Рішення № 63489843, 13.12.2016, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/16174/16-ц

провадження № 2/753/7165/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2016 р.Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Лужецької О.Р.,

за участю секретаря - Кубів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна», ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування та матеріальної шкоди

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року ОСОБА_2 (надалі - Позивач, ОСОБА_2) звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, мотивуючи свої вимоги тим, що 19.12.2014 року в м. Києві по пр. 40-річчя Жовтня - пров. Ужгородський сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Рено», д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів. Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 30 січня 2015 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Власником автомобіля «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_3. Згідно поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідальність ОСОБА_3 застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Україна». Відповідно до висновку від 24 лютого 2015 року № 066/15, складеного експертом - авто товарознавцем ОСОБА_5 вартість матеріального збитку складає 34 721,14 грн. Проте відповідач -1 відшкодування шкоди не здійснив. У зв'язку з вищевикладеним позивач звернувся до суду з відповідним позовом й уточнивши позовні вимоги, просив стягнути ОСОБА_3 34 721,14 грн. матеріальної шкоди, пеню в розмірі 17136,08 грн. - з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна», а також судовий збір.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позові та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача-2 проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що сума відшкодування не вища від страхової суми, у зв'язку з чим саме приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна» має відшкодувати завдану шкоду.

Представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у відповідності до вимог ЦПК України, проте поштова кореспонденція, направлена на його адресу повернулась до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.12.2014 року в м. Києві по пр. 40-річчя Жовтня - пров. Ужгородський сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Рено», д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1, внаслідок чого відбулось зіткнення, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 30 січня 2015 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно п. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_3.

Згідно поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії НОМЕР_4, відповідальність ОСОБА_3 застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Україна».

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що страхове відшкодування ПАТ «Страхова компанія «Україна» ОСОБА_2 виплачено не було, в зв'язку з чим звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3

Оскільки потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань, деліктному та договірному, він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому доособи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Тобто, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 20.01.2016 року у справі № 6-2808цс15, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язкової для всіх суддів.

Звертаючись до суду з позовом до власника транспортного засобу, позивач використав своє абсолютне право щодо пред'явлення майнової вимоги саме до ОСОБА_3

Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого

Відповідно до п. 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" від 01.03.2013 року № 4 при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

На підтвердження визначення розміру шкоди, спричиненої внаслідок пошкодження транспортних засобів позивачі долучають, як правило: звіти, висновки, акти товарознавчого дослідження тощо, складені суб`єктами підприємницької діяльності, що мають відповідні ліцензії та дозволи на проведення автотоварознавчих досліджень, висновки державних експертних установ. Надання таких доказів не суперечить вимогам ст.ст. 57, 212 ЦПК України.

Як вбачається з висновку експертного авто товарознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 066/15 від 24 лютого 2015 року, складеного експертом - авто товарознавцем ОСОБА_5 вартість матеріального збитку складає 34 721 грн. 14 коп.

Будь-яких доказів які б викликали сумнів у повності, ясності, правильності звіту оцінювача, чи доказів пов'язаних з його недостатньою професійною кваліфікацією, сторонами надано не було, а тому суд вважає його вірним та обґрунтованим і таким, що не суперечить матеріалам справи, і може бути взятим до уваги судом при ухваленні рішення.

Як вбачається з матеріалів справи 11.02.2015 року позивач звертався до ПрАТ «СК «Україна» із письмовою заявою на виплату страхового відшкодування, проте жодних дій по відшкодуванню збитків останнім здійснено не було.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У відповідності зі ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Суд дійшов висновку, що відповідач, ПрАТ «СК «Україна», не прийняв рішення і не виплатив у встановлений строк позивачеві страхове відшкодування, чим порушив його права, які підлягають захисту.

Відповідно до ст. 36.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Таким чином, враховуючи викладене та перевіривши розрахунки надані позивачем, суд дійшов висновку про стягнення з ПрАТ «СК «Україна» на користь позивача пені в розмірі 17136,08 грн.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно вимог ст. ст. 57- 60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі наведеного, ст. ст. 22, 23, 625, 979 - 984, 988-992, 999, 1167, 1188 ЦК України, ст. 5, ст. 12, ст. 22, ст. 29, ст. 30, ст. 34, ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", керуючись ст. ст. 10, 11, 58-60, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, стягнення пені - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 34 721 (тридцять чотири тисячі сімсот двадцять одна ) грн. 14 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 347 грн. 21 коп.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» пеню в розмірі 17 136 (сімнадцять тисяч сто тридцять шість) грн. 08 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 171,36 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА