Ухвала суду № 63479644, 19.12.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

19.12.2016

№ 910/32023/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянув заяву приватного акціонерного товариства «Завод «Південкабель» (далі – Завод), м. Харків, про прийняття додаткового рішення

у справі № 910/32023/15

за позовом Заводу

до Державної служби інтелектуальної власності України, м. Київ, та

общества с ограниченной отвественностью «ПО «Энэргокомплект» (товариство з обмеженою відповідальністю «ВО «Енергокомлект»), м. Вітебськ, Республіка Білорусь,

про визнання недійсним патенту України №94518 на корисну модель,

без виклику представників сторін,

Завод звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про:

- визнання недійсним патенту України №94518 на корисну модель «Одножильний силовий кабель середньої чи високої напруги», власником якого є общество с ограниченной отвественностью «ПО «Энэргокомплект» (товариство з обмеженою відповідальністю «ВО «Енергокомлект», далі – Товариство);

- зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України (далі – Служба) внести відомості до Державного реєстру патентів України стосовно визнання недійсним патенту України №94518.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2016 позов задоволено; визнано недійсним патент України №94518 на корисну модель «Одножильний силовий кабель середньої чи високої напруги», володільцем якого є Товариство; зобов’язано Службу внести зміни до Державного реєстру патентів України стосовно визнання недійсним патенту України №94518; стягнуто з Товариства на користь Заводу 1 218 грн. судового збору.

16.12.2016 Заводом подано суду заяву, в якій позивач просить суд прийняти додаткове рішення у справі №910/32023/15, яким стягнути з Товариства на користь Заводу 1 218 грн. судового збору і 17 476,80 грн. витрат за проведення судової експертизи.

Відповідно до частини першої статті 88 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Згідно з частиною першою статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Так, позивачем заявлено до стягнення з Товариства 1 218 грн. судового збору і 17 476,80 грн. витрат за проведення судової експертизи. На підтвердження понесення витрат за проведення судової експертизи Заводом 16.12.2016 подано суду рахунок-фактуру від 20.07.2016 №182 на суму 17 476,80 грн. і платіжне доручення від 28.07.2016 №1169 на суму 17 476,80 грн.

Разом з тим, пунктом 4.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» встановлено, що якщо господарський суд не прийняв рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат чи про повернення судового збору з державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також з власної ініціативи він на підставі статті 88 ГПК має право прийняти додаткове рішення (ухвалу, постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання.

Таке рішення (ухвалу, постанову) може бути прийнято з питань розподілу сум судового збору або їх повернення і в тому разі, якщо відповідна вимога у розгляді справи з якихось причин не заявлялася.

Що ж до інших судових витрат, то в разі коли вимоги стосовно їх розподілу під час розгляду справи не заявлялися та докази на підтвердження цих витрат суду не подавалися, то додаткове рішення (ухвала, постанова) щодо розподілу цих судових витрат не приймається та в задоволенні заяви відмовляється.

Враховуючи викладене, господарський суд міста Києва дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Заводу з огляду на те, що: відповідно до пункту четвертого резолютивної частини рішення суду від 05.12.2016 судовий збір у сумі 1 218 грн. було покладено на Товариство; до прийняття рішення з даної справи позивачем не заявлялася вимога щодо покладення на Товариство витрат з оплати судової експертизи та доказів на підтвердження понесення вказаних витрат Заводом суду не подавалося.

Керуючись статтями 44, 49, 88 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви приватного акціонерного товариства «Завод «Південкабель» про прийняття додаткового рішення у справі №910/32023/15 відмовити.

Дану ухвалу може бути оскаржено у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя О. Марченко