Справа № 2-399/2009
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2009 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого: судді Боговського Д.Є.
при секретарі: Овчинніковій Є.О.
за участю: позивача – ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого Акціонерного Товариства Комерційного банку «Приват Банк» про зміну дати прийому на роботу, стягнення заробітної плати, скасування наказів , стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Закритого Акціонерного Товариства Комерційного банку «Приват Банк» про зміну дати прийому на роботу, стягнення заробітної плати, скасування наказів, стягнення моральної шкоди посилаючись на те, що 07.12.2007 року позивач пройшов співбесіду у регіонального директора ОСОБА_4 та надав необхідні документи, які пройшли перевірку у службі безпеки Харківського регіонального управління «Приват Банку» для прийому позивача на роботу на посаду керівника Центру персоналу обслуговування індивідуальних клієнтів «Приват Банку» в м.Харкові. Згідно вказівкам керівника ОСОБА_4 з 07.12.2007 року ОСОБА_1 проходив стажування у Центрі персонального обслуговування індивідуальних клієнтів №3, який розташовано за адресою: м.Харків, пр. Леніна, 43, та у Центрі персонального обслуговування індивідуальних клієнтів №1, який розташовано за адресою: м.Харків, пр. Московський, 39. Облік робочого часу ОСОБА_1 не табелювався до 05.05.2008 року по провині «Приват Банку» позивача не включили у програмний комплекс Приват персоналу і він не мав свого логіну та поралю для доступу у програмний комплекс «Приват Банку». За вказівкою свого керівника ОСОБА_4 позивач ОСОБА_1 займався пошуком приміщення для Центру обслуговування індивідуальних клієнтів після чого надав регіональному директору чотири варіанти приміщень для ЦПОІК. Після розгляду наданих варіантів приміщень керівництво «Приват Банку» зупинилось на приміщенні, яке розташовано за адресою: м. Харків, пр. Маршала Жукова №13, після чого з участю позивача уклали договір оренди 20.02.2008 року з власником цього приміщення ОСОБА_5, акт прийому передачі було підписано власником приміщення ОСОБА_6 05.03.2008 року. За весь час роботи з 07.12.2007 року по 21.05.2008р. позивач вважав, що він працює на посаді керівника ЦПОІК в м.Харкові з 07.12.2007 р. тому, як його трудові відношення ЗАТ КБ «Приват Банк» з 07.12.2007 року підтверджуються такими доказами, що позивач виконав всі вимоги КзпП України відносно прийому його на роботу на посаду керівника ЦПОІК в м.Харкові, які були прийняті ОСОБА_4 це:
- заява про прийняття його на роботу з 07.12.2007 р., надання заробітної та кредитної картки, на заяві ОСОБА_4 поставив свою підпис, прізвище та ініціали;
- зобов’язання про банківську таємницю;
- зобов’язання про використання персональних даних;- копія паспорту; - копія диплома;
- копія довідки ідентифікаційного номеру; - трудовий договір від 07.12.2007р.;
- заява на оформлення пропуску в приміщення банку, який не оформлено на сьогоднішній день;
- анкета;
- трудова книжка.
Ці всі документи прийняв ОСОБА_4 та вказав, що на посаду керівника ЦПОІК в м. Харкові буду прийнятий з 07.12.2007 року. Крім цього, позивачу не було відмовлено у прийомі на роботу в «Приват Банк». Для виконання роботи на посаді керівника «Приват Банк» були надані: заробітна картка працівника «Приват Банка», яка була випущена у лютому 2008 р., бланки довіреностей суворої звітності; візитки працівника «Приват Банку» на ім’я позивача з його фотографією та найменуванням займаної посади - «Керівника Центру персонального обслуговування індивідуальних клієнтів» та адресою: м. Харків, пр. Маршала Жукова,13; кругла печатка для посвідчення документів ( *Україна* Закрите Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк» код 14360570*- Центр персонального обслуговування індивідуальних клієнтів №20 м.Харків);
12.03.2008 року позивачу за вказівкою від 05.03.2008 р. регіонального директора Бізнесу персонального обслуговування «Приват Банка» ОСОБА_4 передан за актом передачі для праці керівником ЦПОІК №19 в м.Харкові ОСОБА_7 службовий ноутбук з логотипом «Власність ПриватБанку». 26.03.2008 року було підписано договір №107/2 між АТ «Охорона та безпека » у лиці ОСОБА_8 та ЗАТ «Приват Банк» ОСОБА_9 о монтажі та наладки системи сигналізації у приміщенні Центру персонального обслуговування №20 в м.Харкові, разтошованного за адресою пр. Маршала Жукова №13 та 27.03.2008р. ті ж сторони підписали договір №6267/1 на охорону пультом централізованого спостереження АТ «Охорона та безпека» ЦПО №20 в м. Харкові по пр. Маршала Жукова №13; - розрахунок вартості послуг;- інструкція про порядок прийняття ( зняття) сигналізації під спостереженням на пульт централізованого спостереження. Ці два договори були зареєстровані під№344 вх. кореспонденції Приват Банку від 16.04.2008р. та повернуті 23.04.2008р.
