Ухвала суду № 63482809, 14.12.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 грудня 2016 рокусправа № 808/1313/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Панченко О.М. Чередниченка В.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Запорізького районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року по справі за позовом Запорізького районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, -

встановив:

Запорізький районний відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (далі - позивач) звернувся з позовом до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), у якому просив, після уточнення позовних вимог, визнати протиправним та скасувати рішення від 02.02.2016 року № 000002 та № 000003, від 09.03.2016 року № 0000991700 та № 0001001700.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року клопотання Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду задоволено.

Позовну заяву Запорізького районного відділу Головного управління МВС України в Запорізькій області до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень залишено без розгляду.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Запорізький районний відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що позивачем було пропущено строки звернення до суду з поважних причин, адже на рішення від 02.02.2016 року були вчасно подані позивачем заперечення до ГУ ДФС у Запорізькій області, про наявність рішень від 09.03.2016 року Запорізькому районному відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області стало відомо лише в квітні 2016 року, що підтверджується копією витягу журналу вхідних документів.

Як встановлено судом першої інстанції, 02 лютого 2016 року Вільнянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску:

№ 000002, яким позивачу нараховано штраф в розмірі 24455,13 грн. та нараховано пеню в розмірі 122,28 грн.;

№ 000003, яким позивачу нараховано штраф в розмірі 18091,17 грн. та нараховано пеню в розмірі 90,44 грн.

Крім того, на підставі акту перевірки № 04/2211/08672561 від 17.02.2016 року, відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску:

№ 0001001700 від 09.03.2016 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 40163,15 грн.;

№ 0000991700 від 09.03.2016 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 2690,40 грн.

21 квітня 2016 року позивач звернувся до суду першої інстанції із адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування вказаних рішень.

Залишаючи без розгляду адміністративний позов Запорізького районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено спеціальний строк оскарження вимоги контролюючого органу про сплату єдиного внеску, у тому числі, в судовому порядку, а саме десять календарних днів, що свідчить про пропуск позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу 2 частини 14 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Сплачені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник в зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.

Відповідно до абзацу 4 частини 14 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Відповідно до абзацу 8 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є спеціальним порівняно з Податковим Кодексом України, тому як регулює окрему, вузькоспеціалізовану сферу зобов'язань платників податків, а тому з питань сплати єдиного внеску та оскарження рішень контролюючих органів стосовно адміністрування цього внеску мають застосовуватись саме положення цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Поважними причинами пропуску строку звернення з адміністративним позовом визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Як вбачається з повідомлень про вручення поштових відправлень, оскаржувані рішення від 02.02.2016 року були отримані позивачем 23.02.2016 року, що не заперечувалось позивачем і при поданні адміністративного позову (а.с.20, 41) - десятиденний строк сплинув 04.03.2016 року, рішення від 09.03.2016 року - 12.03.2016 року (а.с.41) - десятиденний строк сплинув 22.03.2016 року, а відтак, звернувшись до суду лише 21.04.2016 року з позовом про їх скасування, позивач пропустив строк звернення до суду.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що ним вчасно було подано заперечення на акт перевірки від 17.02.2016 року № 04/2211/08672561 та рішення від 02.02.2016 року № 000002, № 000003, а саме 26.02.2016 року, що спростовує твердження суду першої інстанції про пропуск строку звернення до суду, колегією суддів оцінюються критично з огляду на те, що належних доказів на підтвердження факту дійсного подання вказаних заперечень, як-то списку згрупованих поштових відправлень чи інших доказів від поштової служби або відмітки про прийняття канцелярією податкового органу як до суду першої, так і до суду апеляційної інстанції надано не було.

Доводи заявника апеляційної скарги стосовно того, що про існування рішень від 09.03.2016 року стало відомо лише у квітні 2016 року та вони не отримувались, є суперечливими та колегією суддів апеляційного суду не приймаються, оскільки відповідно до наданого податковим органом корінця поштового повідомлення вказані рішення були отримані позивачем 12.03.2016 року, при цьому при поданні уточненого адміністративного позову Запорізький РВ зазначав, що оскаржувані рішення від 09.03.2016 року було отримано 30.03.2016 року.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно вказав на відсутність поважних причин не звернення до суду протягом десяти дів з часу отримання рішень відповідача про застосування штрафних санкцій і нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу Запорізького районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області - залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року по справі за позовом Запорізького районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко