Рішення № 63491309, 06.12.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11733/16-ц

Провадження № 2/761/4655/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Макаренко І.О.

при секретарі Толкач О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», у якому просив визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України № 35-п від 17.03.2016 року про звільнення ОСОБА_1, поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді генерального директора Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», а також стягнути з Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 працював на посаді генерального директора Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» з 08.07.2015 року. Відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 35-п від 17.03.2016 року позивача звільнено із займаної посади відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Позивач вважає, що його звільнення відбулось незаконно, оскільки, службові записки, які визначені у якості підстави для винесення спірного наказу, не містять фактів невиконання підприємством під час керівництва позивача зобов'язань перед бюджетом та Пенсійним фондом України щодо сплати податків, зборів та обов'язкових платежів, страхових внесків. За таких обставин, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, що викладені у ньому.

Представник відповідача - Міністерства аграрної політики та продовольства України, у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Представник відповідача - Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача Міністерства аграрної політики та продовольства України, представника відповідача Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», дослідивши матеріали справи, суд встановив.

ОСОБА_1 працював на посаді генерального директора державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» згідно Наказу № 137-п від 08.07.2015 року, винесеного на підставі заяви ОСОБА_1, погодження Шевченківської в м. Києві державної адміністрації від 30.06.2015 № 109/01/08-5493, контракту № 15 від 30.06.2015 року, витягу з протоколу комісії конкурсного відбору керівників державних суб'єктів господарювання, що належать до сфери управління Мінагрополітики України від 12.06.2015 року № 3.

Наказом № 35-п від 17.03.2016 року позивача звільнено із займаної посади відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

За умовами ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

У відповідності до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

За умовами ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Підставою для звільнення позивача у спірному наказі зазначено службові записки Сектору запобігання та виявлення корупції від 09.03.2016 року № 29-35, Департаменту з управління державною власністю від 15.03.2016 року № 27-5/89, погодження Шевченківської в м. Києві державної адміністрації від 15.03.2016 року № 109/01/08-2026, пояснення ОСОБА_1

09.03.2016 року завідувач сектором запобігання та виявлення корупції РадченкоВ.І. в службовій записці № 29/35 до Міністра аграрної політики та продовольства України запропонував останньому розглянути питання звільнення з посади генерального директора державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» ОСОБА_1 у зв'язку з незабезпеченням виконання своїх посадових обов'язків, оскільки під час виїзду на ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» встановлено, що на момент перевірки в підприємства існує заборгованість по виплаті заробітної плати перед працівниками підприємства на загальну суму 571 тис. грн. Крім того, у відповідності до листа Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва № 3433/03 від 03.03.2016 року станом на 03.03.2016 року підприємство має заборгованість щодо відшкодування пільгових пенсій за списком № 2 - 82 145,66 грн.

15.03.2016 року директор Департаменту з управління державною власністю Кудінов В.О. в службовій записці № 27-5/89 до Міністра аграрної політики та продовольства України підтримав позицію завідуючого сектором запобігання та виявлення корупції Мінагрополітики щодо розгляду питання звільнення з посади генерального директора державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» ОСОБА_1, оскільки керівником ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» не забезпечено виконання Наказу № 192 від 19.05.2015 року «Про формування переліку потенційних об'єктів оренди» у 2015 році, тобто за 4 квартал 2015 року інформація на виконання Наказу не подавалась.

За умовами п. 8 ч.1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є: підстави, передбачені контрактом.

За умовами ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У відповідності до ч. 3 ст. 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно п.п. б) п. 5.3 Контракту, на який Міністерство посилається в оскаржуваному наказі про звільнення позивача, керівник може бути звільнений з посади, а контракт розірваний з ініціативи органу управління майном, у тому числі за пропозицією органу виконавчої влади, до закінчення терміну його дії у разі невиконання підприємством зобов'язань перед бюджетом та Пенсійним фондом України щодо сплати податків, зборів та обов'язкових платежів, страхових внесків, а також невиконання підприємством зобов'язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати.

Ані службова записка завідувача сектору запобігання та виявлення корупції від 09.03.2016 року № 29/35, ані службова записка директора Департаменту з управління державною власністю від 15.03.2016 року № 27-5/89, які відзначені як підстава у наказі про звільнення, не містять фактів про невиконання підприємством під час керівництва позивача зобов'язань перед бюджетом та Пенсійним фондом України щодо сплати податків, зборів та обов'язкових платежів, страхових внесків.

