Ухвала суду № 63495014, 12.12.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12924/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Петах Наталія Михайлівна, про визнання договору дарування садового будинку недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Петах Наталія Михайлівна, про визнання договору дарування садового будинку недійсним.

Вивчивши матеріали позовної заяви вважаю, що така підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.119 ЦПК України.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі вимоги передбачені ст.119, 120 ЦПК України. Відповідно до ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

В позовній заяві не повністю вказана поштова адреса сторін по справі, не зазначено поштовий індекс, номери засобів зв'язку.

Всупереч зазначеній нормі позивачем не визначено ціну позову. Даний спір є майновим, так як виник з приводу нерухомого майна і породжує право власності у набувача майна (у відмінності від визнання договору недійсним без вимог про реституцію).

Згідно п.9 ч.1 ст.80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам не нижче його балансової вартості.

Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Оскільки з матеріалів справи неможливо визначити дійсну ринкову вартість спірного майна на час подачі позову, позивачу необхідно надати суду відомості про вартість спірного нерухомого майна для визначення дійсного розміру судового збору, який повинен бути сплачений ним за позовної заяви майнового характеру та відповідно у разі необхідності доплатити судовий збір.

А тому, спірну нерухомість позивачеві слід оцінити та сплатити судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір», а саме: ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 551,20 грн., а за подання позовної заяви майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Реквізитами для сплати судового збору за подачу позовної заяви є отримувач коштів ГУДКСУ у м. Ужгород , МФО 812016 , код ЄДРПОУ 38015610 , банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, р/р №31216206700002 , код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 26529130 (суду, де розглядається справа).

Окрім того, позивач згідно прохальної частини позовної заяви просить суд визнати недійсним договір дарування садового будинку №381 від 26.05.2008 року. Разом з тим, до позовної заяви не доданий оспорюваний договір дарування, який не є доказом у справі, а є предметом позову, доказів того, що у позивача є складнощі щодо отримання такого доказу до заяви також не надано.

Статтею 1 ЦПК України регламентовано, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. За змістом ст. 3 ЦПК України, ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Нормами статті 119 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 р. № 2 роз'яснено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ст. 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до вимог п. 5 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а за п. 6 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Водночас, позовна заява подана з порушенням вимог п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, а саме: відсутній виклад обставин на обґрунтування позовних вимог позивача щодо відповідача якими саме діями останнього і які права позивача порушено станом на день укладення договору дарування ОСОБА_2.

На порушення вимог ч.2 ч.4 ст.119 ЦПК України позовна заява не містить обґрунтування підстав визнання недійсності договору дарування, зазначаючи що договір дарування садового будинку є недійсними, позивач посилається на ч. 1-3, 5,6 статті 203 ЦК України тобто на різні за змістом обставини. Якими передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності ; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним ; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Крім того, у позовній заяві відсутнє посилання на засоби доказування, які підтверджують кожну з обставин, викладених в обґрунтування позовних вимог.

Таким чином позивачці необхідно конкретно указати спосіб захисту свого права, так як невірно обраний спосіб захист може привести до неможливості захисту порушених прав. А позовні вимоги повинні бути викладені конкретно з вказівкою на підстави позову і посиланням на конкретні докази в підтвердження підстав позову і кожної обставини, якою позивач обґрунтовує свої вимоги і наявність підстав для звільнення від доказування.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст. 119 ЦПК України.

Згідно ст. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву (заяву, скаргу) подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача (заявника, скаржника) і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач (заявник, скаржник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України, позовна заява (заява, скарга) вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст.121 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Петах Наталія Михайлівна, про визнання договору дарування садового будинку недійсним - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви до 19 грудня 2016 року, але не більше трьох днів з дня отримання копії ухвали. Роз'яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош