Постанова № 63497987, 13.12.2016, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Івана Виговського, 18, тел./факс 8 (05161) 4-26-20

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2016 року м. Первомайськ

Справа :484/3516/16-а

Номер провадження : 2-а/484/145/16

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі

головуючого судді Фортуни Т.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Левицької І.С.,

розглянувши у письмовому провадженні в залі суду в м. Первомайськ адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії. Свої вимоги мотивує тим, що з 1990 року він працював в органах прокуратури Миколаївської області. Рішенням УПФУ в м. первомайську Миколаївської області від 13.10.2006 р. позивачу було призначено пенсію за вислугу років на посаді старшого прокурора відділу прокуратури Миколаївської області в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, на яку нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне страхування. На час призначення пенсії загальний стаж роботи позивача складав 26 років 08 місяців 21 день, в тому числі, стаж роботи за вислугу років на посадах прокурора і слідчого прокуратури - 20 років 06 місяців 02 дні. У вересні 2016 року позивач отримав довідку прокуратури Миколаївської області № 18/211 вих.-16 від 19.09.2016 р. про розмір місячного заробітку за посадою прокурора відділу для перерахунку призначеної пенсії за вислугу років, у зв'язку з чим 17.10.2016 р. позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою для перерахунку пенсії. Рішенням № 71 від 26.10.2016 р. відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсійної виплати. Ураховуючи викладене, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 71 від 26.10.2016 р.; зобов'язати відповідача провести перерахунок призначеної пенсії за вислугу років з розрахунку 90 відсотків від розміру місячної заробітної плати за посадою прокурора відділу прокуратури Миколаївської області з 01.01.2016 р. згідно з довідкою прокуратури Миколаївської області № 18/211 вих.-16 від 19.09.2016 р.

Відповідач надав суду письмові заперечення, мотивовані тим, що дії відповідача відповідають вимогам чинного законодавства України. Так, позивач перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за вислугу років з 06.10.2006 р. відповідно до ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру». Позивач 17.10.2016 р. звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії. Мотивуючи підвищенням посадових окладів працівникам органів прокуратури з 01.12.2015 р. Для перерахунку пенсії позивач надав довідку № 18/211 вих.-16 від 19.09.2016 р. про складові перерахованої заробітної плати з 01.12.2015 р. на посаді прокурора відділу прокуратури Миколаївської області. Відповідно до п. 20 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратуру визначаються Кабінетом Міністрів України. Пунктом 5 Розділу ІІІ «Прикінцеві положення» ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213-VІІІ), який набрав чинності 01.04.2015 р., передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 р. закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів, зокрема «Про прокуратуру». Враховуючи викладене, відповідач зазначає, що позивач не має підстав для перерахунку йому пенсії, у зв'язку з чим просить в задоволенні позову відмовити.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність в письмовому провадженні та врахувати надані відповідачем письмові заперечення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Позивач перебуває на обліку у Первомайському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Миколаївської області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру».

На час призначення пенсії загальний стаж роботи позивача складав 26 років 08 місяців 21 день, в тому числі, стаж роботи за вислугу років на посадах прокурора і слідчого прокуратури - 20 років 06 місяців 02 дні.

Позивач 17.10.2016 р. звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із підвищенням розміру заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам.

Для здійснення перерахунку пенсії заявник надав довідку № 18/211 вих.-16 від 19.09.2016 р. про складові перерахованої заробітної плати з 01.12.2015 р. (посадовий оклад, надбавка за класний чин, надбавка (винагорода) за вислугу років та інші виплати) на посаді прокурора відділу прокуратури Миколаївської області.

Рішенням № 71 від 26.10.2016 р. відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсійної виплати відповідно до довідки про заробітну плату з 01.12.2015 р. № 18/211 вих.-16 від 19.09.2016 р. у зв'язку з відсутністю законних підстав. Зазначене рішення мотивоване тим, що відповідно до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників; перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії; якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців; перерахунок провадився з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (або оформлення пенсії без звільнення з роботи) на підставі поданої заяви та довідки про заробітну плату з урахуванням нових посадових окладів незалежно від факту та місця роботи на час перерахунку пенсії. Крім того, зазначене рішення мотивоване тим, що до 01.06.2015 р. не було прийнято закону щодо призначення всіх видів пенсій у тому числі і спеціальних, у зв'язку з чим норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до ЗУ «Про прокуратуру», скасовуються.

