Рішення № 63480171, 12.12.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2016 р.Справа № 922/2896/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Самсоновій М.М.,

розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ", 61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, код ЄДРПОУ 39590621;

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - публічне акціонерне товариство "Харківгаз", 61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, код ЄДРПОУ 03359500;

до комунального закладу охорони здоров'я Первомайська центральна районна лікарня, 64102, Харківська область, м. Первомайський, вул. Світанкова, 3, код ЄДРПОУ 02002730;

про стягнення 20028,31 грн.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність № 2424 від 05.09.2016);

3-я особа на стороні позивача ОСОБА_1Г.(довіреність №3881 від 01.09.2016);

відповідача - не з'явився.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального закладу охорони здоров'я Первомайська центральна районна лікарня (відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованость за спожитий природний газ у розмірі 7933,29 грн., пені у розмірі 7074,07 грн., 3% річних у розмірі 519,46 грн. та інфляційних втрат у розмірі 4501,49 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань відповідно до умов договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №2015/ТП-БО-312055 від 17.09.2015 щодо повної та своєчасної оплати вартості отриманого природного газу та наданих послуг. Здійснюючи правове обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на ст.193 ГК України, ст.ст. 256, 257, 258, 526, 527, 611 625 ЦК України.

29.08.2016 р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу №922/2896/16 було призначено для розгляду судді Доленчук Д.О.

Ухвалою суду від 31.08.2016 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13.09.2016 о 10:00 год., залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство "Харківгаз".

Ухвалою суду від 13.09.2016 розгляд справи було відкладено на 25.10.2016 о 10:40 год.

24.10.2016 р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області, на підставі розпорядження від 24.10.2016 року, у зв'язку з хворобою судді Доленчука Д.О., справу № 922/2896/16 призначено для розгляду судді Новіковій Н.А., про що до справи надано протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2016.

Ухвалою суду від 25.10.2016 в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 12.12.2016 о 11:30 год.

У судовому засіданні 12.12.2016 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов повністю з підстав, зазначених у позовній заяві. Зазначив, що від відповідача на рахунок ТОВ «ХарківГаз Збут» надійшли кошти у розмірі 9000, 00 грн., вони перебувають на обліковому рахунку та ще не розподілені позивачем для погашення заборгованості за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №2015/ТП-БО-312055 від 17 вересня 2015 року.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника у судове засідання, до суду надійшла заява (вх. №35299 від 26.10.2016) від головного лікаря Первомайського району ОСОБА_2, відповідно до якої відповідач визнав позовні вимоги ТОВ «ХарківГаз Збут» у повному обсязі та просив розглянути справу без участі представника лікарні, за наявними у матеріалах справи доказами у звязку із великою завантаженістю в роботі. Крім того, зазначив, що за рахунок спонсорської допомоги КЗОЗ Первомайська центральна районна лікарня частково погасила заборгованість перед позивачем ТОВ «ХарківГаз Збут» у сумі 9000, 00 грн., на підтвердження цього було додано до заяви дублікат квитанції №0.0.626481738.1 від 30.09.2016.

Третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, у наданих суду письмових поясненнях (вх. №34881 від 24.10.2016), а представник третьої особи у судовому засіданні підтримав позовні вимоги ТОВ «ХарківГаз Збут» до КЗОЗ Первомайська ЦРЛ, мотивуючи свою позицію тим, що відповідач неналежним чином виконував зобовязання, покладені на нього договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №2015/ТП-БО-312055 від 17 вересня 2015 року та укладених до договору Додаткових угод №1 від 17.09.2015, №2 від 30.10.2015, №1/3 від 09.12.2015, №2/4 від 28.12.2015.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. З ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому доходить висновку про можливість розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, суд встановив наступне.

17 вересня 2015 року між позивачем (як постачальником),третьою особою на стороні позивача, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору (як газорозподільне підприємство) та відповідачем (як споживачем) було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №2015/ТП-БО-3.12055 (далі - договір на постачання природного газу).

Відповідно до п. 1.1 договору на постачання природного газу постачальник постачає природний газ споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно з п. 1.2 договору на постачання природного газу передача газу за договором здійснюється в межах балансової належності обєктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі пункти призначення).

