Постанова № 63482054, 19.12.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5339/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про визнання незаконним та скасування наказу Державної фіскальної служби України Одеської митниці ДФС №951-о від 13.09.2016 року, негайне поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста "Чорноморськ" Одеської митниці ДФС з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про визнання незаконним та скасування наказу Державної фіскальної служби України Одеської митниці ДФС №951-о від 13.09.2016 року, негайне поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста "Чорноморськ" Одеської митниці ДФС з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні 12.12.2016 року позивач та представник позивача підтримав позовні вимоги та зазначив, що наказом Одеської митниці ДФС припинено його перебування на державній службі на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста "Чорноморськ" Одеської митниці ДФС за порушення присяги державних службовців відповідно до вимог ст.17, ст.65 Закону України «Про державну службу», тобто фактично він був звільнений із займаної посади. Проте на думку позивача таке звільнення відбулося не на підставі правових норм КЗпП України та Закону України «Про Дисциплінарний статут митної служби України» від 06.09.2005 року, що дає підстави вважати припинення його перебування на державній службі в митних органах - протиправним, в зв'язку з відсутністю жодних підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за скоєння дисциплінарного правопорушення з послідуючим звільненням, а тому відповідач - Одеська митниця ДФС вдався до приписів Закону України «Про державну службу», який аж ніяк не гарантує трудових прав громадян при звільненні, передбачених КЗпП України та Законом України «Про Дисциплінарний статут митної служби України. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, мотивуючи власні заперечення тим, що підставою для видання оскаржуваного наказу стали результати службової перевірки, проведеної відповідно до наказу ДМСУ від 01.06.2012 року №04 з метою з'ясування правомірності дій посадових осіб Одеської митниці при здійсненні ними митного контролю та митного оформлення транспортних засобів. Комісією виявлено, що вказані транспортні засоби не перетинали державний кордон України у встановленому порядку, але відносно них було здійснено митне оформлення позивачем, що є порушенням вимог Митного кодексу України.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановлює наступні факти та обставини:

Позивач проходив службу в митних органах України, що згідно положень п.15 ч.1 ст.3 КАС України відноситься до поняття публічної служби, спори щодо проходження якої, у тому числі й спори щодо прийняття, звільнення з неї, отримання відповідних компенсацій, пов`язаних з її проходженням згідно п.п.2 ч.2 ст.17 КАС України віднесені до компетенції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Позивач проходив службу в митних органах України з 1996 року та з 22.04.2016 року на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста "Чорноморськ" Одеської митниці ДФС.

Відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-УІІІ "Про державну службу", Положення про Дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС, затвердженого наказом Одеської митниці ДФС від 20.05.2016 № 182, на підставі доповідцої. записки начальника ВМО № 3 митного поста "Чономорськ" ОСОБА_2 від 26.05.2016 № 1830/15-70-62 та службової записки заступника начальника управління боротьби з митними правопорушеннями Одеської митниці ДФС ОСОБА_3 від 24.06.2016 № 5721/15-70-20-01 щодо можливих порушень чинного законодавства під час переміщення через митний кордон України автомобілів в зоні діяльності митного поста "Чорноморськ" Одеської митниці ДФС, наказом Одеської митниці ДФС від 08.07.2016 № 235 "Про здійснення дисциплінарного провадження", розпочато здійснення дисциплінарного провадження стосовно старшого державного інспектора ВМО № 3 митного поста "Чорноморськ" Одеської митниці ДФС ОСОБА_1; встановлений термін проведення дисциплінарного' провадження до 05.08.2016; контроль за здійсненням дисциплінарного провадження покладений на голову дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС ОСОБА_4; голові дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС ОСОБА_4 доручено протягом здійснення дисциплінарного провадження у межах компетенції забезпечити суворе дотримання положень глави 2 розділу VIII Закону України від 10.12.2015 року

На виконання вимог наказу Одеської митниці ДФС від 08.07.2016 № 235 "Про здійснення дисциплінарного провадження" дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС надано подання щодо звільнення старшого державного інспектора відділу митного оформлення ВМО №3 митного поста "Чорноморськ" Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 з посади державної служби за порушення Присяги державного службовця, у якому було зазначено про те, що виходячи з доповідної записки начальника відділу митного оформлення № 3 митного поста "Чорноморськ" Одеської митниці ДФС ОСОБА_2 від 26.05.2016 № 1830/15-70-62 встановлено, що в період з грудня 2015 року по 24.05.2016 в зоні діяльності митного поста "Чорноморськ" Одеської митниці ДФС на митну територію України (з митної території України) було пропущено 590 (360 на в'їзд та 230 на виїзд) транспортних засобів особистого користування у тому числі; 41 транспортний,засіб в режимі транзит, 259 в режимі тимчасового ввезення до 1 року, 6 в режимі тимчасового ввезення до 60 днів, 4 в режимі тимчасового ввезення до 20 днів, 166 транспортних засобів іноземної реєстрації що вибували за кордон, 129 транспортних засобів української реєстрації, що вибували/надходили з-за кордону.

