Рішення № 63479642, 12.12.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2016Справа №910/19089/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК" Білої Ірини Володимирівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Д"

третя особа, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Лизуненко А.В.;

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК" Білої Ірини Володимирівни (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Д" (далі - відповідач) про:

- застосування по відношенню до сторін двосторонньої реституції;

- в порядку застосування двосторонньої реституції до відповідача, зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Велес-Д" повернути Публічному акціонерному товариству "УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК" документи отримані згідно додатку № 3 до договору факторингу № 16 від 08.12.2014, а саме:

1) Кредитний договір № 5/Ю від 28 серпня 2008р. (оригінал) на 3 арк.;

2) Додаткова угода від 02.06.2010 до кредитного договору № 5/Ю від 28.08.2008 (оригінал) на 2 арк.;

3) Додаткова угода від 27.08.2010 до кредитного договору № 5/Ю від 28.08.2008 (оригінал) на 2 арк.;

4) Додаткова угода від 08.02.2012 до кредитного договору № 5/Ю від 28.08.2008 (оригінал) на 4 арк.;

5) Договір застави, посвідчений 28.08.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 5408 (оригінал) на 1 арк.;

6) Договір про внесення змін та доповнень до Договору застави, посвідчений 28.08.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 5408, 02.06.2010 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 1022 (оригінал) на 1 арк.;

7) Договір про внесення змін та доповнень до Договору застави, посвідчений 28.08.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 5408, 02.06.2010 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 2040 (оригінал) на 1 арк.;

8) Договір поруки від 29.01.2009 року (оригінал) на 2 арк.;

9) Додаткова угода від 02.06.2010 року до договору поруки від 29.01.2009 року (оригінал) на 1 арк.;

10) Додаткова угода від 27.08.2010 року до договору поруки від 29.01.2009 року (оригінал) на 1 арк.;

11) Рішення Господарського суду міста Києва по справі № 5011-34/13676-2012 від 14.11.2012 (засвідчена копія) на 5 арк.;

12) Наказ про примусове виконання рішення по справі № 5011-34/13676-2012 від 14.11.2012 (копія) на 1 арк.;

13) Лист за вих. № 60.205 від 01.03.2013 (копія) на 1 арк.;

14) Постанова про відкриття виконавчого провадження від 05.03.2013, ВП № 36833494 (копія) на 1 арк.;

15) Акт № 37640517 опису й арешту майна від 11.04.2013 року (копія) на 2 арк.;

16) Заява про реалізацію арештованого нерухомого майна на прилюдних торгах від 30.04.2014 № 247/8 (копія) 1 арк.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2 про визнання правочинів нікчемними від 30.11.2015 на підставі ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», визнано нікчемними договір факторингу від 08.12.2014 № 16, укладений між ПАТ «УкрБізнесБанк» та ТОВ «Велес-Д» з моменту його укладення та договір відступлення права вимоги за договором застави, з моменту їх укладення, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний повернути банку документи, отримані за договором факторингу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.11.2016 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи. Зокрема, залучено до участі у справі третьою особою, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

03.11.2016 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення, в яких вказано, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації, уповноважена особа виявляє та повідомляє сторін за договорами, зазначеними у ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», про їх нікчемність договорів та відповідно вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

У судовому засіданні 07.11.2016 оголошувалась перерва до 12.12.2016 згідно ст. 77 ГПК України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, однак про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою повноважних представників ТОВ "Велес-Д" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Приймаючи до уваги, що представники відповідача та третьої особи були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників ТОВ "Велес-Д" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 12.12.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.08.2008 між Акціонерним банком "Український Бізнес Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Український Бізнес Банк"(далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗБУДІНВЕСТ"(далі - позичальник) укладено Кредитний договір №5/Ю, умовами якого передбачено, що банк надає позичальнику у тимчасове користування довгостроковий кредит у сумі 600 000 грн. на покриття тимчасового дефіциту обігових коштів підприємства на потреби фінансування будівельно-монтажних робіт для закінчення будівництва житлових будинків у м. Донецьку і м. Ірпінь, строком до 28 серпня 2010 року зі сплатою 20% відсотків річних за користування кредитом.

02.06.2010 року між банком та позичальником укладено додаткову угоду до кредитного договору № 5/Ю від 28.08.2008 року, згідно якої сторони домовились, що банк надає позичальнику у тимчасове користування довгостроковий кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії в сумі 778 648,89 грн. за наявності вільних грошових коштів на поповнення обігових коштів на термін з 28 серпня 2008 року до 28 серпня 2010 року зі сплатою 25% відсотків річних.

27.08.2010 року між банком та позичальником укладена додаткову угоду до кредитного договору № 5/Ю від 28.08.2008 року, відповідно до якої сторони домовились, що банк надає позичальнику у тимчасове користування довгостроковий кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії в сумі 714 648,89 грн. за наявності вільних грошових коштів на поповнення обігових коштів на термін з 28 серпня 2008 року до 28 серпня 2011 року зі сплатою 25% відсотків річних.

08.02.2012 між Публічним акціонерним товариством "Український Бізнес Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗБУДІНВЕСТ" укладено додаткову угоду до кредитного договору № 5/Ю від 28.08.2008 року, згідно з пунктом 4.6 якої, у разі невиконання зобов'язань відповідно до пункту 4.5 цього Договору відповідач сплачує позивачу відсотки у розмірі 25% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення.

При цьому, 28.08.2008 між Публічним акціонерним товариством "Український Бізнес Банк" (далі - заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗБУДІНВЕСТ"(далі - заставодавець) укладено договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 5408, умовами якого передбачено, що заставодержатель надав заставодавцю довгострокий кредит в сумі 600 000, 00 грн., за процентною ставкою у розмірі 20 % річних строком до 28.08.2010 на умовах, викладених у кредитному договорі № 5/Ю від 28.08.2008.

Відповідно до п. 1.2. договору, з метою забезпечення своєчасного та повного виконання зобов'язань заставодавця за кредитним договором заставодавець передає, а заставодержатель приймає в заставу належний заставодавцю кран баштовий приставний з поворотною стрілою КБП5-240ДУ1 виробництва КП «Зуєвський енергомеханічний завод», Донецька обл., 2004 р.в., заводський № 1, у кількості - 1 одиниця , належний йому на підставі договору № 66-КП-05 від 01.07.2005, акту приймання-передачі устаткування від 04.08.2008.

02.06.2010 між Публічним акціонерним товариством "Український Бізнес Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗБУДІНВЕСТ" укладено договір про внесення змін та доповнень до договору застави транспортного засобу (посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 5408), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 1022, відповідно до якого сторони виклали п. 1.1. та п. 1.2. договору у наступній редакції:

Заставодержатель надав заставодавцю довгострокий кредит в сумі 778 648, 89 грн., за наявності вільних грошових коштів для поповнення обігових коштів за процентною ставкою у розмірі 25 % річних строком до 28.08.2010 на умовах, викладених у кредитному договорі № 5/Ю від 28.08.2008 та додатковій угоді до кредитного договору від 02.06.2010.

Пункт 1.2. договору, з метою забезпечення своєчасного та повного виконання зобов'язань заставодавця за кредитним договором заставодавець передає, а заставодержатель приймає в заставу належний заставодавцю на праві власності підіймальну платформу з переміщуваним робочим місцем серії ІZA-30-100 (виробництво ENKOMAT, Іспанія, 2004), вантажопідйомністю 1750 кг, mах висота підйому 100 м, заводський номер 041113, який належить заставодавцю на підставі договору купівлі-продажу № 01/06:35-КП-08 від 01.06.2008.

Згідно з балансовою довідкою, наданою заставодавцем, балансова вартість предмету застави складає: 191 313, 03 грн. без ПДВ.

Згідно з довідкою, наданою заставодавцем, місцезнаходженням предмету застави: Україна, м. Донецьк, проспект Тітова, 10 А.

Загальна застава вартість предметів застави, за згодою сторін, складає 1 240 000, 00 грн. (договір доповнено п. 1.3).

27.08.2010 між ПАТ "Український Бізнес Банк" та ТОВ "ГАЗБУДІНВЕСТ" укладено договір про внесення змін та доповнень до договору застави транспортного засобу (посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 5408), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 2040, відповідно до якого сторони виклали п. 1.1. та п. 1.3. договору у наступній редакції:

Заставодержатель надав заставодавцю довгостроковий кредит в сумі 714 648, 89 грн., за наявності вільних грошових коштів для поповнення обігових коштів за процентною ставкою у розмірі 25 % річних строком до 28.08.2011 на умовах, викладених у кредитному договорі № 5/Ю від 28.08.2008 та додатковій угоді до кредитного договору від 02.06.2010.

Пункт 1.3. у новій редакції:

п. 1.3. Заставна вартість предмету застави складає 420 000, 00 грн., згідно експертного висновку від 26.08.2010.

п. 1.3.1. Заставна вартість предмету застави, за згодою сторін, складає 51 000, 00 грн.

п. 1.3.2. Загальна заставна вартість предметів застави, за згодою сторін, складає 471 000, 00 грн.

У зв'язку із неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗБУДІНВЕСТ" зобов'язань за кредитним договором №5/Ю від 28.08.2008 щодо повернення наданих кредитних коштів, Публічне акціонерне товариство "Український Бізнес Банк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗБУДІНВЕСТ" про стягнення заборгованості в сумі 616 964, 93 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2012 у справі № 5011-34/13676-2012 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газбудінвест"(04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 14-Б, ідентифікаційний код 30530740) на користь Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк"(83001, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 125, ідентифікаційний код 19388768) 393 648 (триста дев'яносто три тисячі шістсот сорок вісім) грн. 89 коп. заборгованості за кредитом, 152 851 (сто п'ятдесят дві тисячі вісімсот п'ятдесят одну) грн. 04 коп. заборгованості за процентами, 70 465 (сімдесят тисяч чотириста шістдесят п'ять) грн. заборгованості за комісією, а також 12 339 (дванадцять тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 30 коп. судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що 08.12.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Велес-Д" (далі - фактор) та Публічним акціонерним товариством "Український Бізнес Банк" (далі - клієнт) укладено договір факторингу № 16, умовами якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт продає (переуступає) фактору право вимоги до боржника, які включають в себе Кредитний договір, № 5/Ю від 28.08.2008, а фактор приймає такі права вимоги та зобов'язується передати фінансування в розпорядження клієнта за плату.

Фактор підтверджує наявність у нього права за чинним в Україні законодавством укладати та виконувати цей Договір (п. 1.1.1. договору).

Клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, але не відповідає за невиконання або неналежне виконання вимоги боржником (п. 1.1.2. договору).

Відповідно до п.1.1.4. договору, загальна сума заборгованості за кредитним договором на дату набрання чинності цього договору, складає 908 370, 71 грн., у тому числі:

а) сума основного боргу 393 648, 89 грн.

b) нараховані несплачені проценти 359 640, 52 грн.

с) нараховані несплачені комісії, у відповідності до Кредитного договору 137 442, 00 грн.

d) сума сплачених клієнтом судових витрат, які зазначені в рішенні суду, але несплачені боржником 12 339, 30 грн.

е) інші витрати Клієнта пов'язані з претензійною діяльністю 5 300, 00 грн.

Згідно п. 2.1. договору, фактор надає фінансування клієнту у національній валюті України у сумі 9 083, 71 грн. без ПДВ.

При цьому, клієнт перераховує фактору плату у розмірі 1 % від суми фінансування у національній валюті України.

Сума фінансування і плати не підлягають оподаткуванню ПДВ згідно зі ст. 196.1.5. Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ.

08.12.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Велес-Д" та Публічним акціонерним товариством "Український Бізнес Банк" підписано акт приймання-передачі прав вимоги (додаток 3 2 до договору факторингу № 16 від 08.12.2014), відповідно до якого клієнт передав, а фактор прийняв права вимоги (з усією документацією), як визначено у п. 1.5.12. договору факторингу № 16 від 08.12.2014, укладеного між клієнтом і фактором та у додатку № 1 до даного договору.

Фінансування під відступлення прав вимоги складає 9 083, 71 грн. без ПДВ.