ОСОБА_1 звертався до регіонального директора про виплату йому заробітної плати з 07.12.2007р., але він обіцяв, що після закінчення підписання Приказу про створення ЦПОІК №20 позивачу будуть виплачені гроші. Пізніше позивачу стало відомо про існування ЦПОІК №20 . Згідно приказу, ОСОБА_1 був прийнятий на роботу 04.02.2008р., без його згоди, але 07.12.2007 р. він надавав заяву про прийняття його на роботу. У додатках до приказу знаходилась також і заява про прийняття його на роботу з 07.12.2007 р. дату якої було змінено на 04.02.2008р.
Позивачу ОСОБА_1 стало відомо, що 21.05.2008 року він був прийнятий на роботу у м. Дніпропетровськ з 05.05.2008 р., але згоди на прийняття його на роботу в м. Дніпропетровськ з 05.05.2008р. він не давав, заяви про прийняття його на роботу в м. Дніпропетровськ він не складав. Згідно трудового договору від 07.12.2007 р. позивачу було встановлено випробувальний строк три місяці, а в вищезазначеному приказі з 05.05.2008р. ОСОБА_1 випробувальний строк не встановлюється, але «Приват Банк» визнав, що випробувальний строк позивачем пройдено. З 05.05.2008 року та на даний час ОСОБА_1 вказано працівником в м. Дніпропетровську, але ОСОБА_1 знаходиться та працює у м.Харкові за адресою пр. Московський, 39 без робочого місця, але виконує обов’язки керівника ЦПОІК №20 в м.Харкові. Таким чином, на даний час всупереч вимогам ст. 29 КЗпП України позивача під розписку не проінформовано про умови праці, йому не надано робочого місця і не забезпечено необхідними засобами . У зв’язку з тим, що наказ про створення ЦПОІК №20 в м Харкові був виданий несвоєчасно з вини «Приват Банку», позивач не був прийнятий на роботу з 07.12.2007 року та йому не виплачена заробітна платню. Позивач ОСОБА_1 вважає, що дії з сторони відповідача противоправні, незаконні та суперечать діючому законодавству . Заробітну платню вин отримував з 05.05.2008 року, але за період з 07.12.2007р. по 05.05.2008р. заробітна плата йому не виплачувалась. Згідно трудового договору від 07.12.2007 р. та приказу про прийняття позивача на роботу в ЗАТ «Приват Банк» на посаду керівника ЦПОІК м. Дніпропетровськ з 05.05.2008 р. його оклад складає 3593 грн.40 коп. Таким чином, ціна позову складає 3593 грн. 40 коп.( з 07.12.2007 р. по 05.05.2008 р.), що складає 17 967 грн та мінус 239грн. 56 коп.(з ви четом два дні) складає 17 727 грн. 44 коп. У зв’язку з вищезазначеним просить позовні вимоги задовольнить, змінити у приказі дату прийому його на роботу на посаді керівника ЦПОІК в м.Дніпропетровськ ЗАТ «Приват Банк» з 05.05.2008 року на 07.12.2007р. та стягнути з ЗАТ «Приват Банк» не виплачену заробітну платню у розмірі 17 277 ( сімнадцять тисяч двісті сімдесят сім) грн. 44 коп.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 уточнив позовні вимоги та просив скасувати наказ №PR-2008-289 від 29.08.2008р. по ЗАТ КБ «Приват Банк» про його звільнення, скасувати наказ №СП-2008-887 від 11.09.2008 р. по ЗАТ КБ «Приват Банк» про відміну пункту 3.9.3 наказу №КТ-БТ- 2008/4-282 від 05.08.2008р. по ЗАТ КБ «Приват Банк», просив стягнути з ЗАТ КБ «Приват Банк» заробітну плату за період з 04.02.2008р. по 05.05.2008р. з урахування індексі споживчих цін у розмірі 9123 грн.90 коп., та невиплачену заробітну плату за липень та серпень 2008 р. та за період з лютого 2008 р. по лютий 2009р., вихідну допомогу та моральну шкоду у розмірі 2000 грн. Уточнені позовні вимоги підтримав та просив уточнений позов та доповнення до нього задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 уточнені позовні вимоги не визнав, проти позову та доповнень заперечував, також пояснив, що п.