Ухвала суду № 63483268, 13.12.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року № 876/8328/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Сичова Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 21 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

13 липня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Львівської митниці ДФС Мірошніченка Михайла Івановича за №1887/209500/2016 від 27 травня 2016 року у справі про порушення митних правил, якою на позивача накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 89064,81 грн.

Постановою від 21 вересня 2016 року Любомльський районний суд Волинської області позовні вимоги задовольнив повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Львівська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, оскільки вважає постанову безпідставною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на ті обставини, що у відповідності до митної декларації ІМ 40 ЕЕ № 205000000/2014/943434 від 29.10.2014 року саме ОСОБА_3 зобов'язався доставити вантажний автомобіль до Ягодинської митниці Міндоходів в термін до 10.11.2014 року.

Тому, на думку митного органу, саме позивач ОСОБА_3 несе адміністративну відповідальність за порушенням вимог ч.2 ст. 469 та ст. 485 Митного кодексу України.

За таких обставин відповідач вважає правомірним накладення на позивача адміністративного стягнення в сумі 89064,81 грн., а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник митного органу в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що 31.10.2014 року ОСОБА_3 через митний пост ,,Краковець" ввіз на митну територію України згідно митної декларації типу ІМ40ЕЕ №205000000/2014/943434 від 29.10.2014 року товар, що перебуває під митним контролем, а саме: вантажний автомобіль марки ,,MERCEDES-BENZ VITO 120 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов номер НОМЕР_1, рік виготовлення - 2007.

У відповідності до митної декларації ОСОБА_3 зобов'язувався доставити автомобіль до Ягодинської митниці Міндоходів в термін до 10.11.2014 року. Однак, автомобіль на Ягодинську митницю Міндоходів не надходив.

17.04.2015 року Львівська митниця ДФС склала протокол за №0831/20900/15 про порушення митних правил та притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України.

В рамках операції ,,Рубіж-2015" та на виконання вимог листа №8606/7/99-99-24-02-01-17 від 12.03.2016 року Львівська митниця ДФС провела перевірку фактів не доставок товарів до митниць призначення. Згідно інформації УОМК ВКПК Львівської митниці ДФС, вантажний автомобіль марки ,,MERCEDES-BENZ VITO 120 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов номер НОМЕР_1, 2007 року виготовлення, який у відповідності до митної декларації типу №205000000/2014/943434 від 29.10.2014 року мав бути доставлений ОСОБА_3 до Волинської митниці ДФС, станом на час перевірки не доставлений.

Відповідно до службової записки ВКПТ УОМК Львівської митниці ДФС від 15.03.2016 року №533/10/13-70-24-02/48-ЕП митні платежі, що підлягали сплаті при ввезенні на митну територію України вантажного автомобіля ,,MERCEDES-BENZ VITO 120 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов номер НОМЕР_1, 2007 року виготовлення, станом на дату перетину митного кордону України, становлять 29688, 27 гривень.

16 травня 2016 року головний державний інспектор відділу протидії митним правопорушенням УБ з МП Львівської митниці ДФС Габа Н.П. склав протокол за №1887/20900/16 про порушення митних правил ОСОБА_3, згідно з яким дії позивача мають ознаки складу порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст.469 та ст.485 Митного кодексу України (а.с.22).

27 травня 2016 року заступник начальника Львівської митниці ДФС Мірошніченко Михайло Іванович виніс постанову за №1887/209500/2016 у справі про порушення митних правил, якою за порушення митних правил, передбачених ст. 485 та ст. 469 Митного кодексу України, притягнув ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 89064,81 грн. (300 відсотків несплаченої суми митних платежів) (а.с.3-4).

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржену постанову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не є суб'єктом адміністративної відповідальності за порушення передбачені ч.2 ст. 469 ст. 485 МК України.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 458 Митного кодексу України визначає, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з частиною другою статті 469 Митного кодексу України зміна стану товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації-отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі, користування та розпорядження ними без дозволу органу доходів і зборів, а так само невжиття передбачених частиною четвертою статті 204 цього Кодексу заходів щодо товарів, строк тимчасового зберігання яких під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації-отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі закінчився, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.1 статті 485 Митного кодексу України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Виходячи з аналізу наведених нормативно-правових актів колегія суддів дійшла висновку, що суб'єкт порушень митних правил, визначених вказаними статтями є спеціальним, тобто крім загальних ознак, визначених частиною другою статті 459 Митного кодексу України, наділений ще й спеціальними додатковими ознаками. В даному випадку це особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування (декларант).

Натомість, позивач до таких не належить, оскільки згідно інвойсу № 106.10.EXP.2014 від 29.10.2014 року продавцем транспортного засобу ,,MERCEDES-BENZ VITO 120 CDI", кузов номер НОМЕР_1, 2007 року виготовлення, згідно контракту від 11серпня 2014 року № 11/08/2014 була фірма POLTRED CORPORATION (Республіка Панама), а покупцем - Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Пріор Контракт" (Україна, Волинська область, Володимир-Волинський район, село Березовичі).

Крім цього, у графі 8 митної декларації типу ІМ40ЕЕ №205000000/2014/943434 від 29.10.2014 року одержувачем/імпортером вказаного транспортного засобу є Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Пріор Контракт" , яке відповідно до графи 9 вказаної декларації є також відповідальним за фінансове врегулювання перевезення транспортного засобу.

Таким чином, товар - вантажний автомобіль ,,MERCEDES-BENZ VITO 120 CDI", кузов номер НОМЕР_1, 2007 року виготовлення, ввозився на митну територію України Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Пріор Контракт" та декларувався вказаним підприємством згідно з митною декларацією типу ІМ40ЕЕ №205000000/2014/943434 від 29.10.2014 року, а позивач ОСОБА_3 виконував лише функцію перевізника, що підтверджується також виданим 29.10.2014 року директором ТОВ ,,Пріор Контракт" дорученням.

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач ОСОБА_3 не є суб'єктом адміністративних правопорушень, передбачених статтями 469 та 485 Митного кодексу України, а тому не може нести адміністративну відповідальність за вчинення таких.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Любомльського районного суду Волинської області від 21 вересня 2016 року у справі № 163/1797/16-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складенні ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов

Ухвала в повному обсязі складена 19 грудня 2016 року.