Постанова № 63484253, 12.12.2016, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/1094/16-а

Провадження № 2-а/162/310/2016

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року селище Любешів.

Любешівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого -- судді Глинянчука В.Д.,

з участю секретаря судових засідань Гичук О.М.,

позивача ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

встановив:

21 листопада 2016 року до суду звернувся ОСОБА_2. Позивач просить визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі щодо відмови у перерахунку йому пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2015 року «Про упорядкування структури заробітної пласти, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів». Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 11 травня 2016 року відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, яка була чинна на час призначення йому пенсії, у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати з врахуванням довідки прокуратури Волинської області № 18-191 від 15 квітня 2016 року без обмеження її граничного розміру. Стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач працював в органах прокуратури з липня 1991 року по серпень 2010 року. У січні 2008 року йому призначено пенсію за вислугою років на підставі частини 1 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 (далі -- Закон № 1789-ХІІ) у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати. 02 серпня 2010 року ОСОБА_2 звільнено з посади прокурора за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію. 11 травня 2016 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі із заявою про перерахунок йому пенсії відповідно до Закону № 1789-ХІІ у розмірі 90% від суми місячного заробітку у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати з врахуванням довідки прокуратури Волинської області від 15 квітня 2016 року № 18-191. Листом від 20 травня 2016 року № 2472/02 відповідачем відмовлено у перерахунку пенсії.

В поданому до суду запереченні відповідач адміністративний позов не визнав, посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року (далі -- Закон № 76-VІІІ) внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ та частину 18 викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». 15 липня 2015 року набрав чинності новий Закон України «Про прокуратуру» (далі Закон -- 1697-VII), у частині 1 пункту 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого зазначеного, що втратили чинність із набранням цим Законом положення Закону № 1789-ХІІ крім частини 3, 4, 6 та 11 статті 50-1 цього Закону. Отже, на час звернення ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі із заявою про перерахунок пенсії частини 13 та 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ втратили чинність. Згідно з частиною 20 статті 86 Закону № 1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. На час звернення позивачем за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України відповідний нормативний акт не прийнято.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали, посилаючись на подані письмові заперечення, просили відмовити в задоволенні позову. ОСОБА_4 додатково звернув увагу суду на порушення позивачем строків, передбачених частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адже позивач дізнався про порушення його права 11 травня 2016 року.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає до задоволення.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, який гарантується державою. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Любешівському районі з 07 листопада 2007 року та отримує пенсію за вислугою років, призначену на підставі статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у розмірі 90% суми місячної заробітної плати.

Після призначення пенсії позивач продовжував працювати на посаді прокурора Любешівського району та був звільнений наказом Генерального прокурора України № 916к від 02 серпня 2010 року за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років.

11 травня 2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії відповідно до довідки № 18-191, виданої прокуратурою Волинської області 15 квітня 2016 року.

20 травня 2016 року відповідач листом № 2472/02 відмовив ОСОБА_2 в проведенні перерахунку пенсії, посилаючись на розділ ІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року (далі --Закон № 213-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції чинній на момент призначення пенсії позивачу прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі за стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається у розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Частиною 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії передбачалось, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більше як за 12 місяців. Перерахунок пенсії провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Виходячи з принципу незворотності дії законів у часі, усі зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ та інших нормативних актів, які були внесені (прийняті) після призначення ОСОБА_2 пенсії у листопаді 2007 року, зокрема щодо зменшення пенсії у відсотках, обмеження граничного розміру пенсії, тощо, не можуть бути застосовані при перерахунку пенсії позивачу.

Відповідно до статті 22 Конституції України закріплені у ній права і свободи людини не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

З матеріалів справи слідує, що позивач працював в органах прокуратури та набув права на пенсійне забезпечення у 2007 році за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ.

Отже, враховуючи наведені правові норми та фактичні обставини справи, суд дійшов до висновку, що положення пункту 5 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

З огляду на зазначене доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими.

Не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії також те, що Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено частиною 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ.

Так, відповідно до частини 13 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ держава взяла на себе обов'язок забезпечити не лише нарахування, але й перерахунок пенсії працівникам прокуратури, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком.

Необхідною умовою для перерахунку пенсії є документи, додатково подані пенсіонером щодо розміру місячного заробітку за відповідною посадою станом на час звернення за перерахунком пенсії. При цьому, такий перерахунок має здійснюватися виходячи із норм законодавства, які були чинними на момент призначення пенсії позивачу, тобто в розмірі 90 % від заробітної плати.

Покликання представника відповідача ОСОБА_4 про недотримання ОСОБА_2 строків звернення до адміністративного суду не заслуговують на увагу, адже позивач отримав відмову відповідача 20 травня 2016 року, а звернувся до суду 21 листопада 2016 року, тобто в останній день строку, передбаченого частиною 2 статті 99 КАС України. Будь-яких доказів, що позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів раніше, відповідачем не надано.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок призначеної пенсії за вислугу років, виходячи з розміру 90 % від місячної заробітної плати, на підставі поданої позивачем довідки прокуратури Волинської області № 18-191 від 15 квітня 2016 року про суму заробітної плати є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 13 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Отже, з огляду на те, що з відповідною заявою позивач звернувся до відповідача 11 травня 2016 року, перерахунок пенсії в силу наведеної норми має бути здійснений саме з цієї дати.

Розподіл судових витрат між сторонами слід здійснити за правилами статті 94 КАС України.

Керуючись статтями 6, 11, 94, 158-163 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_2 у зв'язку із змінами заробітної плати на підставі довідки прокуратури Волинської області № 18-191 від 15 квітня 2016 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 11 травня 2016 року відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу, у розмірі 90 % від заробітної плати з врахуванням довідки прокуратури Волинської області № 18-191 від 15 квітня 2016 року без обмеження граничного розміру пенсії.

Стягнути у користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 20 копійок судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано, у разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду через Любешівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 16 грудня 2016 року.

Головуючий: суддя В.Д. Глинянчук