Постанова № 63480430, 13.12.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2016 р. Справа№ 910/8625/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Сітайло Л.Г.

Жук Г.А.

секретар Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача не з'явились

від відповідача-1 не з'явились

від відповідача-2 не з'явились

розглядаючи матеріали справи

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства

«Українська залізниця»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 29.08.2016 (суддя Цюкало Ю.В.)

у справі № 910/8625/16

за позовом Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат

«Азовсталь» (далі ПАТ «МК «Азовсталь»)

до 1) Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

(далі ПАТ «Українська залізниця»)

2) Державного підприємства «Донецька залізниця»

(далі ДП «Донецька залізниця»)

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.08.2016 р. у справі № 910/8625/16 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» грошові кошти: 16 087,70 грн. збитків та 1 378,00 грн. судового збору, в частині позовних вимог до Державного підприємства «Донецька залізниця» відмовлено повністю.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, ПАТ «Українська залізниця» оскаржило його в апеляційному порядку, просило скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що сама по собі вказівка в Законі України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», постанові Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 та Статуті відповідача-1 про те, що ПАТ «Укрзалізниця» є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту не означає автоматичного правонаступництва без проведення інвентаризації майна та затвердження передавальних актів і припинення юридичних осіб таких підприємств. Крім цього, за твердженнями апелянта, в матеріалах справи відсутні дані про проведення інвентаризації майна ДП «Донецька залізниця», складання актів інвентаризації майна, складання та затвердження зведених актів майна для передачі майна від ДП «Донецька залізниця» до статутного капіталу ПАТ «Укрзалізниця». На думку апелянта, позивачем не надано доказів переходу прав і обов'язків ДП «Донецька залізниця» до ПАТ «Укрзалізниця» в порядку правонаступництва та, відповідно, порушення прав ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця», вдтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення збитків з відповідача-1.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, справу № 910/8625/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Дикунської С.Я., суддів: Калатай Н.Ф., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 апеляційну скаргу ПАТ «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2016 у справі № 910/8625/16 прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 22.11.2016.

В зв'язку з участю суддів Калатай Н.Ф. та Чорногуза М.Г. у підготовці суддів апеляційних господарських судів в Національній школі суддів, 22.11.2016 системою автоматичного розподілу проведено заміну цих суддів й згідно протоколу автоматичної зміни складу суду визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Шапран В.В., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2016 апеляційну скаргу ПАТ «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2016 у справі № 910/8625/16 прийнято до провадження у визначеному складі суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2016 розгляд справи № 910/8625/16 за апеляційною скаргою ПАТ «Українська залізниця» відкладено на 13.12.2016.

В зв'язку з перебуванням судді Шапрана В.В. у відпустці, 13.12.2016 системою автоматичного розподілу проведено заміну цьогоо судді й згідно протоколу автоматичної зміни складу суду визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Жук Г.А., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 апеляційну скаргу ПАТ «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2016 у справі № 910/8625/16 прийнято до провадження

В судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки апеляційний господарський суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслали.

Відповідно до абзацу 3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 цієї ж постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011).

За приписами п. 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 05.06.2014 № 01-06/745/2014, учасник судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов, зазначених у підпунктах 1 - 4 пункту 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» (в редакції інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14).

Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 111-10 ГПК.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14, за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі «Новини та події суду») офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

З огляду на наведене, учасники провадження належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, неявка їх представників не перешкоджає вирішенню апеляційної скарги по суті, відтак апеляційний суд дійшов висновку про необхіднвсть розгляду апеляційної скарги за відсутності вищезгаданих представників за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», правонаступником якого є ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ «Українська залізниця» про стягнення збитків в розмірі 16 087, 70 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що згідно договору перевезення, оформленого залізничною накладною № 49600869 від 31.10.2015 на адресу позивача у вагонах №№ 56232226, 56866205, 62256169, 53133039, 56201072, 56916919 повинен був надійти вантаж (кокс доменний). Проте по прибуттю вагонів на станцію Сартана Донецької залізниці проведено перевірку маси вантажу на підставі ст. 24 Статуту залізниць України, під час якої виявлено, що маса вантажу у згаданих вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладній. Таким чином, ДП «Донецька залізниця», як перевізник, не забезпечило збереження вантажу на шляху слідування та на залізничних станціях, що є підставою для стягнення з нього збитків в розмірі 16 087,70 грн. Оскільки правонаступником ДП «Донецька залізниця» є ПАТ «Українська залізниця», останнє повинно відшкодувати позивачеві збитки.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, позивачем заявлено клопотання про залучення в якості іншого відповідача ДП «Донецька залізниця» та стягннення з останнього та ПАТ «Українська залізниця» солідарно 16 087,70 грн. збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2016 залучено до участі у справі у якості іншого відповідача - ДП «Донецька залізниця».

Так, як встановлено матеріалами справи, 31.10.2015 ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод» за залізничною накладною № 49600869 зі станції відправлення Авдіївка Донецької залізниці здійснило відправлення вагонів №№ 56232226, 56866205, 62256169, 53133039, 56201072, 56916919 на станцію Сартана Донецької залізниці. Вантажоодержувачем за цією накладеною є ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», тобто позивач.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 909 ЦК України).

Відповідно до п. 110 Статуту залізниць (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Статуту залізниць України» від 06.04.1998 № 457) залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Пунктом 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, накладна (залізнична) є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Згідно п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Як встановлено матеріалами справи, по прибуттю вагонів на станцію Сартана Донецької залізниці було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у цих вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, а саме:

- у вагоні № 56232226: брутто 63 700,00 кг., тара 23 050,00 кг., нетто - 40 650,00 кг., що менше на 1 350,00 кг., про що складено комерційний акт № БІ 574808/723 від 11.11.2015 й засвідчено, що навантаження у вагоні навалом, вище бортів на 300-400 мм, маркування вантажу поздовжньою смугою вапном; над 7 люком по ходу потягу, наявне поглиблення довжиною 1100 мм по всій ширині вагону, глибиною 600мм. Маркування порушене, вагон у технічному стані справний, течі вантажу немає;

- у вагоні № 56866205: брутто 64 000,00 кг., тара 23 200,00 кг., нетто - 40 800,00 кг., що менше на 1 400,00 кг., про що складено комерційний акт № БІ 574809/724 від 11.11.2015 й засвідчено, що навантаження в вагоні навалом, вище бортів на 300-400 мм, маркування вантажу поздовжньою смугою вапном; над 1 люком по ходу потягу, наявне поглиблення з правої сторони довжиною 800 мм х 1000мм х 500мм. Маркування порушене, вагон у технічному стані справний, течі вантажу немає;

- у вагоні № 62256169: брутто 65 500,00 кг., тара 23 400,00 кг., нетто - 42 150,00 кг., що менше на 1 700,00 кг., про що складено комерційний акт № БІ 574810/725 від 11.11.2015 й засвідчено, що навантаження в вагоні навалом, вище бортів на 300-400 мм, маркування вантажу поздовжньою смугою вапном; над 6-7 люками по ходу потягу, наявне поглиблення довжиною 2700мм, на ширину вагону, глибиною 500мм. Маркування порушене, вагон у технічному стані справний, течі вантажу немає;

- у вагоні № 53133039: брутто 63 200,00 кг., тара 23 900,00 кг., нетто - 39 300,00 кг., що менше на 1 200,00 кг., про що складено комерційний акт № БІ 574811/726 від 11.11.2015 й засвідчено, що навантаження в вагоні навалом, вище бортів на 300-400 мм, з природними скосами до торця та двері вагону, маркування вантажу поздовжньою смугою вапном; над 1 люком по ходу потягу, наявне поглиблення довжиною 1200 мм, на ширину вагону, глибиною 500 мм. Маркування порушене, вагон у технічному стані справний, течі вантажу немає;

