Постанова № 63480942, 23.08.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2016 р. Справа № 804/706/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Гончарової Ірини Анатоліївни,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасоптіма» до Головного управління ДФС у Дніпропетроській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасоптіма» до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000582210 від 22.01.2016 року.

В обґрунтування позову зазначено про безпідставність висновків акту перевірки від 11.01.2016 р. № 5/04-36-22-04/30001532 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Кривбасоптіма» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р., у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення №0000582210 від 22.01.2013 р., винесене на підставі вказаного акту є протиправними та підлягає скасуванню. Позивач посилається не те, що під час перевірки було надано всі необхідні первинні документи, що підтверджують повернення придбаного палива покупцем ПрАТ «Криворіжаглобуд» та ТОВ «Роса-Україна».

Ухвалою суду від 01.03.2016 року допущено заміну первісного позивача Криворізьку центральну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на належного - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області.

Представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав до суду письмові заперечення на позов, що обґрунтовані відсутністю підтвердження відповідними первинними документами господарської операції з повернення товару (дизельного пального) від покупців ПрАТ «Криворіжаглобуд», ТОВ «Роса-Україна», а саме: документами на підставі яких прийнято рішення про проведення коригування, актами про приймання-передачу нафтопродуктів, товарно-транспортними накладними, документами щодо оприбуткування повернутого товару, сертифікатами відповідності та паспортами якості. Також вказує, що таке повернення є економічно недоцільним контрагентам покупцям ТОВ «Кривбасоптіма». Проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Враховуючи обмеженість строку вирішення справи та наявність клопотання від позивача про розгляд справи в письмовому провадженні, а також те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин не прибув у судове засідання, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кривбасоптіма» (код ЄДРПОУ 30001532) зареєстровано 21.07.1998 р. виконавчим комітетом Криворізької міської ради, є платником податків та зборів, та перебуває на обліку в Криворізькій центральній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

У період з 10.12.2015 р. по 30.12.2015 р. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі наказу від 20.11.2015 р. №637, керуючись п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, абз.1, 2, 4 п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.4 ст.77 Податкового Кодексу України, було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Кривбасоптіма» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р.

За результатами даної перевірки складено акт від 11.01.2016 р. № 5/04-36-22-04/30001532, в якому зафіксовано порушення ТОВ «Кривбасоптіма»:

п.44.1 ст.44, п.187.1 ст.187, п.192.1 ст.192 Податкового Кодексу України, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.п.2.1, 2.2, 2.4, 2.16, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 181760 грн., в тому числі: березень 2014 року - 93290 грн., жовтень 2014 року - 46784 грн., грудень 2014 року 41686 грн.

На підставі акту перевірки від 11.01.2016 р. № 5/04-36-22-04/30001532 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 22.01.2016 року №0000582210, яким ТОВ «Кривбасоптіма» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 181760,00 грн., за фінансовими санкціями 45440,00 грн.

Правомірність винесеного Головного управління ДФС у Дніпропетровській області податкового повідомлення-рішення є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Кривбасоптіма» як постачальником укладено з ТОВ «Роса-Україна» договір постачання нафтопродуктів від 03.12.2012 року на постачання нафтопродуктів, відповідно до видаткових накладних. Вказаним договором не передбачено повернення товару постачальнику.

За вказаним договором позивачем поставлено дизельне паливо у кількості 44920,20 кг. загальною вартістю 505020,00 грн. (ПДВ 84170 грн.) за видатковою накладною №1341 від 26.12.2012 р., у кількості 29946,80 кг. загальною вартістю 336680,00 грн. (ПДВ 56113,33 грн.) за видатковою накладною №1349 від 28.12.2012 р..

ТОВ «Роса-Україна» було повернуто дизельне паливо: у кількості 24965 кг. на загальну суму 280706,46 грн. (ПДВ 46784,41 грн.), відповідно до накладної про повернення постачальнику №6 від 31.10.2014 р.; у кількості 22247,211 кг. на загальну суму 250116,68 грн. (ПДВ 41686,11 грн.), відповідно до накладної про повернення постачальнику №11 від 31.12.2014 р.

ТОВ «Кривбасоптіма» складено розрахунки коригувань кількісних і вартісних показників №10224 від 31.10.2014 р. до податкової накладної №12124 від 27.12.2012 р., №12213 від 31.12.2014 р. до податкової накладної №12133 від 28.12.2012 р.

