Постанова № 63488647, 20.10.2016, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/4054/15-а

Номер провадження 2-а/570/20/2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2016 року Рівненський районний суд Рівненської області

(як місцевий адміністративний суд)

в особі судді Остапчук Л.В.

при секретарі судового засідання Захарук Г.Л.

за участю: позивачки ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

третьої особи ОСОБА_3

представника третьої особи, адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівне

справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області (до участі в справі як третю особу без самостійних вимог залучено ОСОБА_3) про визнання незаконним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом і просить визнати незаконним та скасувати рішення Корнинської сільської ради Рівненського району від 22 січня 2015 року № 1170 "Про внесення змін до рішення сесії Корнинської сільської ради № 93 від 19.08.1997 року". В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що оскаржуване рішення було прийнято на підставі постанови Рівненського районного суду Рівненської області від 03 грудня 2014 року у справі № 570/1401/14-а, якою зобов'язано Корнинську сільську раду Рівненського району Рівненської області внести на розгляд найближчої сесії питання про внесення змін до абзацу 1 додатку № 11 рішення Корнинської сільської ради № 93 від 19.08.1997 року шляхом зміни хибного найменування "с.Колоденка" на вірне найменування "с.Корнин". Однак постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року вказану постанову Рівненського районного суду було скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові повністю. На її неодноразові звернення до Корнинської сільської ради скасувати оскаржуване рішення, отримала відповідь, що підстав скасовувати рішення немає, оскільки постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року не містить жодного зобов'язання Корнинській сільській раді скасувати вищевказане рішення.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та пояснила, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 25 травня 1985 року по 13 квітня 2010 року (день ухвалення судом рішення про розірвання шлюбу). В період шлюбу, рішенням Корнинської сільської ради № 93 від 19 серпня 1997 року ОСОБА_3 було виділено земельну ділянку площею 0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, що розташована в с.Корнин Рівненського району. 12 травня 2011 року ОСОБА_3 видано Державний акт про право власності на цю земельну ділянку. Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 22 травня 2013 року визнано незаконним вказаний Державний акт, який було видано на ім'я ОСОБА_3, оскільки судом було встановлено, що в рішенні Корнинської сільської ради було зазначено, що земельна ділянка була виділена ОСОБА_3 в с.Колоденка, а не в с.Корнин. В зв'язку з цим ОСОБА_3 звернувся до Рівненського райсуду з адміністративним позовом про внесення змін у рішення Корнинської сільської ради № 93 від 19.08.1997 року. Постановою суду його позов задоволено. Однак, в подальшому, Житомирський апеляційний адміністративний суд скасував постанову Рівненського районного суду і в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовив. Вважає, що оскільки скасована постанова Рівненського райсуду, то має бути скасованим і рішення Корнинської сільської ради, яке було прийняте на підставі скасованої постанови Рівненського райсуду. А так як на її неодноразові звернення до Корнинської сільської ради отримала відповідь, що немає підстав скасовувати рішення про внесення змін до рішення № 93, а земельна ділянка виділялася ОСОБА_3 на сім'ю, то вона вимушена звертатися до суду з даним адміністративним позовом і просить його задоволити.

Представник позивачки ОСОБА_2 адміністративний позов підтримала, пославшись на обставини, викладені в позові. Вважає, що оскільки скасована постанова Рівненського районного суду, на підставі якої було прийнято оскаржуване рішення і внесено зміни до рішення № 93 від 19.08.1997 року, то має бути скасоване і оскаржуване рішення. ОСОБА_1 на земельній ділянці самовільно побудувала хлів, льох, залила фундамент під будинок, тому вона претендує на цю земельну ділянку, однак на сьогодні немає жодного рішення, яким би спірна земельна ділянка передавалася позивачці. На її думку Корнинська сільська рада могла внести зміни в рішення самостійно. Іншого шляху вирішення цього питання зараз не бачить, тому просить позов задоволити.

Представник відповідача - Корнинської сільської ради - ОСОБА_5 позов не визнав, подав заперечення на позов і суду пояснив, що оскаржуване рішення було прийнято колегіально на сесії сільської ради. На момент прийняття сільською радою оскаржуваного рішення була чинною постанова Рівненського районного суду. Про те, коли була скасована постанова Рівненського райсуду, їм ніхто не повідомив. При прийнятті оскаржуваного рішення, крім постанови суду, сесія сільської ради враховувала, що земельна ділянка ОСОБА_3 фактично виділялася в с.Корнин, всі документи виготовлені на земельну ділянку в с.Корнин Рівненського району. ОСОБА_3 вже використав своє право на отримання земельної ділянки для будівництва і обслуговування будинку у власність, тому повторно він не може скористатися цим правом. Явно в рішенні сесії № 93 від 19.08.1997 року була допущена опечатка, яку необхідно було її виправити. Вважає, що оскаржуваним рішенням жодним чином не порушені права позивачки, тому її позов є безпідставним. На думку представника відповідача адміністративний позов подано з порушенням строків, передбачених ст.99 КАС України, тому відповідно до ст.100 цього Кодексу адміністративний позов ОСОБА_1 необхідно залишити без розгляду.

Третя особа ОСОБА_3 суду пояснив, що спірною земельною ділянкою в с.Корнин Рівненського району він користується з 1991 року, коли вона була йому виділена відповідно до рішення виконкому Корнинської сільської ради від 26 червня 1991 року. В цьому ж році він виготовив будівельний паспорт на забудову вказаної земельної ділянки. Рішенням Корнинської сільської ради № 93 від 19.08.1997 року ця земельна ділянка передана йому безоплатно у приватну власність. Він виготовив Державний акт і цим підтвердив своє право власності на цю земельну ділянку. При оформленні рішення сесії Корнинської сільської ради № 93 в додатку до рішення було допущено опечатку і вказано, що земельна ділянка йому виділяється в с.Колоденка, хоча з 1991 року і після прийняття рішення № 93 всі документи виготовлялись на земельну ділянку в с.Корнин. Після того, як була виявлена вказана помилка, він звертався до Корнинської сільської ради про її виправлення, що і було зроблено рішенням № 1170 від 22.01.2015 року. Вважає, що оскаржуване рішення не порушує прав позивачки, її позов є необґрунтованим і до задоволення не підлягає. Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Представник третьої особи ОСОБА_4 подав заперечення на позов, які підтримав в судовому засіданні і суду пояснив, що ще з 1991 року ОСОБА_6 користується земельною ділянкою площею 0,12 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована в с.Корнин Рівненського району. Рішенням Корнинської сільської ради від 19.08.1997 року № 93 ця земельна ділянка передана йому у приватну власність, він виготовив технічну документацію із землеустрою і отримав Державний акт на право власності на цю земельну ділянку. При друкуванні додатку до рішення № 93 була допущена технічна опечатка і замість с.Корнин вказано с.Колоденка, хоча земельна ділянка в с.Колоденка для ОСОБА_3 ніколи не виділялася. Виявивши цю опечатку, ОСОБА_3 звернувся до Корнинської сільської ради з відповідною заявою про виправлення цієї технічної помилки. Приймаючи рішення № 1170 від 22.01.2015 року, Корнинська сільська рада не порушила вимог Закону, не порушила порядок його прийняття. Цим рішенням жодним чином не були порушені права і свободи позивачки ОСОБА_1, оскільки вона не має жодних законних підстав для використання цієї земельної ділянки. Корнинською сільською радою було обрано належний спосіб усунення описки в рішенні. Тому вважає, що рішення Корнинської сільської ради № 1170 від 22.01.2015 року є законним, а адміністративний позов ОСОБА_1 безпідставним, а тому просить в його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення сторін і їх представників, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивачка ОСОБА_1 і третя особа ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 25 травня 1985 року по 06 травня 2010 року (рішення суду про розірвання шлюбу від 13 квітня 2010 року). Під час шлюбу, рішенням виконкому Корнинської сільської ради від 26 червня 1991 року ОСОБА_3 була виділена земельна ділянка розміром 0,12 га для будівництва індивідуального житлового будинку в с.Корнин Рівненського району. На підставі цього рішення ОСОБА_3 виготовив будівельний паспорт на забудову цієї земельної ділянки.

В подальшому, рішенням сесії Корнинської сільської ради № 93 від 19.08.1997 року ця земельна ділянка передана йому безоплатно у приватну власність. На підставі цього рішення ОСОБА_3 виготовив технічну документацію із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку в с.Корнин і 12 травня 2011 року він отримав Державний акт серії ЯЛ № 834928. Підставою для видачі вказаного Державного акту було саме рішення Корнинської сільської ради № 93 від 19.08.1997 року.

Як вказує позивачка у своїх поясненнях, дійсно земельна ділянка ОСОБА_3 виділялася у с.Корнин Рівненського району. На цій земельній ділянці ними під час шлюбу побудовано хлів, льох і зроблено фундамент під будинок. Після розірвання шлюбу між сторонами розпочалися спори стосовно цього майна, які неодноразово були предметом вирішення в різних судах.

Так, рішенням колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області від 22 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Корнинська сільська рада Рівненського району про визнання земельної ділянки спільною сумісною власністю подружжя, поділ земельної ділянки та визнання недійсним Державного акту на право власності на землю апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Рівненського районного суду від 08 квітня 2013 року в частині відмови ОСОБА_1 у визнанні недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 834928, виданого управлінням Держкомзему в Рівненському районі на ім'я ОСОБА_3 Державний акт серії ЯЛ № 834928 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,12 га розташованої в с.Корнин Рівненського району на ім'я ОСОБА_3 визнано незаконним. В іншій частині оскаржуване рішення суду першої інстанції скасовано і в задоволенні цих вимог відмовлено, як передчасно заявлених.

Вказаним рішенням Апеляційного суду Рівненської області було встановлено, що рішенням Корнинської сільської ради № 93 від 19 серпня 1997 року ОСОБА_3 виділено земельну ділянку площею 0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, що розташована в с.Корнин Рівненського району. Разом з тим було встановлено, що орган місцевого самоврядування рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_3 не ухвалював. З цих причин і було визнано державний акт незаконним.

Приймаючи до уваги встановлені рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 22.05.2013 року обставини, не оспорюючи цих обставин, які відповідно до ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню, а також враховуючи наявні у даній адміністративній справі докази, суд приходить до переконання, що саме в с.Корнин Рівненського району ОСОБА_3 виділялась земельна ділянка площею 0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Саме за рішенням органу місцевого самоврядування, зокрема Корнинської сільської ради, (рішення № 93 від 19.08.1997 року) було передано у приватну власність для індивідуального житлового, гаражного будівництва земельні ділянки 389 громадянам загальною площею 51,46 га, згідно з додатком № 2 (ІІ), в якому вказано список осіб, яким безоплатно передано в приватну власність земельні ділянки. В цьому списку значиться і прізвище ОСОБА_3

Однак, в додатку № 2 (ІІ) до рішення № 93 від 19.08.1997 року було помилково вказано, що земельні ділянки виділяються в с.Колоденка замість вірного с.Корнин. Виявивши цю помилку і маючи відповідні документи на право власності на земельну ділянку в с.Корнин, ОСОБА_3 звернувся до Корнинської сільської ради з заявою про виправлення вказаної помилки. Не дочекавшись відповіді з сільської ради, він звернувся до суду з позовом і постановою Рівненського районного суду від 03.12.2014 року було зобов'язано Корнинську сільську раду внести на розгляд найближчої сесії питання про внесення змін до додатку № 2 (ІІ) до рішення Корнинської сільської ради № 93 від 19.08.1997 року шляхом зміни назви села з Колоденка на вірне с.Корнин.

На виконання вказаної постанови Рівненського районного суду Корнинська сільська рада рішенням № 1170 від 22.01.2015 року внесла відповідні зміни до рішення № 93 від 19.08.1997 року. В подальшому, постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2015 року було скасовано постанову Рівненського районного суду від 03.12.2014 року та ухвалено нове рішення про відмову в позові, оскільки суду не були надані відомості щодо відмови з боку Корнинської сільської ради у розгляді заяв ОСОБА_3 щодо зміни хибної назви населеного пункту, де він отримав земельну ділянку у власність, або відмови у їх задоволенні. Після постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2015 року ОСОБА_1 зверталась до Корнинської сільської ради з заявами про скасування оспорюваного рішення № 1170, але їй була надана відповідь, що немає законних підстав для скасування цього рішення, так як дійсно наявна помилка в рішенні № 93 від 19.08.1997 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 відповідно до ст.116 Земельного кодексу України скористався своїм правом на приватизацію земельної ділянки саме в с.Корнин Рівненського району. Питання передачі йому земельної ділянки у приватну власність вирішувалось органом місцевого самоврядування і при виявленні помилки, вона була виправлена також рішенням органу місцевого самоврядування.

Оцінюючи всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1. ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

В порядку адміністративного судочинства відновленню підлягають лише ті права, які порушені суб'єктом владних повноважень шляхом прийняття конкретного рішення (вчинення дії або допущення бездіяльності), що суперечать чинному законодавству.

Під час розгляду справи позивачка не надала суду жодного доказу про порушення конкретно її права оскаржуваним рішенням Корнинської сільської ради № 1170. Не добуто таких доказів і під час розгляду справи. Якщо в позові позивачка посилалась на рішення № 809, 810 від 09.11.2013 року і № 913 від 27 лютого 2014 року, то на даний час суд не може взяти цих рішень Корнинської сільської ради до уваги, оскільки всі вони скасовані і як ствердила в судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 на сьогодні немає жодного рішення органу місцевого самоврядування про виділення їй спірної земельної ділянки. Тобто, законних підстав для використання земельної ділянки площею 0,12 га в с.Корнин у ОСОБА_1 немає.

За таких обставин, суд приходить до висновку що будь-які права позивачки рішенням Корнинської сільської ради № 1170 від 22.01.2015 року не порушені, вона не надала жодного доказу на підтвердження її доводів, а тому її позов є безпідставним і до задоволення не підлягає, оскільки згідно із ст.71 КАС України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Що стосується рішення Корнинської сільської ради № 1170 від 22.01.2015 року, то суд вважає, що воно прийняте сільською радою в межах її компетенції, відповідає діючому законодавству, зокрема Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Корнинською сільською радою обрано належний спосіб усунення описки в рішенні, відтак це рішення є законним.

Виправлення описки в рішенні було доцільним, виходячи із тих спорів, які існують між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 стосовно земельної ділянки і розташованого на ній незавершеного будівництва після розірвання їх шлюбу.

Суд не може погодитися з доводами представника відповідача, Корнинької сільської ради, про те, що позивачка пропустила строк для звернення до суду з позовом, а тому адміністративний позов необхідно залишити без розгляду, так як таке клопотання представника відповідача задовольнялося ухвалою Рівненського районного суду від 09.12.2015 року, але ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2016 року ухвала Рівненського районного суду від 09.12.2015 року скасована, справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції і в ухвалі апеляційного суду чітко зазначено, що шестимісячний строк звернення до суду позивачкою не пропущений.

З врахуванням вище наведеного, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. На переконання суду таке рішення є законним і відповідатиме одному з основних принципів правосуддя - справедливості.

Керуючись ст.ст.2-11, 69-72, 158-163, 185, 186 КАС України, ст.ст.116, 118, 152, 198 ЗК України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", суд, -

п о с т а н о в и в :

Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області (до участі в справі як третю особу без самостійних вимог залучено ОСОБА_3) про визнання незаконним та скасування рішення за безпідставністю позовних вимог.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський районний суд. У разі застосування ч.3 ст.160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Остапчук Л.В.