В пункті 2.3 договору на постачання природного газу сторони дійшли згоди, що обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті споживачем, визначається за підсумками розрахункового періоду на межі балансової належності обєктів споживача за даними комерційних вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Відповідно до п. 2.5 договору на постачання природного газу за підсумками розрахункового періоду споживач протягом двох робочих днів погоджує з газорозподільним підприємством акт про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період (технічний акт приймання-передачі природного газу), який є підставою для оформлення актів приймання-передачі між відповідними субєктами ринку природного газу.

Зі змісту п.п. 3.6, 3.9 договору на постачання природного газу вбачається, що послуги з постачання газу підтверджуються підписаними постачальником та споживачем актом приймання-передачі газу, що оформлюється на підставі акта про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу (технічного акта приймання-передачі природного газу) за розрахунковий період, складеного споживачем та газорозподільним підприємством відповідно до п.2.5 розділу ІІ договору. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

У п.10.1 договору на постачання природного газу із змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 17.09.2015 закріплено, що договір набирає чинності з дати його підписання та відповідно до ч.3 ст.631 ЦК України поширює свою дію на відносини в частині постачання природного газу з 01 вересня 2015 року, та укладається на строк до 31 грудня 2015 року, а в частині розрахунку до повного виконання.

Додатковою угодою №2 до договору на постачання природного газу п.4.7 викладено в іншій редакції, а саме зазначено, що оплата вартості послуг з постачання газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок постачальника, з якого здійснюються розрахунки між субєктами ринку природного газу, у тому числі з газорозподільним/газотранспортним підприємством за договором на розподіл/транспортування природного газу.

Відповідно до положень додаткової угоди №2/4 від 28.12.2015 до договору на постачання природного газу загальна сума договору складає 339307, 74 грн., в т.ч.ПДВ 56551, 29 грн. за 37, 8087 тис.м.куб. за рахунок бюджетних коштів 228958, 92 грн.; відшкодування 110348, 82 грн.

Як свідчать наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі природного газу, в період за липень-грудень 2015 року позивач поставив, а відповідач прийняв газ на загальну суму 253 686, 04 грн., а саме згідно з актом № ХО300002671 від 31.07.2015 за липень 2015 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 0, 022 тис.куб.м всього на суму 197, 42 грн.; згідно з актом № ХО300002834 від 31.08.2015 за серпень 2015 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 0, 022 тис.куб.м всього на суму 197, 42 грн.; згідно з актом № ХО300004350 від 30.09.2015 за вересень 2015 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 0, 027 тис.куб.м всього на суму 242, 30 грн.; згідно з актом № ХО300006670 від 31.10.2015 за жовтень 2015 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 23, 155 тис.куб.м всього на суму 207800, 38 грн.; згідно з актом № ХО300011612 від 30.11.2015 за листопад 2015 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 0, 036 тис.куб.м всього на суму 323, 08 грн.; згідно з актом № ХО300017629 від 31.12.2015 за грудень 2015 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 5, 006 тис.куб.м всього на суму 44925, 44 грн.

Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, відповідач частково розрахувався за спожитий протягом липня-грудня 2015 року природний газ, що не заперечується відповідачем, на надіслану позивачем вимогу від 14.06.2016 №30 відповідач не відреагував, у семиденний строк від дня предявлення вимоги кошти на рахунок ТОВ «ХарківГаз Збут» не перерахував, у звязку з чим станом на 22 липня 2016 року загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 20028, 32 грн., в звязку з чим позивач і звернувся із вказаним позовом до суду.

При цьому відповідач не заперечує проти суми заборгованості, проте вказує, що за рахунок спонсорської допомоги Первомайська центральна районна лікарня Харківської області частково оплатила заборгованість перед позивачем у розмірі 9000, 00 грн., що підтверджується дублікатом квитанції 0.0.626481738.1 від 30.09.2016., та не заперечується позивачем.

Відповідно до п. 4.1 договору на постачання природного газу, розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами та тарифами, що встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з п. 4.5 договору на постачання природного газу, розрахунковий період за договором становить один місяць з 9.00 години першого дня місяця до 9.00 години першого дня наступного місяця включно.

