Рішення № 63495204, 14.12.2016, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/6405/16-ц

2/310/3370/16

РІШЕННЯ

Іменем України

14 грудня 2016 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Прінь І.П.,

при секретарі Олійник Н.М.,

за участі:

позивача ОСОБА_1,

представника органу опіки та піклування Лузан О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - орган опіки та піклування Бердянської райдержадміністрації про визнання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - орган опіки та піклування Бердянської райдержадміністрації, про визнання свого батьківства. В обґрунтування позову вказує на те, що з травня 1999 р. почав проживати однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 Впродовж спільного проживання у них народилося троє дітей: ІНФОРМАЦІЯ_1 року - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 року - ОСОБА_6. Відповідачка не бажала записувати його батьком, запис про батька цих дітей було зроблено за вказівкою матері відповідно до ч.1 ст.135 СК України. Рішенням Бердянського міськрайонного суду від 20.07.2010 року відповідачка була позбавлена батьківських прав на дітей ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_6 Цим же рішенням діти були передані органу опіки та піклування Бердянської райдержадміністрації Запорізької області для подальшого їх влаштування. Розпорядженням голови райдержадміністрації № 225 від 24.06.2016 року брат позивача ОСОБА_8 був призначений опікуном дітей. Діти стали проживати у матері позивача, а в квітні 2013 року позивач, після звільнення з місць позбавлення волі став допомагати матері утримувати своїх дітей та дитину відповідачки від першого шлюбу ОСОБА_7. З квітня 2016 року позивач постійно проживає з дітьми, утримує їх, тому просить у судовому порядку визнати його батьком дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить їх задовольнити. Суду пояснив, що проживав з відповідачкою в с. Луначарське з 2002 року, потім переїхали в с. Осипенко. Весь цей час вони вели спільне господарство, опікувалися один одним. У них народилося троє спільних дітей. Оскільки вони з відповідачкою не перебували у шлюбі, то батько дітей був записаний зі слів відповідачки. Але він завжди визнавав себе батьком цих дітей, забирав їх з пологового будинку, піклувався про них, займався їх вихованням, забезпечував матеріально. У 2008 році його було засуджено і він відбував покарання в місцях позбавлення волі до 26 квітня 2013 року. Відповідачка з дітьми жила у його матері. У 2010 році відповідачку за рішенням суду було позбавлено батьківських прав. Опікуном дітей була призначена його мати ОСОБА_9, яка померла у ІНФОРМАЦІЯ_9 року. Після її смерті опікуном був призначений його брат ОСОБА_8 З часу звільнення з місць позбавлення волі він став опікуватися дітьми, здійснював за ними догляд, утримував матеріально. Відповідачка зараз знаходиться в м. Запоріжжі, в якомусь реабілітаційному центрі. Про те, що в суді знаходиться ця справа він її особисто повідомив, вручив їй судову повістку. Позивач не звертався раніше до суду оскільки не міг знайти матір дітей.

Відповідачка у судове засідання не з'явилася. Про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки. Причини неявки суду не повідомила, заперечень проти позову не подала.

Представник органу опіки та піклування Лузан О.П. проти задоволення позову не заперечує. Суду пояснила, що мати дітей була позбавлена батьківських прав. Діти були передані під опіку матері позивача ОСОБА_9, після її смерті опікуватися дітьми став ОСОБА_8

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що є братом позивача, позивач і відповідачка стали проживати разом в с. Луначарське коли старшій дитині відповідачки ОСОБА_7 було 2 роки. Потім у 2004 році у них народилась ОСОБА_4, у 2006 році ОСОБА_5, а у 2008 році ОСОБА_6. Позивач завжди визнавав себе батьком цих дітей. Він забирав ОСОБА_4 і ОСОБА_5 з пологового будинку, займався їх вихованням, утримував матеріально. У 2008 році ОСОБА_1 було засуджено. Катерина народилася коли брат вже був під вартою Після цього ОСОБА_3 з дітьми деякий час проживала у ОСОБА_9 Згодом вона почала зловживати спиртними напоями і покинула своїх дітей. Відповідача було позбавлено батьківських прав і діти передані під опіку спочатку ОСОБА_9, а потім йому. Зараз позивач фактично виконує батьківські обов'язки щодо усіх дітей, опікується ними, здійснює догляд, готує їжу, пере.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що проживав з вітчимом ОСОБА_1, мамою та ОСОБА_4 в с. Луначарське, потім в с. Осипенко. Потім народилися ще ОСОБА_5 і ОСОБА_6. Вони усі жили разом, завжди вважали ОСОБА_1 своїм батьком. З мамою інколи спілкується, вона каже, що знаходиться в реабілітаційному центрі в м. Запоріжжя. Він, ОСОБА_4, Катерина і ОСОБА_5 зараз проживають з батьком ОСОБА_1 Він опікується ними, утримує їх матеріально, готує їжу, прибирає, пере, в сім'ї у них все добре.

Вислухавши пояснення учасників процесу, показання свідків, вивчивши матеріали справи та надані суду докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 з 2002 року стали проживати спільно однією сім'єю без реєстрації шлюбу, мали спільне господарство, опікувалися один одним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народилась донька ОСОБА_4.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року народився син ОСОБА_10.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року народилась донька ОСОБА_6.

При реєстрації народження дітей, батько дітей був записаний відповідно до ст. 135 СК України, зі слів матері «ОСОБА_1», що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей та встановлено судовим рішенням від 20.07.2010 року (а.с.3-4,6-8).

З часу народження цих дітей позивач завжди визнавав себе батьком дітей, опікувався дітьми, займався їх вихованням, утримував матеріально.

Відповідачка ОСОБА_3 за рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 липня 2010 року була позбавлена батьківських прав на дітей ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Діти були передані під опіку матері позивача ОСОБА_9, яка вважала себе бабусею дітей. А після її смерті опікуном став брат позивача ОСОБА_8

Судом також було встановлено, що позивач зареєстрований та проживає разом з дітьми в АДРЕСА_1. (а.с.9). Позивач, після звільнення з місця позбавлення волі, продовжує опікуватися дітьми, займається їх вихованням, утримує матеріально.

Встановлені у судовому засіданні обставини були підтверджені показаннями свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_7

За таких обставин, суд приходить до висновку, що надані позивачем докази зібрані відповідно до ЦПК України, і безперечно свідчать, що позивач є батьком дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання його батьківства підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 15, 60, 169, 212-215, 224-228 ЦПК України, ст. 128 СК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Угра Угранського району Смоленської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: Україна, АДРЕСА_1, батьком дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні при оголошенні рішення,- протягом 10 днів з дня його отримання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяІ. П. Прінь