Постанова № 63481159, 12.12.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2016 р. Справа №805/3644/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 10:25

Донецький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Христофорова А.Б.,

при секретарі Нестеренко Н.Л.,

за участю сторін

представника позивача не з’явився,

представника відповідача не з’явився,

розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗ «Азов-Схід» до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003211200 від 08.09.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем з 22.08.2016року по 22.08.2016року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ВЕЗ «Азов-схід» з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання по орендній платі за землю з юридичних осіб за березень-грудень 2015року, січень 2016року, якою встановлені порушення строку сплати позивачем податкового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб за березень 2015року – січень 2016року, визначеного п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України. За результатами перевірки було складено акт від 22.08.2016року за №822/05-83-12-12-1/31674430 та винесено спірне податкове повідомлення-рішення №0003211200 від 08.09.2016 року, яким донараховано штрафні санкції в розмірі 146 233,44грн.

Позивач зазначив, що 28.03.2016 року ним було подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за березень 2015року, якою зменшено розмір грошового зобов’язання до 7 277,56грн., проте, контролюючим органом в акті перевірки зараховані платежі за березень 2015року вищі ніж зазначені в податковій звітності товариства та без урахування уточнюючої податкової декларації.

Окрім іншого, зазначив, що 15 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 р. (далі - Закон № 1669), яким визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції або пересилалася з неї під час її проведення.

Згідно зі ст.6 Закону № 1669, під час проведення АТО СГД, які здійснюють діяльність на території проведення цієї операції, звільняються від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, надав суду заяву від 31.10.2016року про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, надав суду письмові заперечення на позов, в яких зазначає, що податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ВЕЗ «Азов-схід» з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання по орендній платі за землю з юридичних осіб за березень-грудень 2015року, січень 2016року, якою встановлені порушення строку сплати позивачем податкового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб за березень 2015року – січень 2016року, визначеного п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України. За результатами перевірки було складено акт від 22.08.2016року за №822/05-83-12-12-1/31674430 та винесено спірне податкове повідомлення-рішення №0003211200 від 08.09.2016 року, яким донараховано штрафні санкції в розмірі 146 233,44грн.

Перевіркою встановлені порушення вимог п. 287.3 ст. 287 ПК України, а саме несвоєчасна сплата податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за березень 2015 року з затримкою на 57 календарних днів, за травень 2015 року з затримкою на 29 календарних днів, за червень 2015 року з затримкою на 26 календарних днів, за липень 2015 року з затримкою на 30 календарних днів, за серпень 2015 року з затримкою на 27 календарних днів, за вересень 2015 року з затримкою на 25 календарних днів, за жовтень 2015 року з затримкою на 18 календарних днів, за листопад 2015 року з затримкою на 27 календарних днів, за грудень 2015 на 16 та 27 календарних днів, за січень 2015 року з затримкою на 27 календарних днів.

Відповідальність за дані порушення передбачена п. 126.1 ст. 126 ПК України, в якій зазначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зауважив, що згідно приписів п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Просив відмовити в позовних вимогах в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЗ «Азов-Схід» зареєстровано в якості юридичної особи 17.09.2001року, що підтверджується Витягом з ЄДР, знаходиться на податковому обліку у відповідача, що не є спірним в даній справі.

Відповідач – Маріупольська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області є суб’єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Податковим кодексом України.

ТОВ «ВЕЗ «Азов-схід» 16.02.2015 року було надано до податкового органу податкову декларацію з плати за землю за 2015 рік, згідно з якою щомісячне податкове зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб з січня по листопад складає по 203285,95 грн. за грудень 2015року – 203285,90грн.

Також, 17.02.2016 року позивачем було надано контролюючому органу податкову декларацію з плати за землю за 2016 рік, згідно з якою щомісячне податкове зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб за січень 2016 року складає 291302,09грн.

Разом з тим, 28.03.2016року позивачем було подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за березень 2015року, якою зменшено розмір грошового зобов’язання до 7 277,56грн.(арк.с.24-26).

Відповідачем з 22.08.2016року по 22.08.2016року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ВЕЗ «Азов-схід» з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання по орендній платі за землю з юридичних осіб за березень-грудень 2015року, січень 2016року, якою встановлені порушення строку сплати позивачем податкового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб за березень 2015року – січень 2016року, визначеного п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки було складено акт від 22.08.2016року за №822/05-83-12-12-1/31674430 та винесено спірне податкове повідомлення-рішення №0003211200 від 08.09.2016 року, яким донараховано штрафні санкції в розмірі 146 233,44грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки позивачем були подані до контролюючого органу заперечення до акту перевірки, які були залишені відповідачем без задоволення.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючи органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Разом з тим, суд зазначає, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб’єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Підпунктами 79.1 та 79.2 ст.79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

У відповідності до п. 288.7 ст. 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 Розділу XIII ПК України.