Зі змісту п. 4.6 договору на постачання природного газу вбачається, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем на умовах щомісячної/щодекадної 100% попередньої оплати договірного обсягу постачання газу. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. До дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивач стверджує, що відповідач свої грошові зобовязання з оплати спожитого газу за період з липня по грудень 2015 року виконував не у повному обсязі, сума основного боргу складає 7 933, 29 грн., що зумовило звернення до суду з відповідним позовом та нарахування на підставі п.6.2.2 договору на постачання природного газу пені у розмірі 7074, 07 грн., а на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України - 3% річних у розмірі 519, 46 грн. та інфляційних витрат у розмірі 4501, 49 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст.509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що на виконання умов договору на постачання природного газу в період з липня по грудень 2015 року позивач поставив, а відповідач прийняв газ на загальну суму 253 696, 04 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі газу, а також визнається відповідачем.

Частиною 1 ст.530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

Позивач стверджує, що відповідач за отриманий з липня по грудень 2015 року природний газ розрахувався не у повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості за договором на постачання природного газу у розмірі 7 933, 29 грн.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем, в порушення ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, не надано доказів, які б свідчили про оплату отриманого природного газу в повному обсязі. Окрім того, факт заборгованості перед позивачем з оплати отриманого природного газу на суму 7 933, 29 грн. визнається відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання грошових зобов'язань за договором на постачання природного газу на суму 7 933, 29 грн.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних витрат та 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.З ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В пункті п. 6.2.2 договору на постачання природного газу сторони домовились, що у разі порушення споживачем строків оплати, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, інфляційних витрат та 3% річних на предмет відповідності вимогам договору поставки та чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 253-255, 549, 625 ЦК України, ст.ст. 231-232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 7 074, 07 грн., інфляційних втрат в сумі 4 501, 49 грн. та 3% річних в сумі 519, 46 грн. є обгрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем, в порушення ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, не надано доказів вжиття ним всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання своїх грошових зобовязань за договором, а також доказів неможливості вчасної оплати коштів згідно з актами приймання-передачі від 31 липня 2015 року, 31серпня 2015 року, 30 вересня 2015 року, 31 жовтня 2015 року, 30 листопада 2015, 31 грудня 2015 року.

Разом з тим, беручи до уваги те, що відповідачем, після звернення позивача до суду, було сплачено 9000, 00 грн. в рахунок погашення загальної заборгованості за договором на постачання природного газу відповідно до дублікату квитанції №0.0.626481738.1 від 30.09.2016, що не заперечується позивачем, проте яким ще не здійснено розподілення коштів в рахунок погашення заборгованості, суд, керуючись приписами ст. 534 ЦК України вважає погашеною забогованість у порядку черговості наступним чином: сплачено пеню у розмірі 7 074, 07 грн. та основний борг у розмірі 1925, 93 грн., у звязку із чим провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України через відсутність предмету спору на день його розгляду, в іншій частині позовних вимог позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ч.2 ст. 49 ГПК України, відповідно до якої якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Беручи до уваги, те що відповідачем здійснено дії щодо погашення існуючої заборгованості за постачання газу після звернення позивача з позовом до суду, тобто з його (відповідача) неправильних дій справу доведено до розгляду господарським судом, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378, 00 грн. згідно із положеннями ч.2 ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 1, 4, 32-34, 43, 44, 49, п.1-1 ст.80, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального закладу охорони здоров'я Первомайська центральна районна лікарня (64102, Харківська область, м. Первомайський, вул. Світанкова, 3, ЄДРПОУ 02002730) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, код ЄДРПОУ 39590621; п/р 26005110058 в АБ «Кліринговий дім» м. Київ, МФО 300647) суму основного боргу у розмірі 6007, 36 грн., 3 % річних у розмірі 519, 46 грн., інфляційні втрати у розмірі 4501, 49 грн., судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1925, 93 грн. та пені у розмірі 7074, 07 грн. припинити за відсутністю предмету спору на день його розгляду.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 19.12.2016 р.

Суддя ОСОБА_3