Ухвала суду № 63494720, 16.12.2016, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 299/2801/16-к

У Х В А Л А

16.12.2016 року м.Виноградів

Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Бак М.Д., за участю прокурора Бігорі Я.Я., слідчих Фущич С.В., Ластівка В.І., підозрюваної ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, перекладача - ОСОБА_3, секретар судового засідання - Дорда Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів клопотання старшого слідчого СВ Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області Фущич С.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Тідов, Калинковичського району Гомельської області Республіки Білорусь, білоруски, громадянки України, із середньо-спеціальною освітою, вдови, не працюючої, проживаючої в АДРЕСА_1, не судимої,

у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 13.10.2016 року за № 12016070080000843, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

старший слідчий СВ Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області Фущич С.В., здійснюючи досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.10.2016 року за № 12016070080000843, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, звернувся до слідчого судді із вказаним вище клопотанням. Просить застосувати щодо підозрюваної запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 11 жовтня 2016 року близько 21 години 00 хвилин ОСОБА_1, знаходячись у кухонній кімнаті будинку АДРЕСА_2, де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, затіяла сварку з ОСОБА_5, під час якої, стоячи один навпроти одного, з метою спричинення тілесних ушкоджень нанесла останньому декілька ударів руками, стиснутими в кулак в ділянку грудей та голови, внаслідок нанесення яких останній втратив рівновагу, впавши на підлогу. Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, схопила обидвома руками дерев"яний стілець, яким нанесла три удари в ділянку грудної клітки лежачому на підлозі ОСОБА_5

В результаті протиправних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_5 було спричинено тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми грудної клітки, з множинними двобічними переломами ребер, з крововиливами в м"які тканини, розривом легенів, що супроводжувалися внутрішньою кровотечею з лівобічним гемотораксом і ускладнилася шоком, які згідно довідки виданої 14.10.2016 Виноградівським районним відділенням Закарпатського обласного бюро судово-медичних експертиз були небезпечними в момент їх заподіяння і стали безпосередньою причиною смерті ОСОБА_5

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

13.10.2016 року відомості по даному факту внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016070080000843, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

14.10.2016 року о 11.30 год. старшим слідчим СВ Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області Фущич С.В. повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України. Допитана в якості підозрюваної ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому їй злочині визнала повністю та щиро розкаялася. Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 218 від 03.11.2016 року ОСОБА_1 в період часу, до якого відноситься інкримінований їй злочин, а також в теперішній час порушень психіки не виявляє, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 186 від 10.11.2016 року причиною смерті ОСОБА_5 виявилася тупа травма грудної клітки у вигляді множинних двобічних закритих переломів ребер з розривом пристінкової плеври та крововиливами в міжреберні м"язи і розривом легені, що супроводжувалися виникненням лівобічного гемотораксу і ускладнилися гострою дихальною недостатністю та шоком. Тілесні ушкодження у вигляді "тупої травми грудної клітки представленої множинними двобічними переломами ребер в поєднанні з розривом легенів призвели до виникнення гострої дихальної недостатності та до розвитку травматичного шоку", в процесі перебігу спричинили небезпечні явища для життя, і по цій ознаці згідно п. 2.1.2 "Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження.

Окрім цього, згідно висновку експерта № 780, встановлено, що на трусах вилучених 13.10.2016 в ході огляду місця події - дворогосподарства в АДРЕСА_2 знайдена кров людини, яка могла походити від потерпілого ОСОБА_5 Згідно висновку експерта № 811 встановлено, що об'єкти зняті з щітки для волосся масажної, вилучений 13.10.2016 в ході огляду місця події - дворогосподарства в АДРЕСА_2 є волосся, яке походить з голови людини, яке могла походити з голови людини в тому числі від підозрюваної ОСОБА_1

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 15.11.2016 року відносно підозрюваної ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13.12.2016 року, однак виконати ухвалу не представилось можливим, оскільки ОСОБА_1 переховувалася від органу досудового розслідування. Зокрема, згідно листа Державної прикордонної служби від 23.11.2016 року підозрювана ОСОБА_1 перетнула державний кордон України в напрямку Республіки Білорусії 16.11.2016 року, а тому 23.11.2016 року досудове розслідування було зупинено та підозрювану ОСОБА_1 оголошено в розшук. 14.12.2016 року в зв"язку з встановленням місця знаходження підозрюваної ОСОБА_1 досудове розслідування відновлено.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується протоколом огляду місця події, протоколами допиту свідка ОСОБА_6, протоколом проведення слідчого експерименту, висновками судово-медичних експертиз, висновком судово-психіатричної експертизи та іншими матеріалами кримінального провадження.

Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Не дивлячись на те, що ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судима, враховуючи те, що народилася та проживала в Республіці Білорусь, може покинути територію України, тобто, може переховуватися від органів досудового розслідування, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, а також перешкоджати кримінальному провадженню та існує ризик її протиправної поведінки, у зв"язку з чим особисте зобов"язання, особиста порука, домашній арешт та застава будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту.