- у вагоні № 56201072: брутто 60 900,00 кг., тара 22 300,00 кг., нетто - 38 600,00 кг., що менше на 1 550,00 кг., про що складено комерційний акт № БІ 574812/727 від 11.11.2015 й засвідчено, що навантаження в вагоні навалом, вище бортів на 300-400 мм, з природними скосами до торця та двері вагону, маркування вантажу поздовжньою смугою вапном; над 5, 6, 7 люками по ходу потягу, наявне поглиблення довжиною 4 000 мм на ширину вагону, знята шапка з бортів на 100 мм. Маркування порушене, вагон у технічному стані справний, течі вантажу немає;

- у вагоні № 56916919: брутто 60 950,00 кг., тара 22 400,00 кг., нетто - 38 550,00 кг., що менше на 1 100,00 кг., про що складено комерційний акт № БІ 574813/728 від 11.11.2015 й засвідчено, що навантаження в вагоні навалом, вище бортів на 300-400 мм, з природними скосами до торця та двері вагону, маркування вантажу поздовжньою смугою вапном; над 6, 7 люками по ходу потягу, наявне поглиблення довжиною 3 000 мм на ширину вагону, глибиною 500 мм. Маркування порушене, вагон у технічному стані справний, течі вантажу немає.

Відповідно до ст. 2 Правил складання актів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, комерційні акти складаються для засвідчення (крім іншого) обставин невідповідності маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

За приписами ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність передбачену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Перевізник згідно ч. 2 ст. 924 ЦК України відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу , пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про залізничний транспорт» та ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Як встановлено матеріалами справи, ДП «Донецька залізниця», як перевізник, не забезпечило збереження вантажу на шляху слідування та на залізничних станціях.

За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники на підставі ст. 113 Статут залізниць України несуть відповідальність в розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, встановлено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах:

- вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані;

- руда марганцева і хромова;

- кварцити у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм);

- мідний купорос;

- хімічна сировина навалом;

- солі;

- фрукти свіжі;

- овочі свіжі;

- шкіра оброблена і мокросолона;

- тютюн;

- м'ясо свіже.

Таким чином, фактична нестача вантажу у вагоні № 56232226 становить 510 кг (1 350,00 - 840,00 (42 000,00 х 2%)). Вагон № 56232226 входив до партії товару вагою 986,20 т, яка поставлялася згідно сертифікату якості № 16345. Вартість 1 тони вантажу з ПДВ у цьому вагоні, згідно з актом приймання-передачі № А-207538 від 31.10.2015 та рахунком-фактурою СФ-207538 від 31.10.2015 складає 3 997,92 грн. (без ПДВ) х 1,2 = 4 797,50 грн.

Вартість нестачі вантажу (коксу доменного) у вагоні № 56232226, з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, складає: 4 797,50 грн. з ПДВ. X 0,510 т = 2 446,73 грн. з ПДВ.

Фактична нестача вантажу у вагоні № 56866205 становить 556 кг (1 400,00 - 844,00 (42 200,00 х 2%)). Вагон № 56866205 входив до партії товару вагою 986,20 т, яка поставлялася згідно сертифікату якості № 16345. Вартість 1 тони вантажу з ПДВ, згідно з актом приймання-передачі № А-207538 від 31.10.2015 року та рахунком-фактурою СФ-207538 від 31.10.2015 року складає: 3 997,92 грн. (без ПДВ) х 1,2 = 4 797,50 грн.

Вартість нестачі вантажу (коксу доменного) у вагоні № 56866205, з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, складає: 4 797,50 грн. з ПДВ. X 0,556 т = 2 667,41 грн. з ПДВ.