Відповідно до довідки № 18/211 вих.-16 від 19.09.2016 р. позивач працював у прокуратурі Миколаївської області на посаді прокурора відділу; заробітна плата станом на 01.12.2015 р., згідно з постановою КМУ № 1013 від 09.12.2015 р., складається з основного окладу - 1 996,00 грн., класного чину - 130,00 грн., вислуги років (25%) - 531,50 грн., інших виплат передбачених чинним законодавством - 2 962,84 грн. Сума заробітної плати для нарахування пенсії у межах максимальної - 5 620,34 грн.

Вказані обставини не оспорюються сторонами, а тому суд вважає їх встановленими.

Згідно зі ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені в ній, не є вичерпними. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. В силу ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Конституційний Суд України у рішенні в справі про гарантії незалежності суддів від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007, а також у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004 (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій), наголошував, що частина 3 ст. 22 Конституції України встановила, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 26 листопада 1993 року №1789-ХІІ в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12 липня 2001 року - прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержувані перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Відповідно до ч. 2 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ, яка діяла на час призначення пенсії, розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Згідно з ч. 12 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Відповідно до ч. 17 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Вирішуючи питання про застосування відповідних норм ст. 50-1 №1789-ХІІ щодо перерахунку вже призначених пенсій, суд враховує положення ст. 22 Конституції України, у якій зазначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Звернення позивача до пенсійного органу щодо здійснення перерахунку пенсії законодавчо ґрунтується на вимогах ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції Закону на час призначення пенсії).

Під час перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законами № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» і № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини дванадцята, сімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Законів № 3668-VІ і № 1166-VII не зазнали.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Аналогічна правова позиція зі спірного питання висловлена Верховним Судом України у постановах від 10.12.2013 у справі № 21-348а13 та від 17.12.2013 у справі № 21-445а13.

Відповідно до п. 5 Прикінцеві положення Закону №213-VІІІ, у разі неприйняття до 01.06.2015 р. закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

З аналізу встановленої норми, можна дійти висновку, що вона стосується виключно призначення, а не перерахунку вже призначених пенсій.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідач не спростував доводи позовної заяви, не надав належних доказів, які обґрунтовують правомірність дій органу Пенсійного фонду щодо відмови у перерахунку позивачу пенсійної виплати відповідно до довідки про заробітну плату.

Ураховуючи вищевикладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до висновку що відповідач неправомірно відмовив у перерахунку позивачу пенсійної виплати відповідно до довідки про заробітну плату, оскільки правових підстав для такої відмови судом не встановлено.

Таким чином, порушені права позивача підлягають захисту шляхом визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень щодо відмови у перерахунку позивачу пенсійної виплати та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії за вислугу років.

Ураховуючи дату прийняття оскаржуваного рішення - 26.10.2016 р.; приписи ч. 17 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ в редакції, яка діяла на час призначення пенсії; дату звернення позивача з адміністративним позовом - 21.11.2016 р., суд приходить до висновку, що позивач дотримався вимог щодо строків звернення до суду, передбачених ст. 99 КАС України.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України з Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають стягненню витрати на сплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 8, 22, 55, 64, 124 Конституції України, ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру», ст. ст. 9-12, 71, 72, 94, 158-163 КАС України, суд -

постановив:

- адміністративний позов ОСОБА_1 до Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі;

- рішення Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області № 71 від 26.10.2016 р. - визнати протиправним та скасувати;

- зобов'язати Первомайське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області з 01.01.2016 р. провести перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 90 відсотків від розміру місячної заробітної плати за посадою прокурора відділу прокуратури Миколаївської області відповідно до довідки прокуратури Миколаївської області № 18/211 вих.-16 від 19.09.2016 р.;

- стягнути з Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в сумі 1 102,40 грн. (тисячу сто дві грн. 40 коп.).

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з моменту її проголошення, а особою, яка не брала участь в судовому засіданні при проголошенні постанови протягом десяти днів з моменту її отримання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.

Суддя Т.Ю. Фортуна