п.3.9.3 наказу №КТ-БТ-2008/4-282 від 05.08.2008р. був скасований у зв’язку з тим, що ОСОБА_3 був прийнятий на роботу 05.05.2008р., згідно наказу «Про прийом на роботу» №Э. DN- КП-2008-1617. На підставі заяви про звільнення від 15.08.2008р. позивачем було подано заяву з останнім робочім днем 18.08.2008. за ст. 39 КЗпП України (а.с.152), але відповідно до акту від 28.08.2008 р. ОСОБА_1 було звільнено за наказом №PR-2008-289 від 29.08.2008р. за п.4 ст.40 КЗпП України, та відповідно до заяви наданої позивачем про його звільнення останнім робочім днем 18.08.2008р., оскільки попереджений ОСОБА_1 не залишив роботи, не вимагав розірвання трудового договору та працював до 26.08.2008 року. Крім того, 18.08.2008 року ОСОБА_1 знаходився на робочому місці, про що свідчать данні його реєстрації на робочому місці у програмному комплексі Приват Банку «Промінь» .
Відповідно до ч.2 ст. 38 КЗпП України, якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його згідно раніше поданої заяви, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника.
Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, вивчивши матеріали справи, дав правову оцінку, суд вважає можливим позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково виходячи з наступного.
Позивач надав суду трудовий договір від 07.12.2007 року, укладений між ним та ЗАТ «Приват Банк»(а.с.21-24).
Відповідно до трудового договору розмір заробітної платні складає 3513 грн. 40 коп.(а.с.23).
Згідно з відомостями у трудовій книзі, ОСОБА_1 був прийнятий на посаду керівника центру персонального обслуговування індивідуальних клієнтів в м.Дніпропетровськ (а.с.30),
На підставі наказу КТ-БТ-2008/4-282 п.п.3.9.3 від ОСОБА_10 було прийнято на роботу 04.02.2008 року на посаду керівника відділення центру персонального обслуговування (а.с.59, 119).
На підставі довідки про заробітну плату з 01.05.2008 р. по 05.05.2008 р. ОСОБА_1 склала 3593 грн. 41 коп., довідки з 01.05.2008р. по 29.08.2008 р. середня заробітна плата склала 3528 грн. 15 коп. (а.с.76).
Як вбачається з трудової книги, яку представник ЗАТ «Приват Банк» надав у судовому засіданні, дату звільнення ОСОБА_1 за ст. 40 п.4 КЗпП України вказано 28.08.2008 р. (а.с. 159)
18.08.2008 року ОСОБА_1 подав заяву про звільнення його за ст. 38 КЗпП України, посилаючись на те, що ЗАТ «Приват Банк» порушує трудове законодавство(а.с.152).
Відповідно до ст.21 КЗпП України трудовій договір це згода між робітником та власником підприємства, установою, організації та уповноваженим їм органом, по якому робітник забов’язується виконувати роботу, визначеною цієї угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений їм орган зобов’язується сплачувати робітнику заробітну плату .