Фактична нестача вантажу у вагоні № 62256169 становить 823 кг (1 700,00 - 877,00 (43 850,00 х 2%)). Вагон № 62256169 входив до партії товару вагою 986,20 т, яка поставлялася згідно сертифікату якості № 16345. Вартість 1 тони вантажу з ПДВ, згідно з актом приймання-передачі № А-207538 від 31.10.2015 року та рахунком-фактурою СФ-207538 від 31.10.2015 року складає: 3 997,92 грн. (без ПДВ) х 1,2 = 4 797,50 грн.

Вартість нестачі вантажу (коксу доменного) у вагоні № 62256169, з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, складає: 4 797,50 грн. з ПДВ. X 0,823 т = 3 948,34 грн. з ПДВ.

Фактична нестача вантажу у вагоні № 53133039 становить 390 кг (1 200,00 - 810,00 (40 500,00 х 2%)). Вагон № 53133039 входив до партії товару вагою 1 137,45 т, яка поставлялася згідно сертифікату якості № 16343. Вартість 1 тони вантажу з ПДВ, згідно з актом приймання-передачі № А-207538 від 31.10.2015 року та рахунком-фактурою СФ-207538 від 31.10.2015 року складає: 4 054,26 грн. (без ПДВ) х 1,2 = 4 865,11 грн.

Вартість нестачі вантажу (коксу доменного) у вагоні № 53133039, з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, складає: 4 865,11 грн. з ПДВ. X 0,390 т = 1 897,39 грн. з ПДВ.

Фактична нестача вантажу у вагоні № 56201072 становить 747 кг (1 550,00 - 803,00 (40 150,00х 2%)). Вагон № 56201072 входив до партії товару вагою 1 137,45 т, яка поставлялася згідно сертифікату якості № 16343. Вартість 1 тони вантажу з ПДВ, згідно з актом приймання-передачі № А-207538 від 31.10.2015 року та рахунком-фактурою СФ-207538 від 31.10.2015 року складає: 4 054,26 грн. (без ПДВ) х 1,2 = 4 865,11 грн.

Вартість нестачі вантажу (коксу доменного) у вагоні № 56201072, з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, складає: 4 865,11 грн. з ПДВ. X 0.747 т = 3 634,24 грн. з ПДВ.

Фактична нестача вантажу у вагоні № 56916919 становить 307 кг (1 100,00 - 793,00 (39 650,00 х 2%)). Вагон № 56916919 входив до партії входив до партії товару вагою 1 137,45 т. яка поставлялася згідно сертифікату якості № 16343. Вартість 1 тони вантажу з ПДВ, згідно з актом приймання-передачі № А-207538 від 31.10.2015 року та рахунком-фактурою СФ-207538 від 31.10.2015 року складає: 4 054,26 грн. (без ПДВ) х 1,2 = 4 865,11 грн.

Вартість нестачі вантажу (коксу доменного) у вагоні № 56916919, з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, складає: 4 865,11 грн. з ПДВ. X 0.307 т = 1 493,59 грн. з ПДВ.

Таким чином, вартість втраченого при перевезенні майна складає 16 087,70 грн. (1 493,59 грн. + 3 634,24 грн. + 1 897,39 грн. + 3 948,34 грн. + 2 667,41 грн. + 2 446,73 грн.).

Відповідно до п. 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Залізниця на підставі п. 114 Статуту залізниць відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (ч. 8 п. 2 ст. 16 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками згідно ч. 2 цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Положеннями ст. 623 ЦК України сторону, яка порушила зобов'язання, зобов'язано відшкодувати завдані у результаті цього збитку.

Згідно з ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, а також додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Як встановлено матеріалами справи, дійсна вартість втраченого вантажу у вагонах №№ 56232226, 56866205, 62256169, 53133039, 56201072, 56916919 складає 16 087,70 грн., що підлягає стягненню.

Задовольняючи позов частково, місцевий господарський суд виходив з того, що ПАТ «Українська залізниця» є правонаступником ДП «Донецька залізниця».

