Ухвала суду № 63483734, 19.12.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

УХВАЛА

іменем України

"19" грудня 2016 р. Справа № 806/1871/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Майора Г.І.

Шевчук С.М.,

за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,

представника позивача Сметанкіної Т.В.

представника відповідача Зеленової Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новоград-Волинської об'єднананої державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "02" листопада 2016 р. у справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року визнано протиправними дії Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області щодо проведення камеральної перевірки даних Єдиного реєстру податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" за жовтень 2015 р. - березень 2016р. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Новоград - Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області № 0003301200 від 30 травня 2016 року.

В апеляційній скарзі Новоград-Волинська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та просить скасувати рішення суду першої інстанції із ухваленням нового про відмову в позові. Зазначає, що скасування порядку застосування штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних не означає, що залучення платника податків в 2016 році до відповідальності, починаючи з 01.10.2015, є зворотною дією Податкового кодексу України у часі. Порушення термінів реєстрації податкових накладних і відповідальність за це у вигляді штрафу закріплені в ПКУ, як до 01.01.2016 так і після.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Встановлено, що Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Житомирській області проведено камеральну перевірку даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «Юнік Фарма» за жовтень 2015 року - березень 2016 року, за результатами якої складено акт від 16.05.2016 № 375/06-15-12-11/30600896 (а.с.15-16).

Згідно висновків акту перевірки дані камеральної перевірки свідчать про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, відповідальність платника передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

На підставі виявленого порушення відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.05.2016 № 0003301200 про застосування до ТОВ «Юнік Фарма» штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у розмірі 10% в сумі 214014,09 грн за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 2140140,86 грн та у розмірі 20% в сумі 114726,52 грн за затримку реєстрації податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 573632,61 грн, а всього 328740,61 грн (а.с.14).

Рішенням ДФС у Житомирській області від 23.08.2016 № 18281/6/99-99-11-03-01-25 в порядку адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 30.05.2016 № 0003301200 залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.17-19).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.75.1, пп. 75.1.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Згідно п.76.1 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

При цьому слід зазначити, що право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Крім того, незважаючи на законодавчо закріплену необов'язковість згоди платника податків на проведення камеральної перевірки, останній має право бути присутнім.

Також з метою удосконалення діючих процедур проведення камеральних перевірок, наказом Міністерством доходів і зборів України № 165 від 14.06.2013 затверджено «Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця», пунктом 2.5.1 якого визначено, що після закінчення строку, наданого платнику податків в інформаційному (електронному) повідомленні для самостійного виправлення помилок, проводиться камеральна (електронна) перевірка, за наслідками якої складається (формується):

- у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - Акт про результати камеральної перевірки;

- у разі відсутності помилок (порушень) у податковій звітності - до впровадження в промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" інспектор у тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами Міндоходів, робить відмітку у графі "порушень (помилок) не виявлено" (якщо інше не визначено Кодексом), вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис; після впровадження в промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" складається (формується) Довідка про результати камеральної перевірки для платників податку, які надали декларацію в електронному виді з визначеною IP-адресою.

Предметом камеральної перевірки є перевірка даних податкової звітності, за результатами якої встановлюється наявність або відсутність: помилок (порушень) у податковій звітності; неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності. Приписи Методичних рекомендацій регулюють спірні правовідносини за спірний період та не суперечать нормам податкового законодавства.

З наявного в матеріалах справи акту перевірки вбачається, що предметом її дослідження є не податкова звітність товариства, а встановлення наявності порушення визначеного податковим законодавством терміну реєстрації податкових накладних, виданих позивачем за жовтень 2015 року-березень 2016 року.

При цьому термін реєстрації податкових накладних не є тим об'єктом, який підлягає дослідженню податковим органом шляхом проведення камеральної перевірки, оскільки не є даними податкової звітності, що відповідає припису абз.2 п.76.1 Податкового кодексу України.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тому вірним є висновок суду першої інстанції, що дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки та оформлення її актом від 16.05.2016 № 375/06-15-12-11/30600896 є неправомірними, оскільки перевірку здійснено всупереч положенням Податкового кодексу України, які регулюють процедуру її проведення.

Вказаний висновок узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 27.01.2015 у справі № 21-425а14, за змістом якої, дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути належною підставою проведення перевірки. Невиконання таких вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Недотримання ж умов та порядку проведення перевірки тягне за собою відсутність правових наслідків такої у вигляді прийнятого податкового повідомлення-рішення від 30.05.2016 № 0003301200.

Крім того, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 30.05.2016 № 0003301200.

Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідно до п. 14.1.60 Податкового Кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового Кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

Підпунктом 120-1.3 Податкового Кодексу України, який діяв до 01.01.2016 (виключений згідно Закону України від 24.12.2015 року №909-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році»), було передбачено, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних (далі - Порядок), затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена норма є імперативною.

