Ухвала суду № 63483556, 14.12.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Гломб Ю.О.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"14" грудня 2016 р. Справа № 817/1199/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Шевчук С.М.,

за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,

представника позивача ОСОБА_3, представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "03" жовтня 2016 р. у справі за позовом Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області до ОСОБА_5, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_6, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Саджо", , Рівненської міської ради про знесення самочинно збудованого об'єкту,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року до Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_6, з позовом до ОСОБА_5, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Саджо», про зобов'язання відповідача знести самочинну добудову до будівлі кущового інформаційно-обчислювального центру по АДРЕСА_1.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 03.10.2016 позов задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_5 знести самочинну добудову до будівлі кущового інформаційного-обчислювального центру на АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_5 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала у повному обсязі.

Представник третьої особи - ОСОБА_6 в засіданні суду заперечила проти доводів апеляційної скарги. Вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому просила залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представника відповідача та третьої особи, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 16.07.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області відповідно до ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011, на підставі направлення №791, наказу №791-п від 11.07.2013 та у зв'язку із зверненням ОСОБА_6 від 10.06.2013 проведено позапланову перевірку дотримання ОСОБА_5 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва - «добудова до будівлі кущового інформаційно-обчислювального центру на АДРЕСА_1».

За результатами перевірки складено акт від 16.07.2013 (а.с.8-10), відповідно до висновків якого перевіркою встановлено, що в період 2006-2007 років самовільно (без належного затвердження проектної документації) проведено добудови до будівлі кущового інформаційно-обчислювального центру на АДРЕСА_1, а саме:

- влаштована добудова до приміщення сходової клітини « 7» (технічний паспорт №ПФ-4 на приміщення в будівлі КІОЦ на АДРЕСА_1 виготовлений Рівненським бюро технічної інвентаризації 04.06.2001) розміром 2,4х2,95м висотою 2,1м фундамент бетонний, стіни - цегла, покрівля - металопрофіль;

- влаштована добудова до обчислювального центру « 29», « 41», кабінету « 42», сходової клітини « 50» (технічний паспорт №ПФ-4 на приміщення в будівлі КІОЦ на АДРЕСА_1 виготовлений Рівненським бюро технічної інвентаризації 04.06.2001) розміром 31,9х4,35м висотою 4,2м фундамент бетонний, стіни - цегла, покрівля - металопрофіль;

- влаштована цегляна стіна від самовільної добудови до будівлі кущового інформаційно-обчислювального центру до будівлі виробничих майстерень (належить гр. ОСОБА_5 відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10.07.2008, номер витягу 19480173) довжиною 8,8м, висотою 4,5м, що є порушенням ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність».

В акті зазначено, що відповідно до додатку М ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» вищевказаний об'єкт відноситься до ІІ категорії складності.

За наслідками перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області складено на відповідача протокол про адміністративне правопорушення від 29.07.2013, відповідальність за яке передбачена ст.97 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.13-14), а також видано припис №344 від 29.07.2013 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано відповідача в термін до 06.05.2014 провести демонтаж самовільних добудов приміщення кущового інформаційно-обчислювального центру на АДРЕСА_1. Про виконання припису вимагалось повідомити Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області у строк до 06.05.2014 (а.с.18).

30.07.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області за результатом розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесено постанову №473-Ф по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.97 КУпАП та накладено штраф у розмірі 170 грн. (а.с.16).

Згідно квитанції від 09.08.2013 №0010029 штраф сплачено у повному обсязі (а.с.15).

28.01.2015 Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено акт, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено невиконання вимог припису №344 від 29.07.2013, а саме в термін до 06.04.2014 не проведено демонтаж самовільних добудов приміщення кущового інформаційно-обчислювального центру на АДРЕСА_1 (а.с.23), що стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

На думку колегії суддів, такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм права з огляду на нижченаведене.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законами України.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).

Відповідно до частини четвертої статті 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;

4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

У цій нормі процесуального права наведено вичерпний перелік випадків, за наявності яких фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами в адміністративному процесі за позовами суб'єктів владних повноважень.

У пункті 5 частини четвертої статті 50 КАС України зазначено, що в інших випадках, встановлених законом, фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами у адміністративній справі за позовом суб'єктів владних повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб'єкта владних повноважень, в яких одночасно можуть бути відповідачами фізичні особи, в чітко визначених законами України випадках.

Так, згідно із частиною першою статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Разом з цим у положеннях спеціальної матеріально-правової норми, що міститься в частині першій статті 376 ЦК України, поняття самочинного будівництва визначається через сукупність його основних ознак, за наявності яких об'єкт нерухомості може бути визнаний самочинним, зокрема якщо такий об'єкт: 1) збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) збудований без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану (частина сьома статті 376 ЦК).

Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано всі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності

При цьому, на думку колегії суддів, за змістом статті 177 ЦК України об'єкти самочинного будівництва належать до об'єктів цивільних прав.

З урахуванням норм частини першої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України, частини першої статті 15 ЦК України правом звернення до суду за захистом наділені: особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів; органи і особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Аналіз зазначених вище правових норм свідчить про те, що спір за позовом Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області про зобов'язання знесення самочинного будівництва підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов'язаний з вирішенням питання щодо речового права. А відтак його розгляд не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Дана справа належить до юрисдикції цивільного суду.

Аналогічної правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 15 листопада 2016 року (справа №802/1318/15-а).

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Частиною першою ст.203 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Роз'яснити Управлінню державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області, що дана справа віднесена до юрисдикції цивільного суду.

Керуючись ст.ст. 157, 203, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "03" жовтня 2016 р. скасувати.

Провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: А.Ю.Бучик

С.М. Шевчук

Повний текст ухвали виготовлено 19 грудня 2016 року.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області вул. 16 Липня,38,м.Рівне,33028

3- відповідачу/відповідачам: ОСОБА_5 АДРЕСА_4

4-третій особі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Саджо" - вул.Фабрична,6,м.Рівне,33016,

5-ОСОБА_8 - АДРЕСА_2

6-Рівненська міська рада - вул. Соборна, 12-А,м.Рівне,Рівненська область,33028,

8-представник відповідача ОСОБА_9.АДРЕСА_3