Постанова № 63483107, 13.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 760/12923/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Оксюта Т.Г.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 14 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання виплатити одноразову грошову допомогу,-

в с т а н о в и в:

Постановою Солом'янського районного суду м.Києва від 14 вересня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання виплатити одноразову грошову допомогу задоволено, визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо непризначення ОСОБА_3 згідно Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» №975 від 25 грудня 2013 року одноразової грошової допомоги внаслідок настання ІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, зобов'язано Міністерство оборони України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_3 згідно Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» №975 від 25 грудня 2013 року одноразову грошову допомогу внаслідок настання ІІ групи інвалідності, у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що з наданих позивачем копій документів не вбачається отримання травми саме під час участі у бойових діях в країні, де велись бойові дії, а також нарахування та виплата одноразової допомоги здійснюється шляхом прийняття відповідного рішення на підставі поданих документів та суд не може підміняти в даному випадку відповідача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 проходив військову службу в Збройних силах з 28 листопада 1965 року по 18 грудня 1968 року, проходив службу в ЧРСР в/ч 02291 з 21 серпня 1968 року по 22 жовтня 1968 року, що підтверджується довідкою Ірпінського міського військового комісаріату від 22 травня 2014 року, виданої на підставі облікової картки до військового квитка НОМЕР_1 для подання до Київського центрального військово-медичного госпіталю на МСЕК.

Згідно висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 20 травня 2014 року №951/ж рубці ОСОБА_3 є наслідком загоєння ран, які могли утворитись внаслідок вогнепальних (осколкових) поранень, отриманих у 1968 році.

Згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол №1451 від 28 травня 2014 року) поранення, (контузія) і захворювання рядового у відставці ОСОБА_3, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Відповідно довідки до акту огляду МСЕК серії КИО-1 №401999 позивачу за наслідками огляду вперше встановлено другу групу інвалідності з 02 червня 2014 року з причиною інвалідності - поранення, зв'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Листом Київського обласного військового комісаріату від 11 квітня 2016 року №2/5/907 до Департаменту фінансів Міністерства оборони України направлено заяву ОСОБА_3, копію виписки з акта огляду МСЕК від 02 червня 2014 року №0401999, копію витягу з протоколу ЦВЛК, копію висновку судово-медичної експертизи, довідку про військову службу, копію військового квитка, копію паспорта та ідентифікаційного коду та повідомлено, що командування вважає, що ОСОБА_3 має право на отримання зазначеної грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Відповідно до витягу з Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, від 03 червня 2016 року №38 комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, зокрема ОСОБА_3, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, у зв'язку з чим документи повертаються обласним військовим комісаріатам.

Листом Ірпінсько-Бучанського об'єднаного військового комісаріату Київської області від 14 липня 2016 року №8/1162 на адресу позивача надіслано копію листа Київського ОВК від 11 квітня 2016 року №8/5/907 та витяг з протоколу від 03 червня 2016 року №38.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що з копії довідки МСЕК випливає, що причиною поранення є виконання ОСОБА_3 обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, а отже викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, разом з тим, відповідач не довів, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

За наслідками перегляду судового рішення в порядку апеляційного провадження колегія суддів приходить до наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно п.«б» ч.1 ст.16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

В силу ч.9 ст.16-3 вищезазначеного Закону порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Підпунктом 1 п.6 вказаного Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

При цьому, згідно п.3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Як вбачається з матеріалів справи, ІІ група інвалідності встановлена ОСОБА_3 за наслідками первинного огляду з 02 червня 2014 року та причиною інвалідності є поранення, зв'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Згідно витягу з Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, від 03 червня 2016 року №38 комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, зокрема ОСОБА_3, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, у зв'язку з чим документи, зокрема ОСОБА_3, повертаються обласним військовим комісаріатам.

Відповідно до ч.6 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Пунктами 13, 15 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві встановлено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови. Рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, звернення ОСОБА_3 про виплату одноразової грошової допомоги відповідач не розглянув та відповідного рішення у визначеному законодавством порядку не прийняв, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання неправомірними дій Міністерства оборони України щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_3 щодо призначення одноразової допомоги у зв'язку з встановленням позивачу ІІ групи інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби та зобов'язання відповідача розглянути у встановленому порядку заяву та документи ОСОБА_3 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 02 червня 2014 року внаслідок поранення, зв'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до Порядку №975 з прийняттям відповідного рішення та з урахуванням викладених обставин у даній справі.

При цьому, позовні вимоги ОСОБА_3 щодо зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату одноразової грошової допомоги не підлягають до задоволення, оскільки суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. З огляду на те, що відповідач наділений дискреційними повноваженнями з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги або прийняття рішення про відмову у призначенні та виплаті, то суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб'єкта владних повноважень. При цьому, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Солом'янського районного суду м.Києва від 14 вересня 2016 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити частково.

Постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 14 вересня 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_3.

Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_3 та прийняти рішення у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 19 грудня 2016 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.