Ухвала суду № 63483637, 14.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 697/1823/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Русаков Г.С. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

14 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Тищенко Н.В., за участі представника відповідача Маринченка А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Канівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 30 вересня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Канівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання рішення щодо відмови у поновленні виплати пенсії неправомірним,-

В С Т А Н О В И В :

29.08.2016 р. ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Канівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області, яким просила визнати протиправною відмову у поновленні виплати пенсії з 01 червня 2015 року, зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії за періоди 01 червня 2015 року по 31 грудня 2015 року та з 01 січня 2015 р. по 21.04.2016 року, а також витрати пов'язані з розглядом справи.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, оскільки до 01 червня 2015 року Верховною Радою України не було прийнято закону про призначення пенсій, у тому числі спеціальних, то з 01 квітня 2015 року відпали підстави для припинення виплати їй пенсії за віком, оскільки вона із зазначеної дати не є особою, яка має право на призначення пенсії у порядку, передбаченому спеціальним законом.

Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 30 вересня 2016 р. позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправною відмову Канівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Черкаської області у поновленні ОСОБА_3 пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01.03.2016 року по 21.04.2016 рік, зобов'язано Канівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Черкаської області здійснити нарахування та виплату пенсії, призначеної ОСОБА_3, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01.03.2016 року по 21.04.2016 рік.

Відповідач не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 30 вересня 2016 року як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VIII від 02.03.2015 р. внесені зміни до ст.37 Закону України «Про державну службу». Оскільки позивач отримує пенсію і працює як державний службовець, то виплата призначеної пенсії відповідно до вказаних змін припиняється.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Позивач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріалами справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 з 10.09.2012 р. призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.6).

29.08.2016 року позивач звернулася до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 29.08.2016р. № 278/Г-10 у поновленні пенсії управлінням відмовлено з тих підстав, що позивач не належить до числа осіб, на яких дія Закону України №231 не розповсюджується, нарахування та виплата пенсії у період роботи на спец посаді з 01.04.2015р. не здійснюється, крім того, Законом України від 24.12.2015 року №911-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до окремих законів, які регулюють питання пенсійного забезпечення, яким передбачено, що тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», призначені пенсії не виплачуються (а.с.9).

Позивач вважаючи відмову неправомірною та такою, що порушує її законні права на пенсійне забезпечення, звернулася до суду з даним позовом.

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.04.2015р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VIII від 02.03.2015 р. (надалі - Закон № 213).

Згідно п.5 Закон № 213 внесено зміни у статтю 37 Закону України "Про державну службу", а саме назву викласти в такій редакції: "Стаття 37. Пенсійне забезпечення державних службовців"; частину четверту замінити чотирма частинами такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року:особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цієї статті, не виплачуються; у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особам відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

З 1 січня 2016 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку і на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про прокуратуру", "Про наукову і науково-технічну діяльність", виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Також, відповідно до п. 2 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів незалежно від часу призначення пенсії.

Пунктом 4 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 визначено, що Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: підготувати та подати до 1 травня 2015 року на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних (крім пенсій військовослужбовців і наукових працівників), на загальних підставах; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Пунктом 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону № 213 встановлено, що в разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника - консультанта народного депутата України.

Таким чином, дана правова норма чітко визначає подію, з ненастанням якої припиняють свою дію норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до законів України «Про державну службу» та інших спеціальних законів, зазначених вище.

З матеріалів справи вбачається, що позивач дійсно станом на 01.04.2015 р. по 21.04.2016 року займала посаду державного службовця, яка у майбутньому (при наявності достатнього стажу) давала б їй право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Відповідач вважає, що оскільки позивач працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», то в період з 1 січня по 31 грудня 2016 року пенсія, призначена згідно з Законом «Про державну службу» виплачуватись не повинна.

Проте, як вже зазначалося вище, відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до законів України "Про державну службу".

На виконання вказаного пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213, Закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року прийнятий не був.

Таким чином, у зв'язку з зазначеним з вказаної дати втратили чинність норми Закону України «Про державну службу» (який був чинним в спірний період) щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом також не можуть призначатися.

В наслідок вказаних обставин, особам, які підпадали під дію Закону України «Про державну службу» (який був чинним в спірний період), пенсія може призначатися лише відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в межах шестимісячного строку до 21.04.2016 року відсутні підстави для невиплати позивачу пенсії, оскільки, з 01.06.2015 р. посада на якій працює позивач не дає їй право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», отже, у відповідача і відсутні підстави застосовувати до позивача положення ст. 37 Закону України «Про державну службу».

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що з 01.03.2016 по 21.04.2016 року позивачу повинна бути відновлена виплата пенсії, а дії відповідача щодо відмови у поновленні виплати позивачу пенсії є протиправними. Порушені пенсійні права позивача підлягають судовому захисту шляхом покладення на відповідача обов'язку відновити виплату позивачу пенсії.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для її скасування.

Повний текст ухвали виготовлено 19.12.2016 р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Канівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 30 вересня 2016 р., залишити без задоволення.

Постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 30 вересня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Канівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання рішення щодо відмови у поновленні виплати пенсії неправомірним, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Кобаль М.І.