Постанова № 63482282, 08.12.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 грудня 2016 р. № 820/5805/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліної К.В.

за участю:

представника позивача - Пономаренко Г.О.,

представника відповідача - Мєхтієва Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням позовних вимог, просить суд:

1) визнати протиправними дії Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо:

- розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №130120161 (реєстраційний номер документу №9000461922) від 13.01.2016 р.;

- невизнання відповідачем податкової декларації з ПДВ та додатків до неї №1, 2 та №5 за вересень 2016 р., поданих позивачем 17.10.2016 року в паперовому вигляді та податкової декларації з ПДВ та додатків до неї №1, 2 та №5 за жовтень 2016 року;

- неприйняття та не реєстрації податкових накладних: №22 від 29.09.2016 р., №23 від 30.09.2016 р., №24 від 30.09.2016 р., №25 від 30.09.2016 р., №1 від 03.10.2016 р.. №2 від 03.10.2016 р., №3 від 03.10.2016 р., №4 від 05.10.2016 р., №5 від 07.10.2016 р., №6 від 07.10.2016 р. №7 від 07.10.2016 р., №8 від 10.10.2016 р., №9 від 10.10.2016 р., №10 від 10.10.2016 р., №11 від 11.10.2016 р., №12 від 11.10.2016 р., №13 від 11.10.2016 р.. №14 від 12.10.2016 р.

2) зобов'язати Центральну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області:

- приймати податкову звітність підприємства на період дії договору №13012061 від 13.01.2016 р.;

- вважати прийнятими та зареєстрованими 17.09.2016 року податкову декларацію з ПДВ та додатки №1, №2 та №5 за вересень 2016 р., та 15.11.2016 р. податкову декларацію з ПДВ та додатків до неї №1, №2 та №5 за жовтень 2016 р.;

- вважати прийнятими та зареєстрованими податкові накладні №22 від 29.09.2016 р., №23 від 30.09.2016 р., №24 від 30.09.2016 р., №25 від 30.09.2016 р., №1 від 03.10.2016 р.. №2 від 03.10.2016 р., №3 від 03.10.2016 р., №4 від 05.10.2016 р., №5 від 07.10.2016 р., №6 від 07.10.2016 р. №7 від 07.10.2016 р., №8 від 10.10.2016 р., №9 від 10.10.2016 р., №10 від 10.10.2016 р., №11 від 11.10.2016 р., №12 від 11.10.2016 р., №13 від 11.10.2016 р.. №14 від 12.10.2016 р.

3) стягнути з відповідача на користь позивача сплачені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13.01.2016 року між позивачем та Центральною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області укладено договір про визнання електронних документів з метою спрощення надання податкової звітності з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку. На підставі зазначеного договору позивач зобов'язується подавати в електронній формі з дотриманням встановленого порядку податкову звітність та податкові накладні, що підлягають реєстрації у відповідності до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а державна податкова інспекції зобов'язується приймати і реєструвати зазначені електронні документи. Позивач, щомісячно подавав декларації, зокрема, з податку на додану вартість. Однак, вказаний вище договір відповідачем розірваний в односторонньому порядку з необґрунтованих причин, в результаті чого Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар" позбавляється можливості реєструвати в електронному реєстрі податкові накладні та здати звіти до контролюючого органу. Вказане слугувало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги та доводи адміністративного позову підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав та мотивів, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача - Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують спірні відносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар", пройшов процедуру державної реєстрації 08.11.2010 року №14801020000048229, набув статусу суб'єкта господарювання - юридична особа, код ЄДРПОУ - 37366701.(а.с.141-146).

Перебуває на обліку в Центральній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, є платником податку на додану вартість з 01.08.2012 року.

13.06.2016 року між позивачем та Центральною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області укладено договір №130120161 про визнання електронних документів з метою спрощення надання податкової звітності з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку, про що свідчить квитанція №2 від 14.01.2016 р. (а.с.13-15, 16).

На підставі зазначеного договору позивач зобов'язується подавати в електронній формі з дотриманням встановленого порядку податкову звітність та податкові накладні, що підлягають реєстрації у відповідності до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а державна податкова інспекції зобов'язується приймати і реєструвати зазначені електронні документи.

Згідно п.1 договору, предметом договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Пунктом 2 вказаного договору визначено, що договір надає право платнику податків можливість, а не зобов'язує його подавати до органу ДФС податкові документи у електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом.

Судом встановлено, що на виконання вимог діючого законодавства та на підставі укладеного з контролюючим органом договору позивачем було направлено до відповідача засобами електронного зв'язку наступна податкова звітність: №22 від 29.09.2016 р., №23 від 30.09.2016 р., №24 від 30.09.2016 р., №25 від 30.09.2016 р., №1 від 03.10.2016 р.. №2 від 03.10.2016 р., №3 від 03.10.2016 р., №4 від 05.10.2016 р., №5 від 07.10.2016 р., №6 від 07.10.2016 р. №7 від 07.10.2016 р., №8 від 10.10.2016 р., №9 від 10.10.2016 р., №10 від 10.10.2016 р., №11 від 11.10.2016 р., №12 від 11.10.2016 р., №13 від 11.10.2016 р., №14 від 12.10.2016 р., що підтверджується відповідними квитанціями про реєстрацію податкових накладних. (а.с.17-127).

Зі змісту отриманих позивачем вказаних вище квитанцій судом встановлено, що відправником (Автоматизована система "Єдине вікно електронної звітності" ДФС Україна) у графі результат обробки визначено: "Документ не прийнято", а у графі виявлені помилки зазначено: "Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного звязку, затвердженої наказам ДПА України від 10.04.2008 року №233. Можливо, розірвано договір про визнання електронної звітності".

Оскільки нормами чинного законодавства передбачено при розірванні договору про визнання електронних документів можливість подання платником податку до контролюючого органу податкової звітності у паперовому вигляді, позивачем було обрано інший спосіб подання податкової звітності. Зокрема, 15.11.2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар" була подана податкова декларація з податку на додану вартість та додатки до декларації №1, №2 та №5 за жовтень 2016 року, у паперовому вигляді, про що свідчить вхідний штамп на другому екземплярі декларації.

12.10.2016 року позивачем подані скарги до Головного управління ДФС України в Харківській області вих.№12/20/2016-1 від 12.10.2016року та до Центральної ОДПІ м.Харкова Головного управління ДФС України в Харківській області вих. №12/10/2016-2 від 12.10.2016 року на протиправні дії відповідача (а.с. 129,132).

Листом Центральною ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС України в Харківській області №6250/10/20-40-08-01-11 від 11.11.2016 року (а.с.180-181) та листом Головного управління ДФС у Харківській області (а.с.182) на адресу позивача надіслані відповіді, в яких зазначено, що договір №130120161 від 13.01.2016 року розірвано інспекцією в односторонньому порядку у відповідності до п.4 розділу 6 додатка 1 до Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційному зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року №233.

З письмових пояснень представника позивача встановлено, що 24.11.2016 року відповідачем поновлено дію Договору про визнання електронних документів №130120161 від 13.01.2016 року, що надало позивачеві змогу зареєструвати податкові накладні за вересень та жовтень 2016 року.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій відповідача на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.45.2 ст.45 Кодексу визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (надалі - Кодекс) визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Згідно п.48.1 ст.49 Кодексу передбачено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Цим же пунктом визначено, що форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Також п. 48.3 ст.48 Податкового кодексу України встановлено перелік обов'язкових реквізитів, які повинні міститися у податковій декларації, зокрема: - тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); - звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; - звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); -повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; - код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; - реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); - місцезнаходження (місце проживання) платника податків; - найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; - дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; - підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п.п.48.5.1 п.48.5 ст.48 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація повинна бути підписана. керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Водночас, п.48.7 ст.48 Кодексу визначено, що податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Відповідно до п.49.1 Кодексу передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

- особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію датою її фактичного отримання контролюючим органом (п.49.8, п.49.9 ст. 49 ПК України).

Пунктом 49.10 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларації з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висування будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 ст.48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови (пп.49.11 ст.49 Податкового кодексу України).

Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що підставою для неприйняття та відмови контролюючого органу визнати податкову декларацію як податкову звітність є такі дефекти її заповнення, що впливають на адміністрування податку органом доходів та зборів.

При цьому, отримане платником податку в порядку пп.49.11 ст.49 Податкового кодексу України повідомлення є юридичною формою рішення, яке спричиняє для платника податку правові наслідки у вигляді неприйняття та невизнання поданої податкової звітності, як податкової декларації.

З аналізу вищевказаних положень діючого законодавства, суд доходить висновку, що відмова контролюючого органу (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації з підстав не передбачених приписами Податкового кодексу України не допускається, отже, відповідачем безпідставно та без дотримання норм діючого законодавства відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар" у прийнятті податкових декларацій за вересень та жовтень 2016 року.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 р. № 765, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 року за № 217/24994, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.