За результатами вибіркової перевірки митного оформлення деяких транспортних засобів, встановлено, що у справах (суднові справи за номенклатурними номерами 15-70-62-03-27) наявні документи, що підтверджують фат перетину митного кордону України 15-ти транспортних засобів, митне оформлення яких проводив старший державний інспектор відділу митного оформлення ВМО №3 митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці ДФС ОСОБА_1

Відповідно до службової записки заступника начальника управління боротьби з митними правопорушеннями Одеської митниці ДФС ОСОБА_3 від 24.06.2016 №5721/15-70-20-01, у зоні діяльності відділу митного оформлення №3 митного поста "Чорноморськ" Одеської митниці ДФС у період з 25.12.2015 по 24.06.2016 здійснювалось переміщення через митний кордон України певної кількості транспортних засобів.

В рамках проведення перевірки, з метою підтвердження або спростування фактів переміщення через митний кордон України зазначених транспортних засобів управлінням боротьби з митними правопорушеннями Одеської митниці ДФС, на адресу Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", було направлено запит (лист Одеської митниці ДФС від 24.05.2016 №4362/10/15-70-20-01). На зазначений запит листом від 27.05.2016 року №550/15/08.1-15-1936 адміністрація Іллічівського морського торгівельного порту повідомила, що у період з 25.12.2015 по 25.05.2016 в'їзд/виїзд, тобто переміщення територією паромного комплексу Іллічівського морського торгівельного порту здійснено лише одним легковим автомобілем, а саме - а/м «FORD TRANSIT» р/н НОМЕР_1, НОМЕР_2, по всім іншим транспортним засобам переміщення територією ІМТП не здійснювалось

Також, з метою підтвердження або спростування фактів переміщення через митний кордон України вищезазначених транспортних засобів на адресу агентських підприємств ПАЗ' "Пласке" та ТОВ "Феррітранссервіс" були направлені відповідні запити Одеської митниці ДФС від 24.05.2016 № 4408/10/15-70-20-01 та № 4409/10/15-70-20-01.

За результатами опрацювання отриманих відомостей встановлено, що у випадках з транспортними засобами: "ВМW 330" р/н НОМЕР_3, митне оформлення, відповідно до інформації про переміщення даних транспортних засобів в ЄАІС ДФС, здійснював старший державний інспектор відділу митного оформлення '№ З митного поста "Чорноморськ" Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 (НОМЕР_4). Факт перетину митного кордону України не підтверджено, а також відсутні документи та дані про переміщення через митний кордон України.

У випадках з транспортними засобами: "ТОYОТА МАRК X" р/н НОМЕР_5, "НAMMER НЗ" р/н НОМЕР_6, митне оформлення відповідно до інформації про переміщення даних транспортних засобів в ЄАІС ДФС здійснював старший інспектор відділу митного оформлення № 3 митного поста "Чорноморськ" Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 (НОМЕР_7). Відсутні документи та дані про переміщення через митний кордон України: у справах Державної прикордонної служби України, ІФ ДП "АМПУ". При цьому митний пост "Чорноморськ" Одеської митниці ДФС та ТОВ "Феррінтранссервіс" підтверджує факт переміщення через митний кордон України.

Ураховуючи вищевикладене, Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС вважала, що старший інспектор відділу митного оформлення № 3 митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці ДФС ОСОБА_1, підлягав притягненню до дисциплінарної відповідальності відповідно до положень п.1 ч. 2 ст.65 та ч.5 ст.66 Закону України від 10.12.2015 року № 889-УІІІ "Про державну службу" - звільненню з посади державної служби.

Наказом Одеської митниці ДФС від 13.09.2016 №951-о "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" за порушення Присяги державного службовця у відповідності до вимог пункту 1 частини 2 статті 65 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-УІІІ звільнено з 13.09.2016 ОСОБА_1 з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста "Чорноморськ" Одеської митниці ДФС..

Суд не погоджується з підставами дій щодо припинення державної служби позивача в митних органах з наступних підстав:

Відповідно до положень ст.408 Митного кодексу України правове регулювання правового становища працівників митних органів України здійснюється відповідно до положень Митного кодексу України та Закону України «Про державну службу».

Статтею 17 Закону України «Про державну службу» встановлено, що державний службовець, який вперше приймається на державну службу приймає Присягу наступного змісту: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки».

Вказана Присяга була прийнята та підписана позивачем під час його прийняття на службу в митних органах України.

Як зазначено в мотивувальній частині Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про вищу раду юстиції» присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового, конституційного зобов'язання державного службовця. Вона є особистою обіцянкою про вірність служби народові України. У присязі знаходить вияв конституційне положення про те, що джерелом влади є народ України, і саме йому адресована присяга, яку складає державний службовець. Присяга має, насамперед моральне, етичне значення, її окремі елементи є етичними правилами поведінки державного службовця.

Основними обов'язками державних службовців, відповідно до п.1 ч.1 ст.61 Закону України «Про державну службу», серед інших є: додержання конституції України та інших актів законодавства України; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі. Це є основні обов'язки державних службовців, які є спільними для всіх службовців, незалежно від посади, яку вони посідають.

Статтею 8 Закону України «Про державну службу» визначено, що конкретні обов'язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну службу» посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.65 Закону України Про державну службу», крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення присяги, передбаченої ст.17 Закону України «Про державну службу».

Статтею 413 Митного кодексу України, чинного на момент вчинення позивачем порушення, встановлено, що особи, які вперше зараховуються на посади державної служби у митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях, приймають Присягу державного службовця.

Проте закон не містить чітких ознак діяння, яке слід кваліфікувати як порушення Присяги. Вищий адміністративний суд України неодноразово висловлював правову позицію, що суть порушення Присяги пов'язана з такими істотними проступками (вчинками) службовця, які повністю суперечать тому, що на нього покладено, підривають довіру до нього як носія влади та унеможливлюють подальше виконання ним своїх функцій (Постанова Верховного Суду України від 09.07.2013 року по справі №21-217а13, номер судового рішення у ЄДРСР - 32532881).

Відповідно до положень ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права та для всіх судів України.

Відповідно до положень ч.4 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

З об'єктивної сторони порушення присяги передбачає дію або бездіяльність державного службовця, які порушують одне або декілька зобов'язань, які складають зміст Присяги. З огляду на підстави, визначені в оскаржуваному наказі, позивачеві ставиться у провину несумлінне виконання своїх службових обов'язків.

Суд враховує, що як порушення Присяги може бути кваліфіковано лише недотримання Конституції України та законів України, а не будь-яких нормативно-правових актів взагалі. Тому недотримання, в тому числі невиконання, порушення підзаконних нормативних актів (Наказів Держмитслужби, Міністерства фінансів) не становить порушення Присяги.

У разі порушення підзаконних нормативних актів дії посадової особи митних органів можуть бути кваліфіковані як дисциплінарне правопорушення, оскільки відповідно до п.22 Дисциплінарного статуту митної служби України до діянь, які є порушеннями службової дисципліни належать, зокрема, порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників; порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України.

Порушенням присяги є порушення державним службовцем зобов'язання сумлінно виконувати свої обов'язки, тобто несумлінне їх виконання.

Водночас, відповідно до п.21 Дисциплінарного статуту митної служби України порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Таким чином, невиконання, або неналежне виконання посадовою особою митного органу своїх службових обов'язків є дисциплінарним порушенням, а несумлінне виконання обов'язків - порушенням Присяги. Різниця між цими складами правопорушень полягає в колі обов'язків (основні чи службові) та ставленні до них правопорушника (сумлінному чи несумлінному).

Обов'язками, несумлінне виконання яких є порушенням Присяги, є обов'язки, які зазначені в Законі України «Про державну службу», тобто основні (загальні) обов'язки державних службовців.

Отже, припинення державної служби з підстав порушення Присяги є заходом відповідальності за невиконання обов'язків державного службовця, визначених у ст. 17 Закону України «Про державну службу». Водночас, у разі невиконання службових (посадових) обов'язків, до особи може бути застосовано такий захід дисциплінарного стягнення як звільнення з митних органів.

Суд вважає за необхідне зазначити, що припинення перебування особи на державній службі внаслідок порушення Присяги державного службовця є публічно-правовою санкцією, що має наслідком не лише звільнення особи з займаної посади, але й обмежує право особи на доступ до державної служби в майбутньому. Відтак, звільнення особи з цієї підстави є більш суворим покаранням, аніж звільнення з митного органу за вчинення дисциплінарного правопорушення.

Відповідно до висновку службового розслідування від 11.07.2016 року стає незрозумілим, яку саме норму закону чи посадової інструкції порушив позивач при оформленні зазначених вище транспортних засобів, комісія лише обмежилась загальною фразою про те, що позивач допустив не сумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків.

В судовому засіданні 29.11.2016 року представник відповідача підтвердив ту обставину, що позивач не має жодного відношення до обломлення чотирьох транспортних засобів із тих, що йому ставиться до провини, в зв'язку із чим, відповідно до положень ч.3 ст.72 КАС України, вказана обставина вважається встановленою.

Таким чином, суд не погоджується з думкою представника відповідача про те, що позивач внаслідок несумлінного виконання своїх посадових обов'язків порушив посадову інструкцію та нормативно-правові акти, що регулюють здійснення контролю за перевезенням товарів через митний кордон України з метою запобіганню контрабанди та інших порушень митного законодавства.

Суд враховує, що припинення державної служби на підставі пункту 1 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» (порушення присяги) є крайнім заходом відповідальності державного службовця, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, а тому, якщо підставою для припинення державної служби є порушення посадовою особою митної служби службової дисципліни, неможливість застосування за таке порушення до посадової особи заходів дисциплінарного впливу аж до звільнення з митного органу, повинно бути мотивовано.

Обов'язковість такого мотивування обумовлена тим, що застосування заходів дисциплінарного впливу до посадових осіб митної служби України чітко урегульовано розділом 4 Дисциплінарного статуту митної служби України, який визначає види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, що має наслідком забезпечення належного захисту законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.

Проте відповідач в наказі від 13.09.2016 року №951-о не навів мотивування неможливість застосування щодо позивача положень Дисциплінарного статуту митної служби України, що є порушенням порядку звільнення та підставою для поновлення державного службовця на службі.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку про те, що при винесенні спірного наказу Державної митної служби України від 13.09.2016 року №951-о в частині припинення перебування на державній службі в митних органах позивача, відповідач діяв у спосіб, що не передбачений Конституцією та законами України; необґрунтовано та без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача та мети, на досягнення якої спрямоване це рішення.

Таким чином, на підставі ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позивач достатньо та належно обґрунтував свої позовні вимоги. Його доводи про незаконне припинення перебування на державній службі, чим порушені його конституційні права та гарантії, повністю знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. При цьому відповідач не надав суду доказів, які б підтвердили ту суттєву обставину, що позивачем були вчинені порушення службових обов'язків, які свідчать про порушення ним Присяги державного службовця, в зв'язку із чим, позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу Одеської митниці ДФС від 13.09.2016 року №951-о підлягають задоволенню на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України.

Відповідно до ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Оскільки наказ Державіної митної служби України від 13.09.2016 року №951-о в частині припинення перебування на державній службі в митних органах позивача підлягає скасуванню, а позивач поновленню на роботі, то йому необхідно виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.09.2016 року по день фактичного поновлення позивача на посаді, виходячи із середньомісячного заробітку позивача в розмірі 4199,49 грн. (довідка Одеської митниці ДФС від 25.11.2016 року №322).

Згідно п.1 ч.1 ст.256 КАС України постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягають негайному виконанню.

Відповідно до зазначеної норми закону суд вважає за необхідне допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення позивача на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста "Чорноморськ" Одеської митниці ДФС з 13.09.2016 року та в частині зобов'язання відповідача виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 4199,49 грн.

Також, на підставі положень ч.2,3 ст.162 КАС України суд вважає за необхідне винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.

Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163,256 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України Одеської митниці ДФС №951-о від 13.09.2016 року.

3. Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста "Чорноморськ" Одеської митниці ДФС з 13.09.2016 року.

4. Стягнути з Одеської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.09.2016 року по день фактичного поновлення на посаді, виходячи з середньомісячного розміру заробітної плати 4199,49 грн.

5. В частині поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 4199,49 грн. допустити негайне виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний складом суду 19.12.2016 року.

Суддя Єфіменко К.С.

.