Ухвала суду № 63497499, 13.12.2016, Березанський районний суд Миколаївської області

13.12.2016 Справа № 469/1515/16-к

1-кп/469/138/16

У Х В А Л А

13 грудня 2016 року смт. Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Тавлуя В.В.

при секретарі: - Рогозевич С.О.

за участю:

прокурора Березанського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 - Яська В.І.

обвинуваченого - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

потерпілих - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7, ОСОБА_8

ОСОБА_9, ОСОБА_10,

представників потерпілих - ОСОБА_11 , ОСОБА_12,

ОСОБА_13

законного представника н/л потерпілої

ОСОБА_14 - ОСОБА_15

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Березанка кримінальне провадження №12016150000000163 від 15 липня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в :

На розгляді Березанського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження №12016150000000163 від 15 липня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.07.2016 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зі строком дії до 15.09.2016 року, який ухвалами слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.09.2016 року (а.п.34-35) та від 09.11.2016 року (а.п.33) було продовжено відповідно до 15.12.2016 року.

В судовому засідання прокурор подав письмове клопотання про продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи його тим, що обраний стосовно обвинуваченого запобіжний захід закінчується 15.12.2016 року.

Однак, закінчення судового розгляду до зазначеного строку не виявляється можливим, в зв'язку з чим, ОСОБА_3, який скоїв тяжкий злочин, перебуваючи на волі з метою уникнення покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що унеможливлюватиме виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні. Також ОСОБА_3 може незаконно впливати на потерпілих і свідків та тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.

Потерпілі та їхні законні представники клопотання прокурора підтримали. Вважають, що для його задоволення наявні підстави.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник проти задоволення клопотання прокурора заперечили. Просять суд змінити ОСОБА_3 обраний стосовно нього запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно ст.177 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Судове провадження по справі не закінчено, і 15.12.2016 року закінчується обраний стосовно обвинуваченого строк тримання під вартою.

Згідно обвинувального акта у кримінальному провадженні №12016150000000163 від 15 липня 2016 року ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, якийвідповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів. Санкцією ч.3 ст.286 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Потерпілими від даного злочину на стадії досудового розслідування визнано тринадцять осіб, які зазначені в обвинувальному акті.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.07.2016 року (а.п.31-32) стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зі строком дії до 15.09.2016 року, який ухвалами слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.09.2016 року (а.п.34-35) та від 09.11.2016 року (а.п.33) було продовжено відповідно до 15.12.2016 року.

При обранні стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя встановив наявність ризику, передбаченого ст.177 ч.1 п.1 КПК України, а саме, що ОСОБА_3 може переховуватися від слідства, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, скоєного у стані алкогольного сп'яніння, внаслідок якого 3 людини загинуло та 10 осіб отримали тілесні ушкодження (а.п.34-35).

При продовженні стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя виходив з того, що ризик можливості переховування ОСОБА_3 від слідства, передбачений ст.177 ч.1 п.1 КПК України, встановлений в Ухвалі від 16.07.2016 року, не зменшився (а.п.33, 34-35). Також слідчий суддя врахував відсутність даних про відшкодування шкоди, та відсутність даних, що хтось із потерпілих вибачив підозрюваного (а.п.33, 34-35).

Відповідно до викладеного, оскільки кримінальне провадження не закінчене, суд вважає, що ризики та обставини, які були зазначені в ухвалі слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 16.07.2016 року (а.п.31-32) та в ухвалах про продовження запобіжного заходу від 12.09.2016 року (а.п.34-35) та від 09.11.2016 року (а.п.33) не зменшилися, і не перестали існувати, і на даній стадії судового розгляду існує загроза, що ОСОБА_3, у випадку його звільнення з-під варти зможе переховуватися від суду з метою уникнення покарання.

Разом з тим суд вважає недоведеним стороною обвинувачення наявність ризику, що ОСОБА_3 може незаконно впливати на потерпілих і свідків та тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 інкримінується вчинення діяння, яке спричинило тяжкі наслідки, і становить підвищену суспільну небезпеку, суд вважає, що застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, в т.ч. домашнього арешту, не може запобігати ризику, передбаченому п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а тому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 183, ч.3 ст.331, ст.372 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора відділу прокуратури Миколаївської області Петренка А.О. про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12016150000000163 від 15 липня 2016 року задовольнити повністю.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Миколаївському СІЗО на 60 днів - до 10 лютого 2017 року.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику, надіслати начальнику Миколаївського СІЗО.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 15 грудня 2016 року.