Для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників територіальні органи Міндоходів проводять оперативний облік надходжень:1) за податками, зборами, митними платежами на підставі документів, визначених Порядком взаємодії органів Міністерства доходів і зборів України та органів Державної казначейської служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 4 грудня 2013 року № 760/1031, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 грудня 2013 року за № 2193/24725; 2) за єдиним внеском на підставі документів, визначених Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 19 вересня 2013 року № 493/815, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 вересня 2013 року за № 1667/24199.

У разі несплати або неповної сплати платежів у встановлений строк такі платежі стягуються в порядку та строки, визначені Податковим кодексом України. На суми податкового боргу органом Міністерства доходів і зборів формуються податкові вимоги за формою та в порядку, затвердженими наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. № 576 "Про затвердження Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків".

Таким чином, наведені положення законодавства дають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані інтегрованих карток та електронних баз податкової звітності правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету та задекларовані платником податків показники.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд доходить висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар" обґрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі. Для повного відновлення прав позивача слід зобов'язати Центральну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області вважати прийнятими та зареєстрованими 17.09.2016 року податкову декларацію з ПДВ та додатків до неї №1,2 та №5 за вересень 2016 року, та прийнятою та зареєстрованою 15.11.2016 року податкову декларацію з ПДВ та додатків до неї №1,2 та №5 жовтень 2016р.; вважати прийнятими та зареєстрованими податкові накладні №22 від 29.09.2016 р., №23 від 30.09.2016 р., №24 від 30.09.2016 р., №25 від 30.09.2016 р., №1 від 03.10.2016 р.. №2 від 03.10.2016 р., №3 від 03.10.2016 р., №4 від 05.10.2016 р., №5 від 07.10.2016 р., №6 від 07.10.2016 р. №7 від 07.10.2016 р., №8 від 10.10.2016 р., №9 від 10.10.2016 р., №10 від 10.10.2016 р., №11 від 11.10.2016 р., №12 від 11.10.2016 р., №13 від 11.10.2016 р.. №14 від 12.10.2016 р.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо:

- розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №130120161 (реєстраційний номер документу №9000461922) від 13.01.2016 р.;

- невизнання відповідачем податкової декларації з ПДВ та додатків до неї №1, 2 та №5 за вересень 2016 р., поданих позивачем 17.10.2016 року в паперовому вигляді та податкової декларації з ПДВ та додатків до неї №1, 2 та №5 за жовтень 2016 року;

- неприйняття та не реєстрації податкових накладних: №22 від 29.09.2016 р., №23 від 30.09.2016 р., №24 від 30.09.2016 р., №25 від 30.09.2016 р., №1 від 03.10.2016 р.. №2 від 03.10.2016 р., №3 від 03.10.2016 р., №4 від 05.10.2016 р., №5 від 07.10.2016 р., №6 від 07.10.2016 р. №7 від 07.10.2016 р., №8 від 10.10.2016 р., №9 від 10.10.2016 р., №10 від 10.10.2016 р., №11 від 11.10.2016 р., №12 від 11.10.2016 р., №13 від 11.10.2016 р.. №14 від 12.10.2016 р.

Зобов'язати Центральну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області:

- прийняти податкову звітність підприємства на період дії договору №13012061 від 13.01.2016 р.;

- вважати прийнятими та зареєстрованими 17.09.2016 року податкову декларацію з ПДВ та додатки №1, №2 та №5 за вересень 2016 р., та 15.11.2016 р. податкову декларацію з ПДВ та додатків до неї №1, №2 та №5 за жовтень 2016 р.;

- вважати прийнятими та зареєстрованими податкові накладні №22 від 29.09.2016 р., №23 від 30.09.2016 р., №24 від 30.09.2016 р., №25 від 30.09.2016 р., №1 від 03.10.2016 р.. №2 від 03.10.2016 р., №3 від 03.10.2016 р., №4 від 05.10.2016 р., №5 від 07.10.2016 р., №6 від 07.10.2016 р. №7 від 07.10.2016 р., №8 від 10.10.2016 р., №9 від 10.10.2016 р., №10 від 10.10.2016 р., №11 від 11.10.2016 р., №12 від 11.10.2016 р., №13 від 11.10.2016 р.. №14 від 12.10.2016 р.

Стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар" (61145, м.Харків, вул. Клочківська, буд.156 А, кв.17, код ЄДРПОУ 37366701) судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (61166, м.Харків, пр-т Науки, буд.9, код ЄДРПОУ 39859805).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 13 грудня 2016 року.

Суддя Панченко О.В.