Крім цього, в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1, 2, 3 ст. 177 КК України. Зокрема, ОСОБА_1 після нанесення множинних тілесних ушкоджень ОСОБА_5, не вжила заходів для виклику лікарів або надання потерпілому своєчасної медичної допомоги та не повідомила про злочин працівників правоохоронних органів на протязі з 11.10.2016 по 13.10.2016. Також ОСОБА_1 вживала заходи з метою приховати сліди злочину.

Крім цього, ОСОБА_1 з метою приховати сліди злочину, випрала одяг потерпілого, тональним кремом обробила синці на обличчі потерпілого, та сховала до належної їй сумки труси з слідами бурого кольору, які були одягнені на потерпілому в ході конфлікту, що вказує на те, що ОСОБА_1, перебуваючи на волі, може знищувати, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, чим самим всіляко перешкоджати об'єктивному розгляду даного кримінального провадження.

Також, існують ризики в тому, що ОСОБА_1, перебуваючи на волі може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, незаконно впливати на потерпілого та свідків, може не з'являтися на виклики слідчого, прокурора, суду, а не обрання такого виду запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_1, покладених на неї процесуальних обов'язків, що в подальшому може призвести до невиконання кримінального судочинства.

Більше того, наявний ризик ОСОБА_1 переховуватись від органів досудового розслідування та може повторно покину території України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м"яких запобіжних заходів запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, дає підстави для обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою.

При розгляді прокурор та слідчі підтримали клопотання з викладених підстав та просять задовольнити.

Захисник заперечив проти задоволення клопотання, зазначив, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м"яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, вважає, що достатнім буде застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Підозрювана не заперечила факт нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5, в тому числі стільцем, проте пояснила, що тілесні ушкодження нанесла у відповідь на удари та образи з його сторони. Просить не застосовувати щодо неї тримання під вартою.

Допитана при розгляді клопотання свідок ОСОБА_7, яка є сестрою підозрюваної, надала показання про те, що 15.11.2016 року зателефонувала ОСОБА_1 та повідомила про те, що їй потрібна допомога у зв"язку з перенесеною важкою операцією. Після чого сестра приїхала до неї у Республіку Білорусь.

Заслухавши доводи прокурора, слідчих, захисника, підозрювану, показання свідка, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до таких висновків.

Тримання під вартою у відповідності до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

У ст. 177 КПК України визначено мету та підстави застосування запобіжних заходів.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За правилами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов"язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою перевірено наявність обгрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, проведено аналіз наявності обставин та доведеності ризиків, передбачених у ст. 177 КПК України. Також при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу враховано в сукупності обставини, передбачені у ст. 178 КПК України. Зокрема, вагомість доказів вчинення підозрюваною кримінального правопорушення.

ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, - умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Формулювання підозри містить зазначення того, що ОСОБА_1 нанесла ОСОБА_5 удари "на грунті раптово виниклих неприязних відносин", після чого продовжувала свій злочинний умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень. Обставин щодо того, які та у зв"язку з чим виникли неприязні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, у пред"явленій підозрі не вказано. ОСОБА_1 при допиті в якості підозрюваної та при розгляді клопотання зазначила про те, що ОСОБА_5 наніс їй удар дерев"яним стільцем, після чого вона вихопила у нього стілець та наносила ним удари.

Наявність вказаної у повідомленні про підозру мети спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень не доведена. Зокрема, таку не доводять досліджені при розгляді клопотання висновки судово-імунологічних експертиз, судово-медичної експертизи, протоколу огляду місця події, в яких зафіксовано відомості про обставини, встановлені в результаті події, яка мала місце 11.10.2016 року.

Допитана під час досудового розслідування свідок ОСОБА_6 зазначила про те, що є сусідкою ОСОБА_5 та їй відомі факти сварок між ними та нанесення тілесних ушкоджень, в тому числі чула сварку 12.10.2016 року. Свідок ОСОБА_8, яка є дочкою підозрюваної, надала показання про відсутність сварок між матір"ю та ОСОБА_5 08.10.2016 року, та про те, що з 10.10.2016 року мати кожен день ходила до ОСОБА_5 для того, щоб допомагати робити ремонт.

З огляду на показання підозрюваної щодо обставин події, відсутність викладення у пред"явленій підозрі того, у зв"язку з чим ОСОБА_1 наносила удари ОСОБА_5, відсутність інших доказів, які б давали підстави для констатації наявності обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, слідчий суддя прийшов до висновку про недоведеність такої, а відтак, і наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов"язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області Фущич С.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 13.10.2016 року за № 12016070080000843 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, - відмовити.

Копію ухвали вручити учасникам розгляду.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя М. Д. Бак