Не зважаючи на заперечення цього апелянтом, апеляційний господарський суд погоджується з такими висновками місцевого суду.

Так, Законом України «Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» врегульований особливий порядок утворення ПАТ «Українська залізниця».

Відповідно до преамбули згаданого Закону цей нормативно-правовий акт визначає правові, економічні та організаційні особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі (далі - Товариство), управління і розпорядження його майном та спрямований на забезпечення економічної безпеки і захисту інтересів держави.

Згідно ч. 2 розділу III «Перехідні та прикінцеві положення» Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч.1 ст. 2 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування»).

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 2 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту. Оприлюднення затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку підприємств залізничного транспорту, на базі яких утворюється Товариство, є офіційним повідомленням для кредиторів про припинення таких суб'єктів господарювання.

На виконання згаданого Закону, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 (опублікованої в Урядовому кур'єрі, 2014, 07, 04.07.2014 № 118) утворено ПАТ «Українська залізниця» на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

Серед наведеного у додатку 1 до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України № 200 переліку підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється ПАТ «Українська залізниця», значиться й ДП «Донецька залізниця».

Згідно зі Статутом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735, Залізниця є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, 21.10.2015 вчинено державну реєстрацію ПАТ «Українська залізниця» з внесенням запису про дані юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа, до яких віднесено, зокрема, ДП «Донецька залізниця». Доказів скасування або оспорювання даного запису матеріали справи не містять.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно ч. 2 ст. 107 ЦК України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Таким чином, згідно вимог чинного цивільного законодавства при реорганізації (злитті) юридичних осіб, перехід прав і обов'язків до новоутвореної юридичної особи, відбувається на підставі передавального акта, в якому про це має бути чітко зазначено.

Про необхідність затвердження таких передавальних актів йдеться і в Постанові №200.

Разом з тим, майно (активи, власний капітал та зобов'язання підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до цього пункту, і відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств і установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 12.11.2014 № 604.

Постановою КМУ від 12.11.2014 № 604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції» передбачено, що проведення інвентаризації та оцінки майна (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, має бути здійснено після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також завершення проведення антитерористичної операції, після чого мають бути подані пропозиції щодо зміни статутного капіталу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

Вищенаведені нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України прямо вказують, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування (в тому числі, Підприємства), їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення АТО, не увійшло до статутного капіталу Залізниці.

Проте 05.08.2015 було оформлено передавальний акт, затверджений Міністром інфраструктури України 18.08.2015, відповідно до якого активи ДП «Донецька залізниця» було передано відповідачу, із зауваженням такого змісту: правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків підприємства, яке розташоване на території проведення АТО не включається до зведених актів інвентаризації, а відображається в балансі і закріплюється в частині активів за ПАТ «Українська залізниця» на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 № 604.

Відповідно, решта майна ДП «Донецька залізниця», яке розташоване не на території проведення АТО, було передано правонаступнику, тобто ПАТ «Українська залізниця».

З огляду на наведене, ПАТ «Українська залізниця» є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, зокрема, ДП «Донецька залізниця», відповідно до відповідача-1 перейшли всі права та обов'язки ДП «Донецька залізниця» (відповідача-2), а тому правомірним є стягнення збитків за втрачений вантаж саме з ПАТ «Українська залізниця», яке в силу закону є правонаступником ДП «Донецька залізниця».

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов законного висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення збитків в зв'язку із втратою вантажу в розмірі 16 087, 70 грн., які доведені позивачем належними та допустимими доказами, а тому є такими, що підлягають задоволенню шляхом їх стягнення саме з ПАТ «Українська залізниця» (відповідача-1), відповідно вимоги в частині стягнення збитків з ДП «Донецька залізниця» (відповідача-2) задоволенню не підлягають.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2016 р. у справі № 910/8625/16 - без змін.

Матеріали справи № 910/8625/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді Л.Г. Сітайло

Г.А. Жук