Постанова № 63481012, 20.07.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 р. Справа № 804/15972/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГончарової Ірини Анатоліївни, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСК» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСК» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001072201 від 26.06.2015р. про збільшення ТОВ «ЕСК» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» за основним платежем - 5584202,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2792101,00 грн. та податкового повідомлення-рішення №0001082201 грн. від 26.06.2015р. про збільшення ТОВ «ЕСК» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» за основним платежем - 4733830,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2366915,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки акту перевірки щодо не підтвердження реальності здійснення операцій з придбання товару у ТОВ «ТК «Промсировинаімпорт», ТОВ «РОТКЕС», ТОВ «ТехкомВ», ТОВ «Альвіс-С», ТОВ «Лігос ЛТД», ТОВ «Аксес» є хибними та необґрунтованими, а винесені на підставі таких висновків оскаржувані податкові повідомлення-рішення - протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представником позивача надано до суду клопотання про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав до суду письмові заперечення, що ґрунтуються на висновках, викладених в акті перевірки №10/22.01-34/24447421 від 10.06.2015р. та зазначив, що приймаючи до уваги встановлену наявність господарських взаємовідносин з ТОВ «ТК «Промсировинаімпорт», ТОВ «РОТКЕС», ТОВ «ТехкомВ», ТОВ «Альвіс-С», ТОВ «Лігос ЛТД», ТОВ «Аксес», а встановлену згідно з первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку, протягом періоду, що перевірявся, поставку від зазначених підприємств товару не підтверджену первинними документами, що призвело до завищення витрат на загальну суму 28349479 грн. за безтоварними операціями.

Враховуючи обмеженість строку вирішення справи та те, що позивач просив про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСК» зареєстровано виконавчим комітетом Криворізької міської ради 24.01.1997р., перебуває на податковому обліку в Криворізькій південній ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

В період з 17.04.2015 р. по 02.06.2015 р. Криворізькою південною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ЕСК» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р..

За результатами перевірки 10.06.2015 року складено акт №10/22.01-34/24447421, у висновку якого зазначено про встановлення наступних порушень:

1. п. 135.1 п.п. 135.5.4 п.135.5 ст. 135, п.138.2, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, в результаті чого підприємством за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р. занижено податок на прибуток на загальну суму 5 584 202 грн., в т.ч.:

за 2013 рік на суму 3 128 968 грн.,

за 2014 рік на суму 2 455 234 грн.

2. п.п.192.1.1 п.192.1, п.192.3 ст.192, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 п. 201.1, п.201.2 п.201.4 п.201.6 п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 4 733 830 грн., в т.ч.:

січень 2013 року на суму 380160 грн.,

лютий 2013 року на суму 4837 грн.,

березень 2013 року на суму 294075 грн.,

квітень 2013 року на суму 328238 грн.,

травень 2013 року на суму 322400 грн.,

червень 2013 року на суму 374331 грн.,

липень 2013 року на суму 142869 грн.

серпень 2013 року на суму 426541 грн.,

вересень 2013 року на суму 417283 грн.,

жовтень 2013 року на суму 95706 грн.,

листопад 2013 року на суму 415211 грн.,

грудень 2013 року на суму 92000 грн.,

лютий 2014 року на суму 114702 грн.,

березень 2014 року на суму 798 грн.,

травень 2014 року на суму 970469 грн.,

серпень 2014 року на суму 275192 грн.,

вересень 2014 року на суму 1604 грн.,

жовтень 2014 року на суму 1042 грн.,

листопад 2014 року на суму 52469 грн.,

грудень 2014 року на суму 23903 грн.

3. пп.14.1.180 п. 14.1 ст. 14, «а» та «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України в результаті чого ненараховано, неутримано та несплачено до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходу нарахованому фізичній особі ОСОБА_2 за період з січня 2013 року по грудень 2014 року в розмірі 3681,25 грн..

4. п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 51.1 ст. 51, п.п. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого надано до інспекції податкові розрахунки за ф.1ДФ за І-ІV квартали 2013 року та за І- ІV квартали 2014 року не у повному обсязі, а саме: без відомостей про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку фізичної особи ОСОБА_2, а також про суми утриманого з них податку за період з січня 2013 року по грудень 2014 року.

В обґрунтування висновку про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «ТК «Промсировинаімпорт», ТОВ «РОТКЕС», ТОВ «ТехкомВ», ТОВ «Альвіс-С», ТОВ «Лігос ЛТД», ТОВ «Аксес» податковим органом зазначено наступне:

- за результатом аналізу первинних документів, наданих до перевірки, а саме ТТН, згідно яких здійснювалось перевезення товару від постачальників на адресу ТОВ "ЕСК": в більшості ТТН не зазначено повну адресу навантаження та розвантаження, вказано тільки місто; пункт навантаження вказано м. Кривий Ріг, але ТОВ «ТК «Промсировинаімпорт» згідно отриманої інформації має складські приміщення за адресою: м.Херсон, вул. Острівське шосе, 1. Документи, які б підтверджували переміщення товарів з м.Херсон до м. Кривий Ріг згідно вищевказаних накладних підприємством не надавалися; в більшості ТТН не зазначено повну адресу навантаження та розвантаження вказано тільки місто; пункт навантаження вказано м. Кривий Ріг, але ТОВ «Роткес» згідно отриманої інформації немає складських приміщень, а пункт навантаження вказаний вул.. Окружна, тоді як підприємство знаходиться у м. Дніпропетровськ;

- в більшості ТТН не вказано кількість місць, масу брутто в тонах, довіреність вантажоодержувача; у ТТН не заповнені графи з відомостями про вантаж, а саме: «Вантажно-розвантажувальні операції», рядок «Навантаження»: графа 15 «Виконавці» - найменування організації, яка виконує навантажувальні операції (перевізник, вантажовідправник, спеціалізована організація тощо); №15, 16, 18, 19, 20, 23 «Спосіб, час вибуття, прибуття, простою, назва кількості, підпис відповідальної особи при вантажно-розвантажувальних операціях» - спосіб навантаження (ручний, механічний тощо), найменування механізму, яким виконують навантажувальні роботи, та його характеристику (вантажопідйомність, місткість інше), час прибуття автомобіля під навантаження і вибуття його після закінчення операції, час простою під навантаження; пункт навантаження вказано м. Кривий Ріг, але ТОВ «ТехкомВ» згідно отриманої інформації має складські приміщення за адресою: м.Херсон, вул. Острівське шосе, 1. Документи, які б підтверджували переміщення товарів з м.Херсон до м. Кривий Ріг згідно вищевказаних накладних підприємством не надавалися; в більшості ТТН не зазначено повну адресу навантаження та розвантаження вказано тільки місто; пункт навантаження вказано м. Кривий Ріг, але ТОВ «Альвіс С» згідно отриманої інформації не має складські приміщення;

- у видаткових накладних не вказано номер та дату довіреностей, за якими отримувався товар. До перевірки надано книгу реєстрації довіреностей, в якій відсутні будь які записи щодо видачі довіреностей на отримання ТМЦ від ТОВ «ТК «Промсировинаімпорт»;

- з метою приховування номенклатури товарів податкові накладні виписувались з сумами менше 10000 грн.;

- за даними ЄРПН має місце пересорт товару.

На підставі вказаного акту 26.06.2015 р. контролюючим органом прийнято: податкове повідомлення-рішення №0001072201 про збільшення ТОВ «ЕСК» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» за основним платежем - 5584202 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2792101 грн., та податкове повідомлення-рішення №0001082201 про збільшення ТОВ «ЕСК» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» за основним платежем - 4733830 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2366915 грн.

Рішенням Головного управлвння ДФС від 08.09.2015 р. за №7922/10/04-36-10-07-09 залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 26.06.2015 р. №0001072201 та №0001082201.

Правомірність винесених Криворізькою південною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкових повідомлень-рішень є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (ст..135 ПК України).

Пунктами 138.2, 138.3 ст.138 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;

на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Статтею 198 ПК України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200 ПК України визначалося, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цьогоКодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, зі змісту норм Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини:

- рух активів у процесі здійснення господарської операції.

- установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

- установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Також, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що зазначено в іншому листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11).

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до п. 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з п. 2.4 Наказу №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб'єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Із змісту статті 9 цього Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» також вбачається, що первинні документи обов'язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи зазначене вище, судом під час розгляду справи перевірені обставини на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, зокрема шляхом установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

Перевіркою встановлено взаємовідносини ТОВ «ЕСК» з ТОВ «ТК «Промсировинаімпорт», ТОВ «РОТКЕС», ТОВ «ТехкомВ», ТОВ «Альвіс-С», ТОВ «Лігос ЛТД», ТОВ «Аксес».

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ЕСК» (Покупець) та ТОВ «ТК «Промсировинаімпорт» (Постачальник) укладено договір від 15.01.2013 р. № 29, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити продукцію, наименування, асортимент, ціна, кількість, якість якого визначені в Специфікациях. Загальна вартість договору складає 50 000 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 8 333 333,33 грн. Доставка товару здійснюється автотранспортом на склад Покупця за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Чумацкий шлях 2а. Договір діє до 31.12.2013 р.

Виконання умов цього договору підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): акт №602 від 18.11.2015р. - надані послуги з профілактики, діагностики та обслуговування обладнання на суму 375000 грн. з ПДВ; акт №756 від 23.11.2015р. - надані послуги з профілактики, діагностики та обслуговування обладнання на суму 375000 грн. з ПДВ.; видатковими накладними на товар (шпала, рельс, накладки, болт закладний, підкладка, шайба, втулка, клема, реле тощо).

За наслідками проведеної господарської операції ТОВ «ТК «Промсировинаімпорт» на адресу позивача були виписані податкові накладні на загальну суму ПДВ 2746636 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Розрахунок між ТОВ «ЕСК» та ТОВ «ТК «Промсировинаімпорт» проводились частково у безготівковій формі на загальну суму 15 284 649,76 грн. та за рахунок видачі простих векселів на загальну суму 8 803 332,62 грн., що підтверджено матеріалами справи.

Між ТОВ «ЕСК» (Покупець) та ТОВ «Роткес» (Продавець) укладено договір від 05.02.2014 р. № 70, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити продукцію, наименування, асортимент, ціна, кількість, якість якого визначені в Специфікациях. Загальна вартість договору складає 50 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 8 333 333,33 грн. Доставка товару здійснюється автотранспортом на склад Покупця за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Чумацкий шлях 2а. Договір діє до 31.12.2013 р.

Виконання умов цього договору підтверджується видатковими накладними на товар (шпала, рельс, накладки, болт закладний, підкладка, шайба, втулка, клема, реле тощо) та складеними за наслідками проведеної господарської операції ТОВ «Роткес» на адресу позивача податковими накладними на загальну суму ПДВ 2000576 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Перевезення товару здійснено перевізником ТОВ "Аксес", про що свідчать укладені товарно-транспортні накладні.

Також до придбаного товару - рейки, постачальником надані сертифікати якості, з яких вбачається виробник товару - ПАО "МК "Азовсталь".

Між ТОВ «ЕСК» (Покупець) та ТОВ «ТехкомВ» (Продавець) укладено договір Поставки №28 від 14.01.2013 року. Предметом договору є: Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію найменування, асортимент, ціна, кількість та якість якої вказані у специфікаціях. Загальна сума договору складає 50000000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 8333333,33 грн. Поставка товару здійснюється автотранспортом на склад Покупця, за адресою м. Кривий Ріг, вул. Чумацький шлях 2А. Термін дії договору до 31.12.2013 року.

Також ТОВ «ЕСК» (Покупець) уклав договір Поставки №40 від 09.01.2014 року з ТОВ «ТехкомВ» (Постачальник). Предметом договору є: Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію найменування, асортимент, ціна, кількість та якість якої вказані у специфікаціях. Загальна сума договору складає 50000000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 8333333,33 грн. Поставка товару здійснюється автотранспортом на склад Покупця, за адресою м. Кривий Ріг, вул. Чумацький шлях 2А. Термін дії договору до 31.12.2014 року

На виконання умов вищевказаних договорів ТОВ «ТехкомВ» відвантажено на адресу ТОВ «ЕСК» продукцію (шпала, рельс, накладки, болт закладний, підкладка, шайба, втулка, клема, реле тощо), що підтверджено видаткововими та податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

Перевезення товару здійснено перевізником ТОВ "Аксес", про що свідчать укладені товарно-транспортні накладні.

Розрахунки між підприємствами проводились частково у безготівковій формі на загальну суму 32 327304 грн. та за рахунок видачі векселів на загальну суму 8499379,34 грн.

Крім того до матеріалів справи надані маршрутні листі та копії товарно-транспортних накладних, оформлені на здійснення перевезення товару - платформа ж.д., згідно яких перевезення зазначеного придбаного товару відбувалось ТОВ "ЕСК".

Між ТОВ «ЕСК» (Покупець) та ТОВ «Альвіс-С» (Продавець) укладено договір №1118 від 30.04.2014 р., відповідно до якого Постачальник зобовязується поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію, найменування, асортимент, ціна, кількість якої вказані у Специфікаціях.

На виконання умов вищевказаних договорів ТОВ «Альвіс-С» відвантажено на адресу ТОВ «ЕСК» продукцію та виписано наступні видаткові накладні від 06.05.2014 р. №601, від 06.05.2014 р. №602, від 07.05.2014 р. №702, від 07.05.2014 р. №703, від 08.05.2014 р. №801, від 13.05.2014 р. №1302 на загальну суму 962000,03 грн. ( з ПДВ).

За наслідками проведеної господарської операції ТОВ «Альвіс-С» на адресу позивача були виписані податкові накладні на загальну суму ПДВ 160333,34 грн. від 06.05.2014 р. №601, від 06.05.2014 р. №602, від 07.05.2014 р. №702, від 07.05.2014 р. №703, від 08.05.2014 р. №801, від 13.05.2014 р. №1302, копії яких наявні в матеріалах справи.

Розрахунки між ТОВ «ЕСК» та ТОВ «Альвіс-С» проводились у безготівковій формі на загальну суму 962 000 грн.

Поставлені товари мають відповідні сертифікати якості та паспорти.

Між ТОВ «ЕСК» (Покупець) та ТОВ «Лігос ЛТД» (Продавець) укладено договір №157 від 16.08.2013 р. з приводу надання послуг «Устройство ленточного фундамента модульного здания поста ЭЦ ст. Инженерная АО «СК «Авлита».

На виконання умов вищевказаного договору ТОВ «Лігос ЛТД» виконано будівельно-монтажні роботи та виписано наступні акти виконаних робіт та податкові накладні: акт №1 від 27.08.2013 р. на податкові накладні №19 від 19.08.2013 р. на суму 24500,00 грн. ( з ПДВ) та №22 від 22.08.2013 р. на суму 15675,28 грн. ( з ПДВ).

Розрахунки між ТОВ «ЕСК» та ТОВ «Лігос ЛТД» проводились у безготівковій формі на загальну суму 40 175,28 грн..

Між ТОВ «ЕСК» та ТОВ «Аксес» укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування №01032012 від 10.03.2012 р.

На виконання умов вищевказаного договору ТОВ «АКСЕС» надано послуги з перевезення та виписано наступні акти виконаних робіт на загальну суму 72000,36 грн.:

- №56 від 30.05.2014 р. - Транспорно-експедиційні послуги з перевезення шпал за маршрутом: м. Кривий Ріг, вул.Окружна - м.Кривий Ріг, вул.Чумацький шлях;

- №55 від 30.05.2014 р. - Транспорно-експедиційні послуги з перевезення щебня за маршрутом: м.Кривий Ріг, вул.Окружна - м.Кривий Ріг, вул.Чумацький шлях.

Розрахунки між ТОВ «ЕСК» та ТОВ «Лігос ЛТД» проводились у безготівковій формі.

