Постанова № 63480911, 24.10.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2016 р. Справа № 804/4735/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Гончарової І.А., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкової вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 04.07.2016 р. №3129-17 Західно-Донбаської об'єднаної державної податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Позовні вимоги мотивовано тим, що постановою Правління Національного банку України від 25.02.2016 р. №107 ПАТ «РОДОВІД БАНК» визнано неплатоспроможним. Отже станом на формування - 04.07.2016 р. - тривала процедура виведення неплатоспроможного банку ПАТ «РОДОВІД БАНК» з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку. Оскільки під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку, нарахування штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів, податкова вимога є необґрунтованою, прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача подав заяву про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача проти позову заперечував, у запереченнях на адміністративний позов зазначив, що спірна податкова вимога не свідчить про нарахування жодних фінансових чи інших санкцій, не є підтвердженням того, що на майно боржника накладено арешт, зареєстровано податкову заставу чи вжито інших заходів щодо стягнення податкового боргу. Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо визнання протиправною податкової вимоги не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки факт надіслання податкової вимоги жодним чином не порушує Закону України "Про систему гарантувань фізичних осіб", а факт наявності податкового боргу не заперечується і не спростовується позивачем. Таким чином, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити, а справу розглядати без участі його представника.

Враховуючи обмеженість строку вирішення справи та те, що позивач просив про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що 19.02.2016 року ПАТ «РОДОВІД БАНК» було надано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю, якою задекларовано земельний податок за 2016 рік у сумі 8221,39 грн., в тому числі: січень-листопад по 685,12 грн. щомісячно, грудень - 685,07 грн.

04.07.2016 року Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесено податкову вимогу №3129-17, якою визначено суму податкового боргу станом на 03.07.2016 року за узгодженим грошовим зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у сумі 685,12 грн.

Постановою Правління Національного банку України від 25.02.2016 року № 107 Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК» віднесено до категорії неплатоспроможних.

25.02.2016 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 261 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «РОДОВІД БАНК», відповідно до якого з 21.11.2014 року розпочато процедуру виведення АТ «РОДОВІД БАНК» з ринку, тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 1 місяць з 26.02.2015 року по 25.03.2016 року включно. Призначено уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «РОДОВІД БАНК» Куліш Віктора Миколайовича.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.03.2016 року №419 продовжено строк тимчасової адміністрації в неплатоспроможному банку АТ «РОДОВІД БАНК» з 26.03.2016 року по 25.04.2016 року включно.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п.14.1.153 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України).

Наказом Міністерства доходів і зборів України № 576 від 10.10.2013 року затверджено Порядок направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків (далі - порядок).

Відповідно до п.2.2 Порядку податкова вимога формується, якщо, зокрема, платник податків не сплатив суми податкового зобов'язання, зазначеної в поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки;

Позивачем факт відсутності сплати суми податкового зобов'язання, зазначеної в поданій ним податковій декларації з плати за землю за 2016 рік, у встановлені Кодексом строки не заперечується.

Відповідно до положень п.1.3 ст.1 Податкового кодексу України, останній не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Спеціальним Законом для правовідносин, які виникають під час тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 р. № 4452-VI.

Так, відповідно до ч.8 Розділу X Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, для правовідносин, що виникають під час тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду, пріоритетними є норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно з частиною 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;

4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом;

5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. №2343-XII грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.

З матеріалів справи судом встановлено, що оскаржувану податкову вимогу №3129-17 було винесено відповідачем 04.07.2016 року, тобто в період здійснення тимчасової адміністрації у АТ «РОДОВІД БАНК».

Разом з тим, в силу пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.94.6 ст.94 Податкового кодексу України керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається:

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду

З огляду на викладені положення Податкового кодексу України, прийняття рішення про направлення податкової вимоги є складовими процедури примусового стягнення податкового боргу, проте не самостійною є підставою до примусового стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Також не є підставою для нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.

Аналізуючи викладені норми чинного законодавства, суд стверджує, що податковою вимогою є письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу, що лише засвідчує наявність узгодженого грошового зобов'язання платника податку.

Викладене у вимозі попередження не є рішенням, а є лише повідомленням про можливість вчинення контролюючим органом заходів стягнення податкового боргу.

Також суд зауважує, що з віднесення банку до категорії неплатоспроможних, а також запровадженням процедури виведення банку з ринку та тимчасової адміністрації, останній не позбавляється статусу платника податку, а обов'язок сплачувати відповіді податки не зупиняється.

Враховуючи вище наведене, оскільки податкова вимога не є рішенням про примусове стягнення коштів, а також не є самостійною підставою для накладення арешту на майно та кошти платника, суд приходить до висновку, що під час винесення оскаржуваної податкової вимоги відповідач діяв обґрунтовано, на підставах та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З вищевказаного слідує, що Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області доведено правомірність прийняття вимоги про сплату боргу, отже позовні вимоги є необґрунтованим та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкової вимоги - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Гончарова