На підставі ст. 24 КЗпП України при складанні трудового договору громадянин забов’язан надати паспорт, трудову книжку та документ про освіту; ч.5 ст. 24 КЗпП України складання трудового договору оформлюється приказом або розпорядженням власника або уповноваженого їм органу про зарахування робітника на роботу.
Відповідно до ст. 38 КЗпП України робітник має право розірвати трудовій договір, складений на не встановлений строк, попередив про це власника або уповноваженого органу письмово за два тижня та за ст.39 КЗпП України трудовий договір підлягає розірванню достроково за потребою робітника у випадках, коли порушенні власником або уповноваженим їм органом законодавство про працю.
Відповідно до ст. 44 КЗпП України при припинені трудового договору робітнику виплачується вихідна допомога у розмірі не менш середнього місячного заробітку, в наслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору, у розмірі передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган забовязання в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки .
В порушення ст. 47 КЗпП України представник відповідача надав трудову книжку лише у судовому засіданні 20.01.2009 року (а.с160), а також наказ № CП -2008-887 від 11.09.2008 року, яким скасований п.3.9.3 наказу №КТ-БТ- 2008/4-282 від 05.08.2008 року «Про ввід в експлуатацію відділення Центру персонального обслуговування індивідуальних клієнтів №20 в м. Харкові».
При цьому представник відповідача зазначив, що в п.3.9.3 наказу №КТ-БТ- 2008/4-282 від 05.08.2008 року була допущена помилка про прийом на роботу на посаду керівника відділення Центру персонального обслуговування індивідуальних клієнтів в м. Харкові ОСОБА_1
Також у судовому засідання надав табель робочого часу ОСОБА_1 (а.с157).
У судовому засіданні 11.11.2008 р. ОСОБА_1 надав печатку «ЦПОІК» №20 в м.Харкові ЗАТ КБ «Приват Банк» код 14360570, бланки доручень типової форми №М-2 серії ЯПА з серійних номерів 341051 по 341060 у кількості десять штук (а.с.145).
Відповідно до акту прийому-передач від 19.08.2008 р. між керівником ЦПОІК №20 ОСОБА_1 та керівником ЦПОІК №19 ОСОБА_11 було складено акт про передачу ноутбуку «Асer» у кількості однієї штуки (а.с.113). На підставі довідки про видачу заробітної картки №5457086950591897 та випискам розрахунків на цю заробітну картку з 07.12.2007 р. по 30.10.2008 р. (а.с. 126, 131-132).
Вказані обставини підтверджують, що між позивачем та відповідачем фактично існували трудові правовідносини.
На підставі заяви про звільнення від 15.08.2008р. позивачем було подано заяву з останнім робочім днем 18.08.2008 року за ст. 39 КЗпП України (а.с.152), але, відповідно до акту від 28.08.2008 р. ОСОБА_1 було звільнено за наказом №PR-2008-289 від 29.08.2008 року.
Відповідно до ст. 39 КЗпП України строковий трудовій договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника й у разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавство про працю, колективного або трудового договору.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства проводиться у день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
У відповідності до ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум в день звільнення, або не пізніше наступного дня, власник або уповноважений ним орган повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Представник відповідача не надав суду доказів, які здатні спростовувати наявність у ОСОБА_1 печатки «ЦПОІК» №20 в м.Харкові ЗАТ КБ «Приват Банк» код 14360570, бланків доручень типової форми №М-2 серії ЯПА з серійних номерів 341051 по 341060 у кількості десяти штук, а також службового ноутбуку «Acer» з логотипом «Власність ПриватБанку».
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що між позивачем та відповідачем існували трудові відносини саме з 04.02.2008 року.
Твердження представника відповідача про те, що наказом №СП-2008-887 від 11.09.2008 року скасований пункт 3.9.3 наказу №КТ-БТ- 2008/4-282 від 05.08.2008 року по ЗАТ КБ «Приват Банк» як помилковий, суд не може взяти до уваги, оскільки КЗпП України такий порядок звільнення працівника не передбачений.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зміну дати прийому на роботу, стягнення заробітної плати, скасування наказів, стягнення моральної шкоди заявлені обґрунтовано, знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно зі ст. 2371 КЗпП України, моральна шкода відшкодовується власником або уповноваженим ним органом працівнику у випадку, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, утраті нормальних життєвих зв’язків і потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно зі ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Суд вважає, що своїми неправомірними діями відповідач порушив конституційне право позивача на заробітну плату, грубо посягає на право власності, позбавляючи ОСОБА_1 можливості користуватись та розпоряджатись заробленими останнім грошима, що завдало йому моральну шкоду, яка виразилась у неможливості забезпечення достатнього рівня життя. Разом з тим, суд вважає, що розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню, складає 1 000 гривень.
