Ухвала суду № 63502271, 13.12.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 681/1557/16-ц

Провадження № 22-ц/792/2243/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Грох Л.М.,

суддів: Гринчука Р.С., Костенка А.М.,

секретар Гриньова А.М.,

за участю представника апелянта,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полонського районного суду Хмельницької області від 08 листопада 2016 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця.

Заслухавши доповідача, пояснення учасника процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2016 року ОСОБА_1, звертаючись до суду зі скаргою, просила визнати дії державного виконавця Полонського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області ОСОБА_2 неправомірними, скасувати постанову державного виконавця від 12.10.2016 року про відкриття виконавчого провадження.

В обґрунтування скарги посилалася на те, що 21.10.2016 року вона отримала поштою постанову про відкриття виконавчого провадження про сплату 1839,60 грн. судового збору на користь держави згідно виконавчого листа № 681/1866/14, виданого Полонським районним судом 17.03.2016 року. Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 02.06.2016 року виконавчий лист, за якими стягувачем є держава, може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання законної сили рішення. Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 14.12.2015 року набрало законної сили 24.02.2016 року, а відтак, на її думку, дії державного виконавця та оскаржувана постанова є неправомірними.

Ухвалою Полонського районного суду Хмельницької області від 08 листопада 2016 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає ухвалу суду незаконною, необгрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та ухвалити нову про задоволення скарги. На думку апелянта, неправильним є висновок суду першої інстанції про те, що тримісячний строк для пред'явлення до примусового виконання має рахуватись з дня набрання чинності новим Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року. На її думку, цей строк має рахуватися з наступного дня після набрання законної сили рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 14.12.2015 року, тобто з 25.02.2016 року. Тому держвиконавцем неправомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів.

Представник органу ДВС в судове засідання не зявився, будучи повідомленим про розгляд справи.

Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.1 ст. 312 ЦПК розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Так, за ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

За змістом ч.ч. 2-3 ст. 387 ЦПК у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Встановлено, що 17.03.2016 року Полонським районним судом на підставі рішення, яке набрало законної сили 25.02.2016 року, видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 1839,60 грн. судового збору зі строком пред'явлення до виконання до 25.02.2017 року.

11.10.2016 року цей виконавчий лист було отримано відділом ДВС від Полонського відділення Славутської ДОПІ ГУ ДФС як стягувача. 12.10.2016 року державним виконавцем Полонського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що дії державного виконавця та прийнята ним постанова про відкриття виконавчого провадження є правомірними, оскільки встановлений статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року тримісячний строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання, за яким стягувачем є держава або державний орган, має обчислюватися з дня набрання чинності цим Законом.

Так, відповідно до ч.1 ст.12 чинного Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, який вступив в дію 05.10.2016 року, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які в свою чергу можуть бути пред'явленні до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно п. 5 розділу 13 Прикінцевих та перехідних положень цього ж закону - виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки встановлені цим Законом.

Згідно ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулюються актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Тому, з врахуванням наведених норм закону, безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що цей тримісячний строк для пред'явлення до примусового виконання виконавчого листа має рахуватися з дня набрання законної сили рішенням Полонського районного суду від 14.12.2015 року - з 25.02.2016 року.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і підстав для скасування ухвали колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу за Полонського районного суду Хмельницької області від 08 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: /підпис/

Суддя: /підпис/

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно: суддя Апеляційного суду Л.М.Грох

______________

Головуючий у першій інстанції: Горщар А.Г. Провадження № 22-ц/792/2243/16

Доповідач: Грох Л.М. Категорія - ухвала