Слід зазначити, що основною діяльністю ТОВ «ЕСК» є: лісопильне та стругальне виробництво; просочування деревини; оптова торгівля деревиною; будівництво житлових і нежитлових будівель; будівництво залізниць та метрополітену; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; неспеціалізована оптова торгівля.

В ході судового розгляду було оглянуто ліцензії та дозволи на ведення визначеної господарської діяльності ТОВ "ЕСК".

З матеріалів справи вбачається, що закуплені матеріали у подальшому використовувались у виготовленні продукції, а також при виконанні робіт на виробничих об'єктах.

Так, судом встановлено та представником позивача пояснено, що придбані рейки використовуються позивачем задля збору рейкошпалевих решітки, які в подальшому реалізуються за укладеними договорами ТОВ «Орджонікідзевський ГЗК», ТОВ «Промліга», ТОВ «АрселорМіттал Кривий Ріг», що також підтверджено укладеними договорами, специфікаціями, рахунками-фактури, товарно-транспортними накладними, видатковим накладними, актами приймання-передачі товару та податковими накладними.

В матеріалах справи містяться акти переробки матеріалів, якими зафіксовано використання болт закл. с/г, болту клемн. с/г, ізовтулки, підкладки КБ65, прокладки ОП, прокладки ЦП, рейок Р-65, шайби двухвиткової, шайби плоскої, шпали ж/б б/у, для отримання РШР (рейкошпальної решітки).

Встановленими під час розгляду справи обставинами підтверджено отримання позивачем від контрагентів ТОВ «ТК «Промсировинаімпорт», ТОВ «РОТКЕС», ТОВ «ТехкомВ», ТОВ «Альвіс-С», ТОВ «Лігос ЛТД», ТОВ «Аксес» послуг та товару, а також їх використання у власній господарській діяльності. Отже, позивачем було повністю дотримано всіх вимог закону з реалізації права на податковий кредит. Вказані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи копіями первинних бухгалтерських документів.

Відповідачем також не було надано суду належних документальних доказів відсутності у ТОВ «ТК «Промсировинаімпорт», ТОВ «РОТКЕС», ТОВ «ТехкомВ», ТОВ «Альвіс-С», ТОВ «Лігос ЛТД», ТОВ «Аксес» спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вказаних спірних правочинів, зокрема того, що ТОВ «ТК «Промсировинаімпорт», ТОВ «РОТКЕС», ТОВ «ТехкомВ», ТОВ «Альвіс-С», ТОВ «Лігос ЛТД», ТОВ «Аксес» не були зареєстровані в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована у встановленому законом порядку.

Висновки суду засновані на результатах вивчення первинних документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, внаслідок чого спростовується висновок перевірки в частині відсутності реального здійснення господарської операції.

В свою чергу висновки перевірки щодо виявлених порушень по ТОВ «ТК «Промсировинаімпорт», ТОВ «РОТКЕС», ТОВ «ТехкомВ», ТОВ «Альвіс-С», ТОВ «Лігос ЛТД», ТОВ «Аксес» ґрунтуються лише на припущеннях щодо можливого порушення в частині завищення сум податкового кредиту, без будь-якого посилання на відсутність первинних документів або їх недоліки, та обґрунтовані наявною інформацією відносно ТОВ «ТК «Промсировинаімпорт», ТОВ «РОТКЕС», ТОВ «ТехкомВ», ТОВ «Альвіс-С», ТОВ «Лігос ЛТД», ТОВ «Аксес».

Щодо недоліків заповнення ТТН зазначених в акті перевірки, суд зазначає, що відсутність певних відомостей при оформлені документів не можуть слугувати безумовною підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Суд не приймає посилання податкового органу на те, що встановлено невідповідність пункту навантаження ТМЦ юридичній адресі ТОВ «ТК «Промсировинаімпорт», ТОВ «РОТКЕС», ТОВ «ТехкомВ», ТОВ «Альвіс-С», ТОВ «Лігос ЛТД», оскільки постачальник не позбавлений права укласти договір зберігання з іншими суб'єктами господарювання.

Також відсутність подорожніх листів не може підтверджувати висновки про нереальність господарських операцій, оскільки підприємства, що експлуатують автотранспортні засоби, мають право не виписувати водіям подорожні листи, але за потреби можуть самостійно приймати рішення щодо їх використання у господарській діяльності, таким чином у позивача відсутній обов'язок обов'язкового оформлення подорожніх листів.

Щодо неможливості простежити по ланцюгу постачання звідки ТОВ «ТК «Промсировинаімпорт», ТОВ «РОТКЕС», ТОВ «ТехкомВ», ТОВ «Альвіс-С», ТОВ «Лігос ЛТД» було отримало товар, який в подальшому поставлений позивачу, то суд звертає увагу на те, що порушення контрагентом позивача законодавства тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього платника.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру такого доходу, у зв'язку з чим висновки контролюючого органу про завищення суми податкового кредиту за господарськими відносинами з контрагентами ТОВ «ТК «Промсировинаімпорт», ТОВ «РОТКЕС», ТОВ «ТехкомВ», ТОВ «Альвіс-С», ТОВ «Лігос ЛТД», ТОВ «Аксес» є безпідставними.

Суд зазначає, що позивач як покупець, не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови необізнаності щодо неї.

Крім того, порушення контрагентом-постачальником податкової дисципліни, зафіксовані в акті, не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Статтею 4 Податкового кодексу України серед основних засад податкового законодавства України визначено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

У зв'язку із цим презюмується, що дії та рішення платника податків вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника - достовірними.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог до оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, які свідчать про обізнаність платника податків про зазначення його контрагентами недостовірних відомостей.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватися на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Проте, під час розгляду справи відповідачем таких доказів суду надано не було.

Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.03.2011 року у справі № К-12509/08.

Цей висновок також підтверджується рішенням Європейського суду з прав людини у справах "Інтерсплав проти України" (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Укладаючи угоду зі своїм контрагентом, позивач мав всі документальні підтвердження господарської правосуб'єктності контрагентів: здійснювати господарську діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, мати зобов'язання, нести за ними відповідальність тощо.

Суд приходить до однозначного висновку, що позивачем були вчинені всі необхідні дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції. Крім того, позивач не зобов'язаний перевіряти наявність у свого контрагента наміру здійснення господарської діяльності, а також фіктивність створення останнього, оскільки дані питання входять до компетенції інших державних органів. Правочини укладалися з юридичною особою, при наявності всіх необхідних документів, а тому позивач жодним чином не міг і не повинен був передбачити дотримання чи недотримання своїм контрагентом вимог податкового законодавства.

Таким чином, з огляду на характер викладеного висновку щодо сумнівності факту здійснення контрагентом позивача визначеної діяльності, що містить ознаки припущень, відсутності відповідних доказів з боку відповідача щодо неможливості виконання умов договорів та у відповідності до ст. 62 Конституції України, якою визначено, що судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, з огляду на підтвердження позивачем первинними документами реальності здійснення, описаних в акті перевірки, операцій, дані посилання відповідача судом не приймаються.

Відтак, обставинами, встановленими під час розгляду справи, спростовано висновки перевірки про порушення позивачем п. 135.1 п.п. 135.5.4 п.135.5 ст. 135, п.138.2, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, в результаті чого підприємством за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р. занижено податок на прибуток на загальну суму 5 584 202 грн., та п.п.192.1.1 п.192.1, п.192.3 ст.192, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 п. 201.1, п.201.2 п.201.4 п.201.6 п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 4 733 830 грн.

Враховуючи вище зазначене, винесені на підставі хибних висновків акту перевірки оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 26.06.2015 р. №0001072201 та №0001082201 є такими, що прийняті податковим органом протиправно, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи, що судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, судові витрати слід розподілити відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСК» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001072201 від 26.06.2015р. про збільшення ТОВ «ЕСК» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» за основним платежем - 5584202,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2792101,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001082201 грн. від 26.06.2015р. про збільшення ТОВ «ЕСК» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» за основним платежем - 4733830,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2366915,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСК» сплачений судовий збір у розмірі 232155,73 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Гончарова