Постанова № 63496161, 15.12.2016, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/11786/16-а 2-а/335/436/2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2016 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Апаллонової Ю.В., при секретарі Кудряшовій Ю.І., за участю представника позивача: ОСОБА_1, відповідача Літвішко К.О. розглянувши адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_1 до старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Літвішко Катерини Олександрівни про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 18.10.2016 року № 000487/01/02, -

ВСТАНОВИВ:

26.10.2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Літвішко К.О. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 18.10.2016 року № 000487/01/02, в обґрунтування якого зазначив наступне.

18.10.2016 року Відповідачем розглянуто справу про накладення адміністративного стягнення відносно Позивача, в якій зазначено про скоєння Позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1885 КУпАП, а саме, нібито, Позивачем прийнято рішення про відмову у проведенні перевірки на «ПАТ „Електрометалургійний завод „Дніпропецсталь" імені А.М. Кузьміна" (надалі - ПАТ «Дніпроспецсталь») в частині охорони атмосферного повітря, земельних ресурсів, загальної частини Уніфікованого акту перевірки, та накладено адміністративне стягнення в сумі 765 грн.

Вважає дану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню виходячи з наступного.

05.10.2016р. старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Державної екологічної інспекції у Запорізькій області Літвішко К.О. складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 188-5 КУпАП.

Відповідно до вказаного протоколу в.о. заступника голови правління - технічним директором ОСОБА_3 05.10.2016р. о 16-30 прийняв рішення про відмову у проведенні перевірки в частині охорони атмосферного повітря, охорони земельних ресурсів, загальної частини уніфікованого акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що здійснюється на підставі плану заходів, покладених на Держекоінспекцію у Запорізькій області, наказу на перевірку №379 від 30.09.16р., направлення №361 від 30.09.16р., чим порушив ст.11 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

03.10.2016р. інспекторами Державної екологічної інспекції у Запорізькій області на ПАТ «Дніпроспецсталь» здійснено виїзд для проведення планової перевірки. Перед початком здійснення планової перевірки пред'явлено направлення на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №316 від 30.09.2016р. та службові посвідчення державних інспекторів, про що внесено запис у журнал перевірок ПАТ «Дніпроспецсталь».

Відповідно до вимог ЗУ «Про охрону праці» перевіряючим проведений інструктаж з техніки безпеки та охорони праці, видані персональні тимчасові перепустки на кожного інспектора. Тобто, оскільки всі формальності щодо реєстрації перевірки та перевіряючих на підприємстві були улагоджені, фактично ПАТ «Дніпроспецсталь» допустило Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області до перевірки

Отже, є підстави стверджувати, що з 04.10.2016р. на підприємстві розпочалась перевірка Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області.

Згідно із ст.10 Закону №877 у суб'єкта господарювання є також право вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства.

Тож коли ПАТ «Дніпроспецсталь» наголосило на дотриманні Держекоінспекцією вищенаведеного плану заходів державного нагляду, інспекторами був наданий вказаний акт про відмову у проведенні перевірки, незважаючи на той факт, що перевірку розпочато, проте інспектори до її здійснення та виконання своїх обов'язків так і не приступили.

Жодного документу, який пов'язаний з перевіркою, уповноваженими представниками Держекоінспекції від підприємства не витребовувалось.

Навіть більше того, інспектори зайшли на територію підприємства 05.10.2016р. о 13-45 та покинули його вже через півгодини о 14-15, що підтверджується журналом входу (виходу) КПП №1, а вже о 16-00 надали акт про відмову у проведенні перевірки.

Прийняти рішення про відмову у проведенні (здійсненні) заходу державного контролю з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства уповноважена тільки Держекоінспекція, про що і складений нею 05.10.2016р. акт про відмову з проведенні перевірки, згідно якого Держекоінспекція відмовилась здійснювати на ПАТ«Дніпроспецсталь» заходи державного контролю у галузі охорони атмосферного повітря, земельних ресурсів та інш. ПАТ «Дніпроспецсталь» не має повноважень на вирішення питань щодо здійснення чи нездійснення перевірки. Відповідні права суб'єкта господарювання щодо відмови у проведенні (здійсненні) перевірки не передбачені Законом №877, який, до речі, навіть не передбачає складання акту про відмову в проведенні перевірки. Таким чином, Держекоінспекція відмовилась здійснювати перевірку на ПАТ «Дніпроспецсталь» у відповідності до Плану заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на IV квартал 2016р. згідно наказу від 20.09.2016р. №129, про що і склала акт про відмову в проведенні перевірки о 16-00.

