Рішення № 63484129, 14.12.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9996/15-ц

Провадження № 2/161/501/16

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючогосудді Подзірова А.О.,при секретарі Кубяк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Луцької міської ради, третя особа на стороні позивача ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «ПОЛЬОВА 3» до ОСОБА_2 про примусове виселення особи,

В С Т А Н О В И В :

позивач, третя особа на стороні позивача ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «ПОЛЬОВА 3» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про примусове виселення особи.

Свій позов мотивує тим, що квартира на вул. Польова, 3/18 в м.Луцьку є обєктом державного житлового фонду Луцької міської ради. Основним квартиронаймачем даної квартири згідно копії особового рахунку була ОСОБА_3, яка померла у 2014 році. Інших членів сімї або зареєстрованих осіб за цією адресою немає. В березні 2015 року позивачу стало відомо про те, що в комунальній квартирі № 18 на вул. Польовій, 3 проживає ОСОБА_2, яка із заявою до позивача щодо вселення у вищезазначену квартиру не зверталась, рішення щодо надання їй вказаного житла не приймалось, ордера на вселення їй не видавалось.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 без будь яких правових підстав займає комунальне жиле приміщення, позивач, просить суд, усунути перешкоди у користуванні жилим приміщенням комунальної форми власності, шляхом виселення відповідача із самовільно зайнятого житлового приміщення, що знаходиться на вул. Польова, 3/18 в м. Луцьку без надання іншого житлового приміщення.

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не зявилась, проте подала суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності. Просила суд, позов задовольнити.

Представник третьої особи на стороні позивача ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «ПОЛЬОВА 3» в судове засідання не зявився проте належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідач в судове засідання не зявилась з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялась належними чином.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що згідно рішення Луцької міської ради від 28.09.2011р. № 14/4 «Про прийняття у міську комунальну власність будівлі гуртожитку, що знаходиться за адресою: м. Луцьк вул. Польова, 3» гуртожиток, що знаходиться на вул. Польовій, 3 в м.Луцьку прийнятий в комунальну власність (а.с. 66 ).

Спірне житлове приміщення на вул. Польовій, 3/18 в м. Луцьку є обєктом державного житлового фонду, що перебуває у розпорядженні Луцької міської ради.

З матеріалів справи вбачається, що основним квартиронаймачем вищезазначеного приміщення була ОСОБА_3, яка 16.12.2014 року померла (а.с. 104 )

Листом від 13.03.20156 року головою правління «Польва 3» ОСОБА_5 повідомлено заступника голови Луцької міської ради про те, що на наданий час в квартирі по вул. Польова, 3 проживає ОСОБА_2 (а.с. 7).

З повідомлення Управління державної міграційної служби України у Волинській області від 03.05.2015 року № 0701/3712 , повідомлення Луцького МВ УМВС України у Волинській області від 03.06.2015р. № 3/10238 вбачається, що згідно даних відділу адресно довідкової роботи УДМС України у Волинській області, станом на 10.04.2015 року за адресою: вул. Польова, 3/18 м.Луцьк зареєстрованих осіб не значиться та ОСОБА_2 за адресою: м.Луцьк, вул. Польова, 3/18 проживає незаконно (а.с. 8, 10).

Відповідно до ст. 42 Житлового кодексу Української РСР, жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов та внесені до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, крім випадків, передбачених статтею 46, частинами першою і другою статті 54, частиною першої статті 90, частиною 114 цього Кодексу, а також інших випадків, передбачених законодавством.

Згідно ст. ст. 51, 58, 106 Житлового кодексу Української РСР, єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення є ордер, який видає виконавчий комітет міської ради на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадянського житлового фонду.

Повнолітній член сімї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сімї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь якому членові сімї наймача. У разі відмови наймодавця у визнанні члена сімї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

До членів сімї наймача належить дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сімї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство (ч. 2 ст. 64 ЖК УРСР).

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен зясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сімї наймача, чи прописані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сімї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 03 липня 2013 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та виконанні обовязків помічника іншої особи та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Луцького МВ УМВС України у Волинській області, ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Польова 3» про усунення перешкод у користуванні квартирою та зняття з реєстрації, яке ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2013 року залишено в силі, ОСОБА_2 визнано такою, що втратила право на користування квартирою № 18 будинку № 3 по вул. Польова в м. Луцьку та встановлено, що відповідач не є членом сімї та не перебуває в родинних стосунках з квартиронаймачем ОСОБА_3, не повязана з нею спільним побутом. Зазначене рішення набрало законної сили (а.с. 11-16 ).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України, вказані обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, ухвалою Луцького міськрайонного суду від 23 червня 2016 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Польова 3», виконкому Луцької міської ради про зміну умов договору житлового найму залишено без розгляду та оскаржений не був.

Судом встановлено, що позивач, будучи власником майна, фактично позбавлений права користуватись спірним приміщенням, оскільки відповідач добровільно не бажає його звільнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що слід усунути перешкоди у користуванні жилим приміщенням, шляхом виселення ОСОБА_2 з житлового приміщення, що знаходиться на вул. Польова, 3/18 в м.Луцьку без надання іншого житлового приміщення.

Керуючись ст. ст. 3. 8, 10, 11, 58, 59, 60, 88, 213, 214, 215, 224 - 226 ЦПК України, на підставі ст. 310, 316, 319, 391 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

Позов Луцької міської ради, третя особа на стороні позивача ОСОБА_9»єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПОЛЬОВА 3» до ОСОБА_2 про примусове виселення особи - задовольнити.

Усунути перешкоди у користуванні жилим приміщенням комунальної форми власності, шляхом виселення ОСОБА_2 із житлового приміщення, що знаходиться на вул. Польова, 3/18 в м. Луцьку без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Луцької міської ради понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Луцького міськрайонного суду ОСОБА_10