Рішення № 63493008, 13.12.2016, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

13.12.2016 227/4269/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючого судді Здоровиці О.В.

при секретарі Сисенко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Добропіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, звернулася до суду з позовною заявою до відповідача, про стягнення аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Свій позов позивач аргументує тим, що відповідач є рідною матірью малолітньої ОСОБА_3, батько якої записаний відповідно до ч.1 ст.135 СК України. Відповідач в 2015 році, вироком суду, засуджена до позбавлення волі. Малолітня ОСОБА_3 є онукою позивача і з березня 2016 року позивач є опікуном малолітньої ОСОБА_3. Виходячи з інтересів малолітньої онуки, керуючись ст..ст.180,181,182,183 СК України позивач просить стягнути з відповідача аліменти на свою користь на утримання малолітньої ОСОБА_3 в розмірі 1\4 частини усіх видів доході відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивач в судове засідання не з»явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшла заява, в якій остання просила розглянути позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_3 без її участі. Заперечень проти позову ОСОБА_4 не має.

Згідно з ч. 4 статті 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд виходить з такого.

На підставі ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження останньої (а.с.5).

З вироку Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 01.12.2015 року, який набрав чинності10.03.2016 року, ОСОБА_2 визнано винуватою за ч.2 ст.194 КК України та призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

Рішенням служби у справах дітей Добропільської міської ради від 18.03.2016 року малолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв»язку з засудженням матері до позбавлення волі та у зв»язку з тим, що відомості про батька дитини в свідоцтві про її народження записані згідно ч.1 ст.135 СК України, тимчасово влаштовано до сім»ї бабусі ОСОБА_5(а.с.10).

Рішенням виконавчого комітету Добропільської міської ради № 284 від 08.06.2016 року малолітній дитині - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 наданий статус дитини, позбавленої батьківського піклування (а.с.11).

Рішенням виконавчого комітету Добропільської міської ради № 285 від 08.06.2016 року опікуном над малолітньою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 призначено бабусю останньої - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та дозволено останній отримувати державну допомогу на малолітню ОСОБА_6.

Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесіє Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989p., батько (- ки) або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення знайшло своє відображення в українському законодавстві. Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) закріплюється в сімейному законодавстві (ст. 180 СК України.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Обов'язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов'язання батьків. У разі їх ухилення від його виконання аліменти можуть стягуватись за рішенням суду. Обов'язок утримувати дітей виникає з моменту їх народження і зберігається до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст.67 ЦК України, опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун малолітньої особи зобов'язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток. Опікун зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування (ст.243 СК України).

Відповідно до ч.2 ст.247 СК України, встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати.

Відповідно до ч.2 ст.179 СК України, опікун розпоряджається аліментами, які одержані для утримання малолітньої дитини.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд вважає, що опікун ОСОБА_1 має право на стягнення аліментів на свою користь на утримання малолітньої ОСОБА_3 з матері останньої - відповідача ОСОБА_2.

Згідно вимог ст.182 СК України, розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст..184 цього Кодексу.

З письмових пояснень відповідача вбачається, що остання відбуває покарання в Приазовській ВК Донецької області № 107, де залучена на оплачувану працю.

Керуючись вимогами ст.180-183 СК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_3 в розмірі 1\4 всіх видів доходів відповідача.

Згідно ч.1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред»явлення позову.

Крім того, на підставі ст.88 ЦПК, ЗУ «Про судовий збір», суд вважає необхідним стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 551,20 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 247, 179,180-183, 191 СК України, ст.ст. 3, 212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Добропілля Донецької області, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки м. Горлівка Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.11.2016 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Добропілля Донецької області - судовий збір на користь держави в розмірі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 20 коп.) за реквізитами : найменування суду - Добропільський міськрайонний суд Донецької області, на номер доходного рахунку, щодо сплати судового збору 31216206700035, код ЄДРПОУ (суду) 26503492, отримувач - Держбюджет м.Добропілля та Добропільського р-ну, код ЄДРПОУ (банку) 37755456, МФО 834016, код класифікації і доходів бюджету 22030001, банк отримувача - ГУДКУ у Донецькій області.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 07 грудня 2016 року. З повним текстом рішення сторони можуть бути ознайомлені 13 грудня 2016 року.

Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Головуючий суддя О.В.Здоровиця