Постанова № 63503675, 14.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/1113/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Князєв В.С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,

за участю секретаря Сємак О.В.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини В1688 про скасування наказу про звільнення зі служби, -

В С Т А Н О В И В:

30.05.2016р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини В1688 про визнання протиправним та скасування пункту 12 наказу від 29.04.2016р. №97 щодо звільнення його з військової служби та виключення зі списків особового складу військової частини і зняття з усіх видів забезпечення, оскільки в день його звільнення не відбулося проведення повного грошового, продовольчого і речового забезпечення.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.08.2016р. у задоволенні позову відмовлено, з підстав того, що нездійснення всіх видів забезпечення при звільненні позивача зі служби в день звільнення не знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з протиправністю наказу про звільнення.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішення, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом, при вирішенні справи, вимог закону, внаслідок чого просить постанову суду скасувати та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

Апелянт посилається на те, що його звільнення було проведено з порушенням ч.2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008р. №1153/2008р.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність, обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до послужного списку, 30.01.2015р. позивач на підставі Указу Президента України від 14.01.2015р. №15/2015 був призваний на військову службу до ЗС України.

Пунктом 21 наказу Командувача Сухопутних військ Збройних сил України від 31.03.2016р. №128 (о/с) відповідно до пп. «є» п.1 ч. 8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п. 1 Указу Президента України від 25.03.2016р. № 115/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, призваних відповідно до Указу Президента України від 21.07.2014р. № 607 та під час першої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14.01.2015р. №15» звільнено з військової служби у запас майора юстиції ОСОБА_1, помічника бригади з правової роботи - начальника юридичної групи 1 окремої танкової бригади. /а.с.28 зв.бік/

На виконання зазначеного наказу, командиром військової частини В 1688 був винесений наказ від 29.04.2016р. №97 (по стройовій частині) п.12 якого відповідно до ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» звільнено з військової служби у запас майора юстиції ОСОБА_1, з 29.04.2016 року його виключено зі списків особового складу в/ч В 1688, знято з усіх видів забезпечення. /а.с.5/

Разом з тим, відповідно до п. «є» ч.8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також які вислужили встановлені строки строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу у строки, визначені рішенням Президента України (в редакції, чинній на момент виникнення спору, з урахуванням Закону України від 18.03.2015р. №259 - VIII).

Відповідно до ч. 8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Пунктом 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008 визначено, що після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення, військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

При звільненні з військової служби на військовослужбовця оформляється службова характеристика, в якій відповідний командир (начальник) в обов'язковому порядку надає висновок щодо доцільності проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України на визначених ним посадах. Ця характеристика додається до особової справи військовослужбовця.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Тобто, виключення зі списків особового складу військовослужбовця, звільненого з військової служби, можливе за умови здачі посади та проведення з ним усіх необхідних розрахунків по грошовому, продовольчому та речовому забезпеченню. При цьому, виключення військовослужбовця зі списків особового складу до проведення усіх необхідних розрахунків дозволяється лише зі згоди такого військовослужбовця.

Матеріалами справи підтверджується, що без згоди позивача, його було виключено зі списків особового складу військової частини до проведення повного грошового забезпечення. /а.с.33/

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу військової частини В 1688 в частині виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини, зняття з усіх видів забезпечення підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції, при вирішенні справи, помилково застосував норми матеріального закону, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.202 КАС України підлягає скасуванню.

Керуючись, ст.ст. 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою визнати протиправним та скасувати п.12 наказу командира військової частини В 1688 в частині виключення з 29.04.2016 року майора юстиції ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини В 1688, зняття з усіх видів забезпечення.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія