Ухвала суду № 63499828, 15.12.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/8372/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Колеснікова Г.Я.,

ОСОБА_2,

при секретарі - Книгиницькому О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням старшого державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_4, за участю стягувача товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс плес» за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 26 січня 2016 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 березня 2015 року в частині позовних вимог ТОВ «Едельвейс плес» до ОСОБА_4 про стягнення збитків в сумі 50310,00 грн. скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення, яким в задоволенні вимог про стягнення збитків в сумі 50310,00 грн. відмовлено; рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 березня 2015 року в частині позовних вимог ТОВ «Едельвейс плес» до ОСОБА_4 про розірвання договору, стягнення пені в сумі 216936,99 грн., про відмову у стягненні суми авансу залишено без змін (т.14 а.с.128-132).

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 березня 2016 року зупинено виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 березня 2015 року в частині стягнення пені в сумі 216936,99грн. до закінчення касаційного провадження (т.14 а.с.161).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 травня 2016 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 березня 2015 року в частині, залишеній без змін в апеляційному порядку, та рішення апеляційного суду Одеської області від 26 січня 2016 року залишено без змін (т.14 а.с.171-173).

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 березня 2015 року в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Едельвейс плес» пені в сумі 216936,99 грн. звернуто до примусового виконання, в ході якого 10 жовтня 2016 року старшим державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 ГТУЮ в Одеській області подано до суду подання про тимчасове обмеження ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України до виконання зобовязань за рішенням суду (т.14 а.с.178-179).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2016 року подання задоволено (т.14 а.с.188).

В апеляційній скарзі представник в інтересах ОСОБА_4 просить ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні подання.

Неправильність ухвали мотивовано порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість ували суду, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

На підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 березня 2015 року ОСОБА_4 зобовязаний до сплати на користь ТОВ «Едельвейс плес» пені в сумі 216936,99 грн. Рішення суду в частині стягнення пені в сумі 216936,99 грн. набрало законної сили 26 січня 2016 року за результатами апеляційного перегляду.

Виконавчий лист №522/29601/12-ц про стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Едельвейс плес» пені в сумі 216936,99 грн. видано Приморським районним судом м.Одеси 10 березня 2016 року (т.14 а.с.180-181).

Постановою ВП №50652183 від 29 березня 2016 року старшого державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №522/29601/12-ц, виданого 10 березня 2016 року Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Едельвейс плес» пені в сумі 216936,99грн. Копію постанови направлено ОСОБА_4 31 березня 2016 року (т.14 а.с.182, 183).

Виконання судового рішення в указаній частині було зупинено касаційною інстанцією з 24 березня 2016 року до закінчення касаційного провадження, що відбулося 30 травня 2016 року.

Подання про тимчасове обмеження ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України подано до суду 10 жовтня 2016 року.

За змістом статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду є дія неврегульованих зобовязань. Стаття 11 Закону України «Про виконавче провадження» надає державному виконавцю право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання зобовязань, покладених на нього рішенням суду.

Судова практика у вирішенні питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобовязань, а за ухилення від їх виконання, тому зясуванню судом підлягає чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобовязання у повному обсязі або частково, оскільки сама по собі наявність невиконаного зобовязання не є безумовною підставою для встановлення обмеження у праві виїзду за межі України, доведенню підлягає ухилення боржника від виконання покладених на нього зобовязань.

За змістом подання на час звернення державного виконавця до суду для тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України вимоги виконавчого провадження не виконано, боржник ухиляється від виконання покладених на нього обовязків. Проте, крім констатації невиконання зобовязань, подання не містить посилань на те, які виконавчі дії вчинено, та чим доведено свідоме не виконання боржником зобовязання.

В ході апеляційного провадження в справі надано постанову №В-15/337 від 3 жовтня 2016 року старшого державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси про звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_4 шляхом утримань у розмірі 20% до повного стягнення суми боргу 216936,99 грн., виконавчого збору в сумі 21693,69 грн., витрат на проведення виконавчих дій в сумі 100,00 грн. (т.14 а.с.209-210). ОСОБА_4 працює в Управлінні архітектури та містобудування Одеської міської ради, відтак, постанова про звернення стягнення на заробітну плату підлягає реальному виконанню.

ОСОБА_4 має на праві власності майно, на яке може бути звернуто стягнення, однак державним виконавцем не надано доказів вжиття заходів щодо встановлення майна та звернення на нього стягнення.

Таким чином, на момент звернення до суду з поданням про обмеження у праві виїзду за межі України дійсно мало місце невиконане зобовязання, однак ухилення ОСОБА_4 від виконання покладених на нього зобовязань не було підтверджено. Подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України не має підстав для його задоволення.

Крім того, ОСОБА_4 тяжко хворіє, надав цьому підтвердження, лікування частково проходить за кордоном, тому обмеження ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України позбавляє його можливості пройти призначений йому курс лікування.

Доводи апелянта щодо розгляду подання без повідомлення про час та місце судового засідання не приймаються, оскільки за змістом частини 2 статті 377 ЦПК України суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Ухвала суду містить посилання на надання державним виконавцем доказів ухилення боржника від виконання рішення суду, проте це посилання не є підтвердженим, так як до подання не додано жодного доказу, який би вказував на ухилення від виконання зобовязань. Державний виконавець в судовому засіданні 18 жовтня 2016 року присутнім не був, відповідно, виконавче провадження також не досліджувалось.

Оскаржувана ухвала як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали по суті подання.

Керуючись ст.303, п.2 ч.2 ст.307, п.2 ч.1 ст.312, ст.313, п.6 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2016 року скасувати.

В задоволенні подання старшого державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) відмовити.

Копію ухвали направити Адміністрації Державної прикордонної служби України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 26) для виконання, Приморському відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Г.Я.Колесніков

ОСОБА_2