Більше того, за ініціативою самого ж Міністерства 10.02.2016 року на ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» ГУ Держпраці у Київській області було проведено позапланову перевірку з питань додержання суб'єктом господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підтверджується відповідним Актом перевірки.

Як вбачається з розділу 5 «Оплата праці» Акту перевірки, вимоги законодавства щодо строків виплати заробітної плати (п. 5.6.1 Акту), здійснення оплати праці у першочерговому порядку (п. 5.9.1 Акту), інші платежі здійснюються після оплати праці (п. 5.9.2 Акту), при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення (п. 5.10.1 Акту) підприємством дотримано.

Таким чином, зазначений документ повністю спростовує твердження Міністерства про те, що позивачем, як генеральним директором підприємства, не вжито достатніх заходів щодо погашення заборгованості по виплаті заробітної плати за 2014 року.

Крім того, згідно Довідки ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ ДФС у м. Києві № 8399/10/26-59-16-01-11 ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» (код ЄДРПОУ 37884028) станом на 24.03.2016 року не має заборгованості із сплати податків, зборів, платежів.

Згідно п. 13 вказаної Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 року вирішуючи позови про поновлення на роботі, осіб, звільнених за п. 8 ст. 36 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.

Оскільки на працівників, з якими укладено контракт, поширюється законодавство про працю, що регулює відносини по трудовому договору, за винятком, встановленим для цієї форми трудового договору, їх трудовий договір може бути припинено й з інших підстав, передбачених законодавством (статті 36, 39 - 41 КЗпП).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що правові підстави для звільнення позивача із займаної посади згідно п.п. б) п. 5.3 Контракту, відсутні, оскільки судом не встановлено порушень з боку позивача щодо неналежного виконання зобов'язань перед бюджетом та Пенсійним фондом України щодо сплати податків, зборів та обов'язкових платежів, страхових внесків, а також невиконання підприємством зобов'язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати.

За таких обставин, наказ про звільнення слід визнати незаконним, а позивач підлягає поновленню на роботі, оскільки звільнення останнього відбулося без достатніх на те правових підстав.

При цьому, суд не наділений повноваженнями скасовувати незаконні накази, оскільки, це є втручанням у адміністративну діяльність юридичної особи, відтак, позовна вимога щодо скасування зазначеного наказу задоволенню не підлягає.

Згідно положень ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту звільнення ОСОБА_1 - 17.03.2016 року, і до день поновлення позивача на посаді, тобто до 06.12.2016 року.

Середній заробіток розраховується відповідно до Постанови кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».

Відповідно до п.2 зазначеної Постанови середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата. Час, протягом якого працівники згідно із чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Так, згідно Довідки про середньоденну заробітну плату № 272 від 28.03.2016 року заробітна плата за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні становить 11 794,98 грн., число відпрацьованих днів за два місяці - 30, а відтак розмір середньоденної заробітної плати складає 393,17 грн.

ОСОБА_1 був звільнений 17.03.2016 року, відтак час вимушеного прогулу складає: березень 2016 року - 10 дн., квітень 2016 року - 21 дн., травень 2016 року - 19 дн., червень 2016 року - 19 дн., липень 2016 року - 22 дні, серпень 2016 року - 22 дні, жовтень 2016 року - 20 днів, листопад 2016 року - 22 дні, грудень 2016 року - 4 дні, а всього - 171 дні.

За таких обставин, середній заробіток за час вимушеного прогулу становить: 393,17 грн. * 171 дн. = 67 232,07 грн.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст.ст. 19, 43 Конституції України, ст.ст. 2, 21, 28 КЗпП України, ст.ст. 3, 10, 11, 15, 60, 61, 88, 159, 208, 209, 212, 213-215, 222-224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Визнати незаконним наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України № 35-п від 17.03.2016 року про звільнення ОСОБА_1.

Поновити ОСОБА_1 на посаді генерального директора Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу».

Стягнути з Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 67 232,07 грн., без урахування обов'язкових податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

Стягнути з Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» в дохід держави судовий збір у розмірі 1 774,72 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Судове рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати в межах платежу за один місць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя