Постанова № 63481297, 05.12.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року м.Житомир справа № 806/864/16

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токаревої М.С.,

секретар судового засідання Мельниченко О.В.,

за участю: позивача, представників позивача та відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини польова пошта В 0377 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини польова пошта В 0377 у якому з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати його вчинити дії. В обґрунтування позову позивач зазначив, що у період проходження військової служби перебування у зоні проведення антитерористичної операції ним було отримано вибухову травму, проте відповідачем не було проведене службового розслідування по факту отримання вибухової травми. Позивач вважає, що така бездіяльність відповідача є протиправною та порушує його права, оскільки на даний час він не має змоги отримати належне лікування та пройти військово-лікарську комісію.

Позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог та просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечував щодо його задоволення, зазначив, що проведеним службовим розслідування не було встановлено протиправності дій командування військової частини польова пошта В 0377.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.

Як встановлено у ході судового розгляду справи позивач, з 18.04.2015 приймав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, що підтверджується наявною у матеріалах копією довідки від 23.06.2015 №1185.

З наявних у матеріалах справи копії листка консультації лікаря-отоларинголога військової частини А0128 вбачається, що ним фактично констатується факт отримання ОСОБА_1 у квітні 2015 ротку вибухової травми, що призвела до погіршення стану здоров'я.

Слід вказати, що факт наявності у ОСОБА_1 захворювання, зокрема приглухованості 1 ст., яке виникло внаслідок вибухової травми підтверджується також і копією консультаційного висновку Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О.Ф.Гербачевського.

Сторонами не заперечується факт того, що після отримання ОСОБА_1 вибухової травми у квітні 2015 року військовою частиною польова пошта В0377 не проводилось службове розслідування з цього приводу.

Представник відповідача, посилається на те, що зазначеної вибухової травми позивач не отримував.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

За приписами ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, який затверджено Закону України, від 24.03.1999, № 548-XIV ( надалі Статут) про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.

Відповідно до норм ст.254-256 Статуту військовослужбовці зобов'язані негайно повідомити про захворювання безпосередньому начальникові, який зобов'язаний направити хворого до медичного пункту частини. Амбулаторний прийом проводиться в медичному пункті військової частини лікарем (фельдшером) у години, встановлені розпорядком дня військової частини. Військовослужбовці, які захворіли раптово або дістали травму, направляються до медичного пункту частини негайно, у будь-який час доби. Військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу направляються до медичного пункту частини черговим роти під командою санітарного інструктора роти або старшого, призначеного з числа хворих. Книга запису хворих (згідно з додатком 14 до цього Статуту) за підписом старшини роти подається черговому медичного пункту не пізніше ніж за 2 години до початку амбулаторного прийому. Черговий фельдшер контролює прибуття до медичного пункту всіх військовослужбовців, занесених до книги запису хворих.

З наявних у матеріалах справи копій пояснень ТВО начальника штабу військової частини польова пошта В0377 ОСОБА_2 вбачається, що солдат ОСОБА_1 після проведення стрільб звертався до нього зі скаргами на погіршення слуху, шум у вухах, нудотою після чого він був спрямований до медичного пункту, а в подальшому направлений до шпиталю, який дислокувався у м. Сватове.

Звернення ОСОБА_1 з аналогічними скаргами підтверджуються також поясненнями ТВОНМС ст.солдатом ОСОБА_3

Наведені обставини свідчать, що позивачем виконано обов'язок, передбачений ст. 254-256 Статуту щодо повідомлення керівництва про отриману ним травму.

Порядок розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями і військовозобов'язаними, які призвані на збори, професійних захворювань, отриманих ними під час проходження військової служби (зборів), та аварій, що сталися у військових частинах, військово-навчальних закладах, установах, організаціях Збройних Сил України, структурних підрозділах центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України визначено Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, яку затвердженого Наказом Міноборони від 06.02.2001, № 36.

Слід зазначити, що п.1.2 цієї інструкції визначає, що її дія поширюється на всі військові частини та на всіх військовослужбовців, крім військовослужбовців, які одержали захворювання, поранення, контузію, травму, каліцтво або загинули під час ведення бойових дій, участі в антитерористичній операції, в особливий період.

Аналіз наведеної норми свідчить, що вказана інструкція не можу застосовуватись до військовослужбовців, які одержали захворювання, поранення, контузію, травму, каліцтво або загинули під час ведення бойових дій, участі в антитерористичній операції, в особливий період.

Проте, іншого нормативного акту, який би регулював порядок проведення розслідування нещасних випадків, аварій та професійних захворювань, отриманих військовослужбовцями під час проходження військової служби та ведення бойових дій, участі в антитерористичній операції, в особливий період на час розгляду справи не прийнято.

За нормами ч.7 ст.9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

З огляду на вказані норми законодавства суд застосовує до спірних правовідносин Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, яка затверджена Наказом Міноборони від 06.02.2001, № 36 ( надалі Інструкція).

За нормами п. 2.1. Інструкції про кожний нещасний випадок очевидець (або сам потерпілий) повинен негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому.

За нормами п.2.2, 2.3. Інструкції командир підрозділу (керівник робіт), який отримав повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу зобов'язаний:

терміново організувати надання першої невідкладної допомоги потерпілому, забезпечити у разі потреби доставку до закладу охорони здоров'я;

терміново повідомити по команді про нещасний випадок командира військової частини;

до прибуття комісії з розслідування забезпечити збереження обстановки події, якщо це не викликає небезпеки для життя і здоров'я присутніх людей, вжити заходів щодо запобігання травмуванню інших осіб та недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.

Командир військової частини після отримання повідомлення про нещасний випадок зобов'язаний:

у разі нещасного випадку з військовослужбовцем протягом однієї години передати повідомлення з використанням засобів зв'язку та протягом доби на паперовому носії (додаток 7) повідомити про нещасний випадок старшого командира (начальника) та залежно від того, з чим пов'язаний нещасний випадок (з виконанням робіт, пожежею, аварією автотранспорту, гострим професійним захворюванням, отруєнням тощо), - відповідний військовий орган нагляду (за охороною праці, пожежний, безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічний тощо), а в передбачених чинним законодавством України випадках - і відповідного прокурора; сповістити у разі, якщо потерпілий військовослужбовець відряджений з іншої військової частини, її командира;

наказом по військовій частині протягом доби призначити комісію з розслідування нещасних випадків (перелік нещасних випадків визначено в пункті 1.5 Інструкції) у складі голови комісії (одного із своїх заступників) та її членів - командира батальйону (дивізіону, ескадрильї тощо), до складу якого входить підрозділ, де стався нещасний випадок, та залежно від того, з чим пов'язаний нещасний випадок, фахівців відповідних служб (охорони праці, пожежної, автомобільної, медичної тощо);

забезпечити належні умови для роботи комісії (забезпечити приміщенням, засобами зв'язку, оргтехнікою, автотранспортом, канцелярським приладдям), а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об'єктивного проведення розслідування нещасного випадку.

За визначенням п. 2.5 Інструкції комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом трьох робочих днів. Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана:

обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо;

установити обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визначити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів (закони, статути, положення, правила, інструкції, настанови тощо), а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

скласти акт (додаток 1 до Інструкції) у п'яти примірниках або шести, якщо військовослужбовець був відряджений з іншої військової частини, і передати його на затвердження командиру військової частини. Усі примірники акта (додаток 1 до Інструкції) підписуються головою комісії та всіма її членами.

До акта (додаток 1 до Інструкції) додаються письмові пояснення свідків, потерпілого, а в разі потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації, інші документи, що характеризують місце події (устаткування, машини, апаратура, територія, будівлі тощо), медичний висновок щодо діагнозу ушкодження здоров'я потерпілого, наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.

У випадках гострих професійних захворювань (отруєнь), крім акта (додаток 1 до Інструкції), складається також карта обліку професійного захворювання (отруєння) (далі - карта) (додаток 3 до Інструкції).

На підставі клопотання голови комісії термін розслідування може бути продовжений до 15 днів наказом командира, який призначив комісію.

За результатами розслідування командир військової частини видає наказ по військовій частині.

Що стосується посилання відповідача на те, що відсутній факт порушення прав позивача, оскільки його рапорт про надання дозволу відбути на стаціонарне лікування у шпиталь не був зареєстрованим належним чином, крім того, рапорт у 2016 році у стройову частину не надходив та був забраний особисто позивачем, що він підтверджує у своїх поясненнях, то суд критично його розцінює та не приймає до уваги з огляду на наступне.

У матеріалах справи міститься пояснення начальника штабу військової частини польова пошта В0377 ОСОБА_2 з приводу того, що солдат ОСОБА_1 після проведення стрільб звертався до нього зі скаргами на погіршення слуху, шум у вухах, нудотою після чого він був спрямований до медичного пункту, а в подальшому направлений до шпиталю, який дислокувався у м. Сватове.

Крім того, представник відповідача самостійно посилається на те, що рапорт ОСОБА_1 подавався, проте ще до реєстрації у стройовій частині був відкликаний.

На думку суду наведені обставини свідчать, що позивач належним чином повідомляв командування про нещасний випадок, який стався з ним при проведенні стрільб.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що огляду на те, що ОСОБА_1 після повернення зі стрільб повідомив командира, зокрема начальника штабу, про погіршення його стану здоров'я після проведених стрільб начальник штабу, повинен був терміново повідомити по команді про нещасний випадок командира військової частини, та у зв'язку з чим, командування повинно було організувати проведення розслідування обставин при проведенні стрільб, що стали передумовою для погіршення стану здоров'я ОСОБА_1

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача щодо того, що спірні правовідносини регулюються Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Збройних силах України, затвердженої Наказом від 15.03.2004 №82, оскільки ця Інструкція визначає підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку) (п.1.1), а тому вона не можу застосовуватись до розслідування нещасних випадків.

Зважаючи, що після повідомлення ОСОБА_1 командування військової частини, про погіршення стану його здоров'я після проведення стрільб, не було організовано проведення службового розслідування, то це на думку суду свідчить про допущену бездіяльність, що призвела до порушення прав позивача.

Разом з тим, суд не вбачає правових підстав для зобов'язання відповідача видати довідку про обставини травми, оскільки вказана вимога на думку суду є передчасною з огляду на те, що службове розслідування з цього приводу ще не було проведено.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини польова пошта В 0377 щодо не проведення розслідування нещасного випадку по факту отримання ОСОБА_1 вибухової травми.

Зобов'язати військову частину польова пошта В 0377 провести розслідування нещасного випадку по факту отримання ОСОБА_1 вибухової травми.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя М.С. Токарева

Повний текст постанови виготовлено: 15 грудня 2016 р.