Рішення № 63485188, 13.12.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/16356/15-ц Головуючий у 1-й інст. Зосименко О. М.

Категорія 43 Доповідач Жигановська О. С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Жигановської О.С.

суддів Коломієць О.С., Якухно О.М.

при секретарі судового засідання Добровольській Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - КВЖРЕП №15, про встановлення порядку користування жилим приміщенням та зобовязання вчинити певні дії

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 вересня 2016 року

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із названим позовом, в обґрунтування якого зазначила, що із 1999 року вона перебувала із відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 Сімєю вони проживали у належній відповідачу двокімнатній квартирі АДРЕСА_1. Після розлучення у 2007 році ОСОБА_3 почав чинити перешкоди їй із донькою у користуванні житлом, змінив замки у квартирі, вселив в другу кімнату квартирантів. Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 21.12.2009 року її із донькою вселено у зазначене житло, проте на даний час вона як колишній член сімї власника разом із дитиною позбавлена можливості належним чином користуватися квартирою та сплачувати комунальні послуги. У звязку із наведеним, просила встановити порядок користування названою квартирою та виділити їй з донькою у користування кімнату площею 15,8 кв.м., а ОСОБА_3 - житлову кімнату площею 17,5 кв.м.; кухню, коридор, ванну та туалет залишити у спільному користуванні; змінити договір найму жилого приміщення шляхом зобовязання ВЖРЕП №15 та відкрити на її імя особовий рахунок на кімнату площею 15,8 кв.м.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 14 вересня 2016 року, позов задоволено частково. Встановлено порядок користування квартирою №60 по вул..Чапаєва, 15 у м.Житомирі: у користування ОСОБА_1 виділено кімнату площею 15,8 кв.м., ОСОБА_3 кімнату площею 17,5 кв.м.. Допоміжні приміщення кухню, коридор, ванну кімнату, туалет, балкон залишено у спільному користуванні сторін. В решті вимог відмовлено.

В апеляційній ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову. На думку апелянта, судом належним чином не встановлено обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частиною 1ст.156 ЖК Українивстановлено, що члени сім'ї власникажилогобудинку(квартири),які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні звласникомбудинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в ч. 2 ст. 64 ЖК України, тобто дружина власника, їх діти і батьки, а також може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з власником і ведуть з ним спільне господарство.

Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням (ч.3ст. 156 ЖК України).

Відповідно до ч.1 ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 30.07.1999 року (а.с.100).

Вказана квартира складається з двох ізольованих кімнат площею 17,5 кв.м., 15,8 кв.м., та підсобних приміщень: кухні площею 5,5 кв.м, коридору площею 5,8 кв.м та ванної кімнати площею 2,0 кв.м.,туалет - 1,1 кв.м. балкон - 2,8 кв.м. Загальна площа квартири становить 50,5 кв.м (а.с.7).

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 06.11.1999 року по 22.05.2007 року перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.4).

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 21.12.2009 року, яке набрало законної сили, ОСОБА_4 із донькою ОСОБА_2 вселено у квартиру АДРЕСА_2 (а.с.8-9).

Виходячи із наявних житлових кімнат, їх площі, згоди позивачки на отримання у користування кімнати меншою площею, суд 1-ї інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 із донькою в користування слід виділити кімнату площею 15,8 кв.м., а ОСОБА_3 житлову кімнату загальною площею 17,5 кв.м. Підсобні приміщення суд залишив в спільному користуванні сторін.

Проте судом не враховано, що ОСОБА_3 є одноосібним власником спірної квартири, а відтак право визначення користування жилим приміщенням належить йому як власнику, а не колишнім членам його сімї, які не є учасниками права власності /ч.1 ст.405 ЦК/. Їхнє право на рівне з власником квартири користування жилим приміщенням не означає, що вони мають право встановлювати порядок користування цим приміщенням або чинити йому перешкоди в користуванні його власністю з мотивів того, що при їх вселенні з ним уже було досягнуто домовленості про порядок користування жилим приміщенням. Крім того, власник вправі змінити раніше встановлений порядок користування квартирою, а також без згоди колишніх членів своєї сімї на підставі ст..158 ЖК вселити в належну йому квартиру інших осіб.

Виходячи із наведеного, ОСОБА_3, реалізуючи своє право власності на вказану квартиру, сам визначив, якою кімнатою може користуватися позивачка, а в іншу вселив квартирантів.

Та обставина, що позивачка була вселена у дану квартиру у порядку виконання рішення Богунського районного суду м.Житомира від 21.12.2009 року, не є підставою для встановлення порядку користування належним на праві власності відповідачу житлом, так як такі дії порушують його право власності.

Виходячи із викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду 1-ї інстанції постановлено із порушенням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню із ухваленням нового - про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 вересня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: