Ухвала суду № 63497541, 30.11.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/4317/16 Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин М.О.

Провадження № 22-ц/783/5708/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 С. М.

Категорія:81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючої судді - Копняк С.М.

суддів - Бойко С.М., Левика Я.А.

секретаря - Брикайло М.В.,

з участю представника апелянта - ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 21 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 - ОСОБА_7, ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та визнання недійсним договору, -

В С Т А Н О В И Л А :

В липні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та визнання недійсним договору. В обґрунтування вимог покликається на те, що він перебував в шлюбі з відповідачкою ОСОБА_8-О.В., та під час перебування в шлюбі ними було набуто автомобіль марки PORSCHE Cayenne, кузов № НОМЕР_1, 2008 р. в., д.н.з. НОМЕР_2. На даний час шлюб між ними розірвано, однак не вирішено питання про поділ спільного майна подружжя, а саме, вказаного автомобіля. Не зважаючи на те, що даний автомобіль було придбано під час перебувавння в шлюбі та між ними не досягнуто згоди щодо його поділу, відповідачка без його згоди відчужила спірний автомобіль ОСОБА_4, а тому, просить визнати недійсним договір відчуження та поділити спільне майно подружжя, визнавши за ним право власності на 1/2 частину автомобіля.

Одночасно позивач подав до суду клопотання, в якому просив в порядку забезпечення позову накласти арешт та передати йому на зберігання автомобіль PORSCHE Cayenne, кузов № НОМЕР_1, 2008 р. в., д.н.з. НОМЕР_2, який оформлений на відповідача, та яким на даний час користуються відповідачі, що може призвести до значного погіршення технічного стану автомобіля, що, в свою чергу, вплине на зменшення його ринкової вартості. А тому, своїми діями відповідачі можуть призвести до суттєвого утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду, та заподіяння позивачу майнової шкоди. Просив суд в порядку ст. 151 ЦПК України вжити заходи для забезпечення поданого позову.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 21 липня 2016 року заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову задоволено.

Вирішено накласти арешт на автомобіль марки PORSCHE Cayenne, кузов № НОМЕР_1, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 та передати такий на зберігання ОСОБА_5 (79054, м. Львів, вул. С. Петлюри, 22/51, Ідн. № НОМЕР_3).

Ухвалу суду оскаржив відповідач ОСОБА_4

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції грубо порушив вимоги закону, а тому така підлягає скасуванню.

Зазначає, що позивачем заявлено позов про визнання недійсним договору купівлі - продажу та про визнання права власності на ? частку в спірному автомобілі, а не автомобіль в цілому, а відтак, вжиті заходи забезпечення позову є неспівмірними із заявленими позовними вимогами. Звертає увагу й на те, що він набув право власності на спірний автомобіль, відповідно до приписів ч. 1 ст. 328 ЦК України, на підставах, що не заборонені законом, на даний час право власності не скасовано, а відтак, саме він і є власником автомобіля. Таким чином, передача автомобіля на зберігання позивачу, фактично є протиправним позбавленням апелянта права власності до прийняття судом рішення. Крім того, судом не з»ясовано, чи має позивач можливість зберігати автомобіль та чи є в нього умови для зберігання автомобіля в належному стані.

Просить ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 21 липня 2016 року скасувати, в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Встановлено, до Франківського районного суду м. Львова звернувся з позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_8, ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та визнання недійсним договору. В порядку забезпечення позову просив накласти арешт на спірний автомобіль та передати такий йому на зберігання.

УхвалоюФранківського районного суду м. Львова від 21 липня 2016 року заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову задоволено.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. З врахуванням обставин справи, зазначених у позовній заяві, а також характеру спірних правовідносин, прийшов до висновку, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим в подальшому виконання рішення суду, а тому слід вжити заходів до забезпечення позову.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується не в првній мірі, з огляду на таке.

Згідно із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обовязків має право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтересиюридичних осіб,державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

За приписами ст.151 ЦПК України суд, за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до вимог п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії. Частина третя вказаної статті передбачає, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Як розяснюється в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання, чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При розгляді заяв про забезпечення позову, вирішуючи питання про забезпечення позову,суд має братидо увагиінтересинетільки позивача,а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Колегія суддів погоджується із висновками суду щодо задоволення заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на автомобіль марки PORSCHE Cayenne, кузов № НОМЕР_1, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, оскільки між сторонами дійсно виник спір, який в судовому порядку не вирішено по суті, предметом даного спору є автомобіль в цілому, на який просять накласти арешт, позивачем обґрунтовано допускається, що невжиття заходів забезпечення позову в цій частині може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у справі, оскільки автомобіль вже відчужено, та, як вбачається з матеріалів справи, призвести до порушення його прав та законних інтересів, і з врахуванням того, що вид забезпечення позову в частині накладення арешту на автомобіль марки PORSCHE Cayenne, кузов № НОМЕР_1, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, запропонований позивачем у заяві про забезпечення позову є відповідним і співмірним із заявленими позивачем позовними вимогами, заява про забезпечення позову в цій частині підлягає задоволенню. Тому, колегія суддів приходить до висновку, що в цій частині ухвалу суду слід залишити без змін.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали в частині передачі автомобіля марки PORSCHE Cayenne на зберігання позивачу ОСОБА_5, не враховано, що такий захід забезпечення позову, не відповідає заявленим позовним вимогам, порушує права власника відповідача по справі ОСОБА_4, право користування та розпорядження автомобілем якого вже обмежено накладенням арешту, та є неспівмірним до заявлених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про скасування в цій частині ухвали Франківського районного суду м. Львова від 21 липня 2016 року та постановлення нової ухвали про відмову в задоволені заяви ОСОБА_5 про забезпечення позову, шляхом передачі автомобіля марки PORSCHE Cayenne, кузов № НОМЕР_1, 2008 р. в., д.н.з. НОМЕР_2 йому на зберігання.

Керуючись ст. ст. 209 ч.3, 303, 304, 307 ч.2 п.п.1,2, 312 ч.1 п.1, 2, 313, 314 ч.1 п.4,6, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 21 липня 2016 року в частинні забезпечення позову, шляхом передачі автомобіля на зберігання ОСОБА_5 -скасувати.

Постановити в цій частині нову ухвалу, якою у задоволені заяви ОСОБА_5 про забезпечення позову шляхом передачі автомобіля марки PORSCHE Cayenne, кузов № НОМЕР_1, 2008 р. в., д.н.з. НОМЕР_2 йому на зберігання - відмовити.

В решті ухвалу суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і касаційному оскарженню не підлягає, як така, що в силу вимог ст. 324 ЦПК України не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуюча: Копняк С.М.

Судді: Бойко С.М.

ОСОБА_9