Ухвала суду № 63503030, 16.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого: Невідомої Т.О.

суддів: Пікуль А.А., Ратнікової В.М.

секретар: Ільченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 17 травня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору, стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди,

№ апеляційного провадження: №22-ц/796/9414/2016Головуючий у суді першої інстанції: Журавська О.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О.

в с т а н о в и л а :

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 17 травня 2016 року задоволено частково позов ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору, стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди.

Розірвано договір №51/5, укладений 24 березня 2015 року між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2

Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 сплачені за договором кошти в сумі 46 235,00 грн., на відшкодування моральної шкоди кошти в розмірі 1 000,00 грн., та витрати пов'язані з проведенням експертизи в розмірі 6 930,00 грн.

Не погодившись із таким рішенням суду ОСОБА_1 в інтересах ФОП ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що ФОП ОСОБА_2 в повному обсязі виконала свої обов'язки за договором та своєчасно виготовила і доставила замовленні ОСОБА_3 меблі. Також зазначає, що ОСОБА_3 було вчинено прострочення прийому товару, у зв'язку з чим остання має сплатити відповідачу пеню. Зазначає, що претензії ОСОБА_3, направлені ФОП ОСОБА_2, не є належними вимогами у розумінні положень ч.2 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів». Звертає увагу на те, що згідно висновку експерта неможливо у повному обсязі дослідити відповідність виготовлених меблів укладеному між сторонами договору та відповідним нормативно-технічним документам. Крім того, в рішенні суду наведено перелік недоліків досліджуваних меблів, хоча експертом вони встановлені не були. Вважає, що вимоги щодо відшкодування моральної шкоди є необґрунтованими. Також зазначає, що в порушення вимог ст. 88 ЦПК України судом було стягнуто з відповідача повний розмір судових витрат за проведення судової експертизи.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 в інтересах ФОП ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з наведених в ній підстав.

ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважав, що спір вирішений судом правильно.

В судове засідання особисто ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_2 не з'явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, забезпечили явку в судове засідання своїх уповноважених представників, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 24 березня 2015 року між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір про продаж меблів № 51/5, за умовами якого ФОП ОСОБА_2 зобов'язалась передати у власність ОСОБА_3 та встановити виготовлені за індивідуальним замовленням меблі, а саме кухню, згідно з бланком замовлення №51/5, а ОСОБА_3 зобов'язалась в порядку та на умовах договору прийняти та оплатити товар (а.с.3-4).

Відповідно до ст. 3 вказаного договору сума договору складається з загальної вартості товару, доставки та монтажу меблів та становить 39 060,00 грн.

Згідно до вимог ст. 4 договору постачання товару здійснюється з 28 квітня 2015 року по 30 квітня 2015 року.

Як вбачається з бланку замовлення №51/5 ОСОБА_3 замовила кухню - Мдф. плівка, яка складається з наступних елементів: ДСП - Кроноспан 18 мм, D 0515, ДВП - в колір ДСП, кромку - в колір ДСП, фасад - Мдф.форма фасаду 099 (Власт), колір фасаду - ВДМ, Горіх французький Світлий (МСА 052007) + патина, карниз - №2 (власт), направляючі шухляд - TANDEM Hettich - 5 шт. + телескопічна 1 шт., петлі - Linken з доводчиком, підйомний механізм - газовий підйомник - 1 шт. Muller, цоколь - ДСП в колір корпусної частини, сушка - хромована - 1 шт., ручки - DN 87/128 G5, стільниця - люкс форм (Іспанський мармур) S 969 1 шт. + 1 шт. 900, вітражи - W-088, 2 шт. трос - сатин, комплектуючі - Карго Muller з доводкою. Вартість замовлення склала 39 060,00 грн. (а.с.5).

ОСОБА_3 виконала свої зобов'язання та сплатила повну вартість замовлення, що підтверджується товарними чеками (а.с.6).

Згідно з бланком замовлення від 27 квітня 2015 року №51/5 ОСОБА_3 було зроблено додаткове замовлення кухонної мийки Interline Rondo black та змішувача Interline Mix black, загальною вартістю 7 175,00 грн., яка була також сплачена позивачем в повному обсязі (а.с.6, 7).

