'єктам не було, а заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 14 вересня 2012 року, яким встановлювалося право власності ТОВ на спірну будівлю, на момент вчинення реєстратором вказаної дії скасовано не було.

Положеннями ч.1 ст.19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі Закон) визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили та інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до п.1) ч.1. ст.15 Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень розпочинається з прийняття і перевірки документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, та реєстрації відповідної заяви.

Крім того, ч.4 ст.15 Закону передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до 1. ст.16 Закону Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом.

З аналізу вказаних норм вбачається, що для здійснення державним реєстратором певних реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на об`єкт нерухомості необхідною умовою є звернення власника (уповноваженої особи) з відповідною заявою (заявлене право), яка підлягає розгляду відповідно до встановленої Законом процедури.

Водночас, під час судового провадження в суді апеляційної інстанції представником позивача було зазначено, що з метою реєстрації права власності на спірний об'єкт (тобто фактично поновлення реєстрації права власності ОМР після скасування заочного рішення Приморського районного суду м.Одеси та прийняття і на підставі рішення апеляційного суду Одеської області від 08 жовтня 2015 року), ОМР не зверталась до вповноважених осіб реєстраційного органу, з чого можна дійти висновку, що право власності на об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1, нежитлове приміщення, 102 заявлено до реєстрації не було.

Згідно ч.4. ст.9 Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

З аналізу вказаних норм вбачається, що поновлення прав позивача на спірний об`єкт нерухомості повинно відбуватися шляхом звернення особи, яка вважає себе власником до державного реєстратора з відповідною заявою на підставі визначених ст.19 Закону документів, в тому числі рішення суду, яке має силу на момент такого звернення, розгляду реєстратором вказаної заяви та самостійного прийняття відповідного рішення, яке в подальшому може бути перевірено судом за позовом особи, яка вважає, що таким рішенням порушені її права.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що рішення державного реєстратора Одеського міського управління юстиції від 07 вересня 2013 року за індексним номером - 5669965 (з відкриттям розділу) про державну реєстрацію за ТОВ права власності на нежитлове приміщення №102, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, приміщення, 102, з урахуванням обставин, що мали місце станом на час його винесення, не підлягає скасуванню в судовому порядку з підстав, зазначених ОМР в позові та з огляду на правомірність дій відповідача станом на 07 вересня 2013 року, а поновлення реєстрації прав власності ОМР на спірну будівлю рішенням суду за відсутності звернення позивача до органу реєстрації відповідно до вказаних вимог Закону виходить за межі компетенції суду та призведе до порушення дискреційних прав органу реєстрації.

Отже, приймаючи до уваги все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОМР про скасування рішення державного реєстратора Одеського міського управління юстиції від 07 вересня 2013 року за індексним номером - 5669965 (з відкриттям розділу) про державну реєстрацію за фірмою "Полімед" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю права власності на нежитлове приміщення №102, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до п.1) ст.201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Отже, оскільки судом першої інстанції по суті було правильно вирішено справу, але допущено порушення норм матеріального права в частині обґрунтування свого рішення, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.200, 201 КАС України вважає за необхідне апеляційну скаргу ОМР залишити без задоволення та змінити мотивувальну частину оскаржуваної постанови.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Одеської міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року - змінити в мотивувальній частині у викладеній редакції. В решті постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності згідно законодавства та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому КАС України.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Л.Є Зуєва О.А. Шевчук