Крім того, у порушення зазначених вимог законодавства у протоколі від 05.10.16р. виклад обставин правопорушення - прийняття рішення про відмову у проведення перевірки - не узгоджується з диспозицією ст. 188-5 КУпАП; не зазначено, яке саме діяння, передбачене диспозицією ст. 188-5 КУпАП, вчинено позивачем. Крім того, як зазначалось вище, дії підприємства, що пов'язані з допуском інспекторів перевірки, не відповідають ст.188-5 КУпАП і фактично Позивачу інкриміновано вчинення віяння, яке не передбачено законом про адміністративну відповідальність, що унеможливлює притягнення до адміністративної відповідальності.

Зі змісту протоколу по справі про адміністративне правопорушення не зрозуміло які -службові обов'язки виконували працівники Держекоінспекції і які саме перешкоди вчиняв Позивач. статті закону мною порушено, що є неконкретним обвинуваченням та порушенням права на захист.

До того ж, в постанові що оскаржується не зазначено, який саме протокол про адміністративне правопорушення був розглянутий Відповідачем, якими ще доказами керувався Відповідач. З тексту постанови не вбачається що Відповідачем належним чином виконано вимоги ст. 280 КУпАП при розгляді справи.

У зв'язку з чим, просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 18.10.2016 року № 000487/01/02, судові витрати стягнути з державного бюджету на користь позивача.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав на підставах викладених у позовній заяві, зазначав, що протокол складено із порушенням норм КУпАП, жодного умислу у діях позивача не було, навпаки працівники провели часткову перевірку, інших жодних документів не витребували, до того ж, інспектором не перевірено чи є ОСОБА_3 відповідальною посадовою особою, у протоколі і у постанові зазначено посаду, яку на той час ОСОБА_3 не займав, так як перебував на посаді в.о. голови правління, тоді як у протоколі зазначено - заступник в.о. голови правління -технічний директор, а тому просив суд позов задовольнити.

У судовому засіданні відповідач проти задоволення позову заперечує, надав суду письмові заперечення та пояснив, що ОСОБА_3 прийняв рішення відмовити у проведенні перевірки в галузі охорони атмосферного повітря, охорони земельних ресурсів та загальних питань передбачених уніфікованим актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, проте надав допуск на проведення перевірки в частині поводження з відходами та охорони водних ресурсів. Також зазначив, що посада ОСОБА_3 встановлена з його слів, не перевірялася, однак так як позивач заперечень з цього питання не писав, ці доводи вважає безпідставними.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим кодексом.

Відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, окрім цього, згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Кодексом України про адміністративні правопорушення закріплено низку гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту вказаних осіб.

За змістом статті 9 Кодексу саме винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність суб'єкта адміністративної відповідальності є однією з ознак адміністративного правопорушення (проступку).

Статтею 268 Кодексу встановлено перелік прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема: особа має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права; справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо (статті 245, 280 Кодексу).

Згідно з Кодексом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 статті 247); справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (частина перша статті 249); оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності (стаття 252) тощо.

Положення зазначених статей визначають систему процесуальних механізмів, які в сукупності з наведеними конституційними нормами унеможливлюють притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка не вчиняла правопорушення.

Як вбачається з вищевикладеного, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана виконати ряд дій, обов'язкове виконання яких в своїй сукупності сприяє правильному вирішенню справи по сутті і винесенню законного рішення.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що 20.09.2016р. наказом Держекоінспекції №129 затверджений план заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у Запорізькій області на IV квартал 2016р., який містить найменування заходу та перелік рішень, на підставі яких виконується захід на ПАТ «Дніпроспецсталь», а саме: проведення перевірок за дотриманням вимог природоохоронного законодавства суб'єктами господарювання, що здійснюють водоспоживання і водовідведення при провадженні ними діяльності, більш як 25 тис. куб. метрів на рік на підставі переліку 100 об'єктів, розпорядження ДЕІ України від 08.08.2012р. №13 (р. Дніпро), розпорядження ДЕІ України від 15.07.2013р. №12 (підприємства-забруднювачі водних ресурсів).

30.09.2016р. Держекоінспекцією видано направлення №316 на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ «Дніпроспецсталь» з 03.10.16р. по 24.10.16р.

03.10.2016р. інспекторами Державної екологічної інспекції у Запорізькій області на ПАТ «Дніпроспецсталь» здійснено виїзд для проведення планової перевірки. Перед початком здійснення планової перевірки пред'явлено направлення на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №316 від 30.09.2016р. та службові посвідчення державних інспекторів, про що внесено запис у журнал перевірок ПАТ «Дніпроспецсталь».

Відповідно до вимог ЗУ «Про охрону праці» перевіряючим проведений інструктаж з техніки безпеки та охорони праці, видані персональні тимчасові перепустки на кожного інспектора.

Тобто, оскільки всі формальності щодо реєстрації перевірки та перевіряючих на підприємстві були улагоджені, фактично ПАТ «Дніпроспецсталь» допустило Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області до перевірки

Отже, є підстави стверджувати, що з 04.10.2016р. на підприємстві розпочалась перевірка Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області.

Згідно із ст.10 Закону №877 у суб'єкта господарювання є також право вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства.

Відповідачем в порядку ст. 71 КАС України не спростовані доводи позивача про те, що коли ПАТ «Дніпроспецсталь» наголосило на дотриманні Держекоінспекцією вищенаведеного плану заходів державного нагляду, інспекторами був наданий вказаний акт про відмову у проведенні перевірки, незважаючи на той факт, що перевірку розпочато, проте інспектори до її здійснення та виконання своїх обов'язків так і не приступили.

Статтею 11 Закону №877 встановлено обов'язок суб'єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю).

Пунктом 4.4, 4.5 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008р., передбачено, що під час проведення перевірки перевіряються наявність та чинність дозвільних документів, які підтверджують право на здійснення господарської діяльності, пов'язаної з використанням природних ресурсів (розміщення відходів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, викиди в атмосферне повітря з стаціонарних джерел, спеціальне використання природних ресурсів), транскордонним переміщенням об'єктів рослинного й тваринного світу, та інших документів, необхідних для здійснення перевірки. Крім цього, перевірка здійснюється на території суб'єкта господарювання - на виробничих майданчиках, у цехах, у місцях розташування обладнання, земельних ділянках, у тому числі територій та об'єктів природно-заповідного фонду, шляхом візуального огляду із застосуванням, у разі необхідності, інструментально-лабораторного, радіаційного та інших методів контролю.

Однак жодного документу, який пов'язаний з перевіркою, уповноваженими представниками Держекоінспекції від підприємства не витребовувалось, що не заперечено і відповідачем у судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що інспектори зайшли на територію підприємства 05.10.2016р. о 13-45 та покинули його вже через півгодини о 14-15, що підтверджується журналом входу (виходу) КПП №1, а вже о 16-00 надали акт про відмову у проведенні перевірки.

Законом №877 визначено, що державний нагляд - діяльність уповноважених державних органів, заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Отже, здійснюють заходи державного нагляду (контролю) відповідні державні органи, зокрема Держекоінспекція щодо дотримання суб'єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства шляхом проведення планової/позапланової перевірки.

З наведеного вбачається, що прийняти рішення про відмову у проведенні (здійсненні) заходу державного контролю з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства уповноважена тільки Держекоінспекція. ПАТ «Дніпроспецсталь» не має повноважень на вирішення питань щодо здійснення чи нездійснення перевірки. Відповідні права суб'єкта господарювання щодо відмови у проведенні (здійсненні) перевірки не передбачені Законом №877, який, не передбачає складання акту про відмову в проведенні перевірки.

18 жовтня 2016 року відповідачем було винесено постанову № 000487/01/02 про визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-5 КУпАП за результатами якої ОСОБА_3 було піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 765 грн.

З постанови вбачається, що ОСОБА_3 - в.о. заступника голови правління- технічний директор ПАТ „Дніпропецсталь" 05.10.2016р. о 16-30 прийняв рішення про відмову у проведенні перевірки в частині охорони атмосферного повітря, охорони земельних ресурсів, загальної частини уніфікованого акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що здійснюється на підставі плану заходів, покладених на Держекоінспекцію у Запорізькій області, наказу на перевірку №379 від 30.09.16р., направлення №361 від 30.09.16р., чим порушив ст.11 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Правовідносини щодо порядку оформлення протоколу та постанови в справі про адміністративне правопорушення регулюються „Інструкцією з оформлення органами Державної екологічної інспекції України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення" затвердженою Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 05.07.2004 року № 264.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції зазначено, що при виявленні порушень вимог природоохоронного законодавства, які вчинені посадовими особами підприємств, установ та організацій, їх структурних або відокремлених підрозділів, незалежно від форм власності та видів господарської діяльності, протокол про адміністративне правопорушення складається відносно особи, яка вчинила порушення природоохоронного законодавства, а якщо таку особу встановити неможливо, - то відносно посадової особи, яка відповідає за стан охорони навколишнього природного середовища на даному підприємстві, а у разі, якщо така особа не призначена - стосовно керівника підприємства, установи чи організації.

2.3. Протокол складається на місці виявлення правопорушення. У разі неможливості складення протоколу на місці вчинення правопорушення, якщо складання протоколу є обов'язковим, посадові особи органів Держекоінспекції України можуть доставляти порушника(ів) до органів, визначених у статті 259 КУпАП.

У протоколі відомостей щодо місця його складання взагалі не зазначено.

Згідно п. 2.4. Інструкції, у протоколі обов'язково зазначаються (серед іншого):

-місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення. Суть правопорушення повинна бути описана таким чином, щоб вона найточніше відповідала термінології, що вживається у законах України, які передбачають відповідальність, пояснення порушника,

-інші відомості, необхідні для вирішення справи (відомості про наявність актів обстеження підприємств, установ, організацій і об'єктів, відмітки про наявність документів та речей, які слугують доказами в справі, тощо).

- посада особи, що вчинила порушення (для посадових осіб);

Відповідно до п. 2.1 Інструкції особа, яка склала протокол, роз'яснює порушнику його права та обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, про що порушник ставить свій підпис, а в разі відмови від підпису робиться відмітка у протоколі, та вручається чи надсилається повідомлення щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Пункт 2.8. Інструкції передбачає, що при складанні протоколу слід чітко та розбірливо викладати всі відомості, передбачені формою протоколу, звертаючи особливу увагу на точність і повноту викладення складу порушення, які саме речі, предмети і документи вилучені за фактом виявленого порушення, їх індивідуальні ознаки, кількість, номери тощо.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 188-5 КУпАП, полягає у невиконанні законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорони природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків.

За формою вини дане правопорушення вчиняється умисно, оскільки передбачає вчинення перешкод для виконання покладених на посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, обов'язків.

Відповідачем не надано доказів відмови ОСОБА_3 в наданні чи несвоєчасного надання запитуваної інформації чи невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб.

Вказані вище вимоги закону відповідачем не дотримані оскільки, описуючи суть та місце скоєного правопорушення (об'єктивну сторону правопорушення), не зазначено в яких саме діях чи бездіяльності ОСОБА_3 полягає правопорушення з зазначенням чи/та посиланням на положення нормативних документів, які регламентують роботу цієї особи. У протоколі від 05.10.2016 року та постанові від 18.10.2016 року викладено обставини правопорушення - прийняття рішення про відмову у проведенні перевірки, не узгоджуються з диспозицією ст. 188-5 КУпАП, не зазначено, яке саме діяння, передбачене диспозицією ст. 188-5 КУпАП вчинено позивачем. Отже, позивачу інкриміновано вчинення віяння, яке не передбачено законом про адміністративну відповідальність, що унеможливлює притягнення до адміністративної відповідальності.

Окрім того, до протоколу про адміністративне правопорушення № 000487/01/02 від 18.10.2016 року не долучені належні документі, які повинні підтверджувати всі відомості, зазначені в протоколі, та які вказують на винність саме ОСОБА_3, який притягується до адміністративної відповідальності.

Під винністю, в даному випадку, розуміється протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність.

В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, яка саме протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність вчинена саме ОСОБА_3., який притягується до адміністративної відповідальності. А саме не зазначено в яких саме діях чи бездіяльності особи полягає правопорушення з зазначенням та посиланням на положення нормативних документів, які регламентують роботу цієї особи. До протоколу про адміністративне правопорушення не долучені належні документі, які повинні підтверджувати всі відомості, зазначені в протоколі.

При цьому із матеріалів справи та пояснень відповідача встановлено, що відповідача було допущено до перевірки фактично, надано допуск на проведення перевірки в частині поводження з відходами та охорони водних ресурсів, витребувано відповідні документи, про що складено відповідний акт.

В протоколі також не зазначено відомості про наявний під час його складання акт перевірки, який би мав фіксувати відмову ОСОБА_3 надати інспектору інформацію та документи (в протоколі такий факт не відображений), що також підтверджує факт порушення інспектором п. 2.4. Інструкції при складанні протоколу.

Слід також зазначити, що у порушення п. 2.1. Інструкції ОСОБА_3 не роз'яснені його права передбачені ст. 63 Конституції України, у протоколі та постанові взагалі не зазначено час вчинення правопорушення.

Крім того, постанова про накладення адміністративного стягнення № 000487/01/02 від 18.10.2016 року не відповідає вимогам ст.ст. 33 КУпАП, а саме: інспектор при накладенні стягнення не врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; порушено вимоги ст. 280 КУпАП: інспектор не з'ясував всіх обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з постанови в справі про адміністративне правопорушення не зрозуміло кого притягнуто до адміністративної відповідальності чи то громадянина ОСОБА_3, як вказано у мотивувальній частині постанови, чи то в.о заступника голови правління - технічного директора ПАТ «Дніпроспецсталь».

При цьому у судовому засіданні було встановлено, що на час проведення перевірки ОСОБА_3 займав посаду в.о. голови правління «ПАТ „Електрометалургійний завод „Дніпропецсталь" імені А.М. Кузьміна", а не заступника в.о. голови правління ПАТ №Дніпроспецсталь»-технічного директора, чого інспектором встановлено не було і у судовому засіданні інспектором не заперечується, що посада позивача на підставі належних документів не встановлювалася.

При цьому слід зазначити, що згідно до направлення №310 від 30.09.2016 року Державної екологічної інспекції у Запорізькій області інспектори направлені для проведення у термін з 03.10.2016 року по 24.10.2016 року планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері навколишнього середовища у ПАТ „Електрометалургійний завод „Дніпропецсталь" імені А.М. Кузьміна", тоді як за протоколом та постановою інспектором зазначено неповне найменування перевіряємого підприємства.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини та визначені відповідно до них правовідносини, судом встановлено що, ОСОБА_3 неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-5 КУпАП, інспектором при складенні протоколу і постанови, як і у судовому засіданні у порядку ст. 71 КАС України не доведено правомірності своїх дій, не перевірено, чи ОСОБА_3 входить до уповноважених осіб, які мають право бути присутніми під час проведення планових чи позапланових заходів державного нагляду.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Тобто, доведення невинуватості не покладається на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, саме особа, яка притягає особу до адміністративної відповідальності повинна довести її винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідачем не подано до суду доказів та не зазначено обставин, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення позивача, які б дозволили вказати на достовірність обставин, викладених у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, а відтак будь які сумніви з приводу наявності вини позивача відсутні, оскільки наявні у справі докази, а саме, постанови не дають підстав вважати про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст188-5 КУпАП.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення складені з порушенням чинного законодавства, а тому є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 року № 2, про практику застосування адміністративними судами положеньЗакону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», довідки про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судамиЗакону України «Про судовий збір», за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується.

Відповідно до ч. 1ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

За таких обставин судовий збір в розмірі 551,20 грн. підлягає поверненню позивачу як помилково сплачений.

Пунктом 16 Порядку, виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845(далі-Порядок), зокрема, зазначено, що органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, зокрема, для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів.

Відповідно до п. 19 Порядку безспірне списання коштів з державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюється органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Суд зазначає, що виконання судових рішень в адміністративних справах про стягнення судових витрат з державного або місцевого бюджету повинно здійснюватися органами Державного казначейства шляхом списання коштів з рахунків відповідного бюджету, до якого зараховувались надходження від сплати цих судових витрат, за умови надання особою, на користь якої ухвалене рішення, всіх підтверджуючих документів.

Судовий збір повертається за рахунок зарахованої суми коштів до бюджету, внесеної позивачем, з відповідного рахунку, на який такі кошти зараховувались.

Керуючись ст.ст. 4,6,60,71,104,106,158-163, 171-2,185 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_1 до старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Літвішко Катерини Олександрівни про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 18.10.2016 року № 000487/01/02, - задовольнити.

Визнати протиправною і скасувати постанову старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Літвішко Катерини Олександрівни № 000487/01/02 від 18 жовтня 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст.188-5 КУпАП і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 765 гривень.

Сплачений ОСОБА_3 згідно квитанції № 75 від 18.10.2016 року у ТВБВ №10007/0270 ЗОУ АТ «Ощадбанк» отримувач УДКСУ у м. Запоріжжя Запоізької області 22030101, рахунок одержувача 38025409, банк отримувача ГУ ДКСУ у Запорізькій області МФО 813015 судовий збір в розмірі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна грн. 20 коп), повернути ОСОБА_3 як помилково сплачений.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя: Ю.В.Апаллонова