Ухвала суду № 63480953, 09.12.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 грудня 2016 р. справа 804/8755/16

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Гончарова І.А., перевіривши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання податкової вимоги такою, що не була вручена та скасування податкової вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

07 грудня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС, в якому позивач просить:

- визнати податкову вимогу №37-17 від 03.10.2016 року, винесено Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС, такою, що не була вручена Товариству з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро»;

- скасувати податкову вимогу №37-17 від 03.10.2016 року, винесену Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС, згідно з якою було визначено Товариству з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро» суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов’язання у сумі на додану вартість у розмірі 205842065,99 грн. та штрафних(фінансових) санкцій(штрафів) у розмірі 2500,00грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Вивчивши подані позовні матеріали, суд дійшов висновку, що адміністративний позов подано з порушенням вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), і підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.106 КАС України зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Частиною 4 ст. 105 КАС України встановлено, що адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Як вбачається з позовних вимог, позивач, зокрема, просить визнати податкову вимогу №37-17 від 03.10.16 року такою, що не була вручена. Вказана позовна вимога фактично спрямована на встановлення певних обставин, проте така вимога не відповідає встановленій ст..105 КАС України нормі.

Відповідно до ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Так, позивачем оскаржується податкова вимога №37-17 від 03.10.2016 року, проте до матеріалів позовної заяви така не надана.

Таким чином, позивачу необхідно надати уточнений адміністративний позов із викладенням позовних вимог відповідно до вимог ч.4 ст. 105 КАС України та надати копію оскаржуваної вимоги.

В порушення ч. 3 ст. 106 КАС України позивачем не додано належним чином оформленого документу про сплату у встановленому порядку та розмірі судового збору.

Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" з 01.01.2016 року встановлено розмір мінімальної заробітної плати в сумі 1378,00 грн.

Таким чином, за подання адміністративного позову позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру у розмірі 3087668,49 грн. грн. за такими реквізитами:

Отримувач: УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області

Код ЄДРПОУ(отримувача): 37989253

Рахунок: 31210206784008 за кодом бюджетної класифікації доходів : 22030001

Банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ

МФО: 805012.

Щодо заяви про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 88 КАС України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх від оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Положеннями вищезазначеної статті передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору.

Як вбачається із поданого позову, позивачем не наведено доводів в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Разом з тим, суд зауважує, що визначення майнового стану сторони є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. “Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”. Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору. Водночас, відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови у задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору. Крім того, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Також позивачем документально не підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фудбольний клуб «Дніпро» станом на час звернення до суду не в змозі сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.

За таких обставин, клопотання позивача є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки, а саме:

- надати уточнений адміністративний позов із викладенням позовних вимог відповідно до вимог ч.4 ст. 105 КАС України та копію оскаржуваної вимоги;

- надати оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі встановленому законом.

Згідно до положень ст. 108 КАС України адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. 17, 88, 105, 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання податкової вимоги такою, що не була вручена та скасування податкової вимоги - залишити без руху.

Надати позивачу у десятиденний строк усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору за подання адміністративного позову та уточнений адміністративний позов із викладенням позовних вимог відповідно до вимог ч.4 ст. 105 КАС України та копію оскаржуваної вимоги.

В разі невиконання ухвали і не усунення недоліків до вказаного строку, позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка подала позов.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Гончарова