Ухвала суду № 63503367, 13.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/4007/16

Категорія: 2.2 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Шепель О.В.,

за участю: представника Дослідної станції карантину винограду і плодових культур інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України - Тащі Михайла Михайловича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Дослідної станції карантину винограду і плодових культур інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року по справі за позовом громадської організації "Громадський рух "Стопхаб" до Дослідної станції карантину винограду і плодових культур інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2016 року громадська організація "Громадський рух "Стопхаб" (далі - Громацька організація) звернулася до суду з позовною заявою до Дослідної станції карантину винограду і плодових культур інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України (далі - Станція) в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати дії по відмові у наданні запитуваної публічної інформації неправомірними та зобов'язання надати запитувану інформацію, а саме загальну кількість та повний перелік працівників Станції, що повністю або частково отримують заробітну плату за рахунок бюджетних коштів із зазначенням їх прізвища, ім'я, по-батькові та займаної посади. Також, Громацька організація просила стягнути з відповідача судові витрати на користь уповноваженого представника - Бреля О.С.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року позов громадської організації "Громадський рух "Стопхаб" задоволено повністю, суд визнав неправомірними дії Дослідної станції карантину винограду і плодових культур інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України щодо відмови у наданні запитуваної громадською організацією "Громадський рух "Стопхаб" публічної інформації. Суд зобов'язав Дослідну станцію карантину винограду і плодових культур інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України надати громадській організації "Громадський рух "Стопхаб" інфрпмацію щодо загальної кількості та переліку працівників Дослідної станції карантину винограду і плодових культур інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України, що повністю або частково отримують заробітну плату за рахунок бюджетних коштів із зазначенням їх прізвища, імя, по-батькові, займаної посади із зазначенням назви структурного підрозділу.

Також, суд стягнув з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в сумі 551,20 грн.

Не погоджуючись з постановою суду, представником Дослідної станції карантину винограду і плодових культур інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Громадська організація за вих.№ 00495102/1 від 05.03.2016 р. звернулася до Станції з інформаційним запитом на отримання публічної інформації, а саме повідомити:

- загальну кількість працівників державної організації (установи, закладу) Станції станом на дату розгляду запиту;

- повний перелік працівників державної організації (установи, закладу) Станції, що повністю або частково отримують заробітну плату за рахунок бюджетних коштів із зазначенням їх прізвища, ім'я, по-батькові та займаної посади включаючи назву структурного підрозділу.

Підставою звернення до суду стала відповідь Станції від 10.05.2016 р. №47 про відмову у надані вищезазначеної інформації.

Відмова мотивована тим, що запитувана інформація не стосується безпосередньо використання бюджетних коштів, а стосується винятково загальної кількості працівників Станції та переліку працівників, що повністю або частково отримують заробітну плату за рахунок бюджетних коштів із зазначенням їх прізвища, ім'я, по-батькові та займаної посади включаючи назву структурного підрозділу. Крім того зазначено, що Станція не є суб'єктом владних повноважень, а отже на неї не може бути поширена дія Закону України "Про доступ до публічної інформації". Також, запитувана інформація є конфіденційною, а отже не може бути передана іншій (третій) особі у т.ч. на публічний запит, відповідно до норм Закону України "Про захист персональних даних".

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при наданні відповіді на інформаційний запит діяв не на підставі, та не у спосіб, що передбачені положеннями Закону України "Про доступ до публічної інформації", а тому визнав позовні вимоги обгрунтованими та задовольнив їх.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду та відхиляє доводи апеляційної скарги з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Доступ до інформації забезпечується шляхом її оприлюднення у засобах масової інформації (в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах та будь-яким іншим способом) та через надання інформації за запитами на інформацію. До обов'язків розпорядників інформації, зокрема, віднесено надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.

Згідно із статтею 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

При цьому, статтею 4 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; 2) вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Відповідно до частин 1, 4 статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них. Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Також, відповідно до частини 2 статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" реалізуючи право на отримання публічної інформації запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Назване право кореспондується з обов'язком розпорядника інформації надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до положень статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація. Частиною 5 вказаної статті передбачено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції вірно зазначено, що інформацію, яку позивач просив надати на його інформаційний запит, не може бути обмежено в силу вимог частини 5 статті 6 "Про доступ до публічної інформації", оскільки вона належить до категорії інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, умови отримання цих коштів, прізвища, імен по батькові фізичних осіб, які отримали ці кошти.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Дослідної станції карантину винограду і плодових культур інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 грудня 2016 року.

Головуючий: М.М. Милосердний

Судді: А.І.Бітов

І.Г.Ступакова