Ухвала суду № 63481023, 23.08.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

23 серпня 2016 р. Справа № 804/2600/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гончарової І.А. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» про роз'яснення ухвали суду від 07.10.2015 року в адміністративній справі №804/2600/15 за адміністративним позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради про накладення арешту на кошти, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2015р. у задоволенні адміністративного позову Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради про накладення арешту на кошти було відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2015р. постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2015р. було скасовано, накладено арешт на кошти та інші цінності Комунального підприємства «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради (код ЄДРПОУ 37085472), що знаходяться у банках, у межах розміру податкового боргу, який становить 2308842,49 коп.

22.09.2015 р. від Комунального підприємства «Палограджитлосервіс» надійшла заява про розстрочення виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 року заяву КП «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради про розстрочення виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2015 року задоволено, розстрочено виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2015р. у справі № 804/2600/15 про накладення арешту на кошти та інші цінності Комунального підприємства «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради, що знаходяться на рахунках у банках, у межах розміру податкового боргу який становить 2308842,49 грн. строком на 60 місяців починаючи з жовтня 2015р. за наступним графіком, а саме: з податку на додану вартість з жовтня 2015р. по вересень 2020р. в сумі 31744,48грн. щомісяця до першого числа наступного місяця та з податку на прибуток з жовтня 2015р. по вересень 2020р. в сумі 6736,23грн. до першого числа наступного місяця.

12.08.2016 року надійшла заява від Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» в якій заявник просить роз'яснити ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 року, зокрема: вказати, яку суму (в яких розмірах) зобов'язаний утримувати ПАТКБ «Правек-Банк» та з якою періодичністю, враховуючи те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 року надійшло до ПАТКБ «Правек-Банк» на виконання 18.07.2016 року, а розстрочити виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2015 року у справі №804/2600/15 про накладення арешту на кошти та інші цінності КП «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради банки зобов'язані були починаючи з жовтня 2015 року.

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що 18.07.2016 року до ПАТ КБ «Правекс-Банк» надійшов запит Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 14.07.2016 року №13779/10/04-10-11-37 та ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №804/2600/15 від 07.10.2015 року щодо задоволення вимог про розстрочення виконання постанови Дніпропетровського апеляційного суду від 03.09.2015 року за позовом Західно-Донбаської ОДПІ ГУМ у Дніпропетровській області до КП «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради.

Відповідно до надісланої ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 року розстрочено виконання постанови Дніпропетровського апеляційного суду від 03.09.2015 року по справі №804/2600/15 про накладання арешту на кошти та інші цінності Комунального підприємства «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради, що знаходяться на рахунку у банках, у межах розміру податкового боргу, який становить 2308842,49 грн. строком на 60 місяців починаючи з жовтня 2015 року, за наступним графіком, а саме: з податку на додану вартість з жовтня 2015 року по вересень 2020 року в сумі 31744,48 грн. щомісяця до першого числа наступного місяця та з податку на прибуток з жовтня 2015 року по вересень 2020 року в сумі 6736,23 грн. до першого числа наступного місяця.

Проте, зазначене рішення суду є не зрозумілим в частині порядку його виконання. Зокрема, яку суму (в яких розмірах) зобов'язаний утримувати саме ПАТКБ «Правекс-Банк» та з якою періодичністю враховуючи те, що ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №804/2600/15 від 07.10.2015 року надійшла до банку лише 18.07.2016 року.

Як зазначає заявник, що в такому випадку існує ризик подвійного утримання коштів з підприємства, оскільки ПАТКБ «Правекс-Банк» не володіє інформацією щодо розміру суми, яка утримана з підприємства іншими банками.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2016 заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 23.08.2016 року.

В судове засідання заявник та сторони по справі не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, прийшов до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити виходячи з наступного.

Відповідно ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Дана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення у судовому засіданні та визначає, що таке роз'яснення, за своєю суттю, є одним із способів усунення недоліків судового рішення, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.

Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

Як зазначено у п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.

Роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Механізм, визначений статтею 170 Кодексу адміністративного судочинства України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.

В наданій до суду заяві викладена вимога про роз'яснення порядку виконання судового рішення. При цьому, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена можливість роз'яснення рішення, в разі якщо судове рішення є незрозумілим, або відстрочення чи розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Таким чином, роз'яснення порядку виконання судового рішення положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачена.

Ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 року в адміністративній справі №804/2600/15 містить обґрунтування прийнятої ухвали, з посиланням на норми законодавства, резолютивна частина викладена чітко та не допускає неоднозначного трактування.

Заявником не доведено наявності обставин, що обґрунтовують незрозумілість рішення суду. Таким чином, суд приходить до висновку, що судове рішення є зрозумілим та не потребує роз'яснення.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. При цьому, суд зауважує, що Публіче акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк» не входить до переліку осіб, які мають право звернутись із заявою про роз'яснення рішення у даній справі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» про роз'яснення рішення суду є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 165, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі №804/2600/15 за адміністративним позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Комунального підприємства "Павлограджитлосервіс" Павлоградської міської ради про накладання арешту на кошти - відмовити

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Гончарова