ТОВ «Кривбасоптіма» як постачальником укладено з ПрАТ «Криворожаглострой» договір постачання нафтопродуктів №126 від 13.03.2013 року на постачання нафтопродуктів, відповідно до видаткових накладних. Вказаним договором не передбачено повернення товару постачальнику.

ПрАТ «Криворожаглострой» було повернуто дизельне паливо: у кількості 59865 л. на загальну суму 559737,75 грн. (ПДВ 93289,63 грн.), відповідно до накладної про повернення постачальнику №4 від 14.03.2014 р..

ТОВ «Кривбасоптіма» складено розрахунки коригувань кількісних і вартісних показників №30085 від 14.03.2014 р. до податкової накладної №12170 від 26.12.2013 р.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 44 Податкового Кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

У відповідності до п.187.1 ст.187 Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (п.192.1 ст.192 Податкового Кодексу України).

Згідно п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192 Податкового Кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини:

- рух активів у процесі здійснення господарської операції.

- установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

- установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Також, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що зазначено в іншому листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11).

Згідно з ч.2ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(далі - Закон) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до п. 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з п. 2.4 Наказу №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб'єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Із змісту статті 9 цього Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» також вбачається, що первинні документи обов'язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Приймаючи рішення по суті вимог, суд зважає на те, що позивачем під час розгляду справи не були надані пояснення та первинні бухгалтерські пояснення щодо підстав повернення та документів, на підставі яких прийнято рішення про проведення коригування, акти приймання-передачі нафтопродуктів встановленого зразка з відповідального зберігання, що засвідчують повернення товару за кількістю, товарно-транспорті накладні на перевезення нафтопродуктів до позивача, умови приймання, сертифікати якості, паспорти якості на товар, який було повернуто. Також не надано докази щодо відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку, а саме з приводу оприбуткування повернутого товару, а в разі наявності - подальшої реалізації повернутого товару.

Крім того, враховуючи специфіку вказаного товару, суд зазначає, що спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №281/171/578/155 від 20.05.2008 р. затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, згідно п.5.4 якого, перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568, та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования".

Пунктом 14 вказаної Інструкції вказано, що під час приймання, зберігання та відпуску нафти і нафтопродуктів керівник підприємства та головний бухгалтер здійснюють контроль за дотриманням матеріально відповідальними особами вимог цієї Інструкції та забезпечують: своєчасне оформлення документів руху нафти та нафтопродуктів; збереження їх кількості і якості; відображення їх руху за бухгалтерським обліком; своєчасне вжиття заходів щодо попередження псування, втрат, нестач та розкрадання нафти та нафтопродуктів, а також створення необхідних умов для їх зберігання.

Так, згідно Розділу 3.1, укладених договорів, покупець здійснює приймання товару за кількістю та якістю згідно з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту і зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики №281/171/578/155 від 20.05.2008р.

Також суд звертає увагу, що товар повертався за ціною 9,36884 грн./кг (ТОВ «Роса-Україна») та 9,27579 грн./кг (ПрАТ «Криворожаглострой»), проте придбаний за тією ж ціною - 9,36884 грн./кг. Отже відсутня економічна доцільність у здійсненні такого повернення, враховуючи, що станом на час повернення товару середня вартість дизельного палива складала 15,69 грн./кг.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходить із того, що об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори, укладені між ними, або третіми особами.

Тільки встановлення мети та факту порушення встановлено порядку оподаткування, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для висновку про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Поряд з цим, окрім мінімально необхідних згідно податкового законодавства документів суд має перевірити й інші документи та обставини, які мають підтвердити реальність виконання спірної операції, що відображена в податковому обліку.

Зазначене вище, на думку суду, дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкових зобов'язань, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт повернення товарів.

Таким чином, оскільки будь-які документи (у тому числі накладні, рахунки, акти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, у ТОВ «Кривбасоптіма» відсутнє право на формування податкового кредиту по операціях з повернення товару від ПрАТ «Криворіжаглобуд», ТОВ «Роса-Україна», отже податкове повідомлення-рішення №0000582210 від 22.01.2016 року винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області правомірно, а тому не підлягає скасуванню.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги за заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд вважає доводи позивача необґрунтованими, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасоптіма».

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасоптіма» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Гончарова