Також, між сторонами підписано акт прийому-передачі документації (додаток № 3 до договору факторингу № 16 від 08.12.2014), відповідно до якого клієнт передав, а представник фактора прийняв наступні документи згідно переліку:

1. Кредитний договір № 5/Ю від 28 серпня 2008р. (оригінал) на 3 арк.;

2. Додаткова угода від 02.06.2010 до кредитного договору № 5/Ю від 28.08.2008 (оригінал) на 2 арк.;

3. Додаткова угода від 27.08.2010 до кредитного договору № 5/Ю від 28.08.2008 (оригінал) на 2 арк.;

4. Додаткова угода від 08.02.2012 до кредитного договору № 5/Ю від 28.08.2008 (оригінал) на 4 арк.;

5. Договір застави, посвідчений 28.08.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 5408 (оригінал) на 1 арк.;

6. Договір про внесення змін та доповнень до Договору застави, посвідчений 28.08.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 5408, 02.06.2010 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 1022 (оригінал) на 1 арк.;

7. Договір про внесення змін та доповнень до Договору застави, посвідчений 28.08.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 5408, 02.06.2010 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 2040 (оригінал) на 1 арк.;

8. Договір поруки від 29.01.2009 року (оригінал) на 2 арк.;

9. Додаткова угода від 02.06.2010 року до договору поруки від 29.01.2009 року (оригінал) на 1 арк.;

10. Додаткова угода від 27.08.2010 року до договору поруки від 29.01.2009 року (оригінал) на 1 арк.;

11. Рішення Господарського суду міста Києва по справі № 5011-34/13676-2012 від 14.11.2012 (засвідчена копія) на 5 арк.;

12. Наказ про примусове виконання рішення по справі № 5011-34/13676-2012 від 14.11.2012 (копія) на 1 арк.;

13. Лист за вих. № 60.205 від 01.03.2013 (копія) на 1 арк.;

14. Постанова про відкриття виконавчого провадження від 05.03.2013, ВП № 36833494 (копія) на 1 арк.;

15. Акт № 37640517 опису й арешту майна від 11.04.2013 року (копія) на 2 арк.;

16. Заява про реалізацію арештованого нерухомого майна на прилюдних торгах від 30.04.2014 № 247/8 (копія) 1 арк.

Крім того, 08.12.2014 між Публічним акціонерним товариством "Український Бізнес Банк" (далі - первісний заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Велес-Д" (далі - новий заставодавець) укладено договір про відступлення права вимоги за договором застави (посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 5408), умовами якого передбачено, що первісний заставодержатель відступає (передає), а новий заставодержатель набуває (приймає) усе та будь-яке належне первісному заставодержателю право вимоги за договором застави (з урахуванням всіх внесених до нього змін та доповнень), включаючи, але не обмежуючись, право звернути стягнення на предмет застави за договором застави і за рахунок предмету застави задовольнити свої вимоги за кредитним договором у повному розмірі, у разі невиконання боржником, зобов'язань за кредитним договором.

Сторони домовились, що заміна сторони, яка іменується «Заставодержатель» у зобов'язаннях, що виникли на підставі Договору застави, вважається такою, що відбулася, а права вимоги за Договором застави вважаються відступленими Новому Заставодержателю з моменту підписання цього Договору, скріплення печатками та нотаріального посвідчення цього Договору.

З моменту набуття чинності цим Договором до Нового Заставодержателя переходять усі права і зобов'язання первісного заставодержателя як сторони, що іменується «Заставодержатель» у зобов'язаннях, що виникли на підставі договору застави, в обсязі та на умовах, що існують на момент набрання чинності цим Договором

Відповідно до п. 1.2. договору, предметом застави за Договором застави є:

Баштовий приставний з поворотною стрілою КБП5-240ДУ1 виробництва КП «Зуєвський енергомеханічний завод», Донецька обл., 2004 р.в., заводський № 1, у кількості - 1 (одиниця), що належить на підставі договору № 66-КП-05 від 01 липня 2005 року, Акту приймання-передачі устаткування від 04 серпня 2008 року.

Вартість предмету застави, за домовленістю сторін договору застави на дату укладення договору застави складала 1 190 000, 00 грн. (п. 1.3. договору)

Згідно п. 1.4. договору, сума невиконаного боржником зобов'язання перед новим кредитором станом на момент укладення договору, згідно кредитного договору та відповідно договору про відступлення права вимоги, становить 908 370, 71 грн.

У зв'язку зі здійсненням на підставі цього договору відступлення новому застводержателю всіх прав первісного заставодержателя за договором застави, та у зв'язку із зміною сторони у договорі застави заставодержателем за договором застави стає Товариство з обмеженою відповідальністю "Велес-Д" (п. 1.5 договору).

Відповідно до п. 1.6. договору, підписанням цього договору, первісний заставодержатель підтверджує, що на дату укладання цього договору права вимоги, що передаються новому заставодержателю за цим договором є дійсними, не знаходяться у податковій заставі, права за переданою вимогою не є предметом застави за іншими зобов'язаннями первісного заставодержателя, а також не існує будь-яких перешкод відступлення вимоги первісного заставодержателя.

Заставна за договором застави не видавалась.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Публічне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК" зазначає, що банк, уклавши договір факторингу № 16 від 08.12.2014 здійснив відчуження майнових прав, за ціною, значно нижчою від звичайної (оплата більш ніж на 94 % відрізняється від вартості майнових прав), що прямо зазначено у п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», як ознака нікчемності правочину.

Крім того, позивач зазначає, що рішенням уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2 про визнання правочинів нікчемними від 30.11.2015 на підставі ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», визнано нікчемними договір факторингу від 08.12.2014 № 16, укладений між ПАТ «УкрБізнесБанк» та ТОВ «Велес-Д» з моменту його укладення та договір відступлення права вимоги за договором застави (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М. 28.08.2008 року та зареєстрованого в реєстрі за № 5408), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. 08.12.2014 та зареєстрований в реєстрі за № 1876, з моменту його укладення, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний повернути банку документи отримані за таким правочином.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пунктом 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України, суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За змістом п.2.5.2 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, необхідно з урахуванням приписів ст. 215 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.1 ст. 220, ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України, ч.2 ст. 207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.

Такий висновок викладений Вищим господарським судом України і у п. 18 Інформаційного листа №01-8/211 від 07.04.2008 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України", за змістом вимога про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Цивільний кодекс України не дає визначення поняття "заінтересована особа". Тому коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судом вище, 08.12.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Велес-Д" та Публічним акціонерним товариством "Український Бізнес Банк" укладено договір факторингу № 16, відповідно до якого, клієнт продав (переуступив) фактору право вимоги до боржника, які включають в себе Кредитний договір № 5/Ю від 28.08.2008, а фактор прийняв такі права вимоги та зобов'язався передати фінансування в розпорядження клієнта за плату.

Позивач стверджує, що вказаний договір є нікчемним, оскільки відповідно до умов договору фінансування під відступлення право вимоги складає 9 083, 71 грн., в той час, як загальна сума вимог, які виникли і нараховані за кредитним договором - 908 370, 71 грн., тобто такий правочин є нікчемним у розумінні п. 3. ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Судом встановлено, що Постановою Правління Національного банку України № 844 від 25.12.2014 було віднесено Публічне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК" до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 ст. Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», неплатоспроможний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 164 від 25.12.2014 було розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 26.12.2014 року по 25.03.2015 року включно.

Так, відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», встановлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» врегульовані наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Частиною 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку);

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;

4) зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі;

5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

Як передбачено п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Постановою правління Національного банку України № 265 від 23.04.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК" вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ "УКРБІЗНЕСБАНК".

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 87 від 24.04.2015 «Про початок процедури ліквідації ПАТ "УКРБІЗНЕСБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» вирішено розпочати процедуру ліквідацію банку з 24.04.2015.

Призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "УКРБІЗНЕСБАНК" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Білу Ірину Володимировну строком на 1 рік з 24.04.2015 по 23.04.2016 року включно.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 404 від 24.03.2016 «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "УКРБІЗНЕСБАНК" та делегування повноважень ліквідатора» вирішено продовжити строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "УКРБІЗНЕСБАНК" на два роки по 23.04.2018 включно.

Продовжено повноваження ліквідатора ПАТ "УКРБІЗНЕСБАНК", визначені законом, зокрема ст. 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Білій Ірині Володимирівні строком на два роки по 23.04.2018 включно.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Згідно з ч. 6 ст. 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частинами 1, 2, 4 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Відповідно до ч. 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Пунктом 2.5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що за змістом частини другої статті 215 Цивільного кодексу України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.

Відповідно до ч. 5 ст. 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті (ч. 2 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб")

Як вбачається з матеріалів справи, 12.08.2015 за результатами проведення суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «АКО ЕКСПЕРТ» незалежної оцінки ринкової вартості активів банку у вигляді права грошової вимоги до позичальників за кредитними договорам (у т.ч. за кредитним договором № 5/Ю від 28.08.2008), складено звіт про незалежну оцінку прав вимоги.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності, у цьому Законі майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які трава, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

За змістом ч. 1 ст. 12 вказаного Закону, звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Так, відповідно до звіту № 07-04/08-15/РД1 про незалежну оцінку прав вимоги за кредитним договором № 5/Ю від 28.08.2008 укладеного між ПАТ "УКРБІЗНЕСБАНК" та ТОВ «Газбудінвест», ринкова вартість активу ПАТ "УКРБІЗНЕСБАНК" у вигляді права вимоги за кредитним договором перевищує ціну продажу цього активу більше ніж на 94 %:

- розмір відступленого права вимоги - 908 370, 71 грн.;

- ринкова вартість відступленого права вимоги - 167 198, 93 грн.;

- ціна продажу - 9 083, 71 грн.

При цьому, суд відзначає, що суб'єкт оціночної діяльності, який здійснював зазначену оцінку, має відповідний сертифікат, виданий згідно Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна.

Суд відзначає, що жодних доказів того, що відповідачем були вжиті будь-які дії, спрямовані на рецензування наданого позивачем звіту № 07-04/08-15/РД1, складеного 12.08.2015 або замовлення проведення нової оцінки права вимоги, переданого за оскаржуваним договором факторингу, матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, суд приймає в якості належного та допустимого доказу в розумінні приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України звіт № 07-04/08-15/РД1 від 12.08.2015 про незалежну оцінку прав вимоги за кредитним договором, долучений позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 2 ст. ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Так, рішенням уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "УКРБІЗНЕСБАНК" № 2 про визнання правочинів нікчемними від 30.11.2015 керуючись ч. 2 ст. 37, п. 4,8 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст. 236 ЦК України, приймаючи до уваги висновки та рекомендації робочої комісії ПАТ "УКРБІЗНЕСБАНК" з перевірки договорів, укладених протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів, що ж нікчемними з підстав визначених ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», викладені в акті від 30.11.2015 № 2 про встановлення факту нікчемності договору факторингу визнано нікчемними договір факторингу від 08.12.2014 № 16, укладений між ПАТ «УкрБізнесБанк» та ТОВ «Велес-Д» з моменту його укладення та договір відступлення права вимоги за договором застави (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М. 28.08.2008 року та зареєстрованого в реєстрі за № 5408), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. 08.12.2014 та зареєстрований в реєстрі за № 1876, з моменту його укладення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Д" вимогу № 8387 від 09.12.2015, в якій повідомлено відповідача про визнання нікчемними договору факторингу та договору відступлення права вимоги за договором застави, відповідно просив повернути документи, передані на виконання договору факторингу.

Суд відзначає, що рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "УКРБІЗНЕСБАНК" № 2 про визнання правочинів нікчемними від 30.11.2015 відповідачем не оскаржено у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Отже, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Судом встановлено, що на виконання умов договору факторингу № 16 від 08.12.2014 клієнт передав, а представник фактора прийняв наступні документи згідно переліку, а саме Кредитний договір № 5/Ю від 28 серпня 2008р. (оригінал) на 3 арк.; Додаткова угода від 02.06.2010 до кредитного договору № 5/Ю від 28.08.2008 (оригінал) на 2 арк.; Додаткова угода від 27.08.2010 до кредитного договору № 5/Ю від 28.08.2008 (оригінал) на 2 арк.; Додаткова угода від 08.02.2012 до кредитного договору № 5/Ю від 28.08.2008 (оригінал) на 4 арк.; Договір застави, посвідчений 28.08.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 5408 (оригінал) на 1 арк.; Договір про внесення змін та доповнень до Договору застави, посвідчений 28.08.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 5408, 02.06.2010 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 1022 (оригінал) на 1 арк.;. Договір про внесення змін та доповнень до Договору застави, посвідчений 28.08.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 5408, 02.06.2010 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 2040 (оригінал) на 1 арк.; Договір поруки від 29.01.2009 року (оригінал) на 2 арк.; Додаткова угода від 02.06.2010 року до договору поруки від 29.01.2009 року (оригінал) на 1 арк.; Додаткова угода від 27.08.2010 року до договору поруки від 29.01.2009 року (оригінал) на 1 арк.; Рішення Господарського суду міста Києва по справі № 5011-34/13676-2012 від 14.11.2012 (засвідчена копія) на 5 арк.; Наказ про примусове виконання рішення по справі № 5011-34/13676-2012 від 14.11.2012 (копія) на 1 арк.; Лист за вих. № 60.205 від 01.03.2013 (копія) на 1 арк.; Постанова про відкриття виконавчого провадження від 05.03.2013, ВП № 36833494 (копія) на 1 арк.; Акт № 37640517 опису й арешту майна від 11.04.2013 року (копія) на 2 арк.; Заява про реалізацію арештованого нерухомого майна на прилюдних торгах від 30.04.2014 № 247/8 (копія) 1 арк., що підтверджується актом прийому-передачі документів (додаток № 3 до договору факторингу № 16 від 08.12.2014).

