Постанова № 63482122, 30.11.2016, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2016 р. Справа №818/1117/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Прімової-Крикуненко О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/1117/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання» звернулося до суду із позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 13.04.2016р. форми «Ю» №4450-23, винесену Державною податковою інспекцією у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області.

Свої вимоги мотивує тим, що станом на 06.04.2016р.в інтегрованій картці платника земельного податку з юридичних осіб за ним обліковувався борг у розмірі 4 398 723грн.73коп., що утворився внаслідок подання товариством до ДПІ у м. Сумах податкових декларацій з плати за землю №9082237155, №927663615 та №90501223262, якими платник донарахував собі податкові зобовязання за період з лютого 2014 року до грудня 2016 року, внаслідок чого податковий борг протягом квітня 2016 року не переривався та у відповідача були відсутні правові підстави для відкликання першої податкової вимоги та надіслання другої податкової вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити із наведених вище підстав.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував (а.с.26-27), пояснивши, що 06.04.2016р. в результаті поданих ТОВ «СМНВО» уточнюючих декларацій, якими зменшено зобовязання з орендної плати з юридичних осіб, податковий борг згідно з інтегрованою карткою платника податків погашено у повному обсязі та станом на цю дату по зазначеному платежу обліковувалась переплата у сумі 345 142,33грн. Отже, оскільки після направлення податкової вимоги від 11.02.2016р. №1065-23 сума податкового була погашена в повному обсязі шляхом зменшення грошових зобовязань згідно з уточнюючими податковими деклараціями, то відповідно до п.60.1.1 п.60.1 Податкового кодексу України така податкова вимога на суму боргу 9 769 897,07 гри. вважається відкликаною. В подальшому станом на 12.04.2016р. за позивачем обліковувався податковий борг за узгодженими грошовими зобовязаннями по земельному податку з юридичних осіб на суму 4 398 723,73 грн. внаслідок подання товариством 06.04.2016 податкових декларацій з плати за землю (земельний податок) за 2014 р. за № НОМЕР_1 на суму 1 661 270,15 грн., за 2015 р. (вх. № НОМЕР_2) на суму 2 268 119,60 грн., та за 2016 р. (вх. № НОМЕР_3) на суму 2 816 003,88 грн. (до вимоги ввійшла суму за січень, лютий 2016р. (469 333,98 грн.)

У звязку з несплатою зазначеного грошового зобовязання на підставі п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України, ДПІ у м. Сумах в автоматичному режимі відповідно до п.п.2.2 п.2 Порядку направлення органами державної додаткової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013р. N576, сформовано податкову вимогу від 13.04.2016р. №4450-23 про сплату податкового боргу з земельного податку у сумі 4 398 723,73грн. Зазначена податкова вимога вручена боржнику 18.04.2016. Отже, протягом квітня 2016р. податковий борг переривався, відтак винесення та направлення на адресу товариства другої податкової вимоги є правомірним.

Розглянувши документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з огляду про наступне.

Як свідчать матеріали справи, 16.02.2016р. на адресу TOB «СМНВО» надійшла податкова вимога ДПІ у м. Сумах від 11.02.2016р. №1065-23 про сплату платником податкового боргу за узгодженими грошовими зобовязаннями з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 9769897,07грн., в тому числі, за основним платежем - 7498466,41грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2271430,66грн. (а.с.8).

06.04.2016р. ТОВ «СМНВО» відповідно до положень ст.50 Податкового кодексу України подано до ДПІ у м. Сумах уточнюючі декларації з орендної плати з юридичних осіб за 2014-20І6 роки, якими зменшено зобовязання попереднього періоду, а саме:

- податкова декларація з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014р. (уточнююча), реєстраційний №9082237154.;

- податкова декларація з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015р. (уточнююча), реєстраційний №9276636556;

- податкова декларація з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016р. (уточнююча), реєстраційний №9050146497 (а.с.49-63).

Станом на 07.04.2016 року позитивне сальдо розрахунків з бюджетом на користь ТОВ «СМНВО» склало 345 142,33 грн., що підтверджується Актом звірення №3233-20 від 14.04.2016 року (а.с.10).

В інтегрованій картці з орендної плати з юридичних осіб (а.с.43, зворотній бік) станом на 06.04.2016р. обліковувалася переплата в сумі 345 142,33 грн.

Крім того, 06.04.2016р. ТОВ «СМНВО» подані податкові декларації з плати за землю, якими платник донарахував зобовязання з земельного податку за період з лютого 2014року до грудня 2016 року, а саме:

- податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014р. (звітна), реєстраційний №9082237155;

- податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015р.(звітна), реєстраційний №927663615;

- податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016р. (звітна), реєстраційний №9050123262 (а.с.64-84).

У звязку з поданням TOB «СМНВО» вищезазначених декларацій в інтегрованій картці платника з земельного податку з юридичних осіб станом на 06.04.2016 року обліковувалась заборгованість у розмірі 4 398 723,73грн. (а.с.46).

18.04.2016р. ТОВ «СМНВО» отримано податкову вимогу ДПІ у м. Сумах від 13.04.2016 року №4450-23 про наявність суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобовязаннями з земельного додатку з юридичних осіб у розмірі 4 398 723,73грн. (а.с.9).

Суд вважає, що податкова вимога від 13.04.2016 року №4450-23 про сплату податкового боргу прийнята з порушенням діючого законодавства, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, приписами п.59.1 ст. 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п.59.3 цієї ж статті).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 ПК України).

При цьому, відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що у розумінні положень ПК України, податкова вимога - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

На відміну від податкового повідомлення-рішення, яке відповідно до п.58.2 ст.58 ПК України надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, податкова вимога є письмовою вимогою контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п.14.1.153 п.14.1 ст.153).

Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому, грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною, а у разі виникнення в майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.

Отже, факт існування станом на 06.04.2016р. в інтегрованій картці з орендної плати з юридичних осіб (а.с.43, зворотній бік) переплати в сумі 345 142,33 грн. не може бути підставою для відкликання податкової вимоги від 11.02.2016р. №1065-23 відповідно до п.60.1.1 п.60.1 ст.60 ПК України, оскільки в той день відбулося погашення лише суми податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб, а не погашення боргу у повному обсязі з урахуванням усіх видів платежів.

Так, відповідно до п. 3.1 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013р. № 576, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013р. за №1840/24372, податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів.

З картки платника податків за кодом класифікації доходів бюджету вбачається, що станом на 06.04.2016р. за позивачем рахувався борг із земельного податку з юридичних осіб (а.с.46), що утворився на підставі поданих товариством звітних податкових декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014р.-2016р.

При цьому, в інтегрованій картці термін сплати грошових зобовязань за поданими ТОВ «Сумське МНВО» деклараціями вказано як «06.04.2016р.».

Вважаючи, що граничний строк сплати податкового боргу із земельного податку з юридичних осіб сплив у позивача 07.04.2016р., відповідач виніс податкову вимогу від 13.04.2016р. форми «Ю» №4450-23.

Проте суд не погоджується з такими доводами контролюючого органу.

Згідно з 54.1 ст.54 Податкового Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою (п.31.1 ст.31 ПК України).

Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися (п.31.2 ст.31).

Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом (п.31.3 ст.31).

Пунктом 57.1 ст.57 ПК України передбачено. що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Зокрема, відповідно до п.286.2 ст. 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію за поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Строк сплати плати за землю встановлений ст.287 Податкового кодексу України, згідно з п.287.3 якої податкове зобовязання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Проте, з копій звітних податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014-2016р. №9082237155, №927663615 та №9050123262 (а.с.64-84) вбачається, що вони були подані після закінчення відповідних граничних строків, передбачених Податковим кодексом для їх подання, та стосуються сплати податкових зобовязань за минулі періоди.

Відтак, з системного аналізу норм чинного податкового законодавства та враховуючи фактичні обставини справи, встановлено, що податкова вимога від 13.04.2016р. форми «Ю» №4450-23 прийнята неправомірно, оскільки станом на 06.04.2016р. у позивача вже існував податковий борг із плати землю за минулі періоди (2014-2016р. (січень, лютий), а тому вона підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність податкової вимоги від 13.04.2016р. форми «Ю» №4450-23, оскільки протягом квітня 2016р. податковий борг фактично не переривався.

Враховуючи викладене, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 94 КАС України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, підлягають стягненню на корить позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в загальній сумі 65 980грн.85коп. (а.с.3).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу від 13.04.2016р. форма "Ю" №4450-23.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (40030, м. Суми, площа Покровська,2, код ЄДРПОУ 38724743) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код 34013028) судовий збір в сумі 65 980грн.85коп. (шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят грн. вісімдесят п'ять коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 06.12.2016 р.

Суддя О.О. Осіпова