Ухвала суду № 63496587, 14.12.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №331/4507/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Мінасов В.В.

Провадження 22-ц/778/4878/16 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Полякова О.З.,

суддів: Спас О.В.,

Онищенка Е.А.

при секретарі: Бабенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визначення порядку користування квартирою,-

ВСТАНОВИЛА :

У червні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визначення порядку користування квартирою

В обґрунтування позову зазначено, що він та відповідачі є співвласниками трикімнатної кв. АДРЕСА_1. В добровільному порядку встановити порядок користування квартирою вони не можуть. Всі кімнати у квартирі є ізольованими.

Враховуючи вищевикладене просив суд визначити порядок користування кв. АДРЕСА_1 наступним чином: йому виділити кімнату площею 12,6 кв.м; ОСОБА_3 виділити користування кімнату площею 10,8 кв.м та ОСОБА_4 кімнату площею 17 кв.м; коридор, кухню, сполучену вбиральню залишити у спільному користуванні.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2016 року позов задоволено.

Встановлено наступний порядок користування кв. АДРЕСА_1: виділено ОСОБА_5 у користування кімнату площею 12,6 кв.м; ОСОБА_3, ОСОБА_4 виділено кімнати площею 10,8 кв.м та17,0 кв.м. Кухню, сполучену вбиральню, коридор залишено в загальному користуванні.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 551,2 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3, ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким визначити наступний порядок користування кв. АДРЕСА_1, а саме: залишити в користуванні ОСОБА_3 кімнату площею 17 кв.м; ОСОБА_4 кімнату площею 12,6 кв.м; кімнату площею 10,8 кв.м залишити в користуванні ОСОБА_5

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення учасників процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи за договором купівлі - продажу № 78 від 26.02.1998 року ОСОБА_5, ОСОБА_3 придбали квартиру АДРЕСА_1.

Згідно договору дарування від 11.07.2012 року ОСОБА_5, ОСОБА_3 подарували по 1/6 частині квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4

Таким чином на час розгляду справи сторони є співвласниками по 1\3 частики в спірній квартирі.

Згідно з технічним паспортом квартира АДРЕСА_1 трикімнатна, всі кімнати ізольовані.

Відповідно до ст.. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

2. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

3. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Частиною 1 ст. 364 ЦК України передбачено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Статтею 63 ЖК України передбачено, що предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (частина перша статті 48), частина кімнати або кімната, зв'язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора тощо).

Згідно з ДБН В.2.2-15-2005 мінімальний розмір житлової кімнати - 10 м.кв.

По справі кожному з співвласників припадає ідеальна частина яка складає 13,47 кв. метра житлової площі.

Судом першої інстанції за наслідками розгляду справи правомірно зроблені висновки ,щодо виділення у користування позивачеві саме кімнати розміром 12.6 кв. метра, яка найбільш співпадає з розміром його частки у спільній сумісній власності.

Виділення у користування позивачу кімнати 10.8 кв. метра без вирішення питання щодо компенсації, будуть порушувати його права як власника майна.

Правового обґрунтування незаконності судового рішення доводи апеляційної скарги не містять.

На підставі вищенаведеного,судова колегія вважає,що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права,які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307,308,317ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 - відхилити.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2016 року по цій справі - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: