Ухвала суду № 63483290, 13.12.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 р.Справа № 646/8214/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.10.2016р. по справі № 646/8214/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова, в якому просив визнати неправомірними дії УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова щодо відмови в призначенні надбавки до пенсії на підставі ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» у зв'язку з народженням дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова з 01 березня 2016 року встановити надбавку до ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.10.2016р. по справі № 646/8214/16-а позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Позивач в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у скарзі.

Відповідач в письмових запереченнях на апеляційну скаргу, поданих через канцелярію суду та у поясненнях представника в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував в повному обсязі, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач, ОСОБА_1 працював в органах прокуратури, проходив військову службу в кадрах військової прокуратури, має військове звання підполковник юстиції.

З 2003 року позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова, та отримує пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру», що підтверджується копією пенсійного посвідчення серія НОМЕР_1 (а.с. 7).

Окрім того, як вбачаться із копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача народилася донька ОСОБА_2 (а. с. 8).

Позивач, 29 жовтня 2015 року звернувся до Управлінні Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова із заявою про призначення надбавки до пенсії за вислугу років як непрацюючому пенсіонеру, що має на своєму утриманні дитину до 18 років, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» та Законів України «Про прокуратуру», «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова від 13.11.2015 року позивачу відмовлено, але дану відмову позивач оскаржив до суду.

Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.07.2016 року визнані неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні надбавки до пенсії у зв'язку з народженням доньки - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова зобов'язано встановити ОСОБА_1 з 01 листопада 2015 року надбавку до пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 654. ( а.с. 21-24).

ОСОБА_1 26.02.2016 року звернувся до УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова із заявою про призначення йому надбавки до пенсії на підставі ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Рішенням Управління від 01.03.2016 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні даної надбавки ( а.с. 10).

Вказане рішення вмотивовано тим, що ОСОБА_1 за призначенням пенсії по Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» не звертався, дія ст. 16 даного Закону розповсюджується на пенсії за вислугу років, які призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»

Позивач, не погодившись з вказаними діями та рішенням відповідача, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, виходив із того, що позивач отримує пенсію згідно Закону України «Про прокуратуру», тому дія ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в частині призначення надбавки не може одночасно застосовуватись щодо правовідносин з пенсійного забезпечення, які врегульовані іншим Законом.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Закон України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбаченою Конституцією України та цим Законом, і спрямований на єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Згідно ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», військовослужбовцям, особам які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач, скористався правом вибору виду пенсії, та йому призначена пенсія згідно Закону України «Про прокуратуру».

Згідно з пунктом "а" частини першої статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» до пенсії за вислугу років, що призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (у тому числі до обчисленої в мінімальному розмірі), нараховується надбавка непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника (стаття 30), - на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому надбавка нараховується тільки на тих членів сім'ї, які не одержують пенсійні виплати із солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомогу на дітей одиноким матерям. За наявності права одночасно на пенсію, зазначені види допомоги і надбавку на непрацездатного члена сім'ї до пенсії за вислугу років за вибором пенсіонера може бути призначено пенсію, державну соціальну допомогу або нараховано на цього члена сім'ї надбавку. За наявності в сім'ї двох або більше пенсіонерів кожний непрацездатний член сім'ї, який перебуває на їх спільному утриманні, враховується для нарахування надбавки тільки одному з пенсіонерів за їх вибором.

Отже, оскільки позивач скористався наданим йому ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» правом вибору виду державні пенсії, йому призначена пенсія за згідно Закону України «Про прокуратуру», відсутні підстави нарахування надбавки до пенсії за вислугу років, що передбачена Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

З наведених підстав, колегія суддів не приймає і доводи позивача про те, що судом першої інстанції не надано оцінки його посиланню на норми Закону України "Про прокуратуру", які передбачають соціальні та правові гарантії військовослужбовця, оскільки положення ст.16 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» можуть бути застосовані виключно до військових пенсіонерів, яким призначено пенсію за вислугу років саме відповідно до цього Закону.

Таким чином, доводи позивача про те, що судом першої інстанції не надано оцінку його доводам з приводу соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про прокуратуру» не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до п.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

- суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

- суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Конституційний Суд України в п.З Рішення №3-рп/2012 від 25.01.2012 року констатував, що «суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно - правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України».

Згідно ст.ст. 22, 64 Конституції України закріплені права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсяг існуючих прав і свобод, в тому дії відповідача порушують соціальні права позивача щодо пенсійного забезпечення.

Позивач не може бути позбавлений права як на отримання призначеної пенсії, так і встановлення надбавки у зв'язку з народженням дитини, але таку надбавку позивачу вже нараховано у відповідності до вимог Закону України «Про прокуратуру».

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що дії Управління Пенсійного Фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова щодо відмови у здійсненні нарахування надбавки до пенсії є правомірними.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.10.2016р. по справі № 646/8214/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та є остаточною і оскарженню не підлягає з підстав, передбачених ч. 10 ст. 183-2 КАС України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Подобайло З.Г. Григоров А.М. Повний текст ухвали виготовлений 19.12.2016 р.