30 квітня 2015 року ФОП ОСОБА_2 було здійснено доставку товару на адресу ОСОБА_3

05 травня 2015 року ОСОБА_3 направила ФОП ОСОБА_2 претензію, в якій просила повернути оплачені нею кошти згідно договору про продаж меблів №51/5 до 07 травня 2015 року та зазначила, що при зовнішньому огляді доставленого товару було встановлено, що колір та форма фасаду не відповідають вимогам договору, а саме: фасадна частина має іншу конфігурацію та інший колір, не нанесена патина на фасадній частині товару (відсутня розтушовка), тумба під раковину виготовлена неякісно, колір покриття вітражного скла не відповідає погодженому замовленню, скло в шафі вирізано на половину її поверхні, не додано 0,7 метра столешниці, петлі не відповідають вимогам замовлення, кухонна мийка не відповідає погодженому замовленню, є неякісною, та не відповідає кольору змішувача, відсутні маркування на мийці, підтверджуючих її модель, у гарантійному талоні на кухонну мийку відсутня інформація про товар, модель, колір, серійний номер, дату продажу, назву, адресу, телефон та підпис продавця, маркування на упаковці кухонної мийки не містить жодної інформації, відсутня будь-яка інформація на гарантійному талоні на змішувач, крім його номеру, виробником фасадної плівки є інший виробник, ніж визначений сторонами (а.с.8).

Згідно відповіді ФОП ОСОБА_2 на зазначену претензію, остання зазначила, що меблі були виготовлені у відповідності до бланку замовлення, зауваження щодо якості меблів можливі лише після виконання позивачем обов'язку по прийняттю зазначених меблів та складанню акту здачі-приймання виконаних робіт. Зокрема, в відповіді зазначено, що відповідач несе витрати по зберіганню товару, які мають бути відшкодовані позивачем. Також позивач має сплатити відповідачу пеню за несвоєчасний прийом товару (а.с.9-10).

25 червня 2015 року ОСОБА_3 повторно направила ФОП ОСОБА_2 претензію, в якій вимагала від відповідача здійснити в строк до 05 липня 2015 року поставку товару та встановлення меблів у кількості та якості відповідно до укладеного сторонами договору (а.с.11).

У відповіді на вказану претензію ФОП ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_3 про прострочення останньою виконання обов'язків по укладеному договору та про поміщення меблів на склад відповідача до вирішення спору щодо сплати позивачем пені за прострочення прийняття товару. Зазначено, що доставка меблів в обумовлені строки можлива після сплати позивачем неустойки (а.с.32-33).

17 липня 2015 року ОСОБА_3 направлено на адресу ФОП ОСОБА_2 заяву про відмову від договору у зв'язку з його невиконанням стороною відповідача (а.с.14, 15).

В липні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору, стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди, в якому з урахуванням заяви про зміну підстав позову просила розірвати договір №51/5 від 24 березня 2015 року, стягнути з відповідача на її корить сплачені за договором кошти в розмірі 46 235,00 грн. та 5 000,00 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених вимог посилалась на те, що ФОП ОСОБА_2 було здійснено доставку меблів, однак після їх огляду, позивачем було виявлено їх невідповідність бланкам замовлень, у зв'язку з чим вона відмовилась від монтажу меблів та неодноразово направляла відповідачу претензії, в яких перелічила недоліки та вимагала повернення коштів або встановлення меблів належної якості. На зазначені звернення, відповідач надавала відповідь, в якій відмовляла в задоволенні її вимог. Зазначені вище обставини завдали їй душевних страждань, у зв'язку з неможливістю користуватись кухнею, готувати їжу.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року було задоволено клопотання ОСОБА_3 та призначено у справі товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

У відповідності до висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №952/16-53 від 18 березня 2016 року, у зв'язку з тим, що на час проведення огляду досліджувані меблі для кухні знаходились у розібраному стані в складському приміщені, неможливо у повному обсязі дослідити їх відповідність договору та відповідним нормативно-правовим документам. Шляхом зіставлення отриманих при огляді даних щодо недоліків зазначених в претензії зі змістом бланку замовлення №51/5 від 24 березня 2015 року та відповідних нормативно-технічних документів встановлена невідповідність окремих показників досліджуваних меблів. Взагалі не були надані для огляду мийка та змішувач, отже дослідження цих виробів не проводилось (а.с.82-87).

З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_3, розірвавши договір №51/5 від 24 березня 2015 року та стягнувши з відповідача на користь ОСОБА_3 сплачені за договором кошти в сумі 46 235,00 грн., на відшкодування моральної шкоди 1000,00 грн. та витрати, пов'язані з проведенням експертизи, в розмірі 6 930,00 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.

Згідно зі ст.ст. 525 - 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Забороняється одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

Частина 3 зазначеної статті вказує на те, що у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: 1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; 2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); 3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; 4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; 5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги)- протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

Як вбачається з висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №952/16-53 від 18 березня 2016 року колір плівки фасадів досліджуваних меблів не відповідає зазначеному в бланку замовленні; колір застосованої патини та основний колір плівки досліджуваних фасадів мають значний контраст, а також шар патини не розтертий, тобто немає плавних переходів кольору патини до основного кольору плівки, таким чином ефект старіння фасадів не спостерігається; шафа-тумба для розташування раковини з дефектом - вириви, що є недопустимим відповідно до вимог п. 5.2.17 ДСТУ 4414:2005; одна з навісних шаф має нерівну ліву бокову стінку та повинна мати скляні полиці, в шафі відсутнє необхідне кріплення для забезпечення нерухомого розташування полиці, що є порушенням п. 5.2.4 ДСТУ 4414:2005.

Відтак, товар доставлений ОСОБА_3 ФОП ОСОБА_2 містить недоліки, що не відповідає умовам договору.

Крім того, відповідачем не надано експерту мийку та змішувач, у зв'язку з чим стало неможливим встановлення факту наявності чи відсутності недоліків зазначеного товару.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, ОСОБА_3 саме під час прийняття товару виявила недоліки та відмовилась від його монтажу.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» ОСОБА_3 призначила ФОП ОСОБА_2 відповідний строк для усунення виявлених недоліків до 05 липня 2015 року, що підтверджується претензією, однак остання не виконала свої зобов'язання та не здійснила поставку та монтаж меблів належної якості.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» право споживачів на відшкодування майнової та моральної шкоди, виникає, зокрема, у разі завдання такої шкоди внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Таким чином, врахувавши висновок експерта, у відповідності до якого деякі елементи меблів не відповідають умовам укладеного між сторонами договору та вимогам нормативно-технічних документів, те, що позивачем надавався відповідачу в порядку ч. 2 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» строк для усунення недоліків, які були виявлені позивачем, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині розірвання договору, стягнення сплачених за договором коштів в сумі 46 235,00 грн. та стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 1 000,00 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що згідно висновку експерта неможливо у повному обсязі дослідити відповідність виготовлених меблів укладеному між сторонами договору та відповідним нормативно-технічним документам є безпідставними та такими, що спростовуються дослідженим судом висновком судової експертизи від 18 березня 2016 року №952/16-53, відповідно до якого встановлена невідповідність окремих показників досліджуваних меблів умовам укладеного між сторонами договору, та поясненнями експерта ОСОБА_8 в судовому засіданні 16 листопада 2016 року, яка підтвердила в повному обсязі висновок експертизи, та зазначила, що патинування або нанесення патини це надавання ефекту старіння новій поверхні, в той час як, на виготовлених відповідачем фасадах меблів ефект старіння не спостерігається. Також експерт вказала на те, що відповідно до наданих каталогів досліджувалось лише питання відповідності форми фасадних елементів установленим зразкам, при цьому, ні один із наданих зразків фасадів не мав ознак патинування, в той час як відповідач зобов'язалась на замовлення ОСОБА_3 виготовити саме патиновані меблі.

Крім того, як убачається з висновку експерта, останньому для огляду взагалі не було надано ні кухонну мийку, ні змішувач, отже дослідження цих виробів не проводилось. Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що означені предмети 25.05.2015 року були повернуті постачальнику. Проте, відповідно до п.4.8 договору право власності на товар переходить до замовника з моменту повного розрахунку. ОСОБА_3 оплатила кухонну мийку та змішувач у повному обсязі, що підтверджується наявним в матеріалах справи товарним чеком, тобто відповідач не мав права повертати кухонну мийку та змішувач постачальнику, оскільки вказане право належить виключно власнику, яким є позивач.

Колегія суддів також не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що судом було стягнуто з відповідача повний розмір судових витрат за проведення судової експертизи, оскільки суд при ухваленні рішення вирішив питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 17 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: А.А. Пікуль

В.М. Ратнікова