Відповідно до ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно приписів акту перевірки контролюючим органом було встанволено несвоєчасну сплату позивачем узгоджених податкових зобов’язань з орендної плати з юридичних осіб, а саме:

- за березень 2015 року - зараховано з переплати – 38317,83 грн. - 30.06.2015 у сумі 164968,12 грн.(п/п № 98 вiд 30.06.2015 у сумі 203285,95 грн.) з затримкою на 57 календарних днів;

- за травень 2015 року - 30.06.2015 у сумі 198766,05 грн.(п/п N 98 вiд 30.06.2015 у сумі 203285,95 грн.) з затримкою на 29 календарних днів;

- за червень 2015 року - зараховано з переплати – 16795,08 грн.- 25.08.2015 у сумі 186490,87 грн.(п/п № 134 вiд 25.08.2015 у сумі 203285,95 грн.) з затримкою на 26 календарних днів;

- за липень 2015 року - зараховано з переплати – 12196,67 грн. - 29.09.2015 у сумі 191089,28 грн.(п/п № 163 вiд 29.09.2015 у сумі 203285,95 грн.) з затримкою на 30 календарних днів;

- за серпень 2015 року - зараховано з переплати – 7277,56 грн. - 27.10.2015 у сумі 196008,39 грн.(п/п № 186 вiд 27.10.2015 у сумі 203285,95 грн.) з затримкою на 27 календарних днів;

- за вересень 2015 року - зараховано з переплати – 7277,56 грн. - 24.11.2015 у сумі 196008,39 грн.(п/п № 195 вiд 24.11.2015 у сумі 203285,95 грн.) з затримкою на 25 календарних днів;

- за жовтень 2015 року - зараховано з переплати – 7277,56 грн. - 18.12.2015 у сумі 196008,39 грн.(п/п № 218 вiд 18.12.2015 у сумі 203285,95 грн.) з затримкою на 18 календарних днів;

- за листопад 2015 року - зараховано з переплати – 7277,56 грн.- 26.01.2016 у сумі 196008,39 грн.(п/п № 19 вiд 26.01.2016 у сумі 203285,95 грн.) з затримкою на 27 календарних днів;

- за грудень 2015 року - зараховано з переплати – 7277,51 грн. - 15.02.2016 у сумі 17194,02 грн.(п/п № 33 вiд 15.02.2016 у сумі 17194,02 грн.) з затримкою на 16 календарних днів, у сумі 25643,71 грн.(п/п № 34 вiд 15.02.2016 у сумі 25643,71 грн.) з затримкою на 16 календарних днів; - 26.02.2016 у сумі 153170,66 грн. (п/п № 46 вiд 26.02.2016 у сумі 251302,09 грн.) з затримкою на 27 календарних днів;

- за січень 2016 року - зараховано з переплати – 95120,92 грн. - 28.03.2016 у сумі 196181,70 грн.(п/п № 61 вiд 28.03.2016 у сумі 291302,09 грн.) з затримкою на 27 календарних днів.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу – зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Згідно з пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем були оскаржені в судовому порядку податкові вимоги відповідача від 13.05.2015року за №1978-25 про сплату суми боргу з орендної плати за землю за березень 2015року в розмірі 164968,12грн., від 13.01.2016року за №4036-15 про сплату суми боргу з орендної плати за землю станом на 12.01.2016року в розмірі 196008,39грн., від 04.03.2016року за №132-17 про сплату суми боргу з орендної плати за землю в розмірі 196 181,17грн., від 04.12.2015року за №2914-23 про сплату суми боргу з орендної плати за землю в розмірі 196 008,39грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.12.2015року по справі №805/2256/15-а позовні вимоги ТОВ «ВЕЗ «Азов-Схід» до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 13.05.2015року за №1978-25 про сплату суми боргу з орендної плати за землю за березень 2015року в розмірі 164968,12грн. було задоволено.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2016року по справі №805/301/16-а, яка набрала законної сили 20.04.2016року позовні вимоги ТОВ «ВЕЗ «Азов-Схід» до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання недійсною та скасування податкової вимоги від 13.01.2016року за №4036-15 про сплату суми боргу з орендної плати за землю станом на 12.01.2016року в розмірі 196008,39грн. було задоволено.

Судом у справі №805/301/16-а зазначено, що як вбачається з постанови Донецького апеляційного адміністративного суду в адміністративній справі № 805/2256/15-а від 16 грудня 2015 року, судом було скасовано податкову вимогу про стягнення податкового боргу на суму 164968 грн. 12 коп., який утворився внаслідок несплати орендних платежів за оренду земельної ділянки за березень 2015 року.

У відповідності до частини 1, 2 статті 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснювалася (щомісячна) сплата податкового зобов’язання за період з червня 2015 по січень 2016 року, зазначене підтверджується платіжними дорученнями: 30 червня 2015 року № 97, 98 на суму 203285 грн. 95 коп., від 29 липня 2015 року № 119 на суму 203285 грн. 95 коп., 25 серпня 2015 року № 134 на суму 203285 грн. 95 коп., 29 вересня 2015 року № 163 на суму 203285 грн. 95 коп., 27 жовтня 2015 року № 186 на суму 203285 грн. 95 коп., 24 листопада 2015 року № 195 на суму 203285 грн. 95 коп., 18 грудня 2015 року № 218 на суму 203285 грн. 95 коп., 26 січня 2016 року № 19 (за грудень 2015 року) на суму 203285 грн. 90 коп.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2016року по справі №805/929/16-а, яка набрала законної сили 12.09.2016року позовні вимоги ТОВ «ВЕЗ «Азов-Схід» до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання недійсною та скасування податкової вимоги від 04.03.2016року за №132-17 про сплату суми боргу з орендної плати за землю в розмірі 196 181,17 грн. було задоволено.

Судом у справі №805/929/16-а було зазначено, що як підтверджено матеріалами справи, позивачем податкові зобов’язання за податковими деклараціями з плати за землю, окрім березня 2015 року, були виконанні у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №97 від 30.06.2015 року, №98 від 30.06.2015 року, №119 від 29.07.2015 року, №134 від 25.08.2015 року, №134 від 25.08.2015 року, №163 від 29.09.2015 року, №186 від 27.10.2015 року, №195 від 24.11.2015 року, №218 від 18.12.2015 року, №19 від 26.01.2016 року, №46 від 26.02.2016 року, №46 від 26.02.2016 року, №47 від 29.02.2016 року, №61 від 28.03.2016 року, №85 від 27.04.2016 року, №105 від 26.05.2016 року.

Так, позивач мав податковий борг зі сплати орендної плати з юридичних осіб станом на 04.12.2015 року в сумі 196008,39 грн за березень 2015 року.

Крім того, у зазначених постановах суду встановлено, що позивач у відповідності до статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року №1669-VII є звільненим на період проведення АТО від сплати орендної плати за користування земельною ділянкою державної та комунальної власності.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2016року по справі №805/34/16-а, яка набрала законної сили 26.04.2016року позовні вимоги ТОВ «ВЕЗ «Азов-Схід» до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання недійсною та скасування податкової вимоги від 04.12.2015року за №2914-23 про сплату суми боргу з орендної плати за землю в розмірі 196 008,39грн. було задоволено.

Отже, у відповідності до частини 1, 2 статті 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

З урахуванням обставин, встановлених вищезазначеними постановами суду, позивач був звільнений від сплати орендної плати за землю з юридичних осіб, зокрема, за період з березня 2015року по січень 2016року.

Окрім іншого, суд зазначає, що первинний податковий борг позивача з орендної плати за землю виник за березень 2015року в розмірі 191 089,30грн., проте, позивачем було подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за березень 2015року, якою зменшено розмір грошового зобов’язання з орендної плати за землю на 196 008,39грн. до 7 277,56грн., тобто на суму, що є більшою ніж сума, що визначена податковим органом в якості податкового боргу товариству за березень 2015року.

Також, судом досліджені надані позивачем платіжні доручення, які підтверджують своєчасність сплати орендної плати за землю за період з квітня 2015року по січень 2016року (арк.с.30-43).

Суд також наголошує, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа «Брумареску проти Румунії», заява №28342/95). Разом з тим, принцип юридичної визначеності має різні прояви. Він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» та частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачувальність закону, вимоги до «якості» закону).

Так, суд має визначити та забезпечити справедливу рівновагу між інтересами відповідної особи та необхідністю підтримання ефективної системи податкового контролю платників податків, тобто регулювати відповідність втручання контролюючого органу у господарську діяльність підприємства легітимній меті такого втручання.

Обов’язковість виконання рішень Європейського суду з прав людини передбачається ст. 46 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що станом на момент розгляду даної справи відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при вчиненні певних дій, діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

Отже, позовні вимоги товариства є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗ «Азов-Схід» до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003211200 від 08.09.2016 року - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області №0003211200 від 08.09.2016 року, яким донараховано штрафні санкції в розмірі 146 233,44грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗ «Азов-Схід» судові витрати в розмірі 2 193 грн.50коп.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошено у судовому засідання 12 грудня 2016 року.

Повний текст постанови виготовлено 16 грудня 2016 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Христофоров А.Б.