Рішення № 63495286, 14.12.2016, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/5377/16-ц

2/310/2884/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Панченко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, який діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3, третя особа служба у справах дітей виконавчого комітету Бердянської міської ради про визнання дій неправомірними, виселення, зняття з реєстраційного обліку,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, який діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3, третя особа служба у справах дітей виконавчого комітету Бердянської міської ради про визнання дій неправомірними, виселення, зняття з реєстраційного обліку в якому зазначило, що ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 29.09.2008 р. уклали кредитний договір. У забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 29.09.2008 р. уклали договір іпотеки. Предметом іпотеки за цим договором виступила квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_8 / АДРЕСА_1. Свої зобов'язання за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» виконало в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит у визначеному договором розмірі, але остання в порушення вимог закону та умов договору зобов'язання за кредитним договором не виконала. Рішенням Бердянського міськрайонного суду від 21.01.2014 року звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, посвідченим 29.09.2008 року, в рахунок заборгованості за кредитним договором від 29.09.2008 року, яка становить станом на 29.05.2013 року 250569,94 доларів США.

Договором іпотеки, укладеним між ОСОБА_1 та позивачем, передбачено право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб лише при умові отримання від іпотекодержателя письмової згоди на такі дії. Іпотекодержатель не надавав своєї згоди на реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки, тому вважав, що реєстрація осіб у предметі іпотеки є порушенням умов цивільно-правового договору та статті 629 ЦК України і зняття таких осіб з реєстраційного обліку є захистом прав інотекодержателя та повинно відбуватись на підставі рішення суду.

Пунктом 18.7 договору іпотеки від 29.09.2008 р. визначений обов'язок іпотекодавця не передавати майно в оренду (майновий найм), у лізинг, у спільну діяльність або у безоплатне користування, не здійснювати його відчуження або інше розпорядження майном без письмової згоди інотекодержателя.

Даний обов'язок було порушено відповідачем, оскільки у спірному житловому приміщенні зареєстровано ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Таким чином, відповідач та всі інші мешканці, які були зареєстровані у житловому приміщенні, що є предметом іпотеки з порушенням вимог законодавства підлягають виселенню з даного житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_8 / АДРЕСА_2.

Згідно ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація особи фіксує її офіційне місце проживання, за цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше.

Наявність осіб, зареєстрованих у спірній квартирі негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки, тому позивач посилався на ст. ст. 3, 6, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» і просив визнати неправомірними та такими, що вчинені з порушенням умов законодавства дії ОСОБА_1 щодо реєстрації у предметі іпотеки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Виселити неправомірно зареєстрованих осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3, які зареєстровані та/або проживають у квартирі (предмет іпотеки), розташованої за адресою: 71100, АДРЕСА_3 зі зняттям з реєстраційного обліку в органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаного житлового будинку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи в його відсутності.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, який діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3, а також їх представник ОСОБА_4 про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, але в судове засідання не з'явились без поважних причин.

Представник відповідачів ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити.

Представник служби у справах дітей виконавчого комітету Бердянської міської ради в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи в його відсутності, просив прийняти рішення з урахуванням інтересів дитини.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 29.09.2008 р. уклали кредитний договір №ZPВ0GА0000000255 (а.с.5-8).

У забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 29.09.2008 р. уклали договір іпотеки. Іпотечним майном за цим договором є квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_8 / АДРЕСА_1. (а.с.9-12).

Рішенням Бердянського міськрайонного суду від 21.01.2014 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ZPВ0GА0000000255 від 29.09.2008 року, яка станом на 29.05.2013 року складає 250569,94 долари США, що за офіційним курсом НБУ становить 2002053,83 грн., звернуто стягнення на квартиру загальною площею 68,20 кв.м., житловою площею 41,30 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_8 / АДРЕСА_4, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки №ZPВ0GА0000000255 від 29.09.2008 року) публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) в порядку, визначеному ст. 38 Закону України «Про іпотеку», за ціною, що буде встановлена за згодою ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», або на підставі оцінки майна, з наданням ПАТ КБ «Приватбанк» права отримати витяг з Державного реєстру прав власності, права отримати дублікат правовстановлюючого документу на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки (а.с.13-15).

Згідно довідки КП Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» в квартирі АДРЕСА_5 в Бердянську зареєстровані ОСОБА_1, її син - ОСОБА_2. Її внук ОСОБА_3 вписаний в карточку обліку Ф-17, але його місце проживання не зареєстровано (а.с.16).

Із копії паспорту ОСОБА_1 видно, що вона зареєстрована з 01.02.1984 року у АДРЕСА_6 (а.с.17).

Позивач посилався на порушення ОСОБА_1 пункту 18.7 договору іпотеки і реєстрацію в спірній квартирі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, але суд вважає, що позивачем ці обставини не доведено.