Відповідно до п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" № 11 від 29.05.2013 р. правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших.

Відтак, вимога позивача про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Д» повернути Публічному акціонерному товариству «УкрБізнесБанк» оригінали договорів та документів, переданих на виконання умов договору факторингу № 16 від 08.12.2014 підлягає задоволенню.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, враховуючи викладені вище положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги вставлені фактичні обставини справи, а також те, що договір факторингу № 16 від 08.12.2014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Велес-Д" та Публічним акціонерним товариством "Український Бізнес Банк" з порушенням вимог чинного законодавства України, суд визнає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" обґрунтованими, які відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Крім того, при подачі позову до Господарського суду міста Києва позивачем було переплачено судовий збір в сумі 2 756, 00 грн., оскільки виходячи із заявленої ціни позову у даній справі, в силу вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивач зобов'язаний сплатити судовий збір в сумі 1 378, 00 грн., однак сплатив - 4 134, 00 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК" Білої Ірини Володимирівни задовольнити.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Велес-Д" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7, ідентифікаційний код - 39042100) повернути Публічному акціонерному товариству "УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 125, ідентифікаційний код - 19388768) повернути документи отримані згідно додатку № 3 до договору факторингу № 16 від 08.12.2014, а саме:

1) Кредитний договір № 5/Ю від 28 серпня 2008р. (оригінал) на 3 арк.;

2) Додаткова угода від 02.06.2010 до кредитного договору № 5/Ю від 28.08.2008 (оригінал) на 2 арк.;

3) Додаткова угода від 27.08.2010 до кредитного договору № 5/Ю від 28.08.2008 (оригінал) на 2 арк.;

4) Додаткова угода від 08.02.2012 до кредитного договору № 5/Ю від 28.08.2008 (оригінал) на 4 арк.;

5) Договір застави, посвідчений 28.08.2008 року приватним нотаріусом Київського міського ноатріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 5408 (оригінал) на 1 арк.;

6) Договір про внесення змін та доповнень до Договору застави, посвідчений 28.08.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 5408, 02.06.2010 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 1022 (оригінал) на 1 арк.;

7) Договір про внесення змін та доповнень до Договору застави, посвідчений 28.08.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 5408, 02.06.2010 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 2040 (оригінал) на 1 арк.;

8) Договір поруки від 29.01.2009 року (оригінал) на 2 арк.;

9) Додаткова угода від 02.06.2010 року до договору поруки від 29.01.2009 року (оригінал) на 1 арк.;

10) Додаткова угода від 27.08.2010 року до договору поруки від 29.01.2009 року (оригінал) на 1 арк.;

11) Рішення Господарського суду міста Києва по справі № 5011-34/13676-2012 від 14.11.2012 (засвідчена копія) на 5 арк.;

12) Наказ про примусове виконання рішення по справі № 5011-34/13676-2012 від 14.11.2012 (копія) на 1 арк.;

13) Лист за вих. № 60.205 від 01.03.2013 (копія) на 1 арк.;

14) Постанова про відкриття виконавчого провадження від 05.03.2013, ВП № 36833494 (копія) на 1 арк.;

15) Акт № 37640517 опису й арешту майна від 11.04.2013 року (копія) на 2 арк.;

16) Заява про реалізацію арештованого нерухомого майна на прилюдних торгах від 30.04.2014 № 247/8 (копія) 1 арк.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Д" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7, ідентифікаційний код - 39042100) на користь Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 125, ідентифікаційний код - 19388768) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. - судового збору.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 125, ідентифікаційний код - 19388768) надмірно сплачений судовий збір у розмірі 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 16.12.2016.

Суддя Бондарчук В.В.