Рішення № 63479712, 12.12.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"12" грудня 2016 р. Справа № 911/3563/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дітрейд ЛТД", 04073, місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 14-Б

до Господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росич", 09800, Київська область, Тетіївський район, місто Тетіїв, вулиця Шевченка, будинок 11

про стягнення 21264,70 грн.

суддя Н.Г. Шевчук

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. №14 від 04.01.2016);

ОСОБА_2 (дов. №47 від 20.09.2016);

від відповідача: не з'явився.

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дітрейд ЛТД" звернулось у господарський суд Київської області з позовом до Господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росич" про стягнення 21264,70грн, з яких: 19078,98 грн. основного боргу, 265,20 грн. інфляційних втрат, 168,48 грн. 3% річних та 1752,04 грн. пені, нарахованих за період з 05.07.2016 по 20.10.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №Б/798 від 09.06.2016 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника у судове засідання, письмового відзиву на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача суд

встановив:

09.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дітрейд ЛТД" (постачальник) та Господарським товариством з обмеженою відповідальністю "Росич" (покупець) укладено договір поставки №Б/798 (договір, а.с.14)

За умовами договору постачальник зобовязується передавати у власність покупцю продукцію, а покупець - приймати цей товар та оплачувати його у порядку і на умовах, передбачених цим договором (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 1.2 договору асортимент та ціна товару погоджується сторонами у накладній на поставку товару, яка є невідємною частиною цього договору.

Поставка здійснюється партіями на умовах DDP до пункту призначення (склад чи магазин покупця, що знаходиться за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Леваневського, 6, або інший склад чи магазин покупця, якщо він визначений сторонами у додатку до цього договору), згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС 2010, які застосовуються з урахуванням особливостей, повязаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього договору. Поставка здійснюється автотранспортом постачальника або за бажанням покупця шляхом самовивозу. (пункт 3.1 договору).

В силу пункту 3.7 договору перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в момент отримання товару покупцем та підписання (з печаткою) ним накладних за поставлений товар.

Покупець здійснює оплату товару за ціною, яка передбачена у накладній на поставку товару до договору (пункт 4.1 договору).

Відповідно до пункту 4.4 договору, покупець зобовязується сплатити вартість поставленої партії товару протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару. Оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або шляхом внесення готівки у касу постачальника.

Згідно пункту 9.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 19.07.2018, а у частині проведення розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товару на загальну суму 19078,98 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками в двосторонньому порядку (а.с. 24-33).

Як стверджує позивач, відповідач свої зобов'язання за договором в частині здійснення оплати за поставлений товар не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 19078,98грн.

27.07.2016, підписавши акт звірки взаємних розрахунків, сторони погодили, що за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 19078,98 грн. (а.с. 34).

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією №38-п від 08.08.2016 (а.с. 35), в якій просив оплатити вищевказану заборгованість, проте дана претензія залишена без відповіді та належного реагування, у звязку з чим позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи, що заборгованість за договором поставки №Б/798 від 09.06.2016 на час прийняття рішення відповідачем не погашена, докази оплати отриманого відповідачем товару відсутні, а розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 19078,98 грн. основного боргу за поставлений товар підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 1752,04 грн. пені, нарахованої за період з 05.07.2016 по 20.10.2016.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що за кожен день прострочення оплати отриманого товару покупець зобовязаний сплатити постачальнику від суми простроченого платежу пеню у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення зобовязання. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли оплата товару повинна бути здійснена. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, у випадку прострочення оплати отриманого товару, покупець сплачує постачальнику 3 (три) % річних від простроченої суми. Покупець не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до частини першої статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши розрахунок пені, встановив, що заявлена позивачем до стягнення сума відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги щодо стягнення з відповідача 1752,04 грн. пені нарахованої за період з 05.07.2016 по 20.10.2016, підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення 265,20 грн. інфляційних втрат та 168,48 грн. 3% річних нарахованих за період з 05.07.2016 по 20.10.2016.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, встановив, що він не суперечить вимогам законодавства та обставинам справи, а тому з відповідача підлягають стягненню 265,20 грн. інфляційних втрат та 168,48 грн. 3% річних нарахованих за період з 05.07.2016 по 20.10.2016.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 21264,70 грн. з яких: 19078,98 грн. основного боргу, 265,20 грн. інфляційних втрат, 168,48 грн. 3% річних та 1752,04 грн. пені нарахованих за період з 05.07.2016 по 20.10.2016.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росич" (код 20600647) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дітрейд ЛТД" (код 39896792) 19078 (девятнадцять тисяч сімдесят вісім) грн. 98 коп. основного боргу, 265 (двісті пятдесят шість) грн. 20 коп. інфляційних втрат, 168 (сто шістдесят вісім) грн. 48 коп. 3% річних, 1752 (тисяча сімсот пятдесят дві) грн. 04 коп. пені та 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складено та підписано 19.12.2016