Згідно п. 18.7 договору іпотеки квартири від 29.09.2008 року іпотекодавець зобов'язаний не передавати предмет іпотеки в оренду (майновий найм), у лізинг, наступну іпотеку, у спільну діяльність або у позичку, а також не здійснювати до видачі заставної його відчуження або інше розпорядження предметом іпотеки без письмової згоди іпотекодержателя.

Звертаючись з позовом до суду позивач долучив до позову довідку КП «Житлосервіс-2А» про реєстрацію в спірній квартирі ОСОБА_2 без зазначення конкретної дати коли ця особа була зареєстрована в спірній квартирі (а.с.16). Інших доказів, які цю обставину підтверджують суду не надав.

Крім того, позивач вважав дії ОСОБА_1 неправомірними щодо реєстрації у предметі іпотеки ОСОБА_3, але за довідкою КП «Житлосервіс-2А» ОСОБА_3 у спірній квартирі не зареєстрований.

За таких обставини відсутні підстави для висновку про порушення ОСОБА_1 умов договору іпотеки та ст. 629 ЦК України, оскільки в порушення ч. 1 ст. 60 ЦПК України позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження вчинення ОСОБА_1 дій, які заборонено вчиняти іпотекодавцем без письмової згоди іпотекодержателя саме після укладення договору іпотеки 29.09.2008 року.

Законом N 888-VIII від 10.12.2015 внесено зміни до ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Так в ст. 3 зазначеного закону визначено, що реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Органом реєстрації за цією статтею є виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

До набрання чинності Законом N 888-VIII від 10.12.2015, яким внесено зміни до ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», функції реєстрації місця проживання та місця перебування осіб здійснювався органом реєстрації. Згідно п. 1.3 «Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів», який затверджено наказом МВС України №1077 від 22.11.2012 року реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснювались управліннями, відділами (секторами) Державної міграційної служби України (далі - ДМС ) в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (далі - територіальний підрозділ ДМС ) у день подання особою документів.

Таким чином, за встановлених в судовому засіданні обставин ОСОБА_1 не могла здійснити дії, щодо реєстрації у предметі іпотеки ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оскільки реєстрація цих осіб в спірному житловому приміщенні могла бути здійснена управліннями, відділами (секторами) Державної міграційної служби України (далі - ДМС ) в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення або виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) в залежності від законодавства, яке діяло на момент реєстрації.

Позивач вважав, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають виселенню зі спірного житлового приміщення, оскільки вони були зареєстровані з порушенням вимог законодавства, але позивач не врахував, що реєстрація особи є похідною від права особи на проживання в житловому приміщенні.

Із рішення апеляційного суду Запорізької області від 21.12.2010 року видно, що ПАТ КБ «Приватбанк» у березні 2009 року зверталось з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування виконкому Бердянської міської ради про звернення стягнення на нерухоме майно та виселення, але в задоволенні позову було відмовлено (а.с.89-90).

Крім того, рішенням Бердянського міськрайонного суду від 09.07.2015 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виселено з квартири АДРЕСА_7/АДРЕСА_3, яка є предметом іпотеки (а.с.91-92), але рішенням апеляційного суду Запорізької області від 04.02.2016 року у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, який діє також в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, третя особа служба у справах дітей виконавчого комітету Бердянської міської ради, про виселення у цій справі відмовлено (а.с.93-96).

Ухвалою Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.11.2016 року рішення апеляційного суду Запорізької області від 04.02.2016 року залишено без змін.

Таким чином, судом встановлено, що позивач неодноразово звертався з позовом до суду про виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зі спірного житлового приміщення, але жодного разу їх вимоги не були задоволені, а тому ОСОБА_2, ОСОБА_3 проживають в спірному житловому приміщенні на законних підставах і не втратили право ним користуватися, а тому не можуть бути з нього виселені.

Що стосується позовних вимог про зняття ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з реєстрації слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 4 ЦК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачами існують правовідносини щодо користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_8.

За таких обставин, право або інтерес позивача може бути захищено тільки у спосіб, встановлений ст. 16 ЦК України та нормами ЖК України.

Як самостійний спосіб захисту порушеного права за змістом ст. 16 ЦК України вимога про зняття з реєстраційного обліку не підлягає застосуванню, оскільки реєстрація особи в житловому приміщенні нерозривно пов'язане з правом на житло і залежить від вирішення питання про житлові права сторін, які регулюється нормами ЖК України та ЦК України. І тільки після вирішення житлових прав зняття з реєстрації підлягає вирішенню в адміністративному порядку органом, що уповноважений на вчинення таких дій Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» і не відноситься до повноважень суду.

З огляду на викладене, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не підлягає застосуванню і підстави для зняття відповідачів з реєстраційного обліку відсутні.

Керуючись ст. ст. 60, 209, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 3, 4, 16, 629 ЦК України, ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», «Порядком реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів», суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Суддя