Застосування перерахованих штрафних санкцій до 01.01.2016 могло відбуватись із обов'язковим застосуванням Порядку, передбаченим пп.120.1-3, як складовою процедури притягнення платника податків до встановленої відповідальності.

З матеріалів справи видно, що ТОВ «Юнік Фарма» в період з жовтня 2015 року по березень 2016 року сформувало податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН.

Контролюючим органом застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 10% за порушення терміну реєстрації зазначених податкових накладних до 15 календарних днів та 20% за порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів в загальній сумі 328740,60 грн. відповідно до абз.2 п.120-1.1 та абз. 3 п.120-1.1 ст.120-1 розділу II Податкового кодексу України, що підтверджується розрахунком штрафу в акті перевірки (а.с.15).

Податковим органом при прийнятті рішення про накладення штрафної санкцій за порушення, вчинені до 01.01.2016, не дотримано вимог пункту 120-1.3 Податкового Кодексу України щодо порядку застосування штрафних санкцій, передбачених п.120-1.1 Податкового Кодексу України.

Як встановлено судом, такий порядок не був розроблений та затверджений центральним органом виконавчої влади, що позбавляло відповідача правових підстав для застосування до позивача санкцій, передбачених п.120-1.1 Податкового Кодексу України до 01.01.2016 через порушення процедури притягнення до відповідальності за порушення строків реєстрацій податкових накладних в ЄРПН.

Щодо накладення штрафних санкцій в оспорюваний період з жовтня 2015 року по березень 2016 слід зазначити наступне.

Статтею 4 Податкового кодексу України закріплені основні засади податкового законодавства України, відповідно до яких податкове законодавство України ґрунтується, в тому числі, на таких принципах: презумпція правомірності рішень платника податку та стабільність.

Згідно презумпції правомірності рішень платника податку, в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, діє презумпція правомірності рішень платника податку (п.4.1.4 ст.4).

Відповідно до ч.1 ст.3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

При цьому частиною 3 статті 27 Бюджетного кодексу України встановлено, що Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються:

не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду;

після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України N 71-VIII від 28 грудня 2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Також цим Законом доповнено Податковий кодекс України статтею 120-1 (порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних), з метою належного функціонування системи електронного адміністрування в частині встановлення відповідальності за недотримання термінів реєстрації податкових накладних та сплати встановлених цією статтею штрафних санкцій платниками податку - порушниками.

Підпунктом 200-1.1 Податкового кодексу України визначено складові елементи системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Електронне адміністрування забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Перехідними положеннями Податкового кодексу України зобов'язано платників податку з 1 лютого 2015 року реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування (абз.8 п.11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення»).

При цьому, як вже зазначалось судом, пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, встановлено штрафні санкції за порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в таких розмірах:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

В свою чергу, підпункт 120-1.3 Податкового Кодексу України щодо порядку накладення цих штрафних санкцій, був виключений Законом України від 24.12.2015 року №909-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році».

Отже, Закони N 71-VIII та №909-VІІІ в частині запровадження системи електронного декларування та відповідальності за порушення термінів реєстрації податкових накладних, встановлення (відміни) порядку накладення штрафних санкцій є тими нормативно-правовими актами, які впливають на показники бюджету, є складовою самого податку на додану вартість.

З урахуванням положень ч.1 ст.3, ч.3 ст. 27 Бюджетного кодексу України, п.4.1.4 та п.4.1.9 ст.4 Податкового кодексу України суд дійшов вірного висновку, що застосування контролюючим органом положень ПК України з урахуванням внесених Законами від 24.12.2014 та від 24.12.2015 змін, з метою накладення штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації податкових накладних, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року (для вчинених порушень в період з жовтня 2015 року по 01.01.2016) та 2017 року (для вчинених порушень в період з 01.01.2016 по березень 2016 року) відповідно.

В силу положень ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" у контексті розгляду даної справи, висловлену Європейським судом з прав людини у рішеннях від 14.01.2011 року у справі "Щокін проти України" та від 07.07.2011 року у справі "Сєрков проти України", у разі допущення можливості неоднозначного тлумачення національного законодавства слід застосовувати його тлумачення у найсприятливіший для заявника спосіб.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням судом норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "02" листопада 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Ю.Бучик

судді: Г.І. Майор

С.М. Шевчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "19" грудня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" вул.Шевченка,19,м.Новоград-Волинський,Житомирська область,11701

3- відповідачу: Новоград-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області вул.Ушакова,3,м.Новоград-Волинський,Житомирська область,11704

4- представнику позивача: Сметанкіна Т.В. - ,