Згідно довідки Головного Управління статистики у Харківській області від 1.03.2009 р. №25/2-7/35 за період з лютого 2008 року по лютий 2009 року становив 1,241 рази (а.с. 176).
У відповідності до ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача ЗАТ «Приват Банк» на користь держави судовий збір у розмірі 246 грн. 87 коп. та 30 грн.- витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 38, 39, 40, 44, 116, 117, 231- 233, 235 КЗпП України,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати, що ОСОБА_1 перебував у фактичних трудових відносинах з ЗАТ КБ «Приват Банк» з 04.02.2008 року по 18.08.2008 року та займав посаду керівника Центру персонального обслуговування індивідуальних клієнтів у м. Харків №20 відповідно до штатного розкладу ЗАТ КБ «Приват Банк».
Скасувати наказ наказ №PR-2008-289 від 29.08.2008 р. по ЗАТ КБ «Приват Банк». про звільнення ОСОБА_1
Скасувати наказ №СП-2008-887 від 11.09.2008 р. по ЗАТ КБ «Приват Банк» про відміну пункту 3.9.3. наказу № КТ-БТ- 2008/4-282 від 05.08.2008 р. по ЗАТ КБ «Приват Банк».
Зобов’язати ЗАТ КБ «Приват Банк» внести зміни до трудової книжки ОСОБА_1 у відповідності до пункту 3.9.3.приказу КТ-БТ- 2008/4-282 по ЗАТ КБ «Приват Банк» та записати дату прийому на роботу ОСОБА_1 до ЗАТ КБ «ПриватБанк»: 04.02.2008 року; посаду: Керівник Центру персонального обслуговування індивідуальних клієнтів у м. Харків №20, дату звільнення: 18.08.2008 р., підставу звільнення: за власним бажанням відповідно до ч. 3 ст. 38 та ч.1 ст. 39 КЗпП України.
Стягнути з ЗАТ КБ «Приват Банк» на користь ОСОБА_1 заробітну плату за період з 04.02.2008 р. по 05.05.2008 року з урахуванням індексу споживчих цін (індекс інфляції), який відповідно до довідки Головного Управління статистики у Харківській області від 1.03.2009 р. №25/2-7/35 за період з лютого 2008 року по лютий 2009 року становив 1,241 рази, в сумі 9123 гривни 90 копійок.
Стягнути з ЗАТ КБ «Приват Банк» на користь ОСОБА_1 не виплачену заробітну плату за липень та серпень 2008 року з урахуванням індексу споживчих цін (індекс інфляції), який відповідно до довідки Головного Управління статистики у Харківській області від 1.03.2009 р. №25/2-7/35 за період з лютого 2008 року по лютий 2009 року становив 1,241 рази в сумі 5721 гривня 98 копійок.
Відповідно до ст. 44 КЗпП України у зв’язку з порушенням ЗАТ КБ «Приват Банк» КЗпП України стягнути з ЗАТ КБ «Приват Банк» на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку в сумі 8841 гривня.
Відповідно до ст. 117, 235 КЗпП України стягнути з ЗАТ КБ «Приват Банк» на користь ОСОБА_1 середній заробіток з 19.08.2008 року по день фактичного розрахунку.
Стягнути з ЗАТ КБ «Приват Банк» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1000 гривень.
Стягнути з Закритого Акціонерного Товариства Комерційного банку «Приват Банк» на користь держави судовий збір у розмірі 246 гривень 87 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі , але не більше ніж за один місяць.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку, передбаченому ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя - Боговський Д.Є.
Судове рішення № 6348798, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова) було прийнято 